ДПАУ розглянула лист щодо правомірності дій ДПІ до підприємства-банкрута ТОВ і роз'яснює.

Відповідно до Закону України від 30.06.99 р. N 784-XIV "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошові зобов'язання боржника визначаються на день подачі в арбітражний (господарський) суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

З дня прийняття арбітражним (господарським) судом рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури ліквідатор повинен сформувати ліквідаційну масу та реалізувати її для задоволення вимог кредиторів. Кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому ст. 31 зазначеного Закону.

Разом з тим відповідно до чинного законодавства операції з реалізації майна, у тому числі і банкрута для задоволення вимог кредиторів, відносяться до операцій, які є об'єктом оподаткування і тягнуть за собою виникнення податкових зобов'язань.

Зокрема, суми ПДВ, які виникають при здійсненні зазначених операцій, не відносяться до ліквідаційної маси, а підлягають спрямуванню до бюджету, тобто податки і збори (обов'язкові платежі), які нараховуються від здійснення операцій з реалізації майна боржника, сплачуються до бюджету понад зобов'язання, визнані арбітражним (господарським) судом.

Відповідно до роз'яснення ВАСУ від 10.08.2000 р. N 01-8/413 ПДВ, як і інші податки та збори (обов'язкові платежі), що затверджені Законом України "Про систему оподаткування", у разі надходження на рахунок боржника коштів від продажу майна банкрута, ПДВ підлягає сплаті у визначені Законом України "Про податок на додану вартість" терміни.