1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Лист


ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
Л И С Т
N 01-8/413 від 10.08.2000
м.Київ
Арбітражним судам України
Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів
( Із змінами, внесеними згідно з Листом Вищого господарського суду N 01-8/1042 від 02.10.2001 )
У порядку інформації доводиться до відома позиція Вищого арбітражного суду України з деяких питань, пов'язаних із застосуванням у вирішенні спорів норм чинного законодавства.
1. Спори за участю державних податкових органів.
1.1. Чи підлягає сплаті податок на додану вартість з операцій щодо реєстрації угод на товарній біржі?
Відповідно до статті 1 Закону України "Про товарну біржу" остання є юридичною особою і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.
Як передбачено статтею 15 названого Закону біржовою операцією визнається угода, що відповідає визначеним у цій статті умовам, у тому числі якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Отже необхідною складовою частиною надання послуг в укладенні біржових угод є її реєстрація на біржі.
З огляду на викладене операції щодо реєстрації угод на біржі підпадають під ознаки терміну "продаж послуг" пункту 1.4 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість".
Разом з тим питання стосовно правомірності сплати податку на додану вартість з цих операцій необхідно вирішувати з урахуванням статті 2 Закону України "Про податок на додану вартість".
1.2. Чи має право на особливий порядок оподаткування суб'єкт підприємницької діяльності, який придбав спеціальний торговий патент, якщо розрахунки за господарськими операціями здійснювались ним у безготівковій формі?
Закон України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" не ставить наявність у суб'єкта підприємницької діяльності права на особливий порядок оподаткування у залежність від того, у якій формі він здійснював розрахунки зі своїми контрагентами.
2. У розгляді справ про банкрутство суб'єктів підприємницької діяльності виник ряд питань, які наводяться нижче разом з відповідями на них.
2.1. Які підприємства можуть бути віднесені до сільськогосподарських у розумінні частини першої статті 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон)?
Сільськогосподарським у розумінні частини першої статті 44 Закону може бути підприємство, яке здійснює свою основну діяльність у вигляді вирощування (виробництва, виробництва та переробки) сільськогосподарської продукції, виручка від реалізації якої складає не менше п'ятидесяти відсотків загальної суми виручки підприємства. Саме ж лише здійснення переробки сільськогосподарської продукції (у тому числі цукрових буряків, м'яса, молока тощо) без її вирощування (виробництва) не є правовою підставою для віднесення відповідного суб'єкта підприємницької діяльності до числа сільськогосподарських у розумінні Закону.
2.2. Чи підлягають сплаті податок на додану вартість та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у разі надходження на рахунок боржника коштів від продажу майна банкрута та задоволення майнових вимог його працівників?
Відповідно до статей 9 і 14 Закону України "Про систему оподаткування" податок на додану вартість та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування належать до числа загальнодержавних податків (обов'язкових платежів) і підлягають сплаті в належній сумі у встановлені законами терміни.Стаття 31 Закону, встановлюючи черговість задоволення вимог кредиторів, відносить задоволення вимог щодо сплати податків і зборів, обов'язкових платежів до третьої черги. Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги.
2.3. Які заходи можуть бути застосовані до розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора у разі невиконання ними своїх обов'язків?
Заходи, які можуть бути застосовані у разі невиконання чи неналежного виконання арбітражним керуючим своїх повноважень, зазначені у частині 6 статті 27 Закону.
Крім того у цих випадках арбітражний суд не позбавлений права здійснити такі заходи:
- стосовно керуючого санацією - звільнити його від виконання відповідних повноважень з підстав і в порядку, визначеному частиною 8 статті 17 Закону;
- стосовно ліквідатора - припинити його повноваження і призначити нового ліквідатора з підстав і в порядку, передбаченому частиною 13 статті 30 Закону. Ухвала про призначення нового ліквідатора може бути також винесена з урахуванням вимог частини 4 статті 32 Закону.

................
Перейти до повного тексту