З метою забезпечення єдиного розуміння окремих положень податкового законодавства, на підставі підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та відповідно до наказу Державної податкової служби України від 12.04.2003 р. N 176 "Про затвердження Порядку надання роз'яснень окремих положень податкового законодавства", а також керуючись статтею 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"

1. Затвердити податкове роз'яснення положень статті 8 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (додається).

2. Головам державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі забезпечити доведення цього роз'яснення до підпорядкованих податкових органів.

3. Визнати таким, що втратив чинність наказ ДПА України від 06.06.2002 р. N 271 "Про затвердження податкового роз'яснення положень абзацу четвертого підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

1. Рішенням Конституційного Суду України від 24.03.2005 р. N 2-рп/2005 у справі N 1-9/2005 (далі - Рішення КСУ) визнано неконституційними окремі положення Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон N 2181), а саме:

абзац другий підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8, згідно з яким право податкової застави виникає у разі неподання або несвоєчасного подання платником податків податкової декларації - з першого робочого дня, наступного за останнім днем строку, встановленого законом про відповідний податок, збір (обов'язковий платіж) для подання такої податкової декларації;

підпункт 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу.

Відповідно до Закону України від 16.10.96 р. N 422/96-ВР "Про Конституційний Суд України" у разі якщо ці акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Пунктом 4 резолютивної частини Рішення КСУ визначено, що положення абзацу другого підпункту 8.2.1, підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 24.03.2005 р.

Таким чином, вимоги вказаного Рішення КСУ щодо незастосування права податкової застави з боку держави в особі податкових органів до платників податків, які не подали податкові декларації (розрахунки), а також стосовно розповсюдження права податкової застави на активи боржників з урахуванням їх сум податкового боргу стосуються тих платників податків, активи яких передаються у податкову заставу починаючи з 24.03.2005 р.

У випадку, якщо активи платника податків потрапили в податкову заставу до 24.03.2005 р., то право податкової застави на такі активи продовжує існувати втому обсязі, який був до 24.03.2005 р.

При цьому за здійснення операцій з активами, що перебувають в податковій заставі, до платника податків застосовується відповідальність, визначена чинним законодавством України (фінансова, кримінальна, адміністративний арешт активів). Відповідальність платника податків встановлюється за умови розповсюдження права податкової застави на активи такого платника податків.

2. Конституційний Суд України Рішенням від 24.03.2005 р. N 2-рп/2005 у справі N 1-9/2005 вирішив, що право податкової застави поширюється не на всі активи платника податків, а залежно від суми його податкового боргу.

В той же час Рішенням КСУ припинено конституційне провадження у справі в частині відповідності Конституції України (конституційності) положень пунктів 8.3, 8.5, підпунктів 8.6.4, 8.6.5 пункту 8.6, пунктів 8.7, 8.8, 8.9 статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Таким чином, вказані норми статті 8 Закону N 2181 не визнані неконституційними.

Підпунктом 8.9.1 пункту 8.9 статті 8 Закону N 2181 передбачено, що за запитом платника податків, що має податковий борг, податковий орган може видати письмове повідомлення про звільнення окремих видів активів такого платника податків з-під податкової застави, якщо такий податковий орган визначає, що звичайна вартість інших активів, які залишаються у податковій заставі, більше суми податкового боргу, забезпеченого такого податковою заставою, у два чи більше разів, з урахуванням сум будь-яких інших прав дійсних вимог до активів такого платника податків, які мають пріоритет над таким правом податкової застави.