Державна податкова адміністрація України розглянула звернення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 27.01.2005 року N 09-0158, що надійшло разом з листом Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності від 04.02.2005 року N 06-10/10-90, стосовно розповсюдження дії окремих норм Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" на механізм справляння внесків до Фонду гарантування фізичних осіб і повідомляє наступне.

Фонд гарантування фізичних осіб (далі - Фонд) створений у відповідності з Законом України від 20 вересня 2001 року N 2740-III "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон про Фонд), як державна спеціалізована установа - юридична особа, яка не має на меті одержання прибутку, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в Національному банку України.

Відповідно до статті 21 Закону про Фонд джерелами формування коштів Фонду є, зокрема, початкові, регулярні та спеціальні збори з банків - учасників (тимчасових учасників) Фонду.

Законом про Фонд внесені зміни до статті 14 Закону України "Про систему оподаткування", відповідно до яких початковий, регулярний і спеціальний збори до Фонду включені до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів). З огляду на положення статті 2 цього Закону Фонд визнається державним цільовим фондом.

Відповідно до преамбули Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон N 2181) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів). Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону N 2181 податкове зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Таким чином, на відносини щодо внесення початкового., регулярного і спеціального зборів до Фонду, як таких, що передбачені статтею 14 Закону України "Про систему оподаткування" і вносяться до державного цільового фонду, розповсюджується дія відповідних положень Закону N 2181.