ДПАУ розглянула лист і повідомляє.

Згідно із пп. 4.3.2 ст. 4 Закону України від 22.05.2003 р. N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається сума коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, з урахуванням норм п. 9.10 ст. 9 цього Закону, а згідно із пп. 4.2.15 ст. 4 Закону до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої розраховується згідно з п. 9.10 ст. 9 цього Закону.

Сума витрат платника податку на відрядження, що не включаються до загального оподатковуваного доходу, тобто не підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб, розраховується згідно з пп. 5.4.8 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", постановою КМУ від 23.04.99 р. N 663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон" (далі - постанова N 663), Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом МФУ від 13.03.98 р. N 59, який зареєстровано в Мін'юсті України 31.03.98 р. N 218/2658, та іншими нормативними документами з цих питань.

Згідно з п. 2.15 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 19.02.2001 р. N 72, яка зареєстрована в Мін'юсті України 15.03.2001 р. N 237/5428, видача готівкових коштів під звіт на відрядження здійснюється відповідно до чинних нормативно-правових актів України, зокрема названих вище.

Видача готівкових коштів під звіт з каси підприємства на закупівлю сільгосппродукції, продукції її переробки та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби - на строк не більше 2 робочих днів, включаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Названою постановою НБУ внесено також зміни до п. 7 розділу 1 Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою правління НБУ від 14.08.2003 р. N 337 і зареєстрованої в Мін'юсті України 05.09.2003 р. N 768/8089, які, зокрема, полягають в тому, що готівкові кошти під звіт працівникам банків на виробничі (господарські) потреби видаються на строк не більше 2 робочих днів, включаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видано готівку як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань, то строк, на який видано готівку під звіт на ці цілі, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.

Звітування за одержані під звіт кошти здійснюються відповідно до чинного законодавства і, зокрема, пп. 9.10.2 ст. 9 Закону.

Видача готівки під звіт проводиться з кас підприємства за умови повного звіту конкретної підзвітної особи за раніше виданими під звіт сумами, тобто в разі подання до бухгалтерії авансового звіту про витрачені (частково витрачені) кошти та одночасного повернення до каси підприємства залишку готівки, виданої під звіт.

Щодо сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, не підтверджених (не оформлених) документально, тобто документами, що засвідчують вартість цих витрат (пп. 5.4.8 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", та не повернутих у встановлені законодавством строки, то згідно з пп. 4.2.15 ст. 4 Закону такі суми, розраховані з урахуванням положень п. 9.10 ст. 9 Закону, є об'єктом оподаткування і включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу такого платника податку та оподатковуються податковим агентом у порядку, визначеному пп. 9.10.1 ст. 9 Закону.