Державна податкова адміністрація України розглянула лист щодо деяких питань в оподаткуванні банківських установ і повідомляє.

1. Механізм застосування статті 9 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" викладений в наказі Державної податкової адміністрації України від 25.09.2001 р. N 386 "Про затвердження Порядку застосування адміністративного арешту активів платників податків", зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 05.10.2001 р. N 865/6056.

Відповідно до підпункту 9.1.2. (а) статті 9 цього Закону адміністративний арешт активів платника податків може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків порушує правила відчуження активів, визначені пунктом 8.5 статті 8 Закону.

Вказаним пунктом 8.5 визначені зобов'язання платника податків щодо повідомлення наступних кредиторів про те, що його активи перебувають в податковій заставі.

Таким чином, у разі порушення платником податків вказаної вимоги орган державної податкової служби має застосувати арешт активів такого платника, враховуючи, що він може передати активи наступним кредиторам, порушуючи правила відчуження активів, які вже перебувають в податковій заставі, а також завдати збитків наступним кредиторам.

За період з дати (години) підписання рішення про адміністративний арешт до дати (години) вручення рішення про адміністративний арешт установам банків ніякі посадові особи не несуть відповідальності, якщо кошти будуть списані з рахунку клієнта банку.

Зупиненням адміністративного арешту активів платника податків є наявність в обслуговуючому банку платіжного доручення платника податків на списання повної суми податкового боргу до бюджету в рахунок його погашення.

2. Відповідно до пп.2.1.3 статті 2 Закону України від 22.05.97 р. N 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами і доповненнями) платниками податку на прибуток є філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у підпункті 2.1.1 даної статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади.

Інструкцією про порядок обліку платників, яка затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.98 р. N 80 та зареєстрована в Міністерстві юстиції 16.03.98 р. N 172/2612 (із внесеними змінами і доповненнями), встановлено, що філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи платника податків, що не мають статусу юридичної особи, але розташовані на території іншої, ніж платник податків, територіальної громади, повинні стати на облік в державні податкові органи як платники податків.

Згідно з розділом 10 Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 31.08.2001 р. N 375 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.10.2001 р. N 906/6097, банк та його філія, що виділена на окремий баланс, можуть відкривати відділення, які можуть розташовуватися у межах території області, що є підвідомча територіальному управлінню Національного банку, яке здійснює нагляд за діяльністю банку чи філії відповідно.