З метою забезпечення практичного впровадження пункту 9.1 статті 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"

1. Затвердити Порядок застосування адміністративного арешту активів платників податків (далі - Порядок), що додається.

2. Начальнику Головного управління стягнення податкової заборгованості Ріжку І.М. подати цей Порядок до Міністерства юстиції України для державної реєстрації.

3. Начальнику управління справами Коваленку В.В. у десятиденний термін після державної реєстрації Порядку забезпечити його тиражування та надсилання державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Кальніченка І.В.

5. Скасувати наказ Державної податкової адміністрації України від 31.07.2001 N 304.

1.1. Цей Порядок, розроблений на підставі норм, передбачених Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон), визначає процедуру адміністративного арешту активів платника податків.

1.2. Дія цього Порядку поширюється на платників податків - юридичних осіб, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичних осіб, що мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами покладено обов'язок утримувати та/ або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

1.3. Положення цього Порядку не поширюються на процедуру затримання або вилучення товарів чи предметів відповідно до Митного кодексу України, не пов'язаного із порушенням податкового законодавства.

У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

2.1. Платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами покладено обов'язок утримувати та/ або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

2.2. Податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, що визначені чинним законодавством України.

2.3. Податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене в установлений термін, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

2.4. Активи платника податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

2.5. Податкове повідомлення - письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених Законом.

2.6. Податкова вимога - письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

2.7. Податковий орган - орган державної податкової служби України; митний орган - орган Державної митної служби України.

2.8. Податковий керуючий - посадова особа органу державної податкової служби, на яку покладається виконання передбачених Законом функцій, спрямованих на погашення податкового боргу платника податків.

2.9. Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

2.10. Контролюючий орган - державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Вичерпний перелік контролюючих органів визначається статтею 2 Закону.

2.11. Ліцензія - це документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.

2.12. Активні операції банку - це фінансові операції з розміщення коштів з метою отримання доходу.

3.1. Адміністративний арешт активів платника податків (далі - арешт активів) є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

3.2. Арешт активів може бути повним або умовним.

3.3. Повним арештом активів визнається виключна заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його активами з їх тимчасовим вилученням або без нього.

3.4. Умовним арештом активів визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на такі активи, яке полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного податкового органу на здійснення будь-якої операції платника податків з такими активами.

3.5. Арешт може бути накладений на будь-які активи юридичної особи, а для фізичної особи - на будь-які її активи, крім тих, що не підлягають арешту згідно із законодавством.

3.6. Арешт активів полягає у забороні вчиняти платником податків будь-які дії щодо своїх активів, які підлягають такому арешту, крім дій щодо їх охорони, зберігання та підтримання у належному функціональному та якісному стані.

3.7. У разі вилучення активів ризик, пов'язаний з їх зберіганням або втратою їх функціональних чи споживчих якостей, покладається на орган, який прийняв рішення про таке вилучення.

3.8. Дозвіл на здійснення будь-якої операції платника податків з такими активами (крім арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку) може бути наданий керівником податкового органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення окремої операції платником податків не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення імовірності його погашення.

Керівник податкового органу (його заступник) за поданням відповідного підрозділу податкової міліції може прийняти рішення про застосування арешту активів платника податків (крім арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку).

Арешт активів може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:

5.1. Платник податків порушує правила відчуження активів, визначені пунктом 8.6 статті 8 Закону.

При виникненні такої обставини слід установити:

а) чи є юридична і фізична особа платником податків у порядку, передбаченому законом;

б) чи має платник податків непогашену суму податкового боргу, що зафіксований в податковому обліку такого платника;

в) чи знаходяться активи такого платника податків у податковій заставі;

г) чи платник податків, активи якого знаходяться у податковій заставі, письмово повідомив наступних кредиторів про таку податкову заставу та про характер і розмір забезпечених цією заставою зобов'язань, а також відшкодував збитки кредиторів, що можуть виникнути у разі неподання зазначеного повідомлення.

5.2. Фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон.

У разі виникнення зазначеної обставини слід установити:

а) чи є фізична особа платником податків у порядку, передбаченому законом;

б) чи має фізична особа - платник податку непогашену суму податкового боргу, що зафіксований у податковому обліку такого платника;

в) чи має місце оформлення таким платником податків виїзду за кордон (оформлення закордонного паспорта та відкриття візи, придбання квитків на транспорт, який іде за кордон, та інше) незалежно від мотивів такого виїзду. При встановленні факту виїзду через митний кордон фізичної особи, яка має податковий борг, відповідними підрозділами податкової міліції здійснюються заходи щодо її активів, передбачені чинним законодавством України.

5.3. Платника податків, який отримав податкове повідомлення або має податковий борг, визнано неплатоспроможним за зобов'язаннями, іншими ніж податкові, крім випадків, коли стосовно такого платника податків запроваджено мораторій на задоволення вимог кредиторів у зв'язку з порушенням щодо нього провадження у справі про банкрутство.

У разі виникнення вказаної обставини слід установити:

а) чи порушено господарським судом щодо платника податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, провадження у справі про банкрутство;

б) чи вказано в зазначеній ухвалі господарського суду про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів;

в) чи передбачено відповідною ухвалою господарського суду вжиття заходів до забезпечення грошових вимог кредиторів згідно з Господарським процесуальним кодексом України та статтею 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

5.4. Платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

У разі виникнення такої обставини слід установити факт відмови платника податку від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, зафіксувати його Актом відмови, який складається оперативним працівником податкової міліції за місцезнаходженням такого платника податку, підписується працівником податкової інспекції, який повинен проводити перевірку, та понятими особами, а в разі незнайдення платника податку обов'язково скласти акт про факт його незнайдення.

Законні підстави проведення документальних перевірок

5.4.1. Право на проведення документальних перевірок органами податкової служби передбачено Законом України "Про державну податкову службу", Указом Президента України від 23.07.98 N 817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності", постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 619 "Про затвердження Порядку координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів).

5.4.2. Відповідно до ст. 9 Закону адміністративний арешт не може бути накладено, якщо платник податку відмовляється допустити працівника контролюючого органу до документальної або матеріальної перевірки у зв'язку з відсутністю у такого працівника контролюючого органу підстав для її проведення, визначених законодавством, а також до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

5.5. Відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціальні дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем.

У разі виникнення зазначеної обставини слід установити:

а) за ознакою "відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності" необхідно з'ясувати: чи суб'єкти підприємницької діяльності, створені і зареєстровані в установленому Законом порядку, а також здійснюють підприємницьку діяльність у відповідності до законодавства України;

б) за ознакою "відсутні спеціальні дозволи (ліцензії) на її здійснення" слід з'ясувати: чи має платник податку, який здійснює господарську діяльність, що ліцензується, відповідну ліцензію.

При цьому слід знати, що реалізацію державної політики у сфері ліцензування здійснює Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений орган з питань ліцензування, а також органи виконавчої влади, визначені Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноважені виконавчі органи рад, уповноважені провадити ліцензування певних видів господарської діяльності.

Згідно із законодавством України орган ліцензування, яким є центральний орган виконавчої влади, приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі в строк не пізніше ніж десять робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви, якщо спеціальним законом, що регулює відносини в певних сферах господарської діяльності, не передбачений інший строк видачі ліцензії на окремі види діяльності.

Орган ліцензування може делегувати повноваження своїм структурним територіальним підрозділам. Повноваження органу ліцензування не можуть бути делеговані іншим особам, у тому числі створеним органом ліцензування;

в) за ознакою "відсутні торгові патенти" з'ясовується: чи платник податку дотримується вимог Закону України від 23.03.96 N 98/96-ВР "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (із змінами і доповненнями), який визначає порядок патентування торговельної діяльності у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, що провадиться суб'єктами підприємницької діяльності;

г) за ознакою "відсутні сертифікати відповідності електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем" з'ясовується: чи платник податку дотримується вимог Положення про Державний реєстр електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.97 N 913 на виконання Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами і доповненнями).

5.6. Відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до закону або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, здійснює дії з переведенням активів за межі України, їх приховування або передачі іншим особам.

У разі виникнення такої обставини слід установити, чи передбачена спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері сплати конкретного податку, обов'язкова реєстрація як платника такого податку чи іншого обов'язкового платежу з видачею відповідного свідоцтва або патенту (Закон України "Про податок на додану вартість", Декрет Кабінету Міністрів України від 17.03.93 N 24-93 "Про податок на промисел"), або встановити факт переведення будь-яких активів за межі України, їх приховування, передачі іншим особам, що не є власниками таких активів, за умови, якщо платник податку отримав податкове повідомлення або податкову вимогу.

У разі здійснення платником податків операцій, зазначених у підпунктах 8.6.1 - 8.6.3 статті 8 Закону, без отримання попередньої згоди податкового органу він несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

5.7. Арешт активів у вигляді зупинення операцій на рахунку платника податків здійснюється за рішенням суду.

6.1. Згідно з підпунктом 9.3.1 пункту 9.3 статті 9 Закону передбачено, що за поданням відповідного підрозділу податкової міліції (додаток 1) керівник податкового органу (його заступник) може прийняти рішення про застосування арешту активів платника податків (додаток 2).

При цьому слід знати, що наявність рішення є обов'язковою умовою застосування процедури арешту активів, а обов'язковою умовою прийняття такого рішення є подання відповідного підрозділу податкової міліції.

6.2. Арешт активів у вигляді зупинення операцій на рахунку платника податків згідно з підпунктом 9.3.9 пункту 9.3 статті 9 Закону здійснюється за заявою податкового органу на підставі відповідного рішення суду.

6.3. У поданні підрозділу податкової міліції повинна міститись інформація про наявність у платника податків активів (банківських рахунків, майна тощо), що знаходяться у володінні, розпорядженні або користуванні інших осіб.

6.4. За поданням підрозділу податкової міліції (додаток 1) рішення про застосування арешту активів платника податків (додаток 2) повинно бути прийнято в строк не пізніше 24-ї години робочого дня, наступного за днем надходження (реєстрації) такого подання до податкового органу.

6.5. Рішення обов'язково реєструється у журналі реєстрації протоколів про застосування адміністративного арешту активів платника податків (додаток 3).

У журналі зазначаються:

номер, дата та час винесення рішення;

дата та час подання підрозділу податкової міліції про застосування арешту активів;

посада, звання, прізвище та ініціали керівника підрозділу податкової міліції;

загальна вартість (у гривнях) активів;

що підлягає арешту (матеріальні цінності);

обставини або кілька обставин, згідно з якими застосовано такий арешт.

У журналі (особливі відмітки) зазначаються мотиви відмови в прийнятті рішення про застосування арешту активів, документи, що дають право на прийняття такого рішення, тощо.

6.6. Рішення про застосування адміністративного арешту активів згідно з підпунктом 9.3.1 пункту 9.3 ст. 9 Закону надсилається рекомендованим листом або вручається особисто під розписку:

б) платнику податків з вимогою тимчасової заборони відчуження його активів;

в) іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебувають активи такого платника податків, з вимогою тимчасової заборони їх відчуження.

6.7. Після прийняття податковим органом рішення про арешт активів (крім арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку) виконавець, що призначається керівником (або заступником) цього податкового органу, виконує функції, передбачені підпунктом 9.4.1 статті 9 Закону, та складає протокол про застосування адміністративного арешту активів платника податків (додаток 4), який реєструється у журналі (додаток 3).

6.8. Особливості застосування арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунку платника податків визначені розділом 9 цього Порядку.

7.1. Функції виконавця рішення про арешт активів платника податків покладаються на податкового керуючого або іншого працівника податкового органу, призначеного його керівником (його заступником).

Виконавець:

надсилає рішення про арешт активів відповідно до підпункту 9.3.1 пункту 9.3 статті 9 Закону;

організовує опис активів платника податків.

7.2. Опис активів платника податків проводиться у присутності його посадових осіб чи їх представників, а також не менше двох понятих.

7.3. У разі відсутності посадових осіб платника податків або їх представників опис його активів здійснюється у присутності понятих.

7.4. У разі потреби для проведення опису активів залучається суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання.

7.5. Платнику податків (його представнику), активи якого підлягають арешту, письмово роз'яснюються його (їх) права та обов'язки.

7.6. Понятими не можуть бути працівники податкових або правоохоронних органів, а також інші особи, участь яких як понятих обмежується Законом України "Про виконавче провадження".

7.7. При проведенні опису активів платника податків особи, які його проводять, зобов'язані пред'явити посадовим особам такого платника податків або їх представникам відповідне рішення про накладення арешту, а також документи, що засвідчують їх повноваження на проведення такого опису.

7.8. За наслідками проведення опису активів платника податків складається протокол про застосування адміністративного арешту активів платника податків, який має містити опис та перелік активів, що арештовуються, із зазначенням назви, кількості, мір ваги та індивідуальних ознак і, за присутності суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, - звичайних цін (додаток 4).

7.9. Усі активи, що підлягають опису, пред'являються посадовим особам платника податків або їх представникам та понятим, а за відсутності посадових осіб або їх представників - понятим для візуального контролю.

7.10. Зазначений порядок повинен застосовуватися під час оформлення тимчасового затримання активів у порядку, передбаченому статтею 9 Закону.

Крім того, виконавець:

організовує вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів, складає їх опис, що має скріплюватися підписами посадової особи податкового органу та платника податків, і залишає платнику податків копії таких документів. Вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів податковими органами в інших випадках не допускається, крім вилучень, що провадяться згідно із кримінально-процесуальним законодавством;

здійснює інші заходи, передбачені Законом України "Про виконавче провадження".

7.11. Посадова особа податкового органу, яка виконує рішення про арешт активів платника податків, визначає порядок їх збереження та охорони.

8.1. Згідно з підпунктом 9.3.2 статті 9 Закону арешт активів може бути також застосований до товарів, які виготовляються, зберігаються, переміщуються або реалізуються з порушенням правил, визначених митним законодавством чи законодавством з питань оподаткування акцизними зборами, а також до товарів, у тому числі валютних цінностей, які продаються з порушенням порядку, визначеного законодавством, без попереднього встановлення їх власника.

8.2. Службові особи органів податкової міліції або інших правоохоронних органів, відповідно до їх компетенції, мають право тимчасово затримувати такі активи зі складанням протоколу, який повинен містити:

відомості про причини такого затримання з посиланням на порушення конкретної законодавчої норми;

опис активів, їх родові ознаки та кількість;

відомості про особу (особи), у якої було вилучено такі товари (за їх наявності), перелік прав та обов'язків таких осіб, що виникають у зв'язку із таким вилученням.

8.3. Форма зазначеного протоколу затверджується постановою Кабінету Міністрів України.

8.4. Протокол складається у 2 примірниках, з яких:

1-й (оригінал) надсилається керівнику податкового органу, на території якого було проведено таке затримання активів;

2-й (копія) вручається особі, у якої вилучені такі активи.

8.5. Бланк протоколу про тимчасове затримання активів є номерним та обліковується органами податкової міліції за правилами діловодства.

8.6. Керівник підрозділу правоохоронного органу, у підпорядкуванні якого перебуває службова особа, яка склала протокол про тимчасове затримання активів, зобов'язаний невідкладно проінформувати (телефонограмою, засобами факсимільного зв'язку або особисто) керівника податкового органу (його заступника), на території якого здійснено таке затримання.

8.7. На підставі відомостей, зазначених у протоколі, керівник податкового органу (його заступник) приймає рішення про застосування арешту на такі активи або відмовляє у ньому шляхом неприйняття такого рішення.

8.8. Рішення про застосування арешту активів має бути прийняте не пізніше 24-ї години робочого дня, наступного за днем складання протоколу про тимчасове затримання активів, але якщо відповідно до законодавства податковий орган закінчує роботу раніше, то такий строк закінчується у момент закінчення роботи.

8.9. Якщо рішення про арешт активів не приймається протягом зазначеного строку, активи вважаються звільненими з-під режиму тимчасового затримання, а посадові чи службові особи, які перешкоджають такому звільненню, несуть відповідальність, установлену законодавством. При цьому таке звільнення з-під режиму тимчасового затримання активів не потребує документального оформлення.

8.10. При застосуванні арешту на активи у випадках, визначених пунктом 8.1 цього Порядку, рішення керівника податкового органу (його заступника) має бути невідкладно вручене особі (особам), зазначеній у протоколі про тимчасове затримання активів без виконання положень підпункту 9.3.1 статті 9 Закону.

8.11. Якщо місцезнаходження особи (осіб), зазначеної у протоколі про тимчасове затримання активів, не виявлено або якщо активи були затримані за відсутності особи (осіб), якій вони належать на правах власності чи інших правах, рішення про арешт активів розміщується на дошці податкових оголошень. При цьому день розміщення такого рішення вважається днем його вручення.

8.12. Правила розміщення дощок податкових повідомлень визначаються центральним податковим органом.

9.1. Згідно з підпунктом 9.3.9 пункту 9.3 статті 9 Закону арешт активів у вигляді зупинення операцій на рахунку платника податків за обставинами, визначеними в розділі 5 цього Порядку, застосовується на підставі відповідного рішення суду.

9.2. Рішення про наявність обставин, які є підставою для застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку (додаток 5 до цього Порядку), є документом, що підтверджує обставини, на яких ґрунтується заява до суду про застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку такого платника.

9.3. Працівник податкового органу готує заяву для застосування арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунку платника податків у порядку, передбаченому процесуальним законодавством України, у день прийняття рішення про наявність обставин, які є підставою для застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку.

9.4. Підписана керівником податкового органу (його заступником) заява, до якої додається рішення про наявність обставин, які є підставою для застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку, того самого дня направляється до суду.

9.5. Зупинення операцій на рахунку платника податків здійснюється на підставі відповідного рішення суду.

9.6. Продовження строку застосування адміністративного арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунку платника податків та відновлення операцій за цими рахунками здійснюються виключно за рішенням суду.

9.7. Рішення суду про арешт активів у вигляді зупинення операцій на рахунку платника податків може бути оскаржено виключно у порядку, передбаченому процесуальним законодавством України.

9.8. Зупинення арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунку платника податків здійснюється у випадках, визначених підпунктами "б", "в", "ґ"- "е" пункту 13.1 цього Порядку".

10.1. У разі тимчасового затримання активів службовими особами, що здійснили таке затримання, складається протокол про тимчасове затримання активів, який реєструється у журналі реєстрації протоколів про тимчасове затримання активів (додаток 6) відповідного податкового органу (державної податкової інспекції).

10.2. До вказаного протоколу можуть долучатися додатково й інші матеріали, що підтверджують порушення відповідної норми закону та на підставі яких може бути прийнято рішення про застосування арешту таких активів.

10.3. У вказаному журналі фіксуються: номер, дата та час складання протоколу про тимчасове затримання активів, прізвище, ім'я та по батькові службової особи, що склала протокол, загальна вартість (у гривнях) затриманих активів, порушена норма закону, на підставі якої були затримані такі активи, номер, дата та час прийняття рішення керівником податкового органу щодо затриманих активів (додаток 7).

У журналі (особливі відмітки) обов'язково вказуються мотиви відмови в прийнятті такого рішення, які додаткові матеріали надані разом з протоколом про тимчасове затримання активів тощо.

При практичному застосуванні положень Закону в частині визначення порядку збереження арештованих і вилучених активів податковий керуючий чи інша особа, на яку покладаються функциї виконавця рішення про арешт активів, повинна користуватися нормами постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.98 N 1340 "Про порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним" (із змінами та доповненнями).

12.1. Арешт (крім арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку) може бути накладено на активи строком до 96 годин від години підписання відповідного рішення керівником податкового органу (його заступником). Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, за винятком випадків, коли власника заарештованих активів не встановлено (не виявлено). У цьому разі такі активи перебувають під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законодавством для визнання їх безхазяйними, або, якщо такі активи є швидкопсувними, - протягом граничного терміну, визначеного законодавством, після якого вони підлягають продажу за процедурою, установленою статтею 10 Закону.

Арешт у вигляді зупинення операцій на рахунку платника податків застосовується на встановлені у рішенні суду строки.

12.2. Керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право звернутися до суду з поданням про продовження строку адміністративного арешту активів платника податків (додаток 8) за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення.

12.3. Строки, визначені цим підпунктом, не включають години, що припадають на вихідні та святкові дні.

12.4. Проведення адміністративного арешту активів у період з 20-ї години до 9-ї години наступного дня не допускається, за винятком випадків, коли такий арешт є невідкладним у зв'язку з обставинами кримінальної справи відповідно до закону.

12.5. Якщо податковий борг погашено частково, то, виходячи з банківських даних, рішення про звільнення з-під режиму арешту активів платника податків виноситься на ту частину, яка фактично погашена.

12.6. Якщо активи платника податків звільняються з-під арешту у зв'язку із закінченням граничного строку його застосування, то повторне накладення такого арешту з тих самих підстав не дозволяється.

12.7. Термін подачі в територіальний податковий орган матеріалів про тимчасове затримання активів до прийняття рішення керівником такого органу (або його заступником) про застосування арешту активів у порядку, встановленому в пп.9.3.2 статті 9 Закону, починається з моменту фіксації службовою особою, що проводить затримання, часу в протоколі про тимчасове затримання таких активів і закінчується прийняттям рішення, на бланку якого фіксується час прийняття такого рішення, що має бути не пізніше 24-ї години доби робочого дня, наступного за днем складання протоколу. Якщо при цьому приймається рішення про арешт активів, термін такого арешту визначається у загальному порядку - 96 годин, наступних за часом прийняття цього рішення.

13.1. Зупинення адміністративного арешту активів платника податків здійснюється у зв'язку із:

а) скасуванням рішення керівника податкового органу (його заступника) про такий арешт.

Може застосовуватися, якщо під час апеляційної процедури, передбаченої пп.5.2.2 статті 5 Закону та згідно з пп.3 п.9 Положення про порядок розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, орган вищого рівня або суд скасовує рішення керівника податкового органу про застосування такого арешту;

б) погашенням податкового боргу платника податків.

Застосовується за таких умов:

наявність в обслуговуючому банку платіжного доручення платника податків на списання повної суми податкового боргу до бюджету в рахунок його погашення;

виконання банком інших розрахункових та виконавчих документів щодо списання коштів до бюджетів;

в) ліквідацією платника податків, у тому числі внаслідок проведення процедури банкрутства;

г) наданням податковому органу належних доказів третьою особою про належність арештованих активів до об'єктів права власності цієї третьої особи;

ґ) закінченням граничного терміну накладення адміністративного арешту;

д) прийняттям рішення судом про зупинення адміністративного арешту згідно з вимогами законодавства з питань банкрутства;

е) пред'явленням платником податків свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій) на її здійснення, торгових патентів, сертифікатів відповідності електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, яких не було на момент прийняття рішення про адміністративний арешт.