Державна податкова адміністрація України <...> щодо порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з продажу житлово-комунальних послуг повідомляє наступне.

Наказом Держкомбуду архітектури та житлової політики України від 29.03.99 р. N 78 передбачено, що тарифи затверджуються місцевими органами державної виконавчої влади та органами самоврядування за поданням підприємств, що надають житлово-комунальні послуги. Нормативи споживання комунальних послуг складаються з нормативів водоспоживання, водовідведення та теплоспоживання, нормативних витрат житлово-експлуатаційних організацій, пов'язаних з утриманням будинків і прибудинкових територій та інших. Тарифи на оплату комунальних послуг, граничні ціни на газ затверджені уповноваженими організаціями з урахуванням податку на додану вартість. Відповідно до діючого порядку ціноутворення регульовані тарифи установлюються з урахуванням кінцевої вартості послуг для споживача, що включає податок на додану вартість.

Оплата житлово-комунальних послуг населенням може здійснюватися як у повному розмірі затвердженого тарифу з урахуванням податку на додану вартість, так і в зменшеному на розмір субсидії малозабезпеченим верствам населення та/або дотації окремим категоріям населення (ветеранам війни, військовослужбовцям та ін.). Ці субсидії та відповідні дотації оплачуються не безпосередньо населенням, а відшкодовуються з відповідних місцевих бюджетів.

Відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.95 р. N 848, згідно з якою відшкодовується частка плати за житлово-комунальні послуги. Частка плати за житлово-комунальні послуги (субсидія) призначається за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги, скраплений газ, тверде та пічне побутове паливо і обсягом визначеного Кабінетом Міністрів України обов'язкового відсотка платежу.

При цьому п.п. 16 - 18 цієї постанови встановлено порядок проведення послідовного розрахунку визначення розміру субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, плати за скраплений газ, тверде та пічне побутове паливо, а саме розмір субсидії визначається як різниця між вартістю плати за скраплений газ, тверде та пічне побутове паливо і комунальні послуги на календарний рік у межах норм споживання і обсягом визначеного платежу.

Оскільки частка плати за житлово-комунальні послуги у сукупному доході громадянина визначається виходячи із розміру тарифу, затвердженого з урахуванням податку на додану вартість, то і розмір субсидії, отриманої у вигляді вищезазначеної різниці, містить в собі податок на додану вартість.

Таким чином, субсидії, у вигляді коштів, на етапі перерахування їх місцевими фінансовими органами відділам субсидій, а також на етапі перерахування з рахунка відділу субсидій на додатковий (спеціальний) рахунок управлінням житлового господарства або житлово-експлуатаційним конторам, як цільове фінансування для відшкодування витрат населення на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до п.3.2.7 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість", не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.