У зв'язку із численними запитами щодо обкладення податком на додану вартість операцій з продажу товарів (робіт, послуг), розрахунки за які забезпечуються векселями, Державна податкова адміністрація України повідомляє таке.

Відповідно до статті 21 Закону України від 18.06.91 р. N 1201-12 "Про цінні папери і фондову біржу" вексель характеризується як цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошових коштів власнику векселя (векселедержателю). Поряд із цим у розділі "Визначення термінів" Закону України від 22.05.97 р. N 283/97-ВР "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що товари - це матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Крім цього, даним Законом України визначено, що господарські операції, які передбачають проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, у результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг), вважаються бартерними операціями. Постановою Національного банку від 02.08.96 р. N 204 "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України" передбачено, що векселі є однією з форм безготівкових розрахунків. Операції з продажу товарів (робіт, послуг) шляхом проведення товарообмінних операцій обкладаються податком на додану вартість у порядку, передбаченому підпунктом 7.3.4 Закону України "Про податок на додану вартість", згідно з яким, датою виникнення податкових зобов'язань вважається будь-яка з подій, що сталася раніше, - або дата відвантаження товару, або дата його оприбуткування, а для робіт - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт, послуг платником податку, або дата оформлення документа, що засвідчує факт отримання платником податку результатів робіт, послуг.

Відповідно до Правил виготовлення і використання вексельних бланків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 10.09.92 р. N 528 (зі змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 15.03.95 р. N 177, векселі можуть видаватися лише для оплати за поставлену продукцію, виконані роботи та надані послуги, за винятком векселів Мінфіну, Національного банку та комерційних банків України. У господарському обігу можуть використовуватися простий і переказний векселі. У зв'язку із цим операції, у яких вексель видано до отримання товарів (робіт, послуг), є недійсними.

Керуючись вищезазначеними законодавчими та нормативними актами та тим, що визначення термінів для обчислення податку на додану вартість розуміються у значенні, установленому Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а також нормами Закону України "Про податок на додану вартість", розглянемо деякі особливості податкового обліку операцій з продажу товарів (робіт, послуг), які здійснювалися до 1 жовтня 1998 року згідно з договорами купівлі-продажу, які не були забезпечені грошовою формою оплати, а в розрахунках використовувалися векселі.

1. У розрахунках, що оформлені простим векселем, беруть участь лише дебітор (покупець, він же векселедавець) і кредитор (продавець, він же векселедержатель). Простий вексель видається покупцем продавцеві при оформленні розрахунків по передачі права власності на товари (роботи, послуги) або після її здійснення.

Якщо операції з продажу товарів (робіт, послуг) забезпечені простим і нічим не обумовленим векселем, то зобов'язання по сплаті податку на додану вартість виникли у продавця на дату зарахування коштів від покупця на банківський рахунок продавця, що відповідало вимогам підпункту 11.11 Закону України "Про податок на додану вартість", яким було передбачено, що податкові зобов'язання у продавця виникають на дату зарахування коштів від замовника на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг).

Продавець (векселедержатель) на дату виникнення податкових зобов'язань виписує податкову накладну покупцю (векселедавцю), у якого на дату списання коштів з його банківського рахунка виникало право на податковий кредит.

Якщо по операціях з продажу товарів (робіт, послуг), забезпечених простим векселем, грошова форма оплати відсутня, а замість неї здійснені зустрічні поставки товарів (робіт, послуг), то на такі операції поширюється порядок оподаткування, установлений для бартерних операцій. При цьому дата виникнення податкових зобов'язань для обох учасників операції є дата внесення зміни до договору купівлі-продажу чи дата відвантаження зустрічних поставок товарів (робіт, послуг) залежно від події, яка раніше відбулася, з правом на податковий кредит по здійсненій заключній (балансуючій) операції.

2. За договорами про переведення боргу з використанням векселя дебітором третій особі, яка приймає на себе обов'язки боржника і сама стає боржником за договором між першим дебітором і кредитором, у договорі повинна бути помітка про наявність згоди кредитора на переведення такого боргу третій особі (стаття 201 Цивільного кодексу України).

У вексельному переведенні боргу, коли підприємство-продавець (перша особа) за операції з продажу товарів (робіт, послуг) отримало від покупця (другої особи) вексель і у свою чергу за отримані від третьої особи товари (роботи, послуги) розраховується цим векселем шляхом індосаменту, а третя особа у свою чергу пред'явила цей вексель до оплати векселедавцю (другій особі), то в такому випадку для продавця (першої особи) дата передачі векселя шляхом індосаменту третій особі є датою, на яку виникають податкові зобов'язання по раніше відвантажених товарах покупцю (другій особі) та податкові зобов'язання по торгівлі борговими зобов'язаннями за раніше отримані товари. На дату виникнення таких податкових зобов'язань виписуються податкові накладні на раніше відвантажені товари та на операції з продажу боргових зобов'язань.

У разі коли третя особа пред'явила вексель до оплати векселедавцю (другій особі), то на дату надходження коштів на банківський рахунок у третьої особи виникають податкові зобов'язання по товарах (роботах, послугах), відвантажених першій особі. При цьому виписується податкова накладна, на підставі якої, а також за наявності копії погашеного векселя, перша особа відображає суму податкового кредиту по товарах (роботах, послугах), придбаних у третьої особи. У другої особи право на податковий кредит по товарах, отриманих від першої особи, виникає на дату списання коштів з банківського рахунка в оплату погашення векселя.

3. Поступка вимоги з оформленням векселя. Згідно з пп.1.10 Закону України "Про податок на додану вартість" операції з перепоступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору з попередньою чи наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредитору визначаються факторинговими операціями. Підпунктом 3.2.5 установлено, що факторинг не належить до операцій, які не є об'єктом оподаткування, а оподатковуються у загальному порядку.