Головна державна податкова інспекція України розглянула ваш лист щодо правильності нарахування та сплати податку на добавлену вартість і повідомляє.

Згідно із пунктом 1 ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 N 14-92 "Про податок на добавлену вартість" при наявності оборотів з реалізації товарів (робіт, послуг) як звільнених так і не звільнених від оподаткування, підприємства та організації повинні вести окремий облік зазначених товарів (робіт, послуг). Це є однією з умов надання пільги.

Відповідно до пункту 4 статті 7 вищеназваного Декрету з товарів (робіт, послуг), що звільняються від оподаткування, суми податку на добавлену вартість, що сплачені або підлягають сплаті постачальникам за виконані роботи, надані послуги, придбані матеріальні ресурси, паливо відносяться на собівартість товарів (робіт, послуг), а податок на добавлену вартість, що сплачений або підлягає сплаті постачальникам за придбані основні виробничі фонди і нематеріальні активи, покривається за рахунок відповідних джерел їх придбання.

Тому, на розрахунках з бюджетом (Дт 68, субрахунок "Розрахунки за податок на добавлену вартість") можна врахувати суму ПДВ тільки по тих товарно-матеріальних цінностях, роботах, послугах, які використані саме для надання оподатковуваних послуг (робіт), а суми ПДВ по товарно-матеріальних цінностях, роботах, послугах, використаних для надання звільнених від податку на добавлену вартість послуг (робіт), відносяться на витрати виробництва в момент списання. Показником для такого розподілу є калькуляція собівартості послуг (робіт).

Стосовно розподілу податку на добавлену вартість по основних виробничих фондах, то по ньому встановлено інший порядок, який викладено в п. 40 Інструкції про порядок обчислення і сплати податку на добавлену вартість, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 10.02.93 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31.03.93 за N 18.