Головна державна податкова інспекція України у зв'язку з численними запитами державних податкових інспекцій і платників податків щодо оподаткування прибутку від здійснення операцій з облігаціями внутрішніх державних і місцевих позик роз'яснює наступне.

Оподаткування прибутку від здійснення операцій з облігаціями внутрішньої державної позики (далі - державні облігації) та облігаціями внутрішньої місцевої позики (далі - місцеві облігації) здійснюється згідно з Законом України від 28 грудня 1994 року "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон).

Цей Закон, зокрема, визначає оподаткування прибутку (збитку) від торгівлі цінними паперами, включаючи торгівлю борговими вимогами та зобов'язаннями, а також прибутку від володіння (управління) борговими вимогами.

Облігації державних і місцевих позик (надалі - облігації) - боргові зобов'язання Уряду і місцевих Рад народних депутатів щодо відшкодування власникам облігацій номінальної вартості цих цінних паперів у передбачений термін з виплатою фіксованого відсотка (якщо інше не передбачено умовами випуску).

На даний час в Україні знаходяться в обігу відсоткові (купонні) та безвідсоткові (дисконтні) державні та місцеві облігації.

Відсоткові (купонні) облігації - боргові зобов'язання щодо відшкодування власникам облігацій номінальної вартості цих цінних паперів у передбачений в них термін з виплатою фіксованого відсотка.

Безвідсоткові (дисконтні) облігації - боргові зобов'язання щодо відшкодування власникам облігацій номінальної вартості цих цінних паперів у передбачений в них термін. Облігації реалізуються фізичним та юридичним особам на добровільних засадах за ціною, нижчою за їх номінальну вартість. Різниця між ціною придбання та номінальною вартістю облігації, що відшкодовується власникові під час погашення, становить доход з облігації.

Прибутком від володіння (управління) борговими вимогами є сума відсотків, отримана платником податку за оподатковуваний період, зменшена на суму витрат, пов'язаних з цією операцією. Не вважаються об'єктом оподаткування відсотки, нараховані на державні скарбничі зобов'язання (державні скарбничі бони і державні скарбничі векселі), а також на облігації державних і місцевих позик (підпункт 3.4.3 пункту 3.4 статті 3 Закону).

Таким чином, не оподатковується сума відсотків, нарахованих на облігації внутрішніх державних і місцевих позик, але не вище за суму одержаного прибутку від володіння (управління) облігаціями.

Термін "відсотки" в Законі вживається у значенні, наведеному в п.1.12 статті 1 Закону.

Відсотки - доходи, отримані платниками податку від операцій з борговими вимогами і зобов'язаннями, зокрема векселями, облігаціями, бонами та іншими платіжними документами, включаючи операції з державними скарбничими зобов'язаннями, а також будь-які доходи, отримані платником податку від надання грошових коштів та матеріальних цінностей в кредит (позичку) та нараховані у вигляді премій чи виграшів або відсотків від суми заборгованості.

Доходом, що отримує платник податку від володіння (управління) відсотковими облігаціями внутрішньої державної позики, є:

сума відсотків, що виплачується власникові облігації:

- за короткотерміновими облігаціями (терміном погашення - 28, 63, 91 день) - під час погашення;

- за довгостроковими облігаціями (терміном погашення - 182, 273 дні та один рік) - щоквартально;

а також різниця між номінальною вартістю та ціною придбання.

Сума відсотків не є об'єктом оподаткування як на первинному, так і на вторинному ринку, але повинна бути не більшою за суму одержаного прибутку від володіння (управління) державними та місцевими облігаціями.

Доходом від володіння (управління) безвідсотковими (дисконтними) державними облігаціями є різниця між ціною придбання та номінальною вартістю що відшкодовується власникові під час погашення (п.4 Основних умов випуску та порядку розміщення безвідсоткових (дисконтних) облігацій внутрішньої державної позики 1996 року, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1996 року N 469). Різниця між ціною придбання та номінальною вартістю державної облігації (дисконт) не є об'єктом оподаткування на первинному ринку в розмірі, не більшому за суму одержаного прибутку від володіння (управління) облігаціями, а на вторинному ринку - в розмірі різниці між номінальною вартістю та середньозваженою ціною придбання, що склалась на первинному ринку в частині неконкурентних заявок, але не більшою за суму одержаного прибутку від володіння (управління) облігаціями.

Прибутком (збитком) від торгівлі цінними паперами, включаючи торгівлю борговими вимогами та зобов'язаннями, є різниця між вартістю придбання і продажною ціною, зменшеною на суму витрат, пов'язаних з цими операціями (підпункт 3.4.1 пункту 3.4 статті 3 Закону).

Таким чином, прибутком (збитком) від торгівлі державними та місцевими облігаціями на вторинному ринку є різниця між вартістю придбання і продажною ціною, зменшеною на суму витрат, пов'язаних з цими операціями.

До витрат, пов'язаних із здійсненням операцій з державними та місцевими облігаціями належать: державне мито, сплачене за операції з цінними паперами; оплата послуг комерційних банків і кредитно-фінансових установ; втрати від перевищення вартості придбання облігації над її номінальною вартістю.

Держмито, сплачене за операції з державними та місцевими облігаціями за участь у вторинних торгах, відноситься на собівартість продукції (робіт, послуг) відповідно до підпункту 9.5.12 пункту 9.5 статті 9 Закону, оскільки сплата держмита передбачена Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 7-93 "Про державне мито" із внесеними змінами та доповненнями.

Оплата послуг комерційних банків і кредитно-фінансових установ щодо обліку боргових вимог і зобов'язань, відноситься на собівартість продукції (робіт, послуг) відповідно до підпункту 9.5.6 пункту 9.5 статті 9 Закону.

Втрати від перевищення вартості придбання облігації над її номінальною вартістю не відносяться на витратну частину операцій з облігаціями, а списується на фінансові результати за цими операціями.

Приклади оподаткування прибутку від здійснення операцій з державними та місцевими облігаціями наведено в додатках до цього листа 1 та 2.

Облік операцій з державними та місцевими облігаціями здійснюється підприємствами, об'єднаннями, установами, організаціями (крім банків) згідно з пунктом 38 Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 року N 250 із внесеними змінами та доповненнями, а також пунктом 11 Вказівок щодо організації бухгалтерського обліку в Україні, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 7 травня 1993 року N 25 із внесеними змінами та доповненнями.