Головна державна податкова інспекція своїм листом від 13.01.95 N 14-301/10-204 "Про податок на добавлену вартість по заставі" на підставі Закону України від 02.10.92 "Про заставу", Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 "Про податок на добавлену вартість" та підпункту "г" п.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати податку на добавлену вартість, затвердженої наказом ГДПІ від 10.02.93 N 3 і зареєстрованої Мінюстом України 31.03.93 N 18, роз'яснює.

1. Згідно із ст.10, 13, 14, 15 зазначеного Закону договір застави має бути нотаріально посвідчений, предмет застави застрахований, забезпечено належне ведення Книги запису застав.

2. Платники податку на добавлену вартість - заставодавці (крім громадян, що займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи), які не виконали забезпеченого заставою зобов'язання, при передачі предмета застави заставодержателю сплачують податок на добавлену вартість не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним податковим періодом, в якому настав строк виконання зобов'язання, у такому порядку:

якщо предметом застави є:

а) готова продукція (товари, роботи, послуги) власного виробництва - то з повної вартості застави, але не нижче вартості, виходячи з рівня державних фіксованих та регульованих цін (тарифів) або середніх вільних цін і тарифів по підприємству, що включають фактичну собівартість, прибуток на подібні товари (продукцію) та податок на добавлену вартість, що склалися за той місяць, в якому заставодержатель набув право власноті на готову продукцію. При відсутності реалізації таких товарів (продукції) у даному місяці оподатковуваний оборот визначається за середніми вільними (ринковими) цінами по підприємству за попередній звітний період;

б) товари (роботи, послуги) невласного виробництва:

- імпортні енергоносії (нафта і нафтопродукти, газ) та матеріально-технічні ресурси для сільського господарства (насіння, засоби захисту рослин і тварин та компоненти для їхнього виробництва, сільськогосподарська техніка і обладнання для переробки сільськогосподарської продукції та запасні частини до них), по яких при перетині митного кордону України не сплачувався податок на добавлену вартість і які використовуються не на виробничі потреби України - виходячи з їх фактичної ціни реалізації з податком на добавлену вартість, але не нижчої їх митної вартості, перерахованої в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на день подачі декларації, з урахуванням мита і митних зборів, а у відповідних випадках - закупівельної вартості;

- інші імпортні та вітчизняні - з різниці між сумою застави і відповідно митною вартістю з митом та митним збором або ціною придбання з податком на добавлену вартість. Якщо різниця відсутня, об'єкта оподаткування немає;

в) сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі, малоцінні та швидкозношувані предмети тощо:

- імпортні, тільки сировина, матеріали, комплектуючі, по яких згідно з Указом Президента України від 17.03.94 N 96/94 під час перетину митного кордону України не був сплачений податок на добавлену вартість і які резидентами, що ввозили їх, не використані на власні виробничі потреби, - виходячи з вартості застави з урахуванням податку на добавлену вартість, але не нижчої їх митної вартості з урахуванням фактично сплачених сум мита, митного збору та податку на добавлену вартість;