Починаючи з 1 січня 2011 року з набранням чинності Кодексу на заміну загальнодержавного збору за забруднення навколишнього природного середовища справляється екологічний податок (розділ VIII "Екологічний податок" Кодексу) .

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (пункт 44.1 статті 44 Кодексу) . Правові засади регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", із змінами та доповненнями.

Відповідно до пункту 240.1 статті 240 Кодексу платникам екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюється, зокрема розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини (підпункт 240.1 пункту 240.1 статті 240 Кодексу).

При цьому, в умовах пункту 240.5 статті 240 Кодексу не є платниками екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах суб'єкти господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю відходів як вторинної сировини, провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів, що розміщуються на власних територіях (об'єктах), та надають послуги у цій сфері.

Відповідно до підпункту 242.1.3 пункту 242.1 статті 242 Кодексу об'єктом та базою оподаткування податку є, зокрема, обсяги та види (класи) відходів,що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів.

Статтею 246 Кодексу встановлено ставки податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах.

За податковими зобов'язаннями з екологічного податку, що виникли з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2012 року включно ставки податку становлять 50 відсотків від ставок, передбачених, зокрема, статтею 246 Кодексу (пункт 2 підрозділу 5 розділу XX "перехідні положення" Кодексу) .

Пунктом 250.1 статті 250 Кодексу встановлено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Відповідно до пункту 250.2 статті 250 кодексу платники податку складають податкові декларації за встановленою формою у порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу, які протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, подають до органів державної податкової служби, та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, зокрема за розміщення потягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення спеціально відведених для цього місць чи об'єктів.

Платники податку перераховують суми податку, що справляється за розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, які здійснюють розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом (пункт 250.5 статті 250 Кодексу) , а саме Бюджетним кодексом України.

Зауважимо, що Законом України від 2 грудня 2010 року N 2756-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України", який набрав чинності з 1 січня 2011 року, внесено зміни до законодавчих актів із питань природоохоронного законодавства та у сфері поводження з відходами в частині впорядкування і регулювання відносин у зв'язку із запровадженням екологічного податку, зокрема, до Закону України від 25 червня 1991 року N 1264-XII "Про охорону навколишнього природного середовища", із змінами і доповненнями, та Закону України від 5 березня 1998 року N 187/98-ВР "Про відходи", із змінами і доповненнями.

Досліджуючи терміни, які наявні в підпункті 240.1.3 пункту 240.1 статті 240 Кодексу, зазначимо, що відповідно до статті 1 Закону України "Про відходи":