ДПАУ розглянула лист щодо оподаткування ПДВ операцій з об'єктами застави і повідомляє.

Порядок ПДВ операцій з реалізації майна як на добровільних, так і примусових засадах викладено у листах ДПАУ від 03.03.98 р. N 2187/10/16-1101 та від 14.04.2000 р. N 1961/6/16-1220-26.

Відповідно до пп. 3.2.2 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" передача майна у заставу (іпотеку) позикодавцю (кредитору) та/або у забезпечення іншої дійсної вимоги кредитора, повернення такого майна із застави (іпотеки) його власнику після закінчення дії відповідного договору, якщо місце такої передачі (повернення) знаходиться на митній території України, не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

У силу застави кредитор (заставоутримувач) має право у випадку невиконання боржником (заставником) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до Закону України від 02.10.92 р. N 2654-XII "Про заставу" в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, то заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що відчуження об'єкта застави для заставодавця прирівнюється до продажу такого об'єкта у податковий період такого відчуження, а основна сума кредиту та нарахованих на неї процентів, що залишилися неповернутими кредитору (гаранту), - ціною продажу такої застави;