Державна податкова адміністрація України з метою формування належної доказової бази у справах про скасування державної реєстрації суб'єктів господарювання, налагодження належної взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при встановленні місцезнаходження платника податків, анулюванні свідоцтва платника ПДВ, уникнення безпідставного відшкодування ПДВ, руйнування схем ухилення від оподаткування та у зв'язку із набранням чинності Законом України від 20.05.2010 N 2275-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" направляє для використання в роботі Методичні рекомендації щодо взаємодії (орієнтовного алгоритму дій) органів державної податкової служби при скасуванні державної реєстрації суб'єктів господарювання, анулюванні свідоцтва платника ПДВ (у т.ч. через процедуру банкрутства та/або скасування державної реєстрації) (далі - Методичні рекомендації).

Зобов'язую голів ДПА в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі довести Методичні рекомендації до підпорядкованих структурних підрозділів та забезпечити належну взаємодію між підрозділами органів державної податкової служби при скасуванні державної реєстрації суб'єктів господарювання, анулюванні свідоцтва платника ПДВ (у т.ч. через процедуру банкрутства та/або скасування державної реєстрації).

Взаємодія між структурними підрозділами органів ДПС при скасуванні державної реєстрації суб'єктів господарювання, анулюванні свідоцтва платника ПДВ (у т.ч. через процедуру банкрутства та/або скасування державної реєстрації) здійснюється на підставі таких нормативних актів та розпорядчих документів ДПА України:

Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України);

Цивільного кодексу України (далі - ЦК України);

Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПКУ);

Кримінальний кодекс України (далі - КК України);

Господарський кодекс України (далі - ГК України);

Господарський процесуальний кодекс України (ділі - ГПК України);

Закону України від 04.12.90 N 509-IIX "Про державну податкову службу в Україні" (далі - Закон N 509);

Закону України від 03.04.97 N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон N 168);

Закону України від 15.05.2003 N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі - Закон N 755);

Закону України від 14.05.92 N 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон N 2343);

Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000 N 79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 за N 208/4429 (із змінами) (далі - Положення N 79);

Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом ДПА України від 19.02.98 N 80, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.03.98 за N 172/2612 (у редакції наказу ДПА України від 17.11.98 N 552) , зі змінами (далі - Порядок N 80);

Порядку взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби з питань реєстрації та обліку платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 28.02.2007 N 110 (із змінами) (далі - Порядок N 110);

Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженого наказом ДПА України від 17.05.2010 N 336 (далі - Положення N 336);

Порядку взаємодії структурних підрозділів органів державної податкової служби під час підготовки та супроводження справ у судах і ведення претензійно-позовної роботи, затвердженого наказом ДПА України від 22.02.2008 N 106 "Про організацію роботи юридичних підрозділів в органах державної податкової служби", зі змінами та доповненнями (далі - Порядок N 106);

Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 14.03.2001 N 103 (далі - Порядок N 103);

Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27.05.2008 N 355 (далі - Методичні рекомендацій N 355);

Єдиного порядку ведення процедур банкрутства в органах ДПС, затвердженого наказом ДПА України від 19.07.2002 N 353 (далі - Порядок N 353);

Методичних рекомендацій по супроводженню справ в судах, господарських судах працівниками юридичних підрозділів в органах ДПС, затверджених наказом ДПА України від 18.02.2005 N 72, зі змінами і доповненнями (далі - Методичні рекомендації N 72);

Типової інструкції з діловодства в органах державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 01.07.98 N 315, зі змінами (далі - Типова інструкція з діловодства).

2.1. Обмін інформацією з державним реєстратором

Обмін інформацією між органами ДПС та державним реєстратором щодо вчинення реєстраційних дій, у тому числі із створення або ліквідації відокремлених підрозділів юридичних осіб, здійснюється на підставі норм Закону N 755.

Відповідно до ст. 6 Закону N 755 державний реєстратор на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, крім інших дій:

проводить державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, державну реєстрацію припинення юридичних осіб та державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичними особами - підприємцями;

передає органам державної статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування повідомлення та відомості з реєстраційних карток про вчинення реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, у тому числі щодо створення або ліквідації відокремлених підрозділів юридичних осіб.

На підставі відомостей з реєстраційної картки, переданих державним реєстратором, підрозділ реєстрації та обліку платників податків не пізніше наступного робочого дня після отримання відомостей бере на облік юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців як платників податків, зборів (обов'язкових платежів).

Наступного робочого дня після взяття на облік платників податків (юридичних осіб та самозайнятих осіб) підрозділ реєстрації та обліку платників податків передає списки платників податків, взятих на облік, до підрозділу податкової міліції для реалізації покладених законом повноважень та підтвердження місцезнаходження платників.

Керівник підрозділу податкової міліції за результатами розгляду списків платників податків, взятих на облік, приймає рішення про проведення заходів щодо підтвердження місцезнаходження платників-юридичних осіб, взятих на облік.

За результатами перевірки місцезнаходження платника податків - юридичної особи підрозділ податкової міліції у місячний строк від дня надходження списків платників податків, взятих на облік, передає підрозділу реєстрації та обліку платників податків довідку (додаток 2 до Положення N 336) про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків, у якій вказується фактичне місцезнаходження платника податків або зроблено висновок про неможливість встановлення фактичного місцезнаходження платника податків.

Якщо за результатами заходів (розділ 2.3 Методичних рекомендацій) щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N 18-ОПП передбаченою додатком 17 до Порядку N 80 (при прийнятті такого рішення керівник ОДПС повинен врахувати висновки структурних підрозділів щодо доцільності направлення такого повідомлення якщо юридична особа задіяна у схемах ухилення від оподаткування, мінімізації податкових зобов'язань або незаконного формування від'ємного значення з ПДВ тощо).

Державний реєстратор у разі надходження від органу державної податкової служби повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням відповідно до п. 12 ст. 19 Закону N 755 направляє юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки (далі - ЄДР).

Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за зазначеною адресою, державний реєстратор повинен внести до ЄДР запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Після отримання від державного реєстратора відомостей про внесення до ЄДР запису про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням підрозділ реєстрації та обліку платників податків не пізніше наступного дня повідомляє про це відповідні структурні підрозділи органу ДПС.

Протягом десяти днів структурні підрозділи надають висновки щодо доцільності подання позову про прийняття судового рішення про припинення та документи (довідки), необхідні для звернення до суду (довідку про відсутність заборгованості, інформацію від фінансових установ, митних органів та інших контролюючих органів, яка підтверджує відсутність здійснення господарської діяльності тощо). За результатами розгляду висновків та після отримання витягу з ЄДР підрозділ реєстрації та обліку платників податків здійснює заходи, передбачені пунктом 6.2 Порядку N 110.

Якщо до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням внесено не за ініціативою органу державної податкової служби, то після отримання відомостей про внесення такого запису підрозділ реєстрації та обліку платників податків направляє запит на встановлення місцезнаходження платника податків до підрозділу податкової міліції та інформує про внесення такого запису підрозділи оподаткування юридичних осіб, погашення прострочених зобов'язань, податкового контролю юридичних осіб для упередження та виявлення фактів порушення податкового законодавства та ухилення від сплати податків.

2.2. Підготовка та направлення структурними підрозділами органів ДПС запитів щодо встановлення місцезнаходження платника податків

2.2.1. Встановлення відсутності платника податків під час проведення перевірки

У разі встановлення під час організації виїзної планової чи позапланової перевірки відсутності платника податків (посадових осіб платника податків) за місцезнаходженням або їх переховування, у той же день складається відповідний акт (довільної форми), який реєструється у спеціальному журналі реєстрації актів відповідно до встановленого порядку оформлення та реалізації матеріалів перевірок органами державної податкової служби (копія акта щодо невстановлення місцезнаходження платника податків згідно з до пп. 1.15 розділу 1 Методичних рекомендацій N 355 надається підрозділу обліку платників податків та підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб для зміни стану платника податків).

Не пізніше наступного робочого дня після складання цього акта підрозділу податкової міліції органу ДПС, на обліку в якому перебуває платник податків, передається окремий запит (форму запиту передбачено Положенням N 336) про встановлення місцезнаходження платника податків.

Підрозділи податкового контролю юридичних осіб під час виходу за юридичною (фактичною) адресою платника у разі його незнаходження складають також акт обстеження приміщення (як в середині, так і ззовні) у довільної форми з обов'язковим зазначенням відповідності такого приміщення офісному (виробничому).

2.2.2. Встановлення відсутності платника податків під час направлення запитів

Пунктом 11.3 Порядку N 80 та пп. 5.2.4 п. 5.2 Порядку N 110 передбачено, що у разі коли орган державної податкової служби та пошта не можуть вручити платнику податків податкове повідомлення, податкові вимоги, довідку, свідоцтво, лист чи будь-який інший документ або повідомлення органу державної податкової служби у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням, то замість акта перевірки місцезнаходження платника податків оформляється довідка про неможливість вручення документа чи повідомлення платнику податків із зазначенням причин та додаванням відповідних документів (за наявності).

Така довідка складається працівником того структурного підрозділу органу державної податкової служби, яким надсилався (вручався) платнику податків документ або повідомлення, на підставі інформації структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, даних про розміщення податкового повідомлення або податкової вимоги на дошці податкових оголошень, або на підставі іншої інформації органу державної податкової служби.

Акт перевірки місцезнаходження платника податків або довідка про неможливість вручення документа платнику податків не складається працівниками органів державної податкової служби, якщо до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність платника податків за місцезнаходженням.

Відповідно до пункту 11.4 Порядку N 80 щодо кожного платника податків, за яким виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за формою, затвердженою Положенням N 336. До Єдиного банку даних юридичних осіб та Реєстру фізичних осіб вносяться дані про подання запиту.

2.2.3. Дії структурних підрозділів перед направленням запитів до органів податкової міліції на встановлення місцезнаходження платника податків

Перед направленням запиту до органів податкової міліції про встановлення місцезнаходження платника податків відповідний структурний підрозділ органу ДПС проводить заходи, передбачені п. 3.1 розділу 3 Положення N 336, а саме:

шляхом спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків з'ясовує його фактичне місцезнаходження (місце проживання);

за допомогою Єдиного банку даних платників податків встановлює місце проживання засновників і керівників платника податків та отримує інформацію стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками.

Згідно із пунктом 11.2 Порядку N 80 підрозділи органу державної податкової служби:

стосовно платників податків, якими не подано в зазначені терміни звіти, декларації, у порядку, передбаченому законодавством, самостійно визначають суму податкового зобов'язання, проводять роботу з узгодження податкового зобов'язання та інші заходи;

стосовно платників податків, які мають податковий борг, у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи із скорочення податкового боргу з використанням права податкової застави, адміністративного арешту активів, стягнення та інші заходи.

У рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні документальної перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками органів державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, відповідальних та афілійованих осіб.

У разі підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) структурний підрозділ органу ДПС готує у двох примірниках запит про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків та перший екземпляр якого передає підрозділу податкової міліції (додаток 1 до Положення N 336) , а другий - підрозділу реєстрації та обліку платників податків для внесення даних про подання такого запиту до районного рівня Єдиного банку даних юридичних осіб та Реєстру фізичних осіб.

2.3. Дії підрозділів податкової міліції при отриманні запитів про встановлення місцезнаходження платника податків

Дії підрозділів податкової міліції при отриманні запитів про встановлення місцезнаходження платника податків передбачені розділом IV Положення N 336.

Підрозділи податкової міліції у ході здійснення заходів щодо встановлення місцезнаходження платників податків проводять перевірки та приймають рішення згідно з ст. 97 КПК України у разі встановлення фактів реєстрації юридичних осіб:

за винагороду або шляхом обману засновника;

на підставі неправдивих даних;

на громадян, які не знали або не могли знати про існування юридичної особи та свою участь у заснуванні і реєстрації юридичної особи;

з порушеннями, які не можна усунути;

без уявлення засновником мети та цілей створення підприємства;

без дійсного наміру і волевиявлення засновника щодо створення підприємства з метою здійснення підприємницької діяльності, укладення статуту (правочину) без наміру створення правових наслідків, які ним обумовлені;

внаслідок домовленостей засновника з іншими зацікавленими особами;

на особу, яка не має необхідного обсягу цивільної дієздатності;

на особу, яка не має (не мала) практичної можливості здійснювати діяльність або керувати підприємством, впливати та контролювати як засновник діяльність підприємства;

засновник якої фактично не мав чи не вносив коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи, не формував такий капітал та не наділяв активами юридичну особу;

на особу, яка не брала участі у державній реєстрації юридичної особи або якій невідомий зміст установчих документів юридичної особи, місцезнаходження таких документів, печаток і штампів підприємства, свідоцтв про державну реєстрацію тощо;

на керівника та/або бухгалтера, якими не підписувалась та не подавалась податкова звітність, не укладались угоди, акти виконаних робіт, не призначались керівники юридичної особи, не приймались інші управлінські рішення;

на особу, яка фактично не має відношення до діяльності юридичної особи, не знає, де фактично знаходиться підприємство, бухгалтерсько-фінансові документи та керівний орган, або особу, яка категорично відмовляється від причетності до юридичної особи.

Після отримання від підрозділу податкової міліції матеріалів про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків та за наявності доказів здійснення "фіктивної" господарської діяльності керівником органу ДПС приймається рішення про:

зміну стану платника податків;

проведення юридичним підрозділом відповідної позовної роботи;

направлення матеріалів згідно зі ст. 112 КПК України за підслідністю до органів дізнання та слідства МВС України, СБУ України та прокуратури у випадку встановлення податковою міліцією при проведенні перевірки ознак злочину, передбачених КК України, які відповідно до кримінально-процесуального законодавства за підслідністю не підвідомчі слідчим органам податкової міліції, для перевірки викладених обставин у порядку ст. 97 КПК України.

Підстави для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи передбачені ч. 2 ст. 38 Закону N 755, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - ч. 2 ст. 46 Закону N 755.

Відповідно до п. 8.6 Порядку N 80 та пп. 6.2.1 п. 6.2 Порядку N 110 якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та у разі:

неподання протягом одного року до органів ДПС податкових декларацій, документів податкової звітності;

якщо установчі документи суперечать чинному законодавству;

провадження діяльності, яка суперечить установчим документам та законодавству;

наявності в ЄДР запису про відсутність юридичної особи за вказаним місцезнаходженням;

наявності в органі ДПС передбачених законами інших підстав для постановлення судового рішення про припинення (ліквідації) чи скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання, керівник органу ДПС приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, постановлення судового рішення про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до них.

Органи ДПС також можуть бути позивачами у суді щодо визнання банкрутом неплатоспроможного платника податків.

Згідно із пп. 6.2.2 п. 6.2 Порядку N 110 відповідальними за відбір платників податків, підготовку відповідного розпорядження та переліків платників податків, організацію робіт з підготовки матеріалів для подання позовів до суду є такі підрозділи органів ДПС:

оподаткування юридичних (фізичних) осіб - щодо платників податків, які не мають заборгованості перед бюджетом та не подають протягом одного року до органів ДПС податкових декларацій, документів податкової звітності;

реєстрації та обліку платників податків - щодо платників податків, стосовно яких до ЄДР внесено запис про відсутність юридичної особи за вказаним місцезнаходженням;

погашення прострочених податкових зобов'язань - щодо платників податків, які мають податкову заборгованість (борг), з метою визнання банкрутами (у тому числі щодо відсутніх боржників);

податкової міліції - щодо суб'єктів фіктивного підприємництва та платників податків, установчі документи яких суперечать чинному законодавству або містять неправдиві відомості, з метою визнання недійсними статутних документів таких платників податків;

податкового контролю юридичних осіб та/або податкової міліції - щодо платників податків, провадження діяльності яких суперечить установчим документам та законодавству.

Крім того, участь у підготовці матеріалів для подання позовів до суду є підрозділи боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, щодо:

платників податків, які не мають заборгованості перед бюджетом та не подають протягом одного року до органів ДПС податкових декларацій, документів податкової звітності;

суб'єктів фіктивного підприємництва та платників податків, установчі документи яких суперечать чинному законодавству або містять неправдиві відомості, з метою визнання недійсними статутних документів таких платників податків;

платників податків, провадження діяльності яких суперечить установчим документам та законодавству.

3.1. Звернення з позовною заявою про скасування державної реєстрації платника податків

Скасування державної реєстрації - це законодавчо встановлена підстава ліквідації суб'єкта господарювання, що є одним із шляхів припинення його діяльності з виключенням із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Чинним законодавством визначено, що діяльність суб'єкта господарювання припиняється у день внесення державним реєстратором відповідного запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Визначальною особливістю механізму скасування державної реєстрації за позовами органів державної податкової служби є його примусовість: суб'єкт господарювання втрачає свій статус не за власним бажанням, а на підставі рішення суду.

Відповідно до п. 17 ст. 11 Закону N 509 органам державної податкової служби надано право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. Вказана норма Закону є підставою для організації ОДПС роботи із скасування державної реєстрації суб'єктів господарювання та у подальшому виключення їх з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Якщо ОДПС звертається до суду з вимогою про припинення юридичної особи у зв'язку із здійсненням юридичною особою діяльності, забороненої законом, податковий орган повинен обґрунтувати, що заборонена законом діяльність юридичної особи спрямована саме на порушення правил оподаткування, зокрема, на навмисну несплату податків.

Збирання та підтвердження зазначених фактів здійснюється підрозділами податкового контролю юридичних осіб та податкової міліції органу ДПС.

Порядок дій структурних підрозділів органів ДПС під час підготовки та подачі позовних заяв про припинення суб'єкта підприємницької діяльності (скасування державної реєстрації) врегульовано Порядком N 106.

Засобами доказування фактів, визначених частиною 2 ст. 38 Закону N 755, є такі документи:

1. Для юридичних осіб:

а) витяг із ЄДР (із зазначенням ідентифікаційного коду, найменування, даних про місцезнаходження, засновників, організаційно-правової форми юридичної особи та інших відомостей про юридичну особу, передбачених відповідними формами запитів для отримання витягу) або, якщо юридична особа не включена до ЄДР, довідка про відсутність запису в ЄДР про реєстрацію юридичної особи та витяг з ЄДПОУ (із зазначенням аналогічних даних, що надаються із ЄДРПОУ);