ДПАУ, розглянувши лист щодо порядку сплати податків до бюджету та вирішення проблеми пропорційного розподілу платежів між бюджетами місцевого самоврядування, повідомляє.

Відповідно до ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону. Статтею 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Пунктами 24 і 28 ст. 26 Закону України від 21.05.97 р. N 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено встановлення місцевих податків і зборів та розмірів їх ставок у межах, визначених законом, прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах. Статтею 69 цього Закону визначено, що місцеві податки і збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 25.06.91 р. N 1251-XII "Про систему оподаткування" сплата податків і зборів (обов'язкових платежів) провадиться у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України. Статтею 15 цього Закону до місцевих податків і зборів віднесено комунальний податок. Пунктом 3 цієї статті передбачено, що місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України. При цьому комунальний податок є обов'язковим для встановлення сільськими, селищними та міськими радами за наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане запровадження цього податку.

Порядок справляння місцевих податків і зборів визначено Декретом КМУ від 20.05.93 р. N 56-93 "Про місцеві податки і збори".

Відповідно до ст. 15 Декрету платниками комунального податку є юридичні особи (крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств).

Відповідно до ст. 18 Декрету органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів.

Наприклад, абзацом другим п. 2.1 Положення про комунальний податок, затвердженого рішенням Полтавської міської ради від 28.12.2002 р. "Про затвердження положень "Про місцеві податки і збори", встановлено, що за середньооблікову чисельність працівників філій, розташованих на території населеного пункту, комунальний податок сплачує юридична особа за місцем здійснення діяльності філій.

Відповідно до абзацу другого п. 2.1 Положення про порядок нарахування та сплати комунального податку, затвердженого рішенням Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 18.09.98 р. "Про місцеві податки і збори", за середньоспискову чисельність філій, розташованих на території населеного пункту, комунальний податок сплачує юридична особа за місцем здійснення діяльності філій.

У зв'язку з цим, питання порядку сплати комунального податку на відповідній території, зокрема філіями, відділеннями, що знаходяться у іншому населеному пункті, має бути визначено у положенні відповідного органу місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів.

Відповідно до ст. 44 Закону України від 25.06.91 р. N 1264-XII "Про охорону навколишнього природного середовища" порядок встановлення нормативів збору і стягнення зборів за забруднення навколишнього природного середовища визначається КМУ. Кошти від збору за забруднення навколишнього природного середовища розподіляються між місцевими (сільськими, селищними, міськими), обласними та республіканським АР Крим, а також Держфондом охорони навколишнього природного середовища у співвідношенні відповідно 20, 50 і 30%, а між Київським, Севастопольським міськими та Держфондом охорони навколишнього природного середовища - у співвідношенні 70 і 30%.

Згідно з п. 10 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою КМУ від 01.03.99 р. N 303 (далі - Порядок N 303), збір сплачується платниками протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збору, за місцем податкової реєстрації.

Платники перераховують суми збору одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в територіальних органах Держказначейства, які здійснюють розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом (п. 11 Порядку N 303) .

Відповідно до абзацу п'ятого п. 7.2 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Мінохорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, ДПАУ від 19.07.99 р. N 162/379, зареєстрованого в Мін'юсті України 09.08.99 р. N 544/3837 (далі - Інструкція N 162/379), підприємства (установи, організації), які сплачують збір за включені до їх складу філії, визначені в п. 2.2 Інструкції, подають податкові розрахунки збору за здійснені такими філіями викиди, скиди і розміщені відходи за своїм місцем податкової реєстрації (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби).

Згідно з п. 7.4 Інструкції N 162/379 підприємства (установи, організації), до складу яких уходять філії, визначені в п. 2.2 Інструкції, сплачують збір за здійснені такими філіями викиди, скиди і розміщені відходи за своїм місцем податкової реєстрації (місцем перебування на податковому обліку в органах ДПС).

Такий порядок встановлений внаслідок того, що територія забруднення не обмежується межами територіально-адміністративної одиниці, яке розміщує джерело забруднення, тобто забруднення має транскордонний характер. Частиною четвертою ст. 46 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено розподілення коштів від збору за забруднення навколишнього природного середовища. При цьому, метою зосередження більшої частини коштів фонду (80%) в місцевих та обласних фондах охорони навколишнього природного середовища є фінансування природоохоронних програм з урахуванням транскордонного характеру забруднення.