1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Рішення


НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ З ЦІННИХ ПАПЕРІВ ТА ФОНДОВОГО РИНКУ
РІШЕННЯ
10.04.2012 № 526
Про схвалення проекту Концепції доступу на український фондовий ринок фінансових інструментів іноземних емітентів, активи яких розташовані в Україні
Відповідно до частини четвертої статті 6, частини першої статті 9 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку
ВИРІШИЛА:
1. Схвалити проект Концепції доступу на український фондовий ринок фінансових інструментів іноземних емітентів, активи яких розташовані в Україні, що додається (далі - Проект).
2. Відділу зовнішніх та внутрішніх комунікацій (Ю. Жулій) забезпечити опублікування Проекту в офіційному друкованому виданні Комісії.
3. Департаменту корпоративного управління та корпоративних фінансів (А. Папаіка):
опрацювати й узагальнити зауваження і пропозиції до Проекту, отримані протягом місяця з дня його опублікування;
за результатами опрацювання зауважень і пропозицій винести Проект на розгляд відповідних Комітетів НКЦПФР.
4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на члена Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку О. Петрашка.
Голова Комісії Д. Тевелєв
Додаток
до рішення НКЦПФР
10.04.2012 № 526
КОНЦЕПЦІЯ
доступу на український фондовий ринок фінансових інструментів іноземних емітентів, активи яких розташовані в Україні
I. ВВЕДЕННЯ
Ця Концепція охоплює питання, пов'язані із доступом на український фондовий ринок фінансових інструментів таких іноземних емітентів, переважаюча питома частка активів яких знаходиться в Україні, причому наша держава є основною країною, де такі компанії ведуть свій бізнес (далі в цій Концепції - іноземні емітенти)-1.
____________
-1 Одразу слід зазначити, що такі компанії в певних випадках лише досить умовно можна називати іноземними, оскільки вони створюються в іноземній юрисдикції саме для залучення коштів за кордоном, а всі основні бізнес-активи залишаються на території Україні, хоча й належать такій компанії.
Якщо казати про дійсно іноземні компанії, де не тільки власники, але й активи знаходяться за межами України, то поки що національний фондовий ринок не має для їх залучення достатніх можливостей, оскільки недостатньо конкурентоспроможній на глобальному ринку капіталів через порівняно низький рівень ліквідності та невисокий рівень розвитку інфраструктури, що зумовлює статус національного ринку як найменш розвиненого - граничного (frontier market) за міжнародними класифікаціями.
Саме вирішення такого більш локального завдання, як забезпечення паралельного обігу в Україні та за кордоном цінних паперів емітентів, що поки що не змогли залучити капітал в Україні та обрали для цього міжнародні фондові біржі, має стати передумовою для подальшої інтернаціоналізації, поліпшення міжнародною спільнотою сприйняття фондового ринку України в якості хоча б ринку, що розвивається (emerging market), та інших факторів розвитку національного фондового ринку України.
Слід зазначити, що цінні папери таких умовно іноземних емітентів більш звичні та зрозумілі саме для українських інвесторів. Окрім того, інвестиції у зазначені цінні папери фактично спрямовані в Україну, що різко зменшує можливість непередбаченого відтоку капіталу.
Тема обігу цінних паперів іноземних емітентів не є новою для розгляду, але наразі набула більшої актуальності в зв'язку із наявністю великої зацікавленості з боку вітчизняних операторів та самих емітентів.
Наразі цінні папери іноземних емітентів демонструють на міжнародних фондових майданчиках значно вищу ліквідність порівняно з ліквідністю обігу вітчизняних локальних цінних паперів наднаціональних фондових біржах. До того ж частка залучень капіталу в українські бізнес-проекти саме через розміщення акцій таких емітентів на іноземних фондових біржах поступово зростає. Таким чином, сьогодні іноземний біржовий ринок обігу фінансових інструментів, створених на базі українських активів, значно ширший та більш ліквідний за національний фондовий ринок.
Обсяг залучення коштів іноземними емітентами через лише 4 IPO за кордоном у 2010 році склав $ 335 млн. Натомість на українських біржах обсяги первинного розміщення склали 204,46 млн.грн., тобто $ 25,8 млн. - у 13 разів менше, ніж на іноземних організаторах торгівлі. Тобто частка внутрішнього залучення коштів в акції на українських біржових майданчиках склала лише 7,2% загального обсягу залучення коштів українськими та іноземними емітентами в ході біржових розміщень.
З 2005 року по жовтень 2011 за кордоном відбулося 70 публічних первинних (IPO) та вторинних (SPO) розміщень акцій іноземних емітентів, що мають бізнес в Україні. За цей час було залучено $ 3,9 млрд. (з них $ 226,7 млн. - в 2011 році). За прогнозами, у 2012 році іноземні емітенти можуть залучити ще понад $ 500 млн. Для порівняння: за 2005 - 2011 роки обсяг залучення коштів в акції через українські фондові майданчики склав лише 2,14 млрд. грн. (еквівалент $ 385,2 млн.), тобто за зазначений період середня частка внутрішнього залучення коштів в акції на українських біржових майданчиках не перевищувала 9% загального обсягу залучення коштів українськими та іноземними емітентами в ході біржових розміщень.
Активізація попиту міжнародних інвесторів на українські активи (передусім аграрні та будівельні) зумовила вихід на іноземні фондові біржі цінних паперів, емітентами яких були власники українських підприємств, зареєстровані у більш звичних для іноземних інвесторів юрисдикціях, аніж Україна. Цей процес стартував з 2005 року, коли на альтернативному майданчику Лондонської фондової біржі було розміщено акції Ukrproduct, Cardinal Resources LLC, XXI Gentuty Public Ltd. Після цього українські компанії мали змогу обирати серед значної кількості міжнародних фондових бірж-2.
____________
-2 вихід українських емітентів на зарубіжні ринки капіталу не є новацією: цей процес розпочався ще в 90-х роках XX сторіччя. Першим зарубіжним ринком, на який вийшли українські компанії, був ринок США. Ще у 1998 р. українськими компаніями було освоєно механізм випуску депозитарних розписок - у цьому році була випущена перша українська депозитарна розписка на основі акцій акціонерної компанії "Центренерго" через Bank of New York за сприяння інвестиційного банку ING Barings. Протягом наступних років через Bank of New York були також випущені депозитарні розписки низки українських компаній: Азот, ММК ім. Ілліча, НВО ім. Фрунзе, Запоріжтрансформатор, Запоріжсталь, Жидачівський ЦПК, Полтавський ГЗК, Азовсталь, Дніпроенерго, Нижньодніпровський трубопрокатний завод, Стирол, Укрнафта, Хмельницькобленерго, Укртелеком.
Першими з цінних паперів українських емітентів вийшли на зарубіжні ринки акції АСК Укррічфлот" - у серпні 1998 року вони були включені до лістингу Віденської фондової біржі.
Нижньодніпровський трубний завод виходив на Нью-Йоркську фондову біржу (не основний майданчик) через програму Глобальних депозитарних розписок (GDR).
За розміщенням депозитарних розписок (ДР) на акції Україна у 2011 році посіла 15 місце у світі за кількістю депозитарних програм - 74. Але поки українські компанії більш тяжіють до створення холдингів з іноземних юрисдикціях і розміщення саме через акції цих холдингів на біржі. За експертними підрахунками, на сьогодні загальна сума інвестицій інвестбанків, що входять у десятку найбільших, в ДР емітентів з країн СНД сягає $ 20 млрд. Обсяг інвестицій в ДР українських емітентів становить $ 100 млн., але це достатньо велика сума, якщо враховувати загальний обсяг IPO українських компаній на іноземних біржах.
Найбільш активно іноземні емітенти залучали і продовжують залучати кошти на Лондонській, Варшавській та Франкфуртській фондових біржах.
Прагнення України до Євросоюзу, географічна близькість до фондових ринків Європи, зрозумілість правил ведення операцій з іншими паперами на цих ринках стимулювали вихід компаній-власників українських активів на європейські торговельні майданчики, як на базові, так і на альтернативні.
Декілька прикладів іноземних емітентів, акції яких мають обіг на європейських біржах:
1) На Лондонській фондовій біржі (London Stock Exchange, LSE), де функціонують базовий майданчик - Main Market (MM) та альтернативний майданчик - Alternative investment market (AIM):
- MHP S.A (Миронівський хлібопродукт) - торгуються на MM, виробник курятини під торговельною маркою "Наша ряба",
- Ukrproduct Group Limited - торгуються на AIM, виробник та дистриб'ютор молочних продуктів,
- FERREXPO PLC - торгуються на MM, холдер активів Полтавського ГЗК,
- Миронівський хлебопродукт, Авангард тощо.
2) На Франкфуртській фондовій біржі (Deutsche Borse, DB), де функціонують базові ринки - Prime Standard, General Standard та альтернативний ринок - Entry Standard:
- TMM Real Estate Development PLG - компанія, якій належить 100 % української девелоперсько-будівельної компанії Фірма "T.M.M.",
- Advantest Public Limited - українська медіа-компанія,
- Sintal Agriculture - агрохолдинг,
- MRIYA Agro Holding - агрохолдинг тощо.
Всього станом на листопад 2011 року - 21 українська компанія (винятково на Entry Standard).
3) На Варшавській фондовій біржі (Warsaw Stock Exchange, WSE), де функціонують основний майданчик та програма NewConnect для компаній з невеликою капіталізацією:
- Kernel Holdings SA - агрохолдинг, виробник соняшникової олії;
- ASTARTA HOLDING N.V. - агрохолдинг;
- MILKILAND N.V. - виробник молочної продукції, що працює на ринках Росії та Україні;
- SADOVAYA GROUP S.A. - приватний виробник енергетичного вугілля тощо.
З 31.12.2010 WSE впровадила національний індекс цін на акції іноземних емітентів WIG-Ukraine, до бази розрахунку якого входять виключно акції емітентів, чий бізнес або головний офіс знаходиться в Україні. Це сталося завдяки широкій представленості на WSE таких емітентів та достатній ліквідності їх акцій, аби розрахунок такого індексу був достатньо релевантний та репрезентативний. Наразі до кошику розрахунку WIG-Ukraine входять 10 найбільш ліквідних акцій іноземних емітентів - власників українських активів, які мають лістинг на WSE, насамперед аграрних (KERNEL, ASTARTA, COALENERG, OVOSTAR, AGROTON, MILKILAND, KSGAGRO, SADOVAYA, IMCOMPANY, WESTAISIC).
Вже сама наявність такого індексу свідчить про достатньо широке розповсюдження цінних паперів іноземних емітентів, активи яких розташовані в Україні, на зарубіжних ринках. Крім того, наявні й інші міжнародні фондові індекси, до бази розрахунку яких включені акції суто українських емітентів.
Якщо порівнювати ліквідність вторинного обігу, то, за оцінками експертів, середньоденний обіг акцій лише одного емітента (Ferrexpo) на LSE співставний з середньоденним обсягом торгів акціями на всіх фондових біржах України.
Таким чином, український біржовий ринок сьогодні через недостатню ліквідність і обмеженість фінансових ресурсів у його учасників недостатньо ефективно виконує інвестиційної функції - понад 90% інвестицій в акції українські компанії залучають шляхом створення іноземних емітентів та продажу їх акцій за межами України.
II. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Актуальність вирішення проблеми
Забезпечення сталого розвитку локального фондового ринку України та його інфраструктури потребує вирішення широкого кола завдань, передбачених Програмою розвитку фондового ринку на 2012 - 2014 роки відповідно до основних положень Програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна влада" .
Зрозуміло, що реалізація всіх цих завдань потребує значного часу, фінансових ресурсів, організаційних, правових та технологічних заходів. Разом з тим якнайскоріше вирішення такого завдання як суттєве розширення пропозиції цінних паперів з високими інвестиційними характеристиками є одним з найбільш актуальних питань для національного фондового ринку-3. Дефіцит зазначених цінних паперів відчувається учасниками ринку вже досить давно і вкрай негативно впливає на перспективи розвитку ринку, розширення кола його учасників та підвищення якості його інфраструктури (через обмеженість інструментарію біржової торгівлі, складнощі для інвесторів у формуванні диверсифікованих портфелів цінних паперів, відсутність дієвих інструментів хеджування цінових і валютних ризиків, відсутність інтересу до ринку з боку іноземних інвесторів тощо).
____________
-3 Переважна більшість акцій, які позиціонуються в Україні як "блакитні фішки", має занадто низький free-float: при стандартній мінімальній вимозі до free-float на переважній більшості фондових бірж світу 25% (іноді для альтернативних сегментів біржових торгів - 15%) в Україні середній free-float акцій, що входять до складу кошиків найбільш популярних фондових індексів, не перевищує 10%. Відсутність відповідних лістингових вимог не стимулює мажоритарних акціонерів до запровадження відповідних заходів щодо підвищення публічності обігу акцій та покращання корпоративного управління, що створює ризики для інвесторів, захист інтересів яких в такій ситуації є досить умовним.
Також у мажоритарних акціонерів найбільш капіталізованих українських компаній відсутні стимули до зваженої дивідендної політики (за 2008 - 2009 рр. емітенти українських "блакитних фішок" сплатили своїм акціонерам менші дивіденди, ніж у середньому по ринку).
Понад те, волатильність ліквідних українських акцій свідчить про дисфункціональність біржового ринку щодо виконання цінової функції.
В світовій практиці залучення в біржовий обіг цінних паперів іноземних емітентів зазвичай дозволяє вирішити дві проблеми:
1) на початковому етапі розвитку ринку - позбавитись дефіциту в країні власних фінансових інструментів з високими інвестиційними характеристиками,
2) на розвинених ринках - забезпечити підвищену конкурентоспроможність на світовому ринку капіталів, оскільки ступінь зрілості фондового ринку країни в сучасних умовах визначається, зокрема, його інтернаціоналізацією (тобто інтегрованістю до глобального ринку капіталів та забезпеченням здорової конкуренції локальних гравців з міжнародними за залучення та розміщення інвестицій).
В будь-якому випадку сучасні біржові ринки, незалежно від ступеню розвитку, активно конкурують шляхом залучення в обіг інвестиційно привабливих цінних паперів іноземних емітентів. Цілком зрозуміло, що емітенти розглядають як більш привабливі саме зрілі, ліквідні та конкурентоспроможні біржові ринки. Українські компанії не є виключенням.
Слід виокремити основні причини, які змушують українські компанії виходити на іноземні майданчики:
- недостатність довгострокових фінансових ресурсів у національних інституційних інвесторів і, відповідно, складність залучення коштів для реалізації нових проектів або розвитку вже існуючого бізнесу в ході первинного/вторинного розміщення цінних паперів;
- низька активність на українських фондових біржах взагалі та міжнародних інвесторів зокрема у зв'язку з недостатньою зрозумілістю для них регулювання обігу цінних паперів в Україні, валютного регулювання, депозитарного обліку;
- звичність для іноземних інвесторів саме іноземної юрисдикції як більш зрозумілої в правовому аспекті та інформаційної насиченої;
- тенденції глобалізації та консолідації світових фінансових ринків, що концентрують попит та пропозицію фінансових ресурсів на більш ліквідних, ємних ринках, максимально інтегрованих до міжнародних ринків капіталу та їх інфраструктури;
- наявність на провідних фондових біржах світу альтернативних сегментів, де висуваються значно лояльніші лізингові вимоги (насамперед за рахунок ліквідності та вищих корпоративних стандартів), що дозволяє емітентам (навіть незначним за капіталізацією та масштабами бізнесу) залучати капітал у ході IPO та SPO, підвищувати репутацію (бо авторитет компаній, що пройшли навіть альтернативний лістинг на фондовій біржі з гучним ім'ям, значно вищий, ніж після проходження лістингу на маловідомих регіональних біржах на кшталт українських);
- складнощі об'єктивного ціноутворення на фінансові інструменти на українських фондових біржах у зв'язку із недостатньою ліквідністю, надмірними диспропорціями між показниками фінансового розвитку емітентів та динамікою біржової ціни.
З огляду на недостатній рівень розвитку, залучення в біржовий обіг іноземних цінних паперів (насамперед, випущених емітентами, що мають активи в Україні), є цілком природним для національного фондового ринку.
Вирішення проблеми забезпечення доступу українських інвесторів до фінансових інструментів іноземних емітентів є одним з елементів реалізації завдання щодо насичення ринку фінансовими інструментами з високими інвестиційними характеристиками, зрозумілими не тільки національним, але й іноземним інвесторам.
Як наслідок, можна очікувати на розширення кола емітентів та інвесторів на українському фондовому ринку (зокрема, за рахунок міжнародних операторів), суттєве зростання ліквідності, збільшення інструментарію, появу стимулів для інтеграції інфраструктури фондового ринку з міжнародним ринком капіталів та інші драйвери розвитку.
В іншому випадку, як свідчить еволюція національного фондового ринку, його існування як суто локального (без врахування міжнародної складової) позбавляє ринок перспектив розвитку.
2. Цілі
- активізація публічного ринку акцій (та ширше - всього фондового ринку), що має на меті активізацію залучення на ринок локальних інвесторів та вирішення проблеми дефіциту в Україні цінних паперів з високими інвестиційними характеристиками;
- можливість залучення значно більшого кола іноземних інвесторів на локальний ринок акцій за наявності механізму обігу цінних паперів іноземних емітентів в Україні;
- адекватне ціноутворення на цінні папери іноземних емітентів на локальному ринку (відсутність адекватної ціни наразі є суттєвим фактором ризику для іноземних інвесторів та має негативні наслідки для українських компаній);
- розширення лінійки інструментів інвестування в Україну та можливість диверсифікації активів, що є актуальним як для національних, так і для міжнародних інституційних інвесторів та має призвести до збільшення обсягів портфельних інвестицій, які є не менш важливою складовою залучення до України капіталу, аніж прямі іноземні інвестиції;
- побудова більш ефективного локального фондового ринку з інфраструктурою, що відповідала б кращим міжнародним практикам;
- розвиток інститутів торгівлі цінними паперами (фондові біржі, трейдери тощо), які сьогодні при вузькій лінійці об'єктів інвестування переживають періоди стагнації (зменшення кількості акцій у складі індексних кошиків, що призводить до їх меншої релевантності-4; скорочення кількості активних операторів біржового ринку тощо-5);
____________
-4 Мається на увазі, наприклад, рішення індексного комітету ПАТ "Українська біржа" про зменшення кількості акцій у кошику розрахунку найбільш популярного з Україні індексу українських акцій, що розраховується біржею, з 15 до 10 (через суттєве зменшення ліквідності ринку акцій) з 16.03.2012 (детальніше див http://news.finance.ua/ru/~/1/0/ua/2012/03/01/271293).
-5 Йдеться про численні випадки накладення штрафів та вилучення торговців цінними паперами із складу членів ПАТ "Українська біржа" за невиконання зобов'язань по угодах РЕПО та адресних угодах (http://news.flnance.ua/ru/~/1/0/ua/2012/02/27/270878).
- отримання інструментів хеджування валютних ризиків;
- стимулювання внутрішнього попиту на новий вид інструменту (цінні папери іноземних емітентів) та еквівалентне зростання рівня ліквідності національного біржового ринку;
- інтеграція України до міжнародного фондового ринку шляхом взаємодії українських та іноземних регуляторів фінансових ринків;
- імплементація кращих міжнародних практик (щодо розкриття інформації емітентом та стандартів корпоративного управління відповідно до вимог іноземних фондових бірж тощо) в практику робота на українському просторі фондового ринку;
- гармонізація нормативно-правових актів, виданих державними регуляторами у межах їх владних повноважень;
- поліпшення взаємодії української та міжнародних депозитарних систем.
Реалізація зазначених цілей має призвести до позитивних наслідків для більшості учасників ринку цінних паперів (Держава, інвестори - українські та іноземні, професійні учасники фондового ринку та ін.).
3. Умови, що повинні бути дотримані при досягненні цілей
З огляду на пов'язаність поставлених завдань із питаннями валютного та монетарного регулювання, основним принципом має стати адекватність проведення заходів із допуску цінних паперів іноземних емітентів основним напрямкам валютної та монетарної політики центрального банку, а також забезпечення належного захисту прав інвесторів. Тому пропонується:
- жорсткий контроль за функціонуванням ринку цінних паперів іноземних емітентів в Україні (допуск, обіг, супровід) з боку НБУ та НКЦПФР, впровадження збалансованої системи індикаторів для допуску (обсяг допуску тощо);
- обмеження з боку НБУ об'єму обігу цінних паперів іноземних емітентів з метою недопущення погіршення стану платіжного балансу України;
- неможливість допуску до обігу на території України цінних паперів емітентів, які мають ображену ліквідність на іноземних біржових майданчиках;
- забезпечення безумовної можливості оперативного отримання українськими інвесторами достовірної інформації про іноземних емітентів та їх цінні папери, допущені до обігу в Україні;
- створення механізмів для адекватного захисту та реалізації прав українських інвесторів в такі цінні папери;
- забезпечення для вітчизняних та іноземних інвесторів умов, які б забезпечили активну торгівлю цінними паперами іноземних емітентів саме в Україні.
Таким чином, йдеться про вибірковість, дозованість доступу та обігу іноземних цінних паперів, а також про ретельний контроль за цим сегментом ринку. Ці аспекти мають бути відображені у відповідних нормативно-правових актах, аби дозволити НБУ забезпечити дієвий контроль за допуском та важелі впливу на обіг цінних паперів іноземних емітентів, шляхом застосування наступних обмежувальних норм: з урахуванням стану розвитку економічного середовища в державі, необхідності забезпечення врівноваженого стану на валютному ринку, ураховуючи стан грошово-кредитного ринку.
Необхідно зазначити, що зазначені цілі та умови їх досягнення є складовою більш широкого кола завдань, пов'язаних із покращенням інвестиційного клімату в Україні в цілому.
При цьому слід однозначно підкреслити, що реалізація концепції не передбачає вільного переміщення капіталів - йдеться лише про обмежений та суворо контрольований допуск та обіг цінних паперів іноземних емітентів, як щодо об'єму допуску, так і щодо якості емітентів.
4. Аналіз поточного стану нормативно-правової бази (НКЦПФР та НБУ)
Історія обговорення спроб нормативного врегулювання процесу впровадження в обіг в Україні іноземних цінних паперів налічує вже багато років. Це стосується як регулювання питань, безпосередньо пов'язаних з ринком цінних паперів, які відносяться до компетенції уповноваженого державного регулятора - Національної (раніше - Державної) комісії з цінних паперів та фондового ринку, так і регулювання питань у сфері валютної та монетарної політики, а також питань інвестування та зовнішньоекономічної діяльності.
Як наслідок, питання обігу іноземних цінних паперів в Україні сьогодні регулює група законодавчих та спеціальних нормативних актів. Серед них варто виділити наступні:
1) в рамках законодавства, що регулює ринок цінних паперів, діють такі нормативно-правові акти:
- Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23.02.2006 № 3480-IV (із змінами та доповненнями)-6;
____________
-6 Стаття 37. Розміщення цінних паперів іноземних емітентів на території України та українських емітентів за межами України.
1. Особливості розміщення та обігу на території України цінних паперів іноземних емітентів визначаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку згідно із законодавством України.
2. Українські емітенти можуть розміщувати цінні папери за межами України виключно на підставі дозволу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, крім облігацій зовнішніх державних позик України.
Дозвіл на розміщення за межами України цінних паперів українських емітентів видається за умови виконання таких вимог:
проведення реєстрації випуску цінник паперів;
допущення цінних паперів до біржових торгів на одній з українських фондових бірж;
відповідність кількості цінних паперів, які розміщуються за межами України, нормативу, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
- рішення ДКЦПФР від 20.11.97 № 42 "Про затвердження Положення про порядок реєстрації акцій та облігацій іноземних емітентів в Україні" ;
- рішення ДКЦПФР від 02.02.2005 № 40 "Про затвердження Переліку іноземних бірж та торговельно-інформаційних систем, після проходження лістингу на яких цінні папери іноземних держав та іноземних юридичних осіб можуть становити активи інститутів спільного інвестування" ;
- рішення ДКЦПФР від 22.12.2010 № 1946 "Про затвердження Переліку іноземних фондових бірж, на яких допущені до обігу цінні папери та деривативи, які визнаються такими, що перебувають в обігу на організованому ринку цінних паперів та деривативів" ;
- роз'яснення ДКЦПФР від 10.02.2000 № 1 "Щодо можливості проведення на території України аукціонів з продажу пакетів акцій, які належать державі у статутних фондах іноземних емітентів" ;
2) в рамках нормативно-правових актів валютного законодавства та законодавства у сфері інвестиційної діяльності, зокрема:
- Закон України від 10.09.91 № 1540а-XII "Про захист іноземних інвестицій на Україні" (із змінами та доповненнями);
- Закон України від 19.03.96 № 93/96-ВР "Про режим іноземного інвестування" (із змінами та доповненнями);
- Закон України від 23.09.94 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами та доповненнями);
- Закон України "Про інвестиційну діяльність" від 18.09.91 № 1560-XII (із змінами та доповненнями);
- Закон України від 16.04.91 № 959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність" -7;
____________
-7 Зокрема (або "в числі іншого"), передбачено, що регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється недержавними органами управління економікою (товарними, фондовими валютними біржами, торговельними палатами, асоціаціями, спілками та іншими організаціями координаційного типу), що діють на підставі їх статутних документів.
- Декрет КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 -8;
____________
-8 Декрет установлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.
- Указ Президента України від 18.06.94 № 319/94 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" -9;
____________
-9 Відповідно до Указу декларування суб'єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України здійснюється щоквартально.
- постанова Правління Національного банку України від 10.08.2005 № 280 "Про врегулювання питань іноземного інвестування в Україну" ;
- постанова Правління Національного банку України від 29.01.2003 № 36 "Про здійснення операцій з цінними паперами українських емітентів" , якою затверджено Положення про порядок видачі резидентам індивідуальних ліцензій Національного банку України на переказування іноземної валюти за межі України з метою оплати валютних цінностей-10;
____________
-10 Відповідно до Положення:
Індивідуальні ліцензії Національного банку України на переказування іноземної валюти за межі України з метою оплати валютних цінностей видаються для переказування іноземної валюти за межі України з метою оплати валютних цінностей (далі - зобов'язання).
Не потребують наявності ліцензії операції з переказування резидентами-торговцями, що отримали ліцензію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на професійну діяльність на ринку цінних паперів, а саме діяльність з випуску та обігу цінних паперів у межах законодавства України, що регулює випуск та обіг цінних паперів, та генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій у межах валютного законодавства України, іноземної валюти за межі України за об'єкт інвестування на користь іноземних інвесторів, якщо резидентами-торговцями продаються цінні папери за дорученням іноземних інвесторів на українських фондових біржах та/або торговельно-інформаційних системах, що підтверджується довідкою, наданою торговцю організатором торгівлі цінними паперами.
- постанова Правління Національного банку України від 10.08.2005 № 281 "Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України" , якою затверджено Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою-11;
____________
-11 Відповідно до Положення:
Суб'єкти ринку не мають права проводити операції з валютними деривативами, а також операції в іноземній валюті з іншими похідними фінансовими інструментами, базовим активом яких є валютні цінності, курси валют, процентні ставки, індекси, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку.
- наказ Міністерства фінансів України від 25.12.95 № 207 "Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами" . (Цей перелік не є вичерпним)
Тим не менше, за всю історію регулювання цього питання не було зафіксовано жодного випадку надання дозволу на обіг цінних паперів іноземних емітентів на території України. Це пов'язано із низкою об'єктивних причин:
1) спочатку впровадженню в обіг іноземних цінних паперів заважала відсутність достатніх технологічних можливостей у депозитарної системи України, яка не мала дієвих механізмів щодо стикування з міжнародними депозитарними системами. Тому, в якості альтернативного варіанту вирішення проблеми, було розроблено проект Закону України, який мав на меті впровадження в обіг такого виду фінансових інструментів як українські депозитарні розписки-12. Втім, цей Закон не було прийнято, і зазначений захід не отримав подальшого розвитку;

................
Перейти до повного тексту