До Центральної виборчої комісії 9 листопада 2015 року повторно надійшла скарга кандидата в депутати Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області Сазонової Марії Миколаївни, суб'єктом оскарження в якій визначено Пісочинську селищну виборчу комісію Харківського району Харківської області (далі - Пісочинська селищна виборча комісія).

У своїй скарзі суб'єкт звернення зі скаргою просить "вибори депутатів до Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області на виборчій дільниці № 630854 визнати такими, що не відбулися", скасувати постанову Пісочинської селищної виборчої комісії від 29 жовтня 2015 року № 199 "Про визнання депутата Пригоди Миколи Андрійовича обраним в одномандатному виборчому окрузі № 3 на чергових виборах депутатів Пісочинської селищної ради", а також "вибори депутатів до Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області по одномандатному виборчому окрузі № 3 визнати такими, що не відбулися".

На обґрунтування своїх вимог суб'єкт звернення зі скаргою вказує на порушення Пісочинською селищною виборчою комісією частини одинадцятої статті 17 Закону України "Про місцеві вибори" (далі - Закон) щодо утворення виборчих округів без урахуванням меж звичайних виборчих дільниць, незабезпечення виготовлення виборчих бюлетенів з виборів депутатів Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області (далі - Пісочинська селищна рада) для голосування в одномандатному виборчому окрузі № 3 на виборчій дільниці № 630854, а також прийняття рішення про результати виборів депутата зазначеної селищної ради в одномандатному виборчому окрузі № 3 за відсутності протоколу про підрахунок голосів виборців на вказаній виборчій дільниці.

Вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, Центральна виборча комісія встановила.

Сазоновою М.М. 30 жовтня 2015 року було подано до Центральної виборчої комісії скаргу на дії та бездіяльність Пісочинської селищної виборчої комісії від 28 жовтня 2015 року.

Відповідно до частини другої статті 97 Закону та пункту 6.7 Порядку розгляду скарг виборчими комісіями з місцевих виборів , затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 5 вересня 2015 року № 229 (далі - Порядок), цю скаргу 30 жовтня 2015 року повернуто суб'єкту звернення зі скаргою без розгляду із зазначенням вичерпного переліку недоліків, які перешкоджають її розгляду. Одночасно Сазонову М.М. було повідомлено про можливість повторного звернення зі скаргою, оформленою відповідно до вимог статті 96 Закону, в установлені Законом строки.

Сазоновою М.М. 9 листопада 2015 року повторно подано скаргу до Центральної виборчої комісії.

Згідно з частиною другою статті 96 Закону та пунктом 6.6 Порядку до скарги додаються її копії, докази, зазначені у скарзі, та копії усіх документів, що додаються до неї, у кількості, яка дорівнює кількості суб'єктів оскарження та заінтересованих осіб, зазначених у скарзі. При цьому письмові докази подаються в оригіналі або в засвідченій у встановленому порядку копії.

Усупереч таким вимогам копії окремих письмових доказів не засвідчені в установленому порядку.

Отже, Сазоновою М.М. повторно подано скаргу з невиправленими недоліками.

Крім того, частинами першою, другою, п'ятою, шостою статті 95 Закону встановлено, що скарга до виборчої комісії може бути подана відповідним суб'єктом звернення зі скаргою у п'ятиденний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності суб'єктом оскарження.

Скарга, що стосується порушення, яке мало місце до дня голосування, може бути подана у п'ятиденний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності суб'єктом оскарження, але не пізніше 22 години дня, що передує дню голосування.

Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідною виборчою комісією.

Строк подання скарги продовженню або поновленню не підлягає, крім випадку повторного подання скарги після усунення її недоліків не пізніше наступного дня після дня її повернення суб'єктом розгляду скарги без розгляду відповідно до частини другої статті 97 Закону.

Згідно з частиною дванадцятою статті 15 Закону днем вчинення бездіяльності вважається останній день строку, в який мала бути вчинена дія, передбачена цим чи іншими законами України.