Постановою Вищого адміністративного суду України від 26 жовтня 2014 року № А/800/268/14 у справі № 875/81/14 апеляційну скаргу Політичної партії "НАРОДНИЙ ФРОНТ" задоволено. Скасовано ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2014 року в справі. Задоволено заяву Політичної партії "НАРОДНИЙ ФРОНТ" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року у вказаній справі. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року скасовано. Позовну заяву задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Центральної виборчої комісії від 23 вересня 2014 року № 1084"Про відмову в реєстрації кандидата у народні депутати України Городецького О.Є." Зобов’язано Центральну виборчу комісію вчинити дії щодо реєстрації кандидата у народні депутати України Городецького О.Є., висунутого 14 вересня 2014 року Політичною партією "НАРОДНИЙ ФРОНТ" на VI позачерговому з’їзді партії та включеного до виборчого списку цієї партії під № 57, у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року.

На виконання рішення суду, вивчивши наявні документи, Центральна виборча комісія встановила.

Відповідно до частини п’ятої статті 124 Конституції України судовірішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Однією із засад конституційного ладу в Україні є те, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ, який здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (частина друга статті 5 Конституції України ).

Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії (стаття 69 Основного Закону України ). Громадянам гарантується право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування; вибори народних депутатів України є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування (частина перша статті 38, стаття 71, частина перша статті 76 Конституції України ).

Конституційний Суд України в Рішенні від 26 лютого 1998 року № 1-рп/98 у справі за конституційними поданнями народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про вибори народних депутатів України" (справа про вибори народних депутатів України), зокрема, зазначив, що основоположні принципи загального, рівного і прямого виборчого права, вільне і таємне волевиявлення громадян України на виборах народних депутатів України становлять конституційну основу правового регулювання виборчого процесу.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про вибори народних депутатів України" (далі - Закон) вибори народних депутатів України є рівними: громадяни України беруть участь у виборах народних депутатів України на рівних засадах.

Вибори народних депутатів України є прямими; громадяни України обирають народних депутатів України безпосередньо шляхом голосування за кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку політичних партій, та за кандидатів у народні депутати України в одномандатних виборчих округах (стаття 4 Закону).

Вибори народних депутатів України є вільними. Громадянам України забезпечуються умови для вільного формування своєї волі та її вільного виявлення при голосуванні. Застосування насильства, погроз, обману, підкупу чи будь-яких інших дій, що перешкоджають вільному формуванню та вільному виявленню волі виборця, забороняється (стаття 6 Закону).

З метою створення необхідних умов для вільного формування волі виборців, зокрема, статтею 63 Закону визначено основні засади інформаційного забезпечення виборів. Згідно із частинами першою, другою вказаної статті виборцям забезпечується можливість доступу до різнобічної, об’єктивної та неупередженої інформації, потрібної для здійснення усвідомленого, поінформованого, вільного вибору.

Для забезпечення доступу виборців до такої інформації Закон передбачає, зокрема, обов’язкове оприлюднення на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії відомостей про зареєстрованих кандидатів у народні депутати України щодо їх прізвища, власного імені (всіх власних імен) та по батькові (за наявності), числа, місяця, року і місця народження, громадянства із зазначенням часу проживання на території України, відомостей про посаду (заняття), місце роботи, партійність, місце проживання, наявність чи відсутність судимості, суб’єкта висування кожного кандидата у народні депутати України.

Також Центральна виборча комісія за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку і проведення виборів народних депутатів України, забезпечує виготовлення інформаційних плакатів політичних партій, кандидати у народні депутати України від яких зареєстровані у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, які містять передвиборні програми партій, виборчий список кандидатів із зазначенням прізвища, імені, по батькові, року народження, посади (заняття), місця роботи та проживання, партійності включених до нього кандидатів у народні депутати України, а також фотографії перших п’яти кандидатів у народні депутати України (частина четверта статті 63 Закону).

Такі плакати на позачергових виборах народних депутатів України відповідно до частини двадцять першої статті 107 Закону виготовляються не пізніш як за десять днів до дня виборів та передаються дільничним виборчим комісіям у встановленому Центральною виборчою комісією порядку не пізніш як за сім днів до дня виборів. Частиною сьомою статті 83 Закону щодо кожної виборчої дільниці передбачено, що у приміщенні для голосування або безпосередньо перед ним дільнична виборча комісія в обов’язковому порядку розміщує, зокрема, виборчі списки від кожної партії, кандидати у депутати від якої зареєстровані у загальнодержавному виборчому окрузі, списки кандидатів у депутати, зареєстрованих у відповідному одномандатному виборчому окрузі, та інформаційні плакати, передбачені частинами четвертою та п’ятою статті 63 Закону , які розміщуються в порядку розташування партій, кандидатів у депутати у виборчих бюлетенях для голосування відповідно у загальнодержавному та одномандатному виборчих округах.

Частиною шостою статті 68, частиною першою статті 70 Закону встановлено, що політична партія, кандидати у народні депутати України від якої зареєстровані у загальнодержавному виборчому окрузі, кандидати у народні депутати України мають право розпочати свою передвиборну агітацію з дня, наступного за днем прийняття виборчою комісією рішення про реєстрацію кандидатів у народні депутати України. Кандидати у народні депутати України, зареєстровані у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, можуть здійснювати передвиборну агітацію за кошти виборчого фонду політичної партії.

Передвиборна агітація, яка також є засобом забезпечення вільного формування волі виборців, здійснення усвідомленого, поінформованого, вільного вибору, закінчується о 24 годині останньої п’ятниці перед днем голосування (частина друга статті 70 Закону).

Таким чином, голосування виборців на виборах народних депутатів України у загальнодержавному виборчому окрузі, включаючи закордонні виборчі дільниці закордонного виборчого округу, здійснюється саме за кандидатів у народні депутати України, включених до виборчих списків політичних партій, а не за виборчі списки чи політичні партії загалом.

При цьому саме шляхом інформаційного забезпечення виборів громадянам України забезпечується доступ до різнобічної, повної та об’єктивної інформації, зокрема, про кандидатів у народні депутати України, для здійснення усвідомленого, поінформованого, вільного вибору, формування своєї волі. Разом з тим, під час проведення передвиборної агітації виборці мають можливість сформувати власне уявлення про кандидатів у народні депутати України, які балотуються на виборах, задля здійснення усвідомленого вибору в день голосування.

Європейським Судом з прав людини з цього питання була висловлена правова позиція у справі "Краснов та Скуратов проти Російської Федерації" (Страсбург, 19 липня 2007 року). У рішенні у вказаній справі Суд дійшов висновку, що "вимога надавати інформацію про роботу кандидата та його членство в політичній партії слугує для того, щоб надати можливість виборцям зробити аргументований вибір з урахуванням професійного та політичного минулого кандидата на виборчу посаду. Також безспірним є законність прохання кандидатів на виборчу посаду, щоб надана ними інформація максимально відповідала дійсності, щоб виборці не вводились в оману неправдивими заявами".

Отже, вільне формування волі виборчого корпусу як носія народного суверенітету логічно кореспондується із вільною реалізацією цієї волі під час голосування в день виборів, без чого саме формування такої волі не має політичного сенсу та юридичних наслідків.

Відповідно до статті 3 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Високі Договірні Сторони зобов’язуються проводити вільні вибори з розумною періодичністю шляхом таємного голосування в умовах, які забезпечують вільне вираження думки народу у виборі законодавчого органу.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Ковач проти України" від 7 лютого 2008 року зазначено, що права, гарантовані статтею 3 Першого протоколу, мають вирішальне значення для зміцнення і збереження засад ефективної та дієвої демократії, побудованої на принципі верховенства права. Але ці права не є абсолютними. Можуть існувати "опосередковано встановлені" обмеження цього права, і Договірні держави повинні користуватися певною свободою розсуду в цій сфері.

До Центральної виборчої комісії 18 вересня 2014 року надійшла заява Політичної партії "НАРОДНИЙ ФРОНТ" разом з іншими документами щодо реєстрації кандидатів у народні депутати України, висунутих 14 вересня 2014 року на VI позачерговому з’їзді цієї партії та включених до виборчого списку вказаної партії, у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року, в тому числі Городецького Олександра Євгеновича, включеного до виборчого списку під № 57.

Розглянувши зазначені документи та враховуючи наявну в Центральній виборчій комісії інформацію, Комісія встановила, що Городецьким О.Є. не дотримано вимоги Конституції України та Закону щодо проживання в Україні протягом останніх п’яти років на день проведення позачергових виборів народних депутатів України 26 жовтня 2014 року.

Постановою Центральної виборчої комісії від 23 вересня 2014 року № 1084 на підставі пункту 7 частини першої статті 60 Закону відмовлено в реєстрації кандидата у народні депутати України Городецького О.Є., висунутого 14 вересня 2014 року Політичною партією "НАРОДНИЙ ФРОНТ" на VI позачерговому з’їзді цієї партії та включеного до виборчого списку цієї партії під № 57, у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року.

Відповідно до частини сьомої статті 12 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" рішення, прийняті Комісією, можуть бути змінені лише самою Комісією з власної ініціативи або на підставі рішення суду.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року в справі № 875/81/14 у задоволенні позову Політичної партії "НАРОДНИЙ ФРОНТ" до Центральної виборчої комісії, третя особа - Городецький О.Є., про визнання протиправною та скасування постанови Комісії від 23 вересня 2014 року № 1084, зобов’язання вчинити певні дії відмовлено.

Вищий адміністративний суд України 2 жовтня 2014 року залишив указане рішення суду першої інстанції без змін.

Таким чином, судовими рішеннями, що набрали законної сили, не було виявлено підстав для скасування постанови Центральної виборчої комісії від 23 вересня 2014 року № 1084. При цьому, враховуючи, що вказаними судовими рішеннями було встановлено законність постанови Центральної виборчої комісії від 23 вересня 2014 року № 1084, у Комісії були відсутні підстави для її скасування з власної ініціативи.

На виконання частини восьмої статті 58 Закону виборчий список кандидатів у народні депутати України від Політичної партії "НАРОДНИЙ ФРОНТ", зареєстрованих Центральною виборчою комісією, разом із рішенням про їх реєстрацію у триденний строк з дня його прийняття було оприлюднено в газетах "Голос України" та "Урядовий кур’єр", а також оприлюднено на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії.

Центральною виборчою комісією у встановлені Законом строки забезпечено виготовлення та передачу дільничним виборчим комісіям інформаційних плакатів Політичної партії "НАРОДНИЙ ФРОНТ".

І в оприлюдненому в газетах "Голос України" та "Урядовий кур’єр" виборчому списку кандидатів у депутати від Політичної партії "НАРОДНИЙ ФРОНТ", і в інформаційних плакатах цієї партії відомості про Городецького О.Є. були відсутні. При цьому інформування виборців стосовно відомостей про кандидата у народні депутати України Городецького О.Є. Центральною виборчою комісією не здійснювалося абсолютно правомірно, оскільки останньому було відмовлено в реєстрації і з дня прийняття рішення Комісії про відмову в його реєстрації статус суб’єкта виборчого процесу він втратив.

Таким чином, при формуванні виборцями волі щодо кандидатів у народні депутати України, яких вони мали намір обрати до Верховної Ради України як представників Українського народу, особа Городецького О.Є. братися до уваги ними не могла. Його особа не могла ототожнюватись із кандидатами у народні депутати України, включеними до виборчого списку вказаної політичної партії.

Лише 15 жовтня 2014 року - після завершення встановленого Законом строку для реєстрації кандидатів у депутати на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року - Політична партія "НАРОДНИЙ ФРОНТ" звернулася до Київського апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року, якою у задоволенні адміністративного позову цієї політичної партії до Центральної виборчої комісії, третя особа - Городецький О.Є., про визнання протиправною та скасування постанови Комісії від 23 вересня 2014 року № 1084, зобов’язання вчинити дії було відмовлено.