Про визнання рішення ДКЦПФР від 19 грудня 2006 р. N 1591 в частині затвердження Розділу VI "Склад та порядок подання річної інформації емітентами - закритими акціонерними товариствами" Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, та визнання його нечинним в цій частині

Обставини справи:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Закрите акціонерне товариство "Біт" з позовом до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19 грудня 2006 р. N 1591 в частині затвердження Розділу VI "Склад та порядок подання річної інформації емітентами - закритими акціонерними товариствами" Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили та визнання його нечинним в цій частині.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19 грудня 2006 р. N 1591 в частині затвердження Розділу VI "Склад та порядок подання річної інформації емітентами - закритими акціонерними товариствами" Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів суперечить Цивільному кодексу України 16 січня 2003 року N 435-IV, Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" 23 лютого 2006 року N 3480-IV, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" 16 липня 1999 року N 996-XIV, Закону України "Про аудиторську діяльність" 22 квітня 1993 року N 3125-XII, щодо зобов'язання закритими акціонерним товариствами щорічно публікувати для загального відома річний звіт, бухгалтерський баланс, відомості про прибутки і збитки, а також іншу інформацію, передбачену законом.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень, у спосіб встановлений законодавством України, відповідно до пункту 15 частини другої статті 7 та пункту 13 статті 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", статей 15, 39 - 41 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, що також підтверджено листом Міністерства юстиції України N 20-39-380 від 01.06.2006 р., яким роз'яснено, що нормами частини п'ятої статті 152 Цивільного кодексу України та статті 39 Закону спрямовані на врегулювання питання розкриття інформації емітентами, які здійснили відкрите (публічне) розміщення цінних паперів, тоді як статті 40 та 41 Закону регулюють відносини щодо поданні регулярної та особливої інформації всіма емітентами, і, зокрема, встановлює порядок оприлюднення цієї інформації.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (N 448/96-ВР від 30.10.96 р.; далі - Закон про державне регулювання ринку) визначає правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні.

Статтею першою вищезазначеного закону визначено, що державне регулювання ринку цінних паперів являє собою здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

Статтею третьою Закону України про державне регулювання ринку визначено форми державного регулювання, зокрема до них віднесено прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку цінних паперів, регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов'язків учасників ринку цінних паперів.

У відповідності до положень статті п'ятої Закону про державне регулювання ринку державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Положеннями статтею 7 Закону про державне регулювання ринку визначено, що Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства і призначає державних представників на фондових біржах, у депозитаріях і торговельно-інформаційних системах.

Відповідно до положень статті 8 Закону про державне регулювання ринку Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право розробляти і затверджувати з питань, що належать до її компетенції, обов'язкові для виконання нормативні акти, у разі порушення законодавства про цінні папери, нормативних актів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку виносити попередження, зупиняти на термін до одного року розміщення (продаж) та обіг цінних паперів того чи іншого емітента, дію ліцензій, виданих Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, анулювати дію таких ліцензій.

На виконання зазначених повноважень та норм закону відповідно до пункту 15 частини другої статті 7 та пункту 13 статті 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", статей 15, 39 - 41 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку затверджено Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів.

Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів регулює склад, порядок і строки розкриття на фондовому ринку регулярної, особливої інформації та інформації про іпотечні цінні папери (далі - Інформація) емітентами цінних паперів та подання її до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія).

Дія Положення поширюється на всіх емітентів цінних паперів, крім емітентів державних цінних паперів, інвестиційних сертифікатів.

Положеннями пункту другого розділу першого Положення встановлено, що на емітентів облігацій місцевих позик вимоги розділів II, III, IV та VI цього Положення не поширюються.

Емітенти - закриті акціонерні товариства, які не здійснювали відкрите розміщення цінних паперів, розкривають регулярну інформацію відповідно до розділу VI цього Положення.

Розділом VI Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів визначено склад та порядок подання річної інформації емітентами - закритими акціонерними товариствами.

Річна інформація закритих акціонерних товариств, які не здійснювали відкрите розміщення цінних паперів, повинна містити такі відомості:

• найменування та місцезнаходження емітента, розмір його статутного капіталу;

• органи управління емітента, його посадові особи та засновники;

• цінні папери емітента (вид, форма випуску, тип, кількість), розміщення та лістинг цінних паперів;

• інформація про рейтингове агентство;

• річна фінансова звітність;

• аудиторський висновок.

Закриті акціонерні товариства, щодо яких винесено судом ухвалу про санацію та призначено керуючого санацією або введено процедуру розпорядження майном і призначено розпорядника майна, інформацію про рейтингове агентство не розкривають.

Розкриття річної інформації емітентами - закритими акціонерними товариствами, які не здійснювали відкрите розміщення цінних паперів, здійснюється шляхом:

• розміщення в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії - у строк не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним;

• опублікування в офіційних друкованих виданнях - у строк не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним;

• подання її до Комісії не пізніше 1 червня року, наступного за звітним.

Річна інформація емітентів - закритих акціонерних товариств, які не здійснювали відкрите розміщення цінних паперів, що розміщується в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії та опубліковується в офіційних друкованих виданнях, повинна містити у довільній формі відомості відповідно до пункту 1 цього розділу.

Річна інформація емітентів - закритих акціонерних товариств, які не здійснювали відкрите розміщення цінних паперів, що подається до Комісії, складається відповідно до форми, наведеної у додатку 44 до цього Положення.

Титульний аркуш річної інформації емітентів - закритих акціонерних товариств, які не здійснювали відкрите розміщення цінних паперів, має містити реквізити, обов'язкові для швидкої ідентифікації емітента, засвідчення достовірності річної інформації. На титульному аркуші річної інформації обов'язково зазначаються дата розміщення річної інформації в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії, найменування, дата і номер офіційного друкованого видання та, у разі наявності, адреса сторінки (сторінок) у мережі Інтернет, на якій додатково оприлюднена річна інформація.

Зміст складається у формі, наведеній у додатку 44, та має містити перелік інформації, що входить до складу річної інформації. Щодо кожної з інформацій, наведених у змісті, емітент повинен обов'язково зазначити про їх наявність або відсутність та у разі відсутності вказати причини відсутності у примітках.

При поданні річної інформації до Комісії емітенти, які є професійними учасниками фондового ринку, банками, страховиками, інститутами спільного інвестування, та емітенти іпотечних сертифікатів, іпотечних облігацій, сертифікатів ФОН надають (надсилають) річну інформацію до загального відділу центрального апарату Комісії.

При поданні річної інформації до Комісії емітенти, які не визначені в пункті 6 цього розділу, подають (надсилають) річну інформацію до територіального органу Комісії за їх місцезнаходженням.

На вимогу уповноваженої особи Комісії емітент - закрите акціонерне товариство зобов'язане надати додаткову інформацію щодо фінансово-господарської діяльності товариства.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши доводи позивача та заперечення відповідача, суд дійшов висновку про наступне.

Частиною першою статті 24 Закону України "Про господарські товариства" (від 19 вересня 1991 року N 1576-XII) встановлено, що акціонерним визнається товариство, яке має статутний (складений) капітал, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону України "Про господарські товариства" до акціонерних товариств належать: відкрите акціонерне товариство, акції якого можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах; закрите акціонерне товариство, акції якого розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі.

Статтею 29 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що при створенні акціонерного товариства акції можуть бути розповсюджені шляхом відкритої підписки на них (у відкритих акціонерних товариствах) або розподілу всіх акцій між засновниками (у закритих акціонерних товариствах).

Відповідно до положень статті 81 Господарського кодексу України (від 16 січня 2003 року N 436-IV) акціонерні товариства можуть бути відкритими або закритими.

Акції відкритого акціонерного товариства можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах. Акціонери відкритого товариства можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства.

Акції закритого акціонерного товариства розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі. Акціонери закритого товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства.

Для створення акціонерного товариства засновники повинні зробити повідомлення про намір створити акціонерне товариство, здійснити підписку на акції, провести установчі збори і державну реєстрацію акціонерного товариства.

Положеннями статті 152 Цивільного кодексу України (16 січня 2003 року N 435-IV) визначено, що акціонерним є товариство, статутний капітал якого поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості.

Акціонерне товариство, яке проводить відкриту підписку на акції, зобов'язане щорічно публікувати для загального відома річний звіт, бухгалтерський баланс, відомості про прибутки і збитки, а також іншу інформацію, передбачену законом.

Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок" 23 лютого 2006 року N 3480-IV регулює відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку, з метою забезпечення відкритості та ефективності функціонування фондового ринку.

Емітент - юридична особа, Автономна Республіка Крим або міські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов'язання щодо них перед їх власниками.

Частиною першою статті 39 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" передбачено: емітенти, які здійснили відкрите (публічне) розміщення цінних паперів, зобов'язані своєчасно та в повному обсязі розкривати інформацію про:

фінансово-господарський стан і результати діяльності емітента у строки, встановлені законодавством;

будь-які дії, що можуть вплинути на фінансово-господарський стан емітента та призвести до значної зміни ціни на його цінні папери;

власників великих пакетів (10 відсотків і більше) акцій.

Частиною четвертою статті 40 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" встановлено, що річна інформація про емітента є відкритою і підлягає оприлюдненню емітентом у строк не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним, шляхом опублікування її в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку і розміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів.

Примірник офіційного друкованого видання, в якому опубліковано річну інформацію про емітента, він (емітент) надсилає до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Статтею 8 Закону України "Про аудиторську діяльність" 22 квітня 1993 року N 3125-XII визначено, що проведення аудиту є обов'язковим для:

1) підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності відкритих акціонерних товариств, підприємств - емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та інших суб'єктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету;

2) перевірки фінансового стану засновників банків, підприємств з іноземними інвестиціями, відкритих акціонерних товариств (крім фізичних осіб), страхових і холдингових компаній, інститутів спільного інвестування, довірчих товариств та інших фінансових посередників;

3) емітентів цінних паперів при отриманні ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Проведення аудиту є обов'язковим також в інших випадках, передбачених законами України.