Відповідно до статей 88 - 90, 92 і 93 розділу II Податкового кодексу України та пункту 9 Положення про Міністерство доходів і зборів України , затвердженого Указом Президента України від 18 березня 2013 року № 141,

1. Затвердити Порядок застосування податкової застави органами доходів і зборів, що додається.

2. Департаменту обслуговування платників податків (Мальцева В.В.) в установленому порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Ігнатова А.П.

1.1. Цей Порядок розроблений відповідно до статей 88 - 90, 92 та 93 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі - Кодекс) і визначає механізм застосування податкової застави органами доходів і зборів.

1.2. Дія цього Порядку поширюється на платників податків - фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування відповідно до Кодексу або податкових законів, і на яких покладено обов’язок із сплати податків, зборів, платежів згідно з Кодексом.

1.3. У цьому Порядку терміни вживаються у значеннях, наведених у Кодексі.

1.4. З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов’язків, визначених Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

1.5. Право податкової застави виникає згідно з Кодексом та не потребує письмового оформлення.

1.6. У разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися у межах договорів про спільну діяльність, у податкову заставу передається майно платника податків, який згідно з умовами договору був відповідальним за перерахування податків до бюджету, та/або майно, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків. У разі недостатності майна такого платника податків у податкову заставу передається майно інших учасників договору про спільну діяльність у розмірах, пропорційних їх участі у такій спільній діяльності.

1.7. Право податкової застави виникає у разі:

несплати у строки, встановлені Кодексом, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації,- з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

несплати у строки, встановлені Кодексом, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної органом доходів і зборів, - з дня виникнення податкового боргу.

1.8. День виникнення права податкової застави визначається на підставі даних інформаційної системи, що ведеться органами доходів і зборів відповідно до законодавства.

1.9. Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 статті 89 розділу ІІ Кодексу , а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

1.10. Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 розділу ІІ Кодексу , на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов’язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов’язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

1.11. Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

1.12. Повідомлення про виникнення права податкової застави міститься у податковій вимозі, яка надсилається платнику податків відповідно до вимог статті 59 розділу ІІ Кодексу .

2.1. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1). Таке рішення приймається керівником органу доходів і зборів і надається платнику податків, що має податковий борг.

2.2. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку. Акти опису майна реєструються у журналі реєстрації актів опису майна (додаток 3).

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим.

2.3. У разі відмови платника податків від підписання акта опису майна такий опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Понятими не можуть бути працівники органів доходів і зборів або правоохоронних органів, а також інші особи, участь яких як понятих обмежується Законом України "Про виконавче провадження".

2.4. У разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу (додаток 4).

У такому випадку орган доходів і зборів звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборони відчуження таким платником податків майна та зобов’язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. У разі прийняття судом рішення щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборони відчуження таким платником податків майна та зобов’язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу його копія надсилається (надається) органом доходів і зборів банкам та іншим фінансовим установам, а також платнику податків.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня:

складення акта опису майна податковим керуючим;

складення акта про відсутність майна платника податків, що може бути описано у податкову заставу;

погашення податкового боргу в повному обсязі.

Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення зазначених у цьому пункті актів, зобов’язаний надіслати (надати) банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів (додаток 5), яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

2.5. До акта опису насамперед включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

2.6. У разі якщо балансову вартість такого майна не визначено, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

2.7. У разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому, до погашення податкового боргу в повному обсязі.