Відповідно до статті 222-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підпункту 33 пункту 4 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 360, та з метою забезпечення належного виконання посадовими особами Державної міграційної служби України законодавства при здійсненні провадження у справах про адміністративні правопорушення НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення Державною міграційною службою України, що додається.

2. Державній міграційній службі України (Ковальчук М.М.) забезпечити:

2.1. Організацію вивчення вимог Інструкції працівниками Державної міграційної служби України.

2.2. Виготовлення необхідної кількості бланкової продукції.

3. Управлінню взаємодії з центральними органами виконавчої влади та органами військового управління МВС України (Черкасський Р.А.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

4. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1.1. Ця Інструкція розроблена відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та підпункту 25 пункту 4 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 405.

1.2. Ця Інструкція встановлює порядок оформлення, розгляду та обліку справ про адміністративні правопорушення посадовими особами апарату Державної міграційної служби України, головних управлінь (управлінь) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь (відділів, секторів) міграційної служби у районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, які мають право складати протоколи про адміністративне правопорушення, протоколи про адміністративне затримання, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення.

1.3. Особами, до яких застосовуються адміністративні стягнення за статями 200, 201, частиною першою статті 203, статтями 203-1, 204, 205, 206 КУпАП , є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, яким виповнилося 16 років, посадові особи установ, організацій, підприємств незалежно від форм власності, у тому числі іноземних суб’єктів господарської діяльності, що діють на території України, фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, до компетенції яких належить прийняття громадян, іноземців та осіб без громадянства на роботу та навчання, а також особи, які запросили в Україну іноземців або осіб без громадянства в приватних справах і надали їм житлову площу та порушили при цьому порядок їх перебування.

1.4. Якщо правопорушення вчинено кількома особами, протокол про адміністративне правопорушення (далі - протокол про правопорушення), протокол про адміністративне затримання (далі - протокол про затримання) складаються на кожну особу окремо. У разі вчинення однією особою кількох адміністративних правопорушень протокол про адміністративне правопорушення складається окремо щодо кожного вчиненого правопорушення.

2.1. Складати протоколи про правопорушення та протоколи про затримання, а також у передбачених законодавством випадках доставляти осіб, які порушили правила перебування в Україні та транзитного проїзду через її територію, у приміщення ДМС, її територіальних органів і територіальних підрозділів, до поліції, до пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, мають право уповноважені посадові особи головних управлінь (управлінь) ДМС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь (відділів, секторів) міграційної служби у районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, які є державними службовцями (далі - уповноважені посадові особи).

Уповноважені посадові особи складають протокол при виявленні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 185-3, 200, 201, частиною першою статті 203, статтями 203-1, 204, 205, 206 КУпАП , згідно з формою, наведеною в додатку 1 до цієї Інструкції.

Протоколи про правопорушення не складаються у випадках, передбачених статтею 258 КУпАП.

2.2. Протокол про правопорушення (у разі його оформлення) складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, на бланку, який містить серію та номер, наскрізну нумерацію в межах відповідного органу ДМС, у двох примірниках, один з яких під підпис вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності; викладається державною мовою; заповнюється розбірливим почерком або за допомогою друкованих засобів.

Після заповнення за допомогою друкованих засобів протокол про правопорушення надається уповноваженою посадовою особою, яка його заповнювала, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, для перевірки правильності внесених до нього відомостей. У разі виявлення у протоколі про правопорушення помилок уповноважена посадова особа, яка його заповнювала, вносить до нього відповідні виправлення.

Після перевірки внесених до протоколу про правопорушення відомостей особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, підтверджує правильність таких відомостей власним підписом.

При складанні протоколу про правопорушення, учинене іноземцем або особою без громадянства, уповноважена посадова особа здійснює заходи з ідентифікації та верифікації особи відповідно до Порядку ведення Єдиного державного демографічного реєстру та надання з нього інформації, взаємодії між уповноваженими суб’єктами, а також здійснення ідентифікації та верифікації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 784.

Якщо протокол про правопорушення складено посадовою особою, яка не уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення, зазначений протокол та інші матеріали справи невідкладно надсилаються органу (посадовій особі), правомочному (правомочній) розглядати справу.

2.3. При складанні протоколу про правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються її права і обов'язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі про правопорушення.

2.4. У разі відсутності в особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, паспортного або іншого документа, що посвідчує особу, у відповідній графі вказуються відомості, отримані з Єдиного державного демографічного реєстру або з інших наявних державних та єдиних реєстрів, інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій (за їхньою згодою), в обсязі інформації про особу, установленому пунктами 1, 2, 4, 7, а також пунктами 8 (щодо типу, назви документа, серії, номера, дати видачі) та 14 (щодо місця проживання, місця роботи та посади) частини першої статті 7 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" .

Якщо за вказаними обліками інформація про особу відсутня, такі відомості зазначаються зі слів особи в протоколі про правопорушення, а також у довідці про особу (додаток 4), яка оформляється та долучається до матеріалів справи.

2.5. Особі, стосовно якої складається протокол про правопорушення, пропонується надати по суті вчиненого правопорушення письмове пояснення, яке заноситься до протоколу про правопорушення і підписується зазначеною особою. Пояснення може додаватися до протоколу про правопорушення окремо, про що робиться запис у протоколі про правопорушення.

2.6. У разі коли особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не володіє мовою, якою ведеться провадження, протокол про правопорушення складається за участю перекладача.

Перекладачем може бути особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється провадження у справі про адміністративне правопорушення, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного або письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою жестової мови (для спілкування з особами з вадами слуху).

Перекладачами також можуть бути залучені особи, відомості про яких унесено до Довідково-інформаційного реєстру перекладачів відповідно до Порядку ведення Державною міграційною службою України Довідково-інформаційного реєстру перекладачів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 березня 2013 року № 228, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 травня 2013 року за № 801/23333.

2.7. Протокол про правопорушення підписується уповноваженою посадовою особою та особою, стосовно якої складається протокол про правопорушення, а також свідками, перекладачем за умови їх наявності.

У разі відмови особи, стосовно якої складається протокол про правопорушення, від його підписання уповноважена посадова особа робить про це відповідну відмітку у протоколі про правопорушення.

Особа, стосовно якої складається протокол про правопорушення, має право додати до протоколу про правопорушення пояснення і зауваження щодо його змісту, а також пояснення щодо причин відмови від його підписання.

2.8. У протоколі про правопорушення не допускаються виправлення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.

2.9. До протоколу про правопорушення долучаються матеріали з достовірною інформацією, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (заяви, пояснення: посадових осіб; осіб, стосовно яких складено протокол про правопорушення; потерпілих і свідків, якщо вони є, протокол про адміністративне затримання; протокол про особистий огляд, огляд речей; протокол про вилучення речей і документів, що є знаряддям або безпосереднім об’єктом правопорушення, інші документи).

2.10. Уповноважені посадові особи можуть здійснити адміністративне затримання на підставах та на строки, передбачені статтями 260 та КУпАП, про що складається протокол про адміністративне затримання (додаток 5).

2.11. Протокол про затримання складається на бланку, який містить серію та номер, наскрізну нумерацію в межах відповідного органу ДМС; викладається державною мовою; заповнюється розбірливим почерком або за допомогою друкованих засобів.

Після заповнення за допомогою друкованих засобів протокол про затримання надається уповноваженою посадовою особою, яка його заповнювала, затриманій особі для перевірки правильності внесених до нього відомостей. У разі виявлення у протоколі про затримання помилок уповноважена посадова особа, яка його заповнювала, вносить до нього відповідні виправлення.

Після перевірки внесених до протоколу про затримання відомостей затримана особа підтверджує правильність таких відомостей власним підписом.

Під час складання протоколу про затримання іноземця або особи без громадянства уповноважена посадова особа здійснює заходи з ідентифікації та верифікації особи відповідно до Порядку ведення Єдиного державного демографічного реєстру та надання з нього інформації, взаємодії між уповноваженими суб’єктами, а також здійснення ідентифікації та верифікації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 784.

2.12. У разі відсутності в затриманої особи паспортного або іншого документа, що посвідчує особу, у відповідній графі вказуються відомості, отримані з Єдиного державного демографічного реєстру або з інших наявних державних та єдиних реєстрів, інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій (за їхньою згодою), в обсязі інформації про особу, установленому пунктами 1, 2, 4, 7, а також пунктами 8 (щодо типу, назви документа, серії, номера, дати видачі) та 14 (щодо місця проживання, місця роботи та посади) частини першої статті 7 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" .

Якщо за вказаними обліками інформація про особу відсутня, такі відомості зазначаються зі слів затриманої особи в протоколі про затримання, а також у довідці про особу (додаток 2), яка оформляється та долучається до матеріалів справи.

2.13. Уповноважена посадова особа зобов’язана надати затриманій особі можливість негайно повідомити про своє затримання та місцеперебування родичів, а також на прохання затриманої особи повідомити адміністрацію за місцем її роботи чи навчання.

У разі якщо в затриманої особи немає родичів або вона відмовляється повідомляти їх про своє затримання, а також якщо немає місця роботи чи навчання, про це робиться відповідна відмітка в протоколі про затримання.

2.14. Про адміністративне затримання особи уповноважені посадові особи інформують відповідний центр з надання безоплатної правничої допомоги відповідно до Порядку інформування центрів з надання безоплатної правничої допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1363 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2015 року № 110), крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника.

Інформування здійснюється цілодобово за допомогою телефонного, факсимільного зв’язку на єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правничої допомоги (0-800-213103) (контактний центр системи надання безоплатної правничої допомоги) та інші телефонні номери, електронної пошти або через комплексну інформаційно-аналітичну систему забезпечення надання безоплатної правничої допомоги.

2.15. Про випадки адміністративного затримання іноземця на строк, що перевищує три години, орган (підрозділ) ДМС, що його здійснив, протягом доби з дати затримання надсилає повідомлення до акредитованого в Україні дипломатичного представництва або консульської установи держави, громадянином якої є затримана особа.

У разі відсутності акредитованого в Україні дипломатичного представництва або консульської установи країни походження іноземця повідомлення щодо його затримання надсилається через Департамент консульської служби МЗС.

Повідомлення підписує начальник (заступник начальника) органу (підрозділу) ДМС або особа, яка виконує його обов’язки.

2.16. Уповноважені посадові особи можуть здійснити особистий огляд, огляд речей та вилучення речей і документів затриманої особи на підставах та в порядку, передбачених статтями 260, 264, 265 КУпАП, про що робиться відповідний запис у протоколі про затримання.

2.17. Про звільнення затриманої особи уповноважена посадова особа робить запис у протоколі про затримання із зазначенням дати, часу і підстав для звільнення, що засвідчується особистим підписом затриманої особи.

3.1. Розглядати справи про адміністративне правопорушення у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, та накладати адміністративне стягнення відповідно до статті 222-2 КУпАП мають право керівники (перші заступники, заступники керівників) головних управлінь (управлінь) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь (відділів, секторів) міграційної служби у районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а у разі відсутності уповноваженої посадової особи, яка розглядає справи про адміністративне правопорушення та накладає адміністративне стягнення, - особа, яка виконує її обов’язки.

Справи про адміністративні правопорушення розглядаються в територіальних органах і територіальних підрозділах ДМС за місцем учинення правопорушення, а справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 203, статтею 203-1 КУпАП, розглядаються в територіальних органах і територіальних підрозділах ДМС за місцем їх виявлення.

3.2. Відповідно до статті 221 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, розглядаються районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями).

Уповноважена посадова особа, яка склала протокол про правопорушення та інші матеріали, що підтверджують факт учинення адміністративного правопорушення у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, формує матеріали у справу про адміністративні правопорушення, яка оформляється в порядку, передбаченому розділом VII цієї Інструкції, і разом із супровідним листом надсилає до відповідного районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) відповідно до статті 276 КУпАП.

3.3. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 203, статтями 203-1, 204, 205, 206 КУпАП , розглядаються протягом доби з дня одержання уповноваженою посадовою особою протоколу про правопорушення та інших матеріалів справи.

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 200, 201 КУпАП , розглядаються уповноваженими посадовими особами не більше ніж у п'ятнадцятиденний строк.

Якщо протокол про правопорушення складено уповноваженою посадовою особою, яка має право розглядати цю справу, цей строк відраховується від дня складання протоколу про правопорушення.