Відповідно до статей 8, 31 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", абзацу шістнадцятого підпункту 85 пункту 4 та пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року 124, з метою забезпечення раціонального використання водних біоресурсів НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Режим рибальства в басейні Азовського моря у 2023 році, що додається.

2. Управлінню регулювання аграрних ресурсів в установленому законодавством порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра згідно з розподілом обов’язків.

1. Цей Режим розроблено відповідно до Законів України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про тваринний світ", "Про природно-заповідний фонд України" та Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 992 (далі - Порядок).

2. Промисел у басейні Азовського моря здійснюється відповідно до Тимчасових правил промислового рибальства в басейні Азовського моря, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 31 грудня 1999 року № 172, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 січня 2000 року за № 43/4264 (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму.

Район дії цього Режиму встановлюється відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 Правил рибальства .

3. У цьому Режимі терміни вживаються у таких значеннях:

заморний період - період підвищеної смертності водних біоресурсів, спричинений змінами гідрохімічних показників у рибогосподарському водному об’єкті (його частині);

каравка - одинарна пастка відкритого типу, однокотловий ставний невід, що встановлюється від берега або перекату, з довжиною крила не більше 100 м, розмірами двору і котла не більше 2 м по ширині і 4 м по довжині кожен, не встановлюється в лаву;

кільцевий невід - відціджувальне знаряддя лову, що є сітковим полотнищем піддонностворювальної конструкції, зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирачів), при цьому верхній підбирач обладнано поплавцями, а нижній - стяжними кільцями; добування (вилов) риби здійснюється за рахунок стягування нижнього підбирача стяжним тросом, що проходить крізь кільця, а також за рахунок піддонностворювальної конструкції;

кошільний невід - відціджувальне знаряддя лову, що є сітковим полотнищем без піддонностворювальної конструкції, зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирачів), при цьому верхній підбирач обладнано поплавцями, а нижній - стяжними кільцями, яким здійснюється добування (вилов) риби за рахунок стягування нижнього підбирача стяжним тросом, що проходить крізь кільця;

молодь - узагальнена вікова і розмірна категорія водних біоресурсів, застосовувана до особин, що не досягли мінімального промислового розміру або статевої зрілості;

закидний невід (далі - волок) - відціджувальне знаряддя лову, що перекриває товщу води і являє собою сіткове полотно зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирачів), при цьому верхній підбирач обладнано поплавцями, а нижній - загрузкою, складається з двох крил, приводів та може мати вшиту між ними матню, а також канатів (урізів), довжина яких не перевищує довжину крил, вибірка якого може здійснюватись як на берег, так і на судно флоту рибної промисловості;

прилов - будь-який із представлених в улові видів водних біоресурсів, за винятком основного, а також молодь регульованих видів або таких, що охороняються.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", Порядку та Правилах рибальства.

4. Спеціальне використання водних біоресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" згідно з режимами цих територій та об’єктів, визначених у положеннях про них та в проектах організації територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Межі територій та об’єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду, їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Наукові роботи у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюються відповідно до наукових програм науково-дослідних (наукових) установ, погоджених відповідними спеціальними адміністраціями територій та об’єктів природно-заповідного фонду і схвалених Міндовкілля.

Спеціальне використання водних біоресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Користувачі водних біоресурсів повинні бути ознайомлені з режимом територій та об’єктів природно-заповідного фонду та особливими умовами використання водних біоресурсів.

5. Користувачі водних біоресурсів, судна флоту рибної промисловості (далі - судна) яких задіяні на промислі, або безпосередньо капітани суден у період промислу азовської хамси, тюльки та бичків драгами з механізованим способом використання щодоби у встановлений час повинні надавати до територіального органу Держрибагентства оперативну інформацію про:

назву суден, задіяних на промислі;

улов;

райони промислу;

прилов молоді;

прилов осетрових та судака.

6. Написи, нанесені на судна, а також бирки для маркування знарядь лову (далі - бирки), мають відповідати Національному стандарту України.

7. Територіальний орган Держрибагентства на підставі науково-біологічних обґрунтувань наукових установ може переносити (не більше ніж на 15 діб) дати початку та закінчення промислу.

Оперативне регулювання промислу суднами хамси азовської, тюльки та бичків (початок та закриття промислу, розширення та закриття його окремих районів здійснюється відповідно до Правил рибальства) здійснюється територіальним органом Держрибагентства. Строки добування (вилову), установлені Правилами рибальства та цим Режимом, включають першу та останню дати вказаних періодів промислу.

8. Збір статистичних даних про фактичні улови водних біоресурсів користувачами водних біоресурсів в басейні Азовського моря здійснюється територіальним органом Держрибагентства.

Добування (вилов) тюльки, хамси азовської, піленгасу, калкану азовського здій-нюється за рахунок загальнобасейнового обсягу (ліміту/прогнозу допустимого вилову спеціального використання водних біоресурсів) без його розподілу на національні обсяги (ліміти/прогнози допустимого вилову спеціального використання водних біоресурсів) добування (вилову).

Не встановлюються загальнобасейнові обсяги (ліміти/прогнози допустимого вилову спеціального використання водних біоресурсів) добування (вилову) для малоцінних видів риб (карась сріблястий, атерина та інші), і не обмежується прилов цих видів під час ведення спеціалізованого промислу інших видів риб.

9. Промисел осетрових видів риб у басейні Азовського моря забороняється. Особини осетрових та інших видів водних біоресурсів, занесених до Червоної книги України, які приловлюються під час промислу, як особини, які досягли промислового розміру, так і молодь, негайно випускаються в море незалежно від їх стану (живі або мертві).

10. Допустимі показники прилову водних біоресурсів та дії користувачів водних біоресурсів у випадках їх перевищення:

1) максимально допустимий прилов осетрових видів риб на промислі:

тюльки та хамси кошільними неводами - 1 екземпляр на 5 тонн улову;

бичків драгами - 1 екземпляр на 1 тонну улову;

великовічковими ставними неводами - 4 екземпляри на 1 тонну улову;

дрібних масових риб ставними неводами - 1 екземпляр на 1 тонну улову;

оселедця чорноморсько-азовського прохідного одностінними сітками - 4 екземпляри на 1 тонну улову;

2) прилов водних біоресурсів під час здійснення промислу будь-якими знаряддями лову не повинен перевищувати 49 % маси всього улову за промислове зусилля, окрім прилову тюльки на промислі хамси, прилову хамси на промислі тюльки, а також прилову калкана азовського та піленгаса у ставні неводи, підйомні заводи та каравки. Ця норма не поширюється на прилови водних біоресурсів, на які ліміти/прогнози допустимого вилову спеціального використання водних біоресурсів не встановлюються і які не занесені до Червоної книги України.

У разі прилову водних біоресурсів, не зазначених у повідомленні про встановлення часток добування (вилову) водних біоресурсів, вони мають з якнайменшим ушкодженнями, незалежно від їх стану, повертатись до природного середовища їх існування.

У разі перевищення допустимого прилову молоді водних біоресурсів користувач водних біоресурсів зобов’язаний:

змінити позицію добування (вилову) активними знаряддями лову (траса наступного тралення або позиція наступного закидання, знаряддя лову мають знаходитись на відстані не менше ніж п’ять морських миль від будь-якої точки попереднього тралення, закидання або встановлення, повторне здійснення операцій з добування (вилову) водних біоресурсів активними знаряддями лову у районі промислу допускається не раніше ніж через 24 години), якщо після зміни позиції відмічається перевищення допустимого прилову молоді водних біоресурсів, припинити добування (вилов) водних біоресурсів у цьому районі промислу;

під час промислу пасивними знаряддями лову у разі перевищення допустимого прилову водних біоресурсів привести знаряддя лову в неробочий стан або зняти його (поновлення добування (вилову) водних біоресурсів у тому самому місці допускається не раніше ніж через 24 години);

відобразити свої дії в суднових документах і журналі обліку вилучених водних біоресурсів;

3) виловлені знаряддями лову водні біоресурси, у тому числі судак звичайний, у разі їх невідповідності встановленим нормам прилову молоді мають бути випущені у рибогосподарський водний об’єкт (його частину).

На промислі тюльки та хамси кошільними неводами, бичків драгами, великовічковими ставними неводами, дрібних масових риб ставними неводами, оселедця чорноморсько-азовського прохідного одностінними сітками у разі підвищеного прилову осетрових відповідальні за добування (вилов) повинні повідомити про це територіальний орган Держрибагентства протягом доби.

При першому виявленні прилову осетрових видів риб вище встановлених норм на всіх видах промислу територіальний орган Держрибагентства протягом трьох діб приймає рішення про припинення промислу у відповідному районі. Строки відновлення промислу визначаються територіальним органом Держрибагентства за наявності науково-біологічних обґрунтувань наукових установ, які здійснюють наукові роботи в басейні Азовського моря.

11. Допускається промисел:

1) хамси:

ставними неводами (з кроком вічка а = 6,5 мм) у п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря від краю Білосарайської коси до села Нововідрадне - з 20 вересня до 20 грудня. Загальна кількість ставних неводів - 15 одиниць;

кошільними неводами та різноглибинними тралами (розміром по верхній підборі не більше ніж 38 м) з мінімальним кроком вічка у кутці а = 6,5 мм у передпротоці Азовського моря в районі, обмеженому із заходу меридіаном мису Зюк, з півночі паралеллю 45°38? 00? пн. ш., зі сходу меридіаном 37°00? 00? сх. д., та в Керченській протоці - з 01 вересня до 20 грудня. Загальна кількість різноглибинних тралів - 7 одиниць;

2) бичків:

драгами з механізованим способом використання з розміром (кроком вічка) у матні не менше ніж а = 18 мм у загальній кількості 18 одиниць з 15 серпня до 15 грудня в Азовському морі (за винятком п’ятикілометрової прибережної зони) в районі, обмеженому:

на заході - лінією, що з’єднує маяк коси Бирючий острів та протоку Тонку, далі на південь береговою лінією до мису Хроні, далі по прямій лінії до мису Ахілеон;

на сході - лінією, що з’єднує край Білосарайської коси - буй Єленінської банки (46°35? 7? пн. ш., 37°24? 3? сх. д.) - буй Железинської банки (46°13? 5? пн. ш., 37°25? 0? сх. д.) і далі за напрямком до Ачуївського маяка до перетину з лінією мису Ахілеон - маяк Ахтарський та від цієї точки до мису Ахілеон. У заморний період добування (вилов) бичків у зазначеному районі промислу здійс-нюється включно у п’ятикілометровій прибережній зоні;

драгами з ручним і напівмеханізованим способом використання, волоками, каравками та підйомними пастками у п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря і в лиманах від Керченської протоки до краю Білосарайської коси та від мису Ахілеон до краю коси Довгої, а також у Таганрозькій затоці - з 15 серпня до 15 грудня, а також у заморний період;

ставними неводами і ятерами в Сиваші - з 15 серпня до 31 жовтня;

мінімальний розмір бичка, допустимого до добування (вилову) (промисловий розмір) - 10 см.

Драга повинна мати висоту приводів біля матні не більше двох метрів, висоту крил біля клячів - не більше 1,4 метри. Довжина драги, що вимірюється по верхній підборі не повинна перевишувати 45 м. Матня повинна бути посаджена на нерозтяжні пожилини. Кількість вічок, що припадають на один метр пожилини повинна бути не менше ніж 31 одиниця. Мінімально допустимий розмір вічка у драгах і волоках у матні та приводах - 18 мм, у крилах - 20 мм;

промисел драгами з ручним і напівмеханізованим способом використання, волоками, каравками та підйомними пастками у п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря і в лиманах з використанням самохідних суден з потужністю головного двигуна більше 55 кВт (75 к.с.), несамохідних суден валовою місткістю більше 80 регістрових тонн, а також всіх суден валовою місткістю більше 80 регістрових тонн, з підвісним двигуном незалежно від його потужності, забороняється.

3) тюльки:

кошільними неводами та різноглибинними тралами (розмір по верхній підборі до 38 м) з мінімальним кроком вічка у кутці а = 6,5 мм у районах та в строки, передбачені Правилами рибальства для промислу цього виду водного біоресурсу кошільними неводами. Загальна кількість різноглибинних тралів - 18 одиниць;

ставними неводами з кроком вічка а = 6,5 мм у п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря від маяка коси Бирючий острів до краю Білосарайської коси - з 15 лютого до 31 травня;

ставними неводами з кроком вічка а = 6,5 мм у Таганрозькій затоці - з 01 лютого до 15 червня.

4) барабулі, ставриди та саргана ставними неводами (з кроком вічка не менше а = 10,0 мм) у п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря від краю Білосарайської коси включаючи Білосарайську, Бердянську і Обіточну затоки до лінії, перпендикулярної берегу від точки з координатами 45°37? 31? пн.ш. - 37°36? 07? сх.д., а також у Керченській протоці з 01 травня по 31 липня та з 01 вересня по 30 листопада;