Відповідно до Законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їх сімей" та з метою подальшого вдосконалення санаторно-курортного забезпечення у Збройних Силах України

1. Затвердити Інструкцію про порядок санаторно-курортного забезпечення у Збройних Силах України, що додається.

2. Керівникам структурних підрозділів центрального апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, командувачам видів Збройних Сил України, командувачам військ оперативних командувань, командирам корпусів, з'єднань, військових частин, начальникам закладів, установ, організацій Збройних Сил України:

на підставі даних щорічної диспансеризації військовослужбовців, висновків військово-лікарських та санаторно-відбіркових комісій визначати кількість осіб, які потребують санаторно-курортного лікування;

уживати заходів щодо використання незалежно від пори року санаторно-курортних путівок, не допускати випадків затримання виїзду до санаторіїв Міністерства оборони України осіб, які отримали санаторно-курортні путівки.

3. Директору Департаменту фінансів Міністерства оборони України до 15 жовтня щорічно подавати до Департаменту охорони здоров'я Міністерства оборони України заявку на наступний рік на необхідну кількість санаторних путівок для осіб, які згідно із Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" користуються безоплатним санаторно-курортним лікуванням у межах асигнувань, що передбачаються на ці потреби.

4. Директору Департаменту охорони здоров'я Міністерства оборони України:

здійснювати розрахунок коштів, необхідних для забезпечення санаторно-курортного лікування у санаторіях Міністерства оборони України на наступний рік, та подавати його до Департаменту фінансів Міністерства оборони України у визначені ним терміни;

складати план розподілу санаторних путівок до санаторіїв Міністерства оборони України для структурних підрозділів центрального апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, командувань видів Збройних Сил України, оперативних командувань, військових частин, закладів, установ та організацій центрального підпорядкування, узгоджувати його з директором Департаменту фінансів Міністерства оборони України та подавати на затвердження Міністру оборони України;

уживати заходів щодо направлення до санаторіїв Міністерства оборони України осіб у відповідності до медичних показань, здійснювати контроль за діяльністю санаторно-відбіркових комісій;

дозволити начальникам санаторіїв Міністерства оборони України реалізовувати санаторні путівки стороннім юридичним і фізичним особам за договірними цінами, але не нижче їх собівартості.

5. Наказ Міністра оборони України від 11 лютого 2003 року N 33 "Про затвердження Інструкції про порядок санаторно-курортного забезпечення у Збройних Силах України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25 лютого 2003 року за N 158/7479, уважати таким, що втратив чинність.

6. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра оборони України Паська В.В.

7. Наказ розіслати до окремої військової частини.

1.1. До санаторіїв Міністерства оборони України на підставі медичних показань та за відсутності протипоказань направляються:

особи офіцерського складу, прапорщики (мічмани) Збройних Сил України;

особи рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом;

особи офіцерського складу, прапорщики (мічмани), які відряджені до органів виконавчої влади та інших цивільних установ;

військовослужбовці, які проходять строкову військову службу, курсанти військових навчальних закладів та навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи (далі - курсанти ВНЗ), для продовження лікування в спеціалізованих санаторіях відповідно до висновку госпітальних військово-лікарських комісій (далі - ГВЛК), а хворі на туберкульоз - відповідно до рішень госпітальних санаторно-відбіркових комісій (далі - СВК);

ветерани військової служби;

особи, право на забезпечення санаторно-курортним лікуванням яких визначено в Законі України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - ветерани війни);

працівники Збройних Сил України;

члени сімей осіб, зазначених в абзацах другому, третьому, четвертому, шостому, сьомому цього підрозділу, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби (далі - члени сімей).

2.1. Термін лікування встановлюється:

21 доба - в кліматичних та бальнеологічних санаторіях;

30 діб - в Євпаторійському центральному дитячому клінічному санаторії;

21 доба - в Центрі (відновлювального лікування) Сакського центрального військового клінічного санаторію імені М.І.Пирогова, за рішенням військово-лікарської комісії санаторію (далі - ВЛК) - може бути продовжений до 45 діб. Продовження максимального строку лікування або повторне протягом року направлення на реабілітаційне лікування може здійснюватись за рішенням ГВЛК з дозволу директора Департаменту охорони здоров'я Міністерства оборони України.

В Алупкінському центральному військовому клінічному санаторії термін лікування встановлюється:

30 діб - для хворих на активний туберкульоз (усіх локалізацій), що згасає, та для хворих з хронічними формами туберкульозу (усіх локалізацій) без ознак загострення з метою проведення протирецидивного курсу лікування з малими залишковими змінами - щорічно, протягом трьох років, з великими - протягом десяти років (у період щорічної відпустки);

особам офіцерського складу, прапорщикам (мічманам), військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, ветеранам військової служби, ветеранам війни, членам їхніх сімей (крім дитячого віку), а також працівникам Збройних Сил України, які перебувають у тісному родинному контакті з хворим на туберкульоз, що виділяє мікобактерії туберкульозу, санаторне лікування проводиться протягом усього контакту з бактеріовиділювачем (у період щорічної відпустки);

до 90 діб - для хворих з уперше виявленим туберкульозом (усі форми та локалізації, крім туберкульозу кісток та суглобів, нервової системи і мозкових оболонок) після стаціонарного лікування та за відсутності бактеріовиділення;

до 120 діб - для хворих:

з уперше виявленим туберкульозом кісток та суглобів після стаціонарного лікування;

з уперше виявленим туберкульозом нервової системи і мозкових оболонок за відсутності протипоказань з боку центральної нервової системи;

з рецидивами туберкульозного процесу (усіх локалізацій) після стаціонарного лікування і за відсутності бактеріовиділення;

на хронічні форми туберкульозу (усіх локалізацій) після стаціонарного лікування з приводу загострення за відсутності бактеріовиділення.

2.2. Термін лікування в санаторії загальнотерапевтичного профілю за наявності медичних показань може бути продовжений начальником санаторію тільки за рішенням ВЛК санаторію на термін не більше 10 діб, хворим дітям з ортопедичною та психоневрологічною патологією термін лікування в Євпаторійському центральному дитячому санаторії може бути продовжений до 15 діб, а в санаторії для хворих на туберкульоз - загальним терміном санаторного лікування не більше 120 діб.

2.3. За письмовою заявою особи, яка прибула на санаторне лікування, термін путівки може бути скорочений з 21 до 12 діб з відповідною зміною оплати. Після закінчення лікування особі надається довідка із зазначенням його терміну, яка подається до СВК за місцем отримання санаторної путівки.

3.1. Начальники медичної служби командувань видів Збройних Сил України, начальники регіональних медичних управлінь щороку до 1 травня подають до Департаменту охорони здоров'я Міністерства оборони України плани використання ліжкової місткості підпорядкованих їм санаторіїв на наступний рік.

3.2. Кількість санаторних путівок для військовослужбовців, ветеранів війни і ветеранів військової служби, членів їхніх сімей, працівників Збройних Сил України щороку визначається, виходячи із суми коштів, передбачених на санаторно-курортне лікування в кошторисі Міністерства оборони України.

Розподіл санаторних путівок для структурних підрозділів центрального апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, командувань видів Збройних Сил України, оперативних командувань, частин, закладів, установ та організацій центрального підпорядкування здійснюється на підставі затвердженого Міністром оборони України Плану розподілу путівок у санаторії Міністерства оборони України для забезпечення особового складу, який за результатами поглибленого медичного обстеження потребує санаторного лікування (далі - План розподілу путівок).

3.3. Із загальної кількості санаторних путівок, які призначаються для військовослужбовців, ветеранів війни і ветеранів військової служби, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, виділяються:

для військовослужбовців, ветеранів війни і ветеранів військової служби - до 60 % путівок;

для членів сімей - до 35 % путівок;

для працівників Збройних Сил України - до 5 % путівок.

Путівки для працівників Збройних Сил України розподіляються за участю профспілкової організації за місцем їх роботи.

3.4. У разі необхідності направлення хворих на лікування до спеціалізованих санаторіїв, які не входять до складу Міністерства оборони України, за рішенням директора Департаменту охорони здоров'я Міністерства оборони України здійснюється закупівля санаторних путівок до оздоровниць Міністерства охорони здоров'я України, інших органів виконавчої влади або організацій з наданням їх на пільгових умовах оплати.

3.5. На підставі затвердженого Міністром оборони України плану розподілу путівок Департамент охорони здоров'я Міністерства оборони України направляє санаторні путівки поквартально або на кожне півріччя наступного року до медичних служб структурних підрозділів центрального апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, командувань видів Збройних Сил України, регіональних медичних управлінь, військових частин, закладів, установ та організацій центрального підпорядкування.

Санаторні путівки для ветеранів війни, пенсійне забезпечення яких здійснюється Міністерством оборони України, направляються до Департаменту фінансів Міністерства оборони України, який здійснює їх розподіл та видачу через фінансову службу військових комісаріатів.

3.6. Начальники медичних служб командувань видів Збройних Сил України та регіональних медичних управлінь складають плани розподілу путівок у видах Збройних Сил України, оперативних командуваннях і після затвердження його командувачами видів Збройних Сил України, директором Департаменту охорони здоров'я Міністерства оборони України або їх заступниками відповідно надсилають санаторні путівки до санаторно-відбіркових комісій військових частин, закладів, установ, організацій Збройних Сил України (далі - військові частини).

3.7. Після отримання санаторних путівок СВК обліковує їх у спеціальній книзі і зберігає як бланки суворого обліку.

4.1. Документом, що дає право на розміщення хворого в санаторії, є санаторна путівка, заповнена та завірена печаткою СВК. Крім путівки, особи, які прибувають до санаторію, пред'являють:

особи офіцерського складу, прапорщики (мічмани), а також особи рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - паспорт та посвідчення особи, медичну книжку, відпускний квиток;

військовослужбовці строкової служби, курсанти ВНЗ - військовий квиток, продовольчий атестат, медичну книжку;

ветерани війни і ветерани військової служби - санаторно-курортну карту, паспорт, посвідчення ветерана війни (військової служби) та пенсійне посвідчення. Інваліди з числа ветеранів війни і ветеранів військової служби пред'являють, крім того, посвідчення інваліда;

працівники Збройних Сил України - паспорт, санаторно-курортну карту та довідку з місця роботи;

члени сімей - паспорт (діти - свідоцтво про народження та його копію), санаторно-курортну карту, довідку про склад сім'ї військовослужбовця (працівника Збройних Сил України), видану військовою частиною (військовим комісаріатом), члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, - довідку про родинне відношення до особи, яка загинула (померла) або пропала безвісти під час проходження військової служби, видану військовим комісаріатом, а діти, старші 16 років, - довідку з місця навчання.

4.2. Санаторно-курортна карта повинна відповідати зразку, який установлений Міністерством охорони здоров'я України.

4.3. У медичній книжці та санаторно-курортній карті повинні міститися дані обстеження і лікарського спостереження.

4.4. Якщо члени сім'ї прибули до санаторію разом з військовослужбовцем або ветераном військової служби і вписані у його відпускний квиток або паспорт (посвідчення особи), то в цьому випадку пред'явлення довідки про родинне відношення не потрібне. У такому разі в приймальному відділенні санаторію на путівках членів сім'ї записується номер відпускного квитка або серія і номер паспорта (посвідчення особи) військовослужбовця або ветерана військової служби, ким і коли документ виданий.

4.5. На дітей віком від 5 до 14 років, які прибули до санаторію разом з батьками, крім вищезазначених документів, пред'являються довідки:

про відсутність у дитини протипоказань для направлення до санаторію;

про відсутність контакту з хворим на інфекційну хворобу за останні три тижні, видану за місцем проживання або навчання;

про щеплення.

4.6. Під час прийняття дитини до Євпаторійського центрального дитячого клінічного санаторію подаються: санаторна путівка, свідоцтво про народження та його копія, виписка з історії хвороби з даними клініко-лабораторного обстеження (давністю не більше одного місяця), висновок лікаря-дерматолога про відсутність заразних захворювань шкіри, довідка про відсутність контакту з хворим на інфекційну хворобу за останні три тижні за місцем проживання, у дитячому садку (школі).

4.7. Наказом начальника санаторію фіксується прибуття дітей разом з батьками.

4.8. Документи, передбачені пунктом 4.1 Інструкції про порядок санаторно-курортного забезпечення у Збройних Силах України (санаторна путівка, санаторно-курортна карта, копія свідоцтва про народження дитини, довідки: про родинне відношення до глави сім'ї або до особи, яка загинула (померла) або пропала безвісти, з навчального закладу про відсутність у дитини протипоказань для направлення до санаторію, про відсутність контакту з хворим на інфекційну хворобу за останні три тижні, про щеплення, з місця роботи працівника Збройних Сил України), залишаються у справах санаторію і пред'являються під час перевірок та ревізій.

4.9. На реабілітаційне лікування хворі направляються з такими документами:

направлення;

витяг з історії хвороби;

висновок ГВЛК;

санаторна путівка;

медична книжка;

посвідчення особи (військовий квиток);

паспорт.

Військовослужбовці, зазначені в абзаці п'ятому пункту 1.1 Інструкції про порядок санаторно-курортного забезпечення у Збройних Силах України і які забезпечуються харчуванням за рахунок держави, крім вищезазначених документів, пред'являють у санаторії продовольчий атестат, а за необхідності - також і грошовий атестат.

На останній сторінці санаторної путівки головою ГВЛК робиться запис (відмітка): "Видана безоплатно в порядку переведення з госпіталю для продовження лікування на підставі дозволу директора Департаменту охорони здоров'я Міністерства оборони України (начальника медичної служби командування виду Збройних Сил України)", що завіряється гербовою печаткою госпіталю.

5.1. Санаторно-курортне лікування як одна з ланок загальної системи лікувально-профілактичних заходів має бути тісно пов'язане з попереднім лікуванням у військовому госпіталі та поліклініці. Висновок про потребу в санаторно-курортному лікуванні і сам вибір санаторію здійснюється з урахуванням результатів медичного обстеження, даних динамічного лікарського спостереження та лікування.

Санаторно-курортне лікування доцільно проводити у звичних для хворого кліматичних умовах, у санаторіях, розташованих неподалік від його постійного місця проживання. Це стосується перш за все хворих з вираженими формами захворювань, які згідно з медичними показаннями можуть направлятися тільки до місцевих санаторіїв відповідного профілю.

5.2. Відбір військовослужбовців, членів сімей, а також працівників Збройних Сил України, яким необхідне санаторно-курортне лікування, здійснюється СВК військових частин і гарнізонів.

Відбір хворих на туберкульоз, які перебувають під диспансерним спостереженням, здійснюється СВК лікувальних закладів, в яких передбачені штатом туберкульозні відділення, фтизіатричні кабінети.

5.3. Відбір на санаторно-курортне лікування ветеранів війни і ветеранів військової служби, членів їхніх сімей здійснюється СВК військових комісаріатів згідно з висновком лікувально-профілактичних закладів за місцем їх проживання, а тих ветеранів війни та ветеранів військової служби, які закріплені для медичного обслуговування за лікувально-профілактичними закладами Збройних Сил України, - згідно з висновками цих закладів.

5.4. Попереднє спеціальне медичне обстеження дітей здійснюється за місцем їх проживання у відповідних диспансерах, клініках, дитячих та інших лікувально-профілактичних закладах.

5.5. СВК у військових частинах, гарнізонах призначається кожного року наказом командира військової частини за поданням відповідного начальника медичної служби та узгодженням зі штатною військово-лікарською комісією. До складу СВК входять не менше двох лікарів і представники командування залежно від кількості прикріплених до СВК військових частин. Голова та його заступник призначаються з числа лікарів - членів СВК.

5.6. Склад СВК військових комісаріатів узгоджується зі штатною ВЛК та призначається наказом військового комісара. До складу СВК військового комісаріату входять не менше двох лікарів, начальник відділу фінансово-соціального забезпечення та представники інших відділів.

5.7. СВК у своїй діяльності керуються цією Інструкцією, а також показаннями і протипоказаннями для направлення хворих до санаторіїв Міністерства оборони України.

СВК проводять розгляд та оформлення документів для санаторно-курортного лікування тільки осіб, які закріплені за даною комісією, та веде облік терміну лікування цих осіб на підставі довідок санаторію.

5.8. У СВК ведеться така документація:

книга обліку санаторних путівок до санаторіїв Міністерства оборони України;

книга протоколів засідань СВК;

журнал обліку осіб, які підлягають щорічному першочерговому забезпеченню санаторним лікуванням;

справа нормативних документів з питань санаторно-курортного забезпечення (накази, директиви Міністра оборони України, вказівки директора Департаменту охорони здоров'я Міністерства оборони України, плани роботи тощо);

справа прибуткових та витратних документів (накладні, заявки, звіти тощо);

справа з листуванням щодо питань санаторно-курортного забезпечення.

5.9. Для перевірки правильності медичного відбору, обстеження і направлення хворих до санаторію, прийняття відповідних постанов стосовно продовження терміну лікування, потреби в переведенні хворих на стаціонарне лікування, визначення наявності медичних протипоказань в осіб, які прибули на санаторне лікування, у кожному санаторії Збройних Сил України створюється ВЛК санаторію, яка призначається наказом начальника санаторію у складі голови ВЛК, заступника голови ВЛК, не менше двох членів ВЛК з числа лікарів та секретаря. Головою комісії призначається заступник начальника санаторію з медичної частини або провідний терапевт санаторію. Заступник голови комісії призначається з числа лікарів - членів комісії.

ВЛК у своїй роботі керується розпорядженнями директора Департаменту охорони здоров'я Міністерства оборони України та встановленими медичними показаннями і протипоказаннями для санаторно-курортного лікування.

Контроль за роботою СВК та ВЛК санаторіїв покладається на центральну ВЛК та ВЛК командувань видів Збройних Сил України та регіональних медичних управлінь.

5.10. Забороняється направляти хворих до санаторіїв Міністерства оборони України без рішення СВК військових частин, військкоматів.

5.11. Військовослужбовці строкової військової служби, курсанти ВНЗ за наявності прямих медичних показань можуть бути направлені за рішенням ГВЛК для подальшого лікування до санаторіїв Міністерства оборони України центрального підпорядкування тільки з дозволу директора Департаменту охорони здоров'я Міністерства оборони України або його заступника, а до санаторіїв, підпорядкованих командуванням видів Збройних Сил України та регіональних медичних управлінь, - з дозволу відповідного начальника медичної служби.

5.12. Результати відбору та рішення комісій записуються в книгу протоколів установленої форми.

5.13. Відповідальними за відбір на санаторно-курортне лікування є:

голова СВК або голова ГВЛК (у разі направлення на реабілітаційне лікування);

лікар військової частини, якщо після прийняття рішення комісії він своєчасно не повідомив голову СВК про зміни у стані здоров'я хворого, що перешкоджають направленню на санаторно-курортне лікування.

5.14. На підставі даних попереднього медичного обстеження і даних карток санаторно-курортного відбору (медичних книжок) СВК проводить остаточний відбір хворих для санаторного лікування (з урахуванням термінів їх відпусток), робить відповідні записи в медичних книжках військовослужбовців, на ветеранів війни і ветеранів військової служби, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України оформляються санаторно-курортні картки.

На відібраного кандидата оформляється санаторна путівка і передається не пізніше як за 10 днів до початку заїзду разом з медичною книжкою начальнику медичної служби, який направив хворого на комісію, а на членів його сім'ї, працівника Збройних Сил України та його дітей - санаторно-курортна карта.

5.15. Начальник медичної служби військової частини на підставі висновку СВК з дозволу командира військової частини видає відібраному на санаторне лікування військовослужбовцю оформлену санаторну путівку і медичну книжку (ветерану війни і ветерану військової служби, членам сім'ї, працівнику Збройних Сил України - санаторну путівку і санаторно-курортну карту).

5.16. Видача бланків путівок проводиться тільки за їх прямим призначенням:

для військовослужбовців (ветеранів війни, ветеранів військової служби);

членів сімей;