Відповідно до статей 84-88 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-ХIV, та з метою належної організації заходів, спрямованих на захист прав і свобод людини, зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям у Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань та прийняття законних рішень за їх висновками НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 28 квітня 2009 року № 90"Про затвердження Інструкції про порядок проведення службового розслідування в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 травня 2009 року за № 456/16472 (із змінами).

3. Директору Юридичного департаменту Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".

4. Цей наказ набирає чинності з 01 січня 2016 року, але не раніше дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1. Ця Інструкція визначає підстави для призначення службових розслідувань, права й обов’язки посадових осіб Адміністрації Держспецзв’язку, її територіальних органів, Головного управління урядового фельд’єгерського зв’язку Держспецзв’язку, підрозділів урядового фельд’єгерського зв’язку, територіальних підрозділів, закладів, установ і організацій Держспецзв’язку (далі - підрозділи Держспецзв’язку), установлює процедуру проведення службових розслідувань стосовно військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом в Держспецзв’язку, оформлення їх результатів та прийняття за ними рішень.

2. Службове розслідування стосовно державних службовців Держспецзв’язку проводиться відповідно до Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950.

Обставини порушення трудової дисципліни працівниками Держспецзв’язку з’ясовуються відповідно до вимог Кодексу законів про працю України та правил внутрішнього трудового розпорядку.

3. Службове розслідування за фактами порушень законодавства у сфері охорони державної таємниці проводиться відповідно до пунктів 776-792 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 939, з урахуванням вимог цієї Інструкції.

Службове розслідування за фактами втрати документів або розголошення відомостей, які містять службову інформацію, проводиться з урахуванням вимог Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 736.

4. Службове розслідування за фактами порушень у сфері організації та забезпечення безпеки спеціальних видів зв’язку проводиться з урахуванням вимог законодавства з цих питань.

5. Службове розслідування у разі виявлення факту завдання шкоди державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам проводиться відповідно до вимог цієї Інструкції та з урахуванням положень Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі".

1. Службові розслідування призначаються в разі:

1) невиконання або неналежного виконання службових обов’язків, що загрожувало життю і здоров’ю особового складу Держспецзв’язку, цивільного населення або заподіяло матеріальну чи моральну шкоду;

2) невиконання або недбалого ставлення до виконання вимог нормативно-правових актів та актів організаційно-розпорядчого характеру, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу Держспецзв’язку чи Держспецзв’язку в цілому;

3) неправомірного застосування спеціальних засобів, засобів фізичного впливу та зброї до інших військовослужбовців чи цивільного населення;

4) порушення правил несення вартової або внутрішньої служби, що могло спричинити тяжкі наслідки;

5) порушення вимог законодавства у сфері організації та забезпечення безпеки спеціальних видів зв’язку;

6) повідомлення військовослужбовця про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення чи унесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань;

7) виявлення порушень вимог Закону України "Про запобігання корупції", вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення за поданням спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції або за приписом Національного агентства з питань запобігання корупції України;

8) надзвичайної події, у тому числі пожежі на об’єктах Держспецзв’язку;

9) дорожньо-транспортної пригоди, вчиненої за участю військовослужбовця, який керував транспортним засобом Держспецзв’язку;

10) розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями на території підрозділів Держспецзв'язку або їх появи на території підрозділу Держспецзв'язку в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння;

11) витоку секретної інформації та інших порушень законодавства у сфері охорони державної таємниці;

12) втрати, незаконного знищення матеріальних носіїв службової інформації або розголошення відомостей, що містяться в них;

13) втрати службового посвідчення чи особистої металевої печатки або ідентифікаційного жетона військовослужбовця;

14) суїциду, суїцидальних спроб серед військовослужбовців чи виникнення конфліктних відносин у колективі;

15) виявлення факту завдання шкоди державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам;

16) за фактом використання або застосування зброї, а також порушення порядку носіння зброї та боєприпасів до неї і правил поводження з ними, що призвели до виникнення надзвичайної ситуації (події);

17) за фактом отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва), зникнення, смерті або загибелі військовослужбовця у бойових діях або при здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора (в тому числі під час здійснення бойових (спеціальних) завдань), а також при виконанні бойових (спеціальних) завдань у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ.

18) в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

2. За рішенням, прийнятим відповідною посадовою особою, зазначеною у пункті 1 розділу ІІІ цієї Інструкції, службове розслідування проводиться у разі звільнення військовослужбовця зі служби через службову невідповідність, у зв’язку із систематичним невиконанням ним умов контракту.

3. Службове розслідування може проводитись на вимогу військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозр.

4. Підставою для призначення службового розслідування може слугувати інформація, викладена в рапортах, заявах, скаргах особового складу Держспецзв’язку, бойових донесеннях, журналах бойових дій, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян, повідомленнях правоохоронних органів, органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їхніх посадових осіб, об’єднань громадян, а також опубліковані засобами масової інформації інформативні дані про події, що потребують з’ясування обставин, за яких вони сталися.

Службове розслідування не призначається за анонімними повідомленнями, заявами чи скаргами, крім випадків, коли анонімне повідомлення стосується порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" та наведена в ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.

1. Рішення про призначення службового розслідування приймається:

Головою Держспецзв’язку (особою, яка виконує його обов’язки) стосовно всіх військовослужбовців;

керівниками підрозділів Держспецзв’язку стосовно підлеглих військовослужбовців та у випадках, передбачених цим пунктом.

Інші посадові особи мають право звертатися з клопотанням про призначення службового розслідування за підпорядкованістю.

Рішення про необхідність проведення службового розслідування з підстав, передбачених підпунктом 17 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, приймається Головою Держспецзв’язку (особою, яка виконує його обов’язки). При прийнятті такого рішення Голова Держспецзв’язку (особа, яка виконує його обов’язки) визначає відповідального керівника підрозділу Держспецзв’язку за призначення службового розслідування.

2. Проведення службового розслідування в межах визначених повноважень призначається письмовими наказами Адміністрації Держспецзв’язку чи підрозділів Держспецзв’язку (далі - накази).

Проект наказу про призначення службового розслідування й пропозиції щодо кандидатур для призначення членів комісії готує структурний підрозділ Адміністрації Держспецзв’язку чи структурний підрозділ підрозділу Держспецзв’язку, в якому проходить службу військовослужбовець, щодо якого призначається службове розслідування, або трапились події, що потребують з’ясування обставин, за яких вони сталися.

За рішенням Голови Держспецзв’язку або керівників підрозділів Держспецзв’язку підготовку проекту наказу про призначення службового розслідування може бути доручено іншому структурному підрозділу Адміністрації Держспецзв’язку чи структурному підрозділу підрозділу Держспецзв’язку.

3. Службове розслідування може бути проведено особисто особою, яка його призначила, або доручено посадовій особі чи комісії, один з членів якої призначається її головою.

Проведення службового розслідування доручається посадовій особі, яка має рівне або вище військове звання або займає вищу посаду ніж військовослужбовець, щодо якого призначається службове розслідування.

У разі проведення службового розслідування комісією її головою призначається особа, яка має рівне або вище військове звання або займає вищу посаду порівняно з військовослужбовцем, щодо якого призначається службове розслідування.

4. У разі проведення службового розслідування за фактом суїциду, суїцидальних спроб серед військовослужбовців чи виникнення конфліктних ситуацій у колективі до складу комісії обов’язково залучається психолог.

5. Проведення службового розслідування не може бути доручено особі, яка перебуває у розпорядженні відповідного начальника або строк відпустки (відрядження) якої припадає на час проведення службового розслідування.

У випадку захворювання посадової особи, якій доручено проведення службового розслідування, або її відсутності з інших документально підтверджених поважних причин відповідно до письмового наказу особи, яка його призначила, проводиться заміна іншою посадовою особою.

У випадку захворювання голови комісії або відсутності його з інших документально підтверджених поважних причин обов’язок голови комісії покладається на одного з членів комісії.

Таке рішення приймається особою, яка призначила службове розслідування, та відображається у відповідному рапорті (службовій записці), який (яка) долучається до матеріалів службового розслідування і є невід’ємною частиною письмової доповіді про результати його проведення.

6. Забороняється включати до складу комісії осіб, які є підлеглими військовослужбовця, дії (бездіяльність) якого підлягають(є) розслідуванню, а також осіб-співучасників правопорушення або заінтересованих у наслідках розслідування.

До складу комісії не включаються особи, які відповідно до вимог цієї Інструкції безпосередньо погоджують результати службового розслідування.

Службове розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, щодо якого проводиться службове розслідування, без його включення до складу комісії.

7. У наказі про призначення службового розслідування зазначаються:

1) підстави для призначення службового розслідування;

2) військове звання, прізвище, ім’я, по батькові особи (якщо вона встановлена), стосовно якої воно має бути проведено, та її посада;

3) мета проведення службового розслідування;

4) дати початку та закінчення проведення службового розслідування;

5) посадова особа чи склад комісії, якій (яким) доручено його проведення.

У наказі також мають бути вирішені питання (за необхідності та/або наявності підстав) щодо:

матеріально-технічного забезпечення роботи посадової особи чи комісії на час проведення службового розслідування;

звільнення від виконання службових обов’язків за посадою посадової особи (членів комісії) на час проведення нею (ними) службового розслідування;

усунення від виконання службових обов’язків (відсторонення від посади) військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування.

8. Залучення до складу комісії із проведення службового розслідування, визначеного відповідним наказом, інших посадових осіб Держспецзв’язку здійснюється за письмовим рішенням особи, яка призначила таке службове розслідування.

Таке рішення відображається у відповідному рапорті (службовій записці), що долучається до матеріалів службового розслідування і є невід’ємною частиною письмової доповіді про результати його проведення.

1. Початком службового розслідування є дата видання відповідного наказу про його призначення, якщо інше не визначено наказом.

2. Завершенням службового розслідування є дата затвердження посадовою особою, яка його призначила, письмової доповіді про результати його проведення.

3. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення, а у випадках проведення службового розслідування з підстав, передбачених підпунктом 17 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, - протягом 10 днів. Строк проведення службового розслідування може бути продовжено посадовою особою, яка призначила службове розслідування, або старшим щодо неї начальником, але не більше ніж на один місяць.

Підставою для продовження строку проведення службового розслідування є резолюція посадової особи, яка призначила службове розслідування, або старшого щодо неї начальника у вмотивованому рапорті (службовій записці) голови комісії (особи, яка проводить службове розслідування), що в подальшому реєструється та долучається до матеріалів службового розслідування і є невід’ємною частиною письмової доповіді про результати його проведення.

4. До строку проведення службового розслідування не входить час перебування військовослужбовця, стосовно якого воно проводиться, у відпустці, службовому відрядженні або на лікуванні, а також час його відсутності з інших документально підтверджених поважних причин.

1. Метою проведення службового розслідування є встановлення:

1) обставин (часу, місця) і наслідків правопорушення (події), за фактом якого (якої) призначено службове розслідування;

2) осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу для їх спричинення;

3) наявності причинного зв'язку між протиправними діями (бездіяльністю) особи (осіб), з приводу якої (яких) було призначено службове розслідування, та їх наслідками;