Відповідно до статті 7 Повітряного кодексу України, з урахуванням вимог Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, затвердженої Законом України від 18.03.2004 N 1629-IV, та з метою приведення нормативно-правової бази, що регулює діяльність цивільної авіації України, у відповідність до стандартів і рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації IKAO

1. Затвердити Порядок обліку та звіту регулярності польотів повітряних суден цивільної авіації України (далі - Порядок), що додається.

2. Директору департаменту планування та забезпечення польотів (Зубарев О.О.):

2.1. Забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

2.2. Довести вимоги цього Порядку до відома суб'єктів авіаційної діяльності.

3. Уважати таким, що не застосовується на території України, наказ Міністра цивільної авіації СРСР від 10.01.90 N 6 "Об утверждении и введении в действие руководства по обеспечению и учету регулярности полетов воздушных судов гражданской авиации".

4. Контроль за виконанням наказу покласти на перших заступників Голови Давидова О.М. та Колісника А.А. за напрямком діяльності.

1.1. Порядок обліку та звіту регулярності польотів повітряних суден цивільної авіації України (далі - Порядок) розроблено згідно з вимогами Повітряного кодексу України з метою приведення нормативно-правової бази, що регулює діяльність цивільної авіації України, у відповідність до стандартів Європейського Союзу (ЄС) і стандартів та рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО) та Міжнародної асоціації повітряного транспорту (ІАТА).

1.2. Порядок поширюється на:

працівників цивільної авіації, які беруть участь у підготовці, забезпеченні та виконанні польотів, контролі за забезпеченням та виконанням польотів повітряних суден (далі - ПС) цивільної авіації;

підприємства та організації, які беруть участь у підготовці та забезпеченні польотів.

1.3. Порядок установлює вимоги щодо обліку, оцінки та звіту регулярності польотів повітряних суден цивільної авіації та використовується експлуатантами, підприємствами авіаційного транспорту та Державіаслужби для здійснення обліку та оцінки регулярності польотів.

Під час розроблення цього Порядку використовувалися такі нормативно-правові акти: Повітряний кодекс України;

Указ Президента України від 15 липня 2004 року N 803 "Про Державну службу України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації";

Указ Президента України від 16 серпня 2004 року N 912 "Про внесення змін до деяких указів Президента України";

Повідомлення щодо обслуговування повітряного руху - Авіаційні правила України, частина 85 (далі - Повідомлення щодо обслуговування повітряного руху), затверджене наказом Міністерства транспорту України від 25 березня 2002 року N 199, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 10 квітня 2002 року за N 354/6642 (із змінами);

Правила виділення часових інтервалів на приліт і виліт рейсів у міжнародних аеропортах України, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 16 липня 2004 року N 645, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 3 серпня 2004 року за N 969/9568;

Airport Handling Manual, IATA;

Air Traffic Flow Management User Manual, CFMU Handbook, Eurocontrol;

Standard Schedule Information Manual (SSIM);

Worldwide Scheduling Guidelines, IATA.

Терміни, що використовуються в цьому Порядку, мають такі значення:

аеропорт - підприємство, що здійснює послуги в обслуговуванні пасажирів, багажу, вантажу та пошти, забезпечує виконання польотів і обслуговування ПС та має у своєму складі і використовує для даних потреб аеродром, аеровокзал, інші наземні споруди, відповідне обладнання та підготовлений персонал;

аеропорт міжнародний - аеропорт, виділений для приймання та відправлення ПС, які виконують міжнародні польоти, та в якому здійснюється митний, прикордонний, санітарно-карантинний контроль, контроль на авіаційну безпеку та інші види обов'язкового контролю;

аеропорт внутрішній - аеропорт, який призначений державою для обслуговування ПС, що виконують рейси на території тільки цієї держави;

аеропорт відправлення - аеропорт, з якого згідно з договором про повітряне перевезення починається перевезення пасажирів, багажу, вантажу або пошти;

аеропорт призначення - аеропорт, у якому згідно з договором про повітряне перевезення має бути закінчене перевезення пасажирів, багажу, вантажу або пошти;

аеропорт проміжний - аеропорт, у якому згідно з розкладом рейсу передбачена транзитна посадка ПС;

аеродром - визначена ділянка земної або водної поверхні (включаючи будь-які будівлі, споруди та обладнання), призначена повністю або частково для прибуття, відправлення, руху, стоянки та обслуговування ПС. Якщо поняття "аеродром" використовується в положеннях, що стосуються плану польотів і порядку сполучення, воно включає також місця, які можуть використовуватися літальними апаратами певних видів, наприклад, вертольотами або аеростатами;

відправлення повітряного судна (off-block time) - час початку руху ПС з перону, місця стоянки при його буксируванні або після запуску двигунів у зв'язку з вильотом;

добовий план польотів експлуатанта - план польотів, який складається структурним підрозділом експлуатанта відповідно до плану польотів ПС за розкладом та поза розкладом, у тому числі ПС власного парку, які виконують польоти в інших державах;

дозволене відхилення від слоту (Slot tolerance) - проміжок часу від п'яти хвилин до слоту та до десяти хвилин після слоту, який може використовуватись тільки органом обслуговування повітряного руху (далі - ОПР) на площі маневрування аеродрому;

затримка відправлення повітряного судна - відправлення ПС з аеропорту пізніше часу, встановленого розкладом (планом польотів);

затримка виконання рейсу - прибуття ПС у кінцевий аеропорт пізніше часу, встановленого розкладом (планом польотів);

місце стоянки - виділена ділянка на пероні з відповідним обладнанням, яка призначена для стоянки ПС;

план польотів аеропорту - план польотів аеропорту, складений уповноваженим підрозділом аеропорту на підставі сезонного розкладу польотів ПС цивільної авіації та планів польотів експлуатантів, які мають відповідні дозволи на використання повітряного простору України;

перон - визначена ділянка аеропорту для розміщення ПС, для посадки або висадки пасажирів, завантаження або розвантаження багажу, пошти, вантажу, заправки, стоянки або технічного обслуговування;

план польоту (FPL) - документ установленої форми, що надається органам обслуговування повітряного руху та містить визначені формалізовані відомості про передбачуваний політ або частину польоту, які необхідні для обробки, індикації та забезпечення польоту;

повторюваний план польоту (RPL) - план польоту, що стосується часто повторюваних, регулярно виконуваних окремих польотів з однаковими основними особливостями та надається експлуатантом для збереження і багаторазового використання органами ОПР;

план повітряного руху у повітряному просторі України - план, який щоденно складається Украероцентром на підставі заявок (планів) користувачів повітряного простору на польоти, на які отримані відповідні дозволи від уповноважених державних органів, та дозволів на використання повітряного простору, які надаються Украероцентром та районним диспетчерським центром (РДЦ);

прибуття повітряного судна (on-block time) - час зупинки ПС на пероні, місці стоянки після зарулювання або буксировки;

пізнє прибуття повітряного судна (далі - ППС) - прибуття повітряного судна в аеропорт із запізненням відносно часу, встановленого розкладом (планом польотів аеропорту);

пропускна спроможність аеропорту - кількість пасажирів, багажу і вантажу та ПС за типами, що обслуговуються в аеропорту за годину (комбінація пропускної спроможності злітно-посадкової смуги, аеровокзалу та перонів);

пропускна спроможність органів обслуговування повітряного руху (Capacity) - здатність систем ОПР або будь-яких операційних підсистем обслуговувати ПС у нормальному режимі роботи. Визначається в кількості ПС, які входять у визначену частину повітряного простору у відповідний період часу;

регулювання (Regulation) - метод приведення потреби у використанні повітряного простору відповідно до задекларованої пропускної спроможності органів ОПР шляхом обмеження кількості польотів, які планують увійти до визначеного повітряного простору або аеродрому, через призначення слотів;

регулярність польотів повітряного судна - включає поняття регулярності відправлень ПС (для аеропортів та експлуатантів) і регулярності виконання рейсів (тільки для експлуатантів). Регулярність польотів характеризує роботу аеропортів, експлуатантів та галузі в цілому щодо доставки пасажирів, багажу та вантажів відповідно до договорів на перевезення;

регулярність відправлень ПС - регулярність відправлень визначається в відсотках, як відношення регулярних відправлень ПС до загальної кількості відправлень ПС, передбачених розкладом (планом польотів). Відправлення вважається регулярним, якщо ПС почало рух з місця стоянки без затримки;

регулярність виконання рейсів - регулярність виконання рейсів визначається в відсотках як відношення рейсів, виконаних регулярно, до загальної кількості рейсів, передбачених розкладом (планом польотів);

рейс - політ ПС (за розкладом або поза розкладом), що виконується в одному напрямку від початкового до кінцевого пункту маршруту;

рейс за розкладом - рейс, що входить до серії польотів, пов'язаних із перевезенням пасажирів, вантажу та пошти, який доступний для загального платного користування та виконується згідно з офіційно затвердженим розкладом руху між одними й тими самими двома чи більше пунктами, незалежно від комерційної завантаженості, а також відповідно до вимог додатка C Standard Schedules Information Manual присвоєно тип сервісного обслуговування J, G, F або A;

рейс поза розкладом - рейс, який не підпадає під визначення рейсу за розкладом;

рейс авіації загального призначення - рейс ПС (бізнес-політ, діловий, приватний, тренувальний або перегінний політ), крім рейсу за розкладом та чартерних, в якому у відповідності до вимог додатка C Standart Schedules Information Manual присвоєно тип сервісного обслуговування P, T, K, D, E, W або X;

рейс чартерний - рейс, що виконується на зафрахтованому ПС на підставі договору чартеру (фрахтування ПС), за яким одна сторона (фрахтівник) зобов'язується надати іншій стороні (фрахтувальнику) за плату всю місткість одного чи кількох ПС на один або кілька рейсів для повітряного перевезення пасажирів, багажу, вантажу або з іншою метою, якщо це не суперечить чинному законодавству України та якому відповідно до вимог додатка C Standard Schedules Information Manual присвоєно тип сервісного обслуговування C, H або O;

розрахунковий час прибирання колодок - розрахунковий час початку руху повітряного судна;

розрахунковий час прибуття - час прибуття повітряного судна в аеропорт, який складається з фактичного часу зльоту, тривалості польоту та часу на руління після посадки;

Слот (slot) аеропорту (часовий інтервал) - визначені день і час (звичайно в інтервалі 15 чи 30 хв.) прильоту ПС в аеропорт чи його вильоту з аеропорту;

Слот органу керування повітряним рухом - час зльоту чи посадки ПС, призначений відповідним органом ОПР для оптимального використання наявної пропускної спроможності в пунктах на маршруті польоту чи в аеропорту призначення шляхом установлення порядку організації повітряного руху з метою ефективного регулювання його потоками;

уповноважений підрозділ - підрозділ аеропорту або експлуатанта, на який покладено функції з контролю, обліку та подачі звітності щодо регулярності;

уповноважена особа - посадова особа уповноваженого підрозділу аеропорту або експлуатанта, яка має повноваження щодо організації контролю, обліку та подачі звітності стосовно регулярності, методики оцінки;

час зльоту розрахунковий - час зльоту, який розраховується як час відправлення ПС, встановлений розкладом (планом польотів), плюс час, відведений на руління та забезпечення безпеки;

час руління (taxi time) - час від моменту відправлення ПС до зльоту або від часу посадки ПС до прибуття до місця стоянки;

експлуатант - особа, організація або підприємство, що експлуатує ПС або яке пропонує свої послуги в галузі авіаційних перевезень і робіт.

АСК ТПА - автоматизована система керування технологічним процесом аеропорту;

Державіаслужба - Державна служба України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації;

ДСА (OCC) - диспетчерська служба авіакомпанії (Operations Control Center - центр контролю за виконанням та забезпеченням польотів);

ЗЗНА - змінний заступник начальника аеропорту;

ЗПС - злітно-посадкова смуга;

МС - місце стоянки;

ОПР - обслуговування повітряного руху;

ППА - план польотів аеропорту;

ПС - повітряне судно;

СЛОТ (СТОТ) - розрахунковий час, за який ПС повинно виконати зліт (Calculated Take-off Time);

ЦДА - центральна диспетчерська служба аеропорту;

ARO - пункт збору донесень щодо повітряного руху;

SSIM - Керівництво ІАТА щодо планування польотів за розкладом (Standard Schedule Information Manual, IATA);

UTC - всесвітній скоординований час;

VIP - дуже важлива персона (very important person).

5.1. Регулярність польотів є однією з найважливіших характеристик якості обслуговування пасажирів. При виконанні повітряних перевезень експлуатант, аеропорт та суб'єкти комерційної діяльності зобов'язані дотримуватись правил повітряних перевезень пасажирів, багажу, вантажу та пошти, встановлених чинним законодавством України.

Під час складання розкладу польотів експлуатант повинен враховувати особливості аеропортів щодо часу руління ПС після початку руху та після посадки до прибуття ПС.

5.2. На підставі цього Порядку в структурах аеропортів і експлуатантів повинні бути розроблені інструкції, які регламентують питання обліку та подачі звітності на даному підприємстві щодо регулярності польотів та закріплені обов'язки посадових осіб і відповідальних за забезпечення регулярності польотів ПС.

5.3. Діяльність експлуатанта оцінюється рівнем регулярності відправлення та регулярності виконання рейсів.

Діяльність аеропорту оцінюється тільки рівнем регулярності відправлення рейсів з цього аеропорту.

5.4. Контроль за організацією робіт із забезпечення регулярності відправлень здійснюють:

експлуатант - диспетчерська служба авіакомпанії (ДСА, ОСС), уповноважена особа експлуатанта в аеропорту;

аеропорт - центральна диспетчерська служба (ЦДА) аеропорту або уповноважений підрозділ контролю за діяльністю на пероні.

5.5. Для визначення та подання повідомлень про причини затримки відправлень та порушень регулярності виконання рейсів використовуються двоцифрові або буквені коди, які наведені у класифікаторі затримок (додаток 1).

5.6. Розпорядження уповноваженого підрозділу та уповноваженої особи щодо забезпечення регулярності відправлень ПС, якщо воно не суперечить безпеці польотів, є обов'язковим для підпорядкованих служб, які беруть участь у підготовці ПС до вильоту.

Регулярність відправлень та виконання рейсів розраховуються та класифікуються аеропортами та експлуатантами згідно з пунктами 6, 7 цього Порядку.

5.7. СЛОТ для рейсів за розкладом або поза розкладом є обов'язковим для виконання екіпажами, представниками експлуатанта, персоналом відповідних служб аеропорту та компаній, які беруть участь у підготовці ПС до польотів.

Необхідні зміни часу відправлення, які більше ніж 15 хвилин від розрахункового часу, експлуатант зобов'язаний узгодити з координатором аеропорту, враховуючи наявність діючих (протягом 72 годин) дозволів на використання повітряного простору України та пропускну спроможність аеропорту, або безпосередньо з Євроконтролем новий СЛОТ (СТОТ) і через пункт збору донесень щодо повітряного руху (ARO) подати відповідне повідомлення про зміни згідно з вимогами Повідомлення щодо обслуговування повітряного руху.

5.8. У разі, якщо уповноважена особа експлуатанта звернулася до уповноваженої особи аеропорту з інформацією про відміну рейсу, СЛОТ для даного рейсу анулюється.

5.9. Державіаслужба відповідно до покладених на неї завдань створює для експлуатантів та аеропортів України умови контролю за виконанням добового плану польотів, систему обліку та аналізу статистичної звітності регулярності польотів ПС цивільної авіації.

6.1. Регулярність польотів ПС містить в собі поняття регулярності відправлення ПС і регулярності виконання рейсів.

6.2. Регулярність польотів ПС оцінюється:

у цілому для галузі - за регулярністю відправлень з аеропортів України та виконанням рейсів експлуатантами України;

експлуатантом - за регулярністю відправлень та виконанням рейсів на власному парку ПС;

аеропортом - за регулярністю відправлення ПС за розкладом руху та поза розкладом (плану польотів), незалежно від їх належності.

6.3. Рівень регулярності виконання рейсів враховується при перерозподілі та закріпленні повітряних ліній за експлуатантами на конкурсній підставі.

7.1. Відправлення вважається регулярним, якщо:

час руху ПС із МС відповідає часу, визначеному ППА, і зліт виконано відповідно до СЛОТ-вікна;

зліт ПС проведено пізніше розрахункового часу зльоту, але в пункт призначення за маршрутом ПС прибуло в час, встановлений розкладом (планом польотів), з урахуванням відхилень, зазначених у підпункті "б" пункту 8.1 цього Порядку.

7.2. Затримку відправлення, пов'язану з перельотом ПС або перевезенням пасажирів та багажу з одного аеропорту в інший, у звітності регулярності відправлень ПС позначають як причину, що вплинула на його прибуття не в аеропорт призначення.

7.3. Для забезпечення зайнятості вільних місць, виявлених після закінчення реєстрації білетів та оформлення багажу, рішення на затримку рейсу приймає уповноважена особа експлуатанта та погоджує новий час відправлення з уповноваженим підрозділом аеропорту, як це зазначено у пункті 5.7 Порядку.

7.4. В розкладі вказується місцевий час відправлення, але всі служби аеропорту працюють за всесвітнім координованим часом (UTC).

7.5. Регулярність відправлення ПС визначається в відсотках як відношення регулярних відправлень ПС до загальної кількості рейсів, включених до ППА.

8.1. Рейс вважається виконаним регулярно, якщо ПС прибуло в кінцевий аеропорт:

а) не пізніше часу, встановленого розкладом (планом польотів);

б) із запізненням відносно часу прибуття, встановленого розкладом (планом польотів):

не більше 10 хвилин - для рейсів тривалістю до 3 годин;

не більше 15 хвилин - для рейсів тривалістю від 3 до 6 годин;

не більше 20 хвилин - для рейсів тривалістю понад 6 годин.

8.2. На руління та забезпечення безпеки повітряного руху встановлюється час у залежності від особливостей аеропорту, але не менше:

при відправленні - до 15 хвилин;

на прибуття для ПС з максимальною сертифікаційною злітною масою 136 т - більше 15 хвилин, для ПС з максимальною сертифікаційною злітною масою менше 136 т - 10 хвилин.

8.3. Прибуття ПС не в аеропорт призначення, а в інший аеропорт того самого міста в установлений розкладом (планом польотів) час уважається регулярним.

8.4. Регулярність виконання рейсів визначається в відсотках як відношення рейсів, виконаних регулярно, до загальної кількості рейсів, передбачених розкладом польотів (планом польотів аеропорту).

9.1. Регулярність відправлень ПС враховується за всіма транспортними польотами, які виконуються за розкладом та поза розкладом з пасажирами згідно з планом польотів аеропорту.

Облік відправлень та виконання вантажних і бізнес-рейсів ведуться окремо.

9.2. У разі посадки ПС в аеропортах, не передбачених розкладом (планом польотів), регулярність їх відправлень з цих аеропортів не враховується.

9.3. Відповідальним за затримку відправлень ПС є аеропорт, де виникла затримка з таких причин:

а) обмеження або припинення прийняття ПС (очистка або позаплановий ремонт злітно-посадкової смуги, відмова засобів радіосвітлотехнічного забезпечення, евакуація ПС з льотного поля, за винятком метеоумов). Підставою для оформлення затримок є повідомлення про обмеження або припинення прийняття ПС;

б) збій у роботі:

митних органів, імміграційної служби, служб авіаційної безпеки;

підпорядкованих служб, які беруть участь у комерційному обслуговуванні ПС;

компаній (підприємств), які беруть участь у підготовці ПС до вильоту.

9.4. Затримки відправлень ПС, допущені з вини льотного складу або членів екіпажу салону, покладаються на експлуатантів за підпорядкуванням членів екіпажу.

9.5. Рейси виключаються з числа запланованих для обчислення регулярності польотів у разі їх відміни, незважаючи на причину.

9.6. У разі заміни типу ПС призначається новий СЛОТ на відправлення, при цьому враховуються тип ПС, особливості технологічного графіка наземного обслуговування даного типу ПС та пропускна спроможність аеропорту.

Регулярність виконання рейсу та відправлення з аеропорту зворотного вильоту враховуються, виходячи з часу, вказаного в попередньому плані польотів.

9.7. У разі необхідності заміни ПС двома або декількома ПС меншої пасажиромісткості відправлення першого ПС здійснюється згідно з розкладом, наступними - попередніми планами польоту (після узгодження СЛОТ з аеропортом), із загальним інтервалом часу вильоту між першим та останнім ПС не більше 5 хвилин синхрону. При перебільшенні вказаного часу відправлення вважається нерегулярним.

9.8. У разі необхідності заміни двох ПС одним, але більшої місткості, регулярність відправлення здійснюється згідно з розкладом відправлення першого ПС, відправлення другого виключається з плану через відсутність завантаження. У тій самій послідовності враховується відправлення з аеропорту зворотного вильоту.

9.9. У разі перенесення вильоту ПС на наступну добу регулярність його відправлення вираховується відносно ППА в тій добі, коли першочергово передбачено відправлення ПС у ППА.

9.9.1. Тривалість затримки ПС вираховується від часу, вказаного в ППА, до призначеного строку вильоту в наступній добі.

9.10. Регулярність виконання рейсу, початок якого передбачено ППА в одну календарну добу, а закінчення - в наступну, проводиться в ту добу, в яку передбачено закінчення рейсу за ППА.

9.11. Пріоритет наземного обслуговування надається ПС, які прибули без порушення призначеного СЛОТ.

10.1. За кожним порушенням регулярності рейсу за розкладом та поза розкладом з перевезенням пасажирів складається акт про порушення регулярності польотів (додаток 2).

10.2. Керівник оперативної зміни підприємства або ЗЗНА організовує та проводить розслідування причин затримок відправлення ПС, визначає остаточну причину та службу, яка допустила затримку. Висновок щодо об'єктивності визначення причини затримок відправлень (вильоту) ПС робить начальник ЦДА, а де немає ЦДА - начальник аеропорту.

10.3. Акт про затримку відправлення рейсу складає представник ЦДА та погоджує його з представником експлуатанта. Копія акта аеропорту надсилається до експлуатанта, ПС якого базуються в аеропорту, та є підставою для складання акта за виконанням рейсу в авіакомпанії. У разі розбіжностей висновків ЦДА та ДСА (ОСС) проводиться додаткове розслідування причин затримки рейсу та оформляється спільний акт порушення регулярності.

10.4. Акт про затримку виконання рейсу складає ДСА (ОСС) на підставі копії акта аеропорту базування ПС, повідомлення представника (агента) експлуатанта за кордоном та інформації командира льотного екіпажу.

10.5. Не складаються акти на затримку рейсів через метеоумови та пізнє прибуття ПС.

10.6. Акт на затримку рейсу повинен бути складений до відправлення рейсу відповідальними співробітниками працюючої зміни та поданий на підпис ЗЗНА не пізніше однієї години після відправлення рейсу.

Акт вважається повністю оформленим після підпису його ЗЗНА (у експлуатанта - начальником ДСА (ОСС)).

10.7. У разі, якщо представник експлуатанта не згодний з кодом затримки, то у графі "Представник експлуатанта" допускається формулювання "Від підпису відмовився" або "Дивися окрему думку" та надається коротке письмове пояснення.

10.8. Причини затримок та служби, які допустили затримку, визначаються відповідно до Класифікатора затримок згідно з додатком 1. Але додатково всі причини затримок необхідно віднести на конкретних осіб, підрозділи чи організації, які повинні запобігти порушенням регулярності. Тобто всі затримані рейси розподіляються:

з вини експлуатанта "АК";

з вини аеропорту "АП";

з вини органів "ОПР";

через метеоумови "МУ";

через пізнє прибуття ПС під запланований рейс "ППС".

10.9. У разі, якщо затримка відправлення ПС виникла з декількох причин порушень технологічного графіка підготовки ПС до вильоту, то вона належить до причини, яка була вирішальною.

Якщо затримка виконання рейсу виникла з декількох причин, то вона належить до причини, яка була першою. Але всі причини, що стосуються порушення технологічного графіка підготовки ПС до вильоту, підлягають розслідуванню. В акті про затримку відправлення рейсу повинні бути відображені всі причини затримки рейсу.

10.10. Затримки відправлень через евакуацію ПС покладаються на службу, з вини якої було зайняте льотне поле, а при перебільшенні часу евакуації - на службу, яка винна в порушенні строків евакуації. Порушення регулярності польотів через евакуацію державних ПС покладаються на органи, до сфери управління яких відносяться ці ПС (за висновком комісії).

10.11. Облік затримок відправлень ПС та виконання рейсів ведуться в плані польотів аеропорту (АСК ТПА) з використанням двоцифрових або двобуквених кодів згідно з додатком 1 до цього Порядку.

10.12. Облік затримок відправлень ПС та виконання рейсів ведуться в добовому плані польотів та в плані-зведенні виконання польотів авіакомпанії (по аеропорту). Форма плану-зведення наведена у додатку 3.

Під час оформлення плану польотів вказувати:

назву експлуатанта згідно з документом IKAO, Doc 8585 "Условные обозначения летно-эксплуатационных агентств, авиационных полномочных органов и служб";

тип ПС згідно з вимогами документа IKAO, Doc 8643 "Условные обозначения типов воздушных судов";

аеропорт у кодах АФТН згідно з вимогами документа IKAO, Doc 7910 "Указатели (индексы) местоположения".

11.1. Ведення звітності з питання регулярності відправлень ПС за розкладом та поза розкладом (плану польотів), незалежно від їх належності, в аеропортах цивільної авіації покладається на ЦДА (уповноважений підрозділ).

11.1.1. Звіт про регулярність відправлень ПС з аеропорту згідно з формою, яка наведена у додатку 4, аеропорти (авіапідприємства), незалежно від форм власності, надсилають до 5-го числа після звітного періоду до відділу організації та контролю авіаційних перевезень Департаменту авіаційних перевезень та ліцензування Державіаслужби.

11.1.2. У звіт включається інформація всіх відправлених рейсів ПС, незалежно від їх належності, які виконуються за внутрішніми та міжнародними польотами.

11.2. Експлуатант самостійно проводить щомісячний та річний облік і аналіз (у довільній формі) регулярності виконання рейсів власного парку, який містить такі статистичні відомості щодо кількості:

рейсів за розкладом;

виконаних рейсів;

рейсів, виконаних регулярно;

затриманих рейсів, у тому числі через метеоумови та з інших причин.

Звіт про регулярність відправлень рейсів власним парком (додаток 5) надсилають до 5-го числа після звітного періоду до відділу організації та контролю авіаційних перевезень Департаменту авіаційних перевезень та ліцензування Державіаслужби.

11.3. Зведений звіт у галузі про регулярність відправлень рейсів з аеропортів України складається в Державіаслужбі на підставі звітів, отриманих від аеропортів, за формою додатка 4.

11.4. Зведений звіт по галузі про регулярність виконання рейсів експлуатантами України складається в Державіаслужбі на підставі звітів, отриманих від експлуатантів, за формою додатка 5.

Двоцифрові коди, як показано нижче, є основними при визначенні та поданні повідомлень про причини затримки, відхилення від маршруту або інших нестандартних ситуаціях.

Опис коду може складатись з декількох положень. У разі виникнення сумнівів у правильності викладення використовується міжнародна система одиниць для уточнення. Важливо, щоб ці коди використовувались для повідомлень, відображуючи дійсний факт, та ні в якому разі - для повідомлень про вияснення відношень.