1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Наказ


МІНІСТЕРСТВО ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
26.09.2017 № 321
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
07 грудня 2017 р.
за № 1482/31350
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства інфраструктури України № 19 від 20.01.2021 )
Про затвердження Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство інфраструктури України
Відповідно до статей 6 - 9 та 14 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" , підпункту 57 пункту 4 Положення про Міністерство інфраструктури України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року № 460,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство інфраструктури України, що додається.
2. Управлінню запобігання корупції, внутрішніх розслідувань та державного фінансового моніторингу забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства інфраструктури України від 01 квітня 2013 року № 199 "Про затвердження Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство інфраструктури України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19 квітня 2013 року за № 650/23182.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Лавренюка Ю.Ф.
Міністр В. Омелян
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
інфраструктури України
26.09.2017 № 321
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
07 грудня 2017 р.
за № 1482/31350
ПОЛОЖЕННЯ
про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство інфраструктури України
I. Загальні положення
1. Це Положення, розроблене відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон), визначає порядок організації і проведення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу - операторами поштового зв’язку в частині здійснення ними переказу коштів (далі - Суб’єкт) та їх відокремленими підрозділами, державне регулювання і нагляд за якими здійснює Мінінфраструктури.
2. Терміни, що вживаються у цьому Положенні, застосовуються у значеннях, визначених Законом.
3. Цим Положенням регулюються питання:
призначення працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу;
розроблення правил фінансового моніторингу та програм здійснення фінансового моніторингу (далі - Правила та Програми);
здійснення ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів;
управління ризиками;
виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу та які можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення;
зупинення фінансових операцій;
проведення внутрішніх перевірок;
підготовки персоналу Cуб’єкта щодо виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
II. Призначення працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу
1. Положення цього розділу застосовуються Cуб’єктами, крім тих, які провадять свою діяльність одноособово, без утворення юридичної особи.
2. Працівник, відповідальний за проведення фінансового моніторингу, є особою, на яку покладаються організація та координація діяльності з проведення Суб’єктом заходів фінансового моніторингу.
3. Суб’єкт до дня проведення першої фінансової операції зобов’язаний призначити працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу (далі - відповідальний працівник).
4. Суб’єкт, у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2015 року № 552 "Деякі питання організації фінансового моніторингу", зобов’язаний повідомляти Державну службу фінансового моніторингу України про:
призначення відповідального працівника або особи, яка тимчасово виконує його обов’язки, - протягом трьох робочих днів з дня його призначення;
звільнення відповідального працівника або особи, яка тимчасово виконує його обов’язки, - протягом трьох робочих днів з дня його звільнення.
5. Відповідальний працівник Суб’єкта призначається на посаду на рівні керівництва Суб’єкта та підпорядковується керівнику Суб’єкта.
6. Одна і та сама особа не може бути призначена одночасно відповідальним працівником Суб’єкта та його відокремленого підрозділу, а також одночасно у декількох відокремлених підрозділах.
7. Відповідальний працівник Суб’єкта повинен перебувати у трудових відносинах із Суб’єктом на постійній основі.
8. Особа, яка вперше призначається на посаду відповідального працівника Суб’єкта або відповідального працівника підрозділу, повинна протягом трьох місяців з дня призначення пройти навчання на базі відповідного навчального закладу, віднесеного до сфери управління Держфінмоніторингу.
9. З урахуванням особливостей організаційної структури Суб’єкта у ньому може бути створено окремий структурний підрозділ з питань проведення фінансового моніторингу.
З метою забезпечення конфіденційності інформації такий підрозділ повинен розташовуватися в окремому (окремих) приміщенні (приміщеннях) та має функціонувати відповідно до положення про цей структурний підрозділ, що затверджується одноосібно керівником Суб’єкта.
10. Відповідальний працівник повинен відповідати таким вимогам:
мати бездоганну ділову репутацію;
мати вищу освіту, досвід роботи не менше одного року у відповідній сфері діяльності суб’єкта або не менше одного року досвіду роботи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
працювати в Суб’єкті за основним місцем роботи.
Відповідальний працівник повинен знати законодавство та міжнародні стандарти у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, володіти навичками щодо їх застосування в практичній діяльності.
11. Перевірка ділової репутації та відповідності професійним критеріям кандидатів на посади відповідальних працівників проводиться до їх призначення на підставі наданих кандидатами оригіналів документів: паспорта, трудової книжки, документів про освіту, підвищення кваліфікації, довідки про відсутність судимості, отриманої в органах внутрішніх справ, а також у разі потреби на підставі інформації, одержаної від органів державної влади, фінансових установ, інших юридичних осіб, відповідними підрозділами Суб’єкта, які відповідають за прийом персоналу до установи, та за результатами проведених заходів щодо збору інформації про кандидата з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою).
12. Матеріали з питань перевірки ділової репутації та відповідності професійним критеріям осіб, відповідальних за проведення фінансового моніторингу, зберігаються в їх особових справах.
13. На час тимчасової відсутності відповідального працівника Суб’єкта керівник Суб’єкта призначає особу, яка виконуватиме обов’язки відповідального працівника на час його відсутності. На вказану особу поширюються права, обов’язки та вимоги, встановлені для відповідального працівника Суб’єкта.
Особа, яка тимчасово виконуватиме обов’язки відповідального працівника Суб’єкта на час його відсутності, може бути призначена одночасно з відповідальним працівником.
На вказану особу поширюються права та обов’язки, встановлені для відповідального працівника.
Особа, яка тимчасово виконуватиме обов’язки відповідального працівника, повинна мати бездоганну ділову репутацію, працювати в цьому Суб’єкті за основним місцем роботи та пройти відповідно до внутрішніх процедур підготовку щодо виконання вимог Закону.
Перевірка відповідності особи, яка тимчасово виконує обов’язки відповідального працівника, вимогам, установленим законодавством, здійснюється в порядку, встановленому пунктом 11 цього розділу.
14. У разі звільнення відповідального працівника Суб’єкта керівник Суб’єкта не пізніше наступного робочого дня після його звільнення призначає іншого відповідального працівника або особу, що виконуватиме його обов’язки.
Допускається виконання обов’язків відповідального працівника Суб’єкта особою, яка тимчасово виконує його обов’язки в разі звільнення відповідального працівника, на строк перевірки ділової репутації кандидата на посаду відповідального працівника Суб’єкта, що не повинен перевищувати двох місяців.
15. Відповідальний працівник Суб’єкта незалежний у своїй діяльності.
Відповідальний працівник Суб’єкта підзвітний тільки керівнику Cуб’єкта.
У разі незгоди відповідального працівника Суб’єкта з вказівками керівника Суб’єкта щодо організації системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та з інших питань проведення фінансового моніторингу він має право повідомити Мінінфраструктури з письмовим викладенням своїх заперечень.
16. Відповідальний працівник здійснює свої повноваження відповідно до частин третьої та четвертої статті 7 Закону на підставі посадової інструкції, що затверджується керівником Суб’єкта або особою, яка виконує його обов’язки.
Посадова інструкція відповідального працівника повинна містити повноваження, права, обов’язки та відповідальність такого працівника за порушення вимог законодавства.
17. Відповідальний працівник Суб’єкта зобов’язаний не рідше одного разу на місяць, але не пізніше останнього робочого дня звітного місяця, інформувати керівника Суб’єкта про виявлені фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, і заходи, вжиті для реалізації норм законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, шляхом надання останньому письмової довідки довільної форми.
Довідка повинна містити інформацію щодо:
виявлених фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;
зареєстрованих фінансових операцій, що підлягають обов’язковому і внутрішньому фінансовому моніторингу;
направленої до Держфінмоніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу;
зупинених фінансових операцій;
фінансових операцій, у проведенні яких Суб’єктом було відмовлено;
інформації, направленої у визначених законодавством випадках до правоохоронних органів;
аналіз ризиків фінансового моніторингу, в тому числі комплаєнс ризиків фінансового моніторингу;
ужитих заходів щодо розроблення та оновлення Правил і Програм з урахуванням вимог законодавства;
ужитих заходів стосовно підготовки персоналу щодо виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
результатів проведених перевірок внутрішньої системи фінансового моніторингу;
результатів ідентифікації та верифікації.
Факт ознайомлення керівника Суб’єкта з довідкою, що надається відповідальним працівником Суб’єкта, підтверджується підписом керівника Суб’єкта.
Усі довідки, які подаються відповідальним працівником Суб’єкта відповідно до вимог Закону та цього Положення, з резолюціями керівника Суб’єкта зберігаються не менше п’яти років.
18. Керівник Суб’єкта повинен сприяти виконанню відповідальним працівником Суб’єкта своїх функцій, а також забезпечувати підвищення кваліфікації відповідального працівника Суб’єкта шляхом проходження останнім навчання не рідше одного разу на три роки на базі відповідного навчального закладу, віднесеного до сфери управління Держфінмоніторингу.
19. Керівник Суб’єкта відповідає за організацію дотримання Суб’єктом вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
III. Вимоги до внутрішніх документів
1. Внутрішні документи (Правила та Програма) розробляються Суб’єктом з урахуванням вимог Закону, цього Положення та інших чинних нормативно-правових актів України і реалізовуються для забезпечення функціонування системи запобігання та протидії легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а також міжнародних стандартів у цій сфері і затверджуються керівником Суб’єкта або особою, яка виконує його обов’язки, не пізніше дня проведення першої фінансової операції.
2. Правила є окремим єдиним внутрішнім документом Cуб’єкта, який визначає порядок та умови проведення заходів, спрямованих на недопущення використання Cуб’єкта для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, і визначають процедуру реалізації фінансового моніторингу.
3. Програма є окремим внутрішнім документом Cуб’єкта, що розкриває план організаційних заходів для проведення фінансового моніторингу.
4. Суб’єкт здійснює оновлення внутрішніх документів з питань здійснення фінансового моніторингу постійно, але не пізніше одного місяця з дня набрання чинності змінами до законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, якщо інші строки не встановлені законодавством.
5. Працівники Cуб’єкта повинні дотримуватися Правил та Програми.
6. Програма містить такі заходи з відповідними строками їх виконання:
1) призначення відповідального працівника;
2) розроблення та затвердження посадової інструкції відповідального працівника;
3) розроблення і оновлення Правил та Програми;
4) направлення інформації про призначення відповідального працівника до Держфінмоніторингу;
5) попередження працівників Cуб’єкта первинного фінансового моніторингу (відокремленого підрозділу) про відповідальність за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
6) забезпечення підвищення кваліфікації відповідального працівника;
7) підготовка персоналу щодо виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення шляхом проведення теоретичних і практичних заходів;
8) проведення внутрішніх перевірок Cуб’єкта на предмет дотримання законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
7. Правила містять такі окремі розділи, зміст яких відповідає їх назві:
1) опис внутрішньої системи фінансового моніторингу Cуб’єкта, який, зокрема, включає перелік окремих працівників Cуб’єкта, залучених до проведення фінансового моніторингу, і механізм взаємодії між ними та відповідальним працівником;
2) перелік прав та обов’язків відповідального працівника, а також інших працівників, які беруть участь у проведенні фінансового моніторингу;
3) порядок ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів;
4) критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення;
5) порядок оцінки та переоцінки ризику;
6) опис заходів Cуб’єкта з управління ризиками;
7) порядок відмови від встановлення ділових відносин з клієнтом або від проведення фінансової операції;
8) порядок виявлення, реєстрації, а також подання до Держфінмонторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, іншої інформації, що може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;
9) порядок повідомлення Держфінмоніторингу про підозри щодо діяльності осіб або їх активів, якщо є підстави вважати, що вони пов’язані із злочином, визначеним Кримінальним кодексом України;
10) порядок повідомлення Держфінмоніторингу та відповідних правоохоронних органів про фінансові операції, стосовно яких є підстави підозрювати, що вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення;
11) опис заходів, спрямованих на запобігання розголошенню інформації, що подається до Держфінмоніторингу, та іншої інформації з питань фінансового моніторингу;
12) порядок надання на запит Держфінмоніторингу інформації, у тому числі щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій клієнта, операції якого стали об’єктом фінансового моніторингу;
13) порядок зупинення фінансових операцій;
14) порядок збору і зберігання документів щодо ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів, оцінки та переоцінки ризиків, а також усіх документів, що стосуються проведення фінансової операції та ділових відносин з клієнтом;
15) порядок вчинення дій щодо направлення запитів до органів державної влади з метою виконання завдань, покладених на Cуб’єкта Законом;
16) порядок проведення внутрішніх перевірок діяльності Cуб’єкта на предмет дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
IV. Ідентифікація, верифікація та вивчення клієнта
1. Умови, за яких здійснюються ідентифікація, верифікація та вивчення клієнта, та перелік ідентифікаційних даних встановлені статтею 9 Закону.
2. Ідентифікація, верифікація та вивчення клієнта включають такі заходи:
проведення первісної ідентифікації та верифікації під час встановлення ділових відносин з клієнтом;
поглиблена перевірка інформації про клієнта у разі наявності сумніву щодо достовірності чи повноти наданої ним інформації;
уточнення ідентифікаційних даних та іншої наявної інформації про клієнта у разі їх зміни або закінчення строку дії документів, на підставі яких проводились ідентифікація, верифікація, вивчення клієнта.
3. Ідентифікація, верифікація та вивчення клієнта здійснюються відповідальним працівником або іншими працівниками Суб’єкта відповідно до внутрішніх документів Суб’єкта.
4. Ідентифікація та верифікація клієнта здійснюються Суб’єктом до/або під час встановлення з ним ділових відносин, укладання правочинів, але до проведення фінансової операції.
Фінансові операції з існуючими клієнтами (з якими встановлені ділові відносини), які раніше не були ідентифіковані, проводяться Суб’єктом після здійснення ідентифікації таких клієнтів у встановленому порядку.
5. Під час ідентифікації та верифікації Суб’єкт отримує від клієнта ідентифікаційні дані, передбачені статтею 9 Закону, та встановлює (підтверджує) відповідність особи клієнта (представника клієнта) у його присутності отриманим від нього ідентифікаційним даним.
Суб’єкт під час проведення ідентифікації та верифікації встановлює:
1) для органів державної влади України - повне найменування, місцезнаходження, реквізити розпорядчого акта, на підставі якого створено юридичну особу (найменування, дата прийняття/підписання, номер розпорядчого акта), ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (далі - код згідно з ЄДРПОУ);
2) для підприємств державної власності - повне найменування, місцезнаходження, реквізити розпорядчого акта, яким створено підприємство (найменування, дата прийняття/підписання, номер розпорядчого акта), код згідно з ЄДРПОУ;
6. Ідентифікація та верифікація клієнтів, які проводять фінансові операції, здійснюються на підставі поданих офіційних документів або їх копій, що засвідчені нотаріально або підприємством (установою, організацією), яке їх видало.
Уповноважений працівник Суб’єкта в присутності особи, яка укладає договір про надання послуг (представника особи), знімає копії відповідних документів, на підставі яких здійснюються ідентифікація та верифікація клієнта (особи), та договорів з клієнтом. Зазначені копії засвідчуються підписами уповноваженого працівника Суб’єкта та клієнта (особи), який укладає договір про надання послуг, як такі, що відповідають оригіналу, і зберігаються у суб’єкта в порядку, визначеному у Правилах.
7. При проведенні ідентифікації, верифікації та вивченні клієнта Суб’єкт складає анкету. Анкета є внутрішнім документом суб’єкта, який заповнюється і підписується працівником, уповноваженим на здійснення ідентифікації та верифікації.
8. Документи, на підставі яких здійснюються ідентифікація та верифікація осіб, що є учасниками фінансових операцій, повинні бути чинними на момент їх подання та містити всю необхідну для здійснення ідентифікації, верифікації та вивчення клієнта інформацію.
9. При вивченні клієнта Суб’єкт:
досліджує зміст діяльності клієнта;
оцінює фінансовий стан клієнта;
аналізує відповідність фінансових операцій клієнта специфіці його діяльності;
визначає належність клієнта або особи, яка діє від його імені, до національних або іноземних публічних діячів, діячів, які виконують політичні функції в міжнародних організаціях, або пов’язаних з ними осіб;
з’ясовує усі дані щодо адреси місця проживання або місця його перебування (тимчасового перебування) в Україні:
встановлює мету ділових відносин із Суб’єктом;
з’ясовує інформацію про наявність клієнта в переліку осіб, пов’язаних із провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції.
10. Суб’єкт для проведення оцінки фінансового стану клієнта може використовувати такі джерела інформації:
річну фінансову звітність клієнта - юридичної особи та фізичної особи - підприємця (за наявності), що складена відповідно до вимог чинного законодавства та отримана Суб’єктом безпосередньо від клієнта (баланс, витяги, що містять дані про прибутки та збитки господарської діяльності клієнта, податкова декларація з додатками);
фінансову звітність клієнта - юридичної особи, що опублікована в спеціалізованих засобах масової інформації відповідно до вимог законодавства;
фінансову звітність клієнта та інформацію щодо фінансового стану, що отримані із спеціалізованих веб-сайтів мережі Інтернет.
Відомості щодо мети ділових відносин можуть отримуватися шляхом письмового опитування клієнта (уповноваженого представника, в разі якщо клієнтом є юридична особа) у порядку, визначеному Правилами.

................
Перейти до повного тексту