Відповідно до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.03.2004 N 266 "Про затвердження Положення про Окремий відділ криміналістичних досліджень паспортних документів Державної прикордонної служби України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.05.2004 за N 567/9166,

1. Внести зміни до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 23.06.2004 N 484 "Про затвердження Інструкції про порядок направлення паспортних документів на криміналістичне дослідження, судову експертизу до Центральної лабораторії криміналістичних досліджень паспортних документів Державної прикордонної служби України, їх приймання, зберігання та повернення посадовій особі чи органу, які їх направили", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.07.2004 за N 881/9480 (далі - наказ), виклавши його назву в такій редакції:

"Про затвердження Інструкції про порядок призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень паспортних документів в Окремому відділі криміналістичних досліджень паспортних документів Державної прикордонної служби України".

2. Пункт 1 наказу викласти в такий редакції: "1. Затвердити Інструкцію про порядок призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень паспортних документів в Окремому відділі криміналістичних досліджень паспортних документів Державної прикордонної служби України (додається)".

3. Внести зміни до Інструкції про порядок направлення паспортних документів на криміналістичне дослідження, судову експертизу до Центральної лабораторії криміналістичних досліджень паспортних документів Державної прикордонної служби України, їх приймання, зберігання та повернення посадовій особі чи органу, які їх направили, виклавши її в новій редакції, що додається.

4. Начальнику Окремого відділу криміналістичних досліджень паспортних документів Державної прикордонної служби України забезпечити подання наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Наказ довести до відома особового складу Державної прикордонної служби України в частині, що його стосується.

1.1. Ця Інструкція розроблена відповідно до Законів України "Про Державну прикордонну службу України", "Про судову експертизу", наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.03.2004 N 266 "Про затвердження положення про Окремий відділ криміналістичних досліджень паспортних документів Державної прикордонної служби України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.05.2004 за N 567/9166.

1.2. Порядок призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - експертизи та дослідження) паспортних документів, які згідно із законодавством використовуються під час перетинання державного кордону України (далі - паспортні документи), судовим експертам Окремого відділу криміналістичних досліджень паспортних документів Державної прикордонної служби України (далі - експерти Окремого відділу), їх обов'язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначаються Кримінально-процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Митним кодексом України, Законами України "Про судову експертизу", "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи та цією Інструкцією.

1.3. Основними видами експертизи, що проводяться експертами Окремого відділу, є: технічна експертиза документів; експертиза матеріалів, речовин та виробів з них.

Для проведення експертизи може утворюватися комісія експертів. Комісійна експертиза проводиться двома чи більшою кількістю експертів.

Експертиза, для вирішення питань якої необхідні знання з різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань, є комплексною. До проведення таких експертиз, у разі потреби, залучаються фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади (за згодою керівників).

Експертами Окремого відділу виконуються первинні, додаткові та повторні експертизи.

1.4. Відповідно до чинного законодавства за дорученням органів охорони державного кордону, інших правоохоронних органів (у тому числі для вирішення питання про порушення адміністративної чи кримінальної справи), посадових осіб Державної податкової адміністрації України, Державної митної служби України, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, на замовлення адвокатів, захисників та осіб, які самостійно захищають свої інтереси, та їх представників, нотаріусів, а також інших юридичних і фізичних осіб можуть виконуватись експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи (далі - замовник). Результати досліджень викладаються у письмових висновках спеціалістів, а також можуть надаватися у вигляді рецензій.

1.5. Підставою для проведення експертизи є передбачений законом процесуальний документ (постанова, ухвала) про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом).

Підставою проведення дослідження є письмова заява (лист) замовника з обов'язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв'язанню, а також об'єктів, що надаються.

1.6. Експертизи та дослідження проводяться фахівцями, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності і внесені до державного Реєстру атестованих судових експертів.

1.7. При проведенні експертиз та досліджень в Окремому відділі організаційне, матеріально-технічне забезпечення їх виконання, контроль за своєчасним проведенням і за дотриманням законів та інших нормативно-правових актів з питань експертизи покладаються на начальника Окремого відділу.

1.8. Строк проведення експертизи встановлюється у залежності від складності дослідження з урахуванням експертного навантаження фахівців начальником Окремого відділу у межах:

до 10 діб - щодо матеріалів з невеликою кількістю об'єктів і нескладних за характером досліджень;

до 20 діб - щодо матеріалів із середньою кількістю об'єктів або середньої складності за характером досліджень;

до 1 місяця - щодо матеріалів з великою кількістю об'єктів або складних за характером досліджень.

Якщо експертиза не може бути виконана у зазначений строк, встановлюється новий строк за письмовою домовленістю з особою або органом, яка призначила експертизу, після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів. Попереднє вивчення матеріалів не повинно перевищувати трьох днів.

У разі відмови особи або органу, яка призначила експертизу, у погодженні запропонованого строку її проведення матеріали справи повертаються з пропозицією призначити експертизу іншим суб'єктам судово-експертної діяльності, визначеним у статті 7 Закону України "Про судову експертизу".

У випадку невиконання клопотань експерта щодо надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи, матеріали справи повертаються органу (особі), який призначив експертизу, із зазначенням мотивованих причин неможливості її проведення.

Строк проведення експертизи починається з робочого дня, наступного за днем надходження матеріалів до Окремого відділу, і закінчується у день направлення їх особі або органу, які призначили експертизу. Якщо закінчення встановленого терміну проведення експертизи припадає на неробочий день, то днем закінчення терміну вважається наступний за ним робочий день.

У строк проведення експертизи не включається термін виконання клопотань експерта, пов'язаних з витребуванням додаткових матеріалів або усуненням інших недоліків, допущених особою або органом, яка призначила експертизу.

2.1. На експерта покладаються такі обов'язки:

2.1.1. Прийняти до виконання доручену йому експертизу.

2.1.2. Провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок.

2.1.3. Повідомити в письмовій формі орган (особу), який призначив експертизу, про неможливість її проведення, якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта або якщо надані йому матеріали недостатні для вирішення поставленого питання, а витребувані додаткові матеріали не були отримані.

2.2. Експерт має право:

2.2.1. Ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета експертизи, порушувати клопотання відповідно до процесуального законодавства про надання додаткових та інших матеріалів, необхідних для вирішення поставлених питань.

2.2.2. Указувати у висновку на факти, які мають значення для справи, але стосовно яких йому не були поставлені питання, та на обставини, що сприяли (могли сприяти) вчиненню правопорушення.

2.2.3. У разі незгоди з іншими членами експертної комісії - складати окремий висновок.

2.2.4. На забезпечення безпеки за наявності відповідних підстав.

2.3. Експерту забороняється:

2.3.1. Проводити експертизу без письмового доручення начальника Окремого відділу, за винятком експертиз, доручених йому безпосередньо органом дізнання, а також експертиз, які проводяться під час судового розгляду.

2.3.2. Самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно.

2.3.3. Розголошувати дані, що стали йому відомі під час проведення експертизи, та повідомляти її результати будь-кому, крім особи або органу, яка призначила експертизу.

2.3.4. Вступати у не передбачені порядком проведення експертизи контакти з особами, якщо такі особи прямо чи побічно зацікавлені в результатах експертизи.

3.1. Експертиза проводиться після подання особою чи органом, яка її призначила, матеріалів, оформлених згідно з вимогами процесуального законодавства та цієї Інструкції.

3.2. До Окремого відділу надаються: постанова (ухвала) про призначення експертизи, об'єкти дослідження (паспортні документи), зразки для порівняльного дослідження та, у разі потреби матеріали справи.

3.3. У постанові (ухвалі) про призначення експертизи вказуються такі дані: місце й дата винесення постанови чи ухвали; посада, звання та прізвище особи, що призначила експертизу; назва суду; назва справи та її номер; обставини справи, які мають значення для проведення експертизи; підстави призначення експертизи; питання, які виносяться на вирішення експертові; перелік об'єктів, що підлягають дослідженню (у тому числі порівняльних зразків та інших матеріалів, направлених експертові, або посилання на такі переліки, що містяться в матеріалах справи); інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

3.4. У разі призначення додаткової або повторної експертизи, крім матеріалів, указаних у пункті 3.3 цієї Інструкції, до Окремого відділу надаються також висновки попередніх експертиз з усіма додатками (фотознімками, порівняльними зразками тощо), а також додаткові матеріали, що стосуються предмета експертизи, які були зібрані після надання первинного висновку.

У постанові (ухвалі) про призначення додаткової або повторної експертизи зазначаються мотиви й підстави її призначення.

3.5. У постанові (ухвалі) про призначення комплексної експертизи зазначаються її назва та установа (установи), експертам якої (яких) доручено її проведення, а в разі участі в її проведенні особи, яка не працює в експертній установі, - також прізвище, ім'я та по батькові, освіта, спеціальність, місце роботи цієї особи, інші дані. У разі, якщо проведення комплексної експертизи доручено експертам декількох установ, у постанові (ухвалі) про її призначення зазначається, яка з них є провідною, тобто яка з них здійснює організацію проведення експертизи, зокрема координацію роботи експертів і зв'язок з особою або органом, яка призначила експертизу.

Якщо проведення комплексної експертизи доручено співробітникам експертної установи та особі, яка не є працівником цієї установи, провідною визначається експертна установа.

Постанова (ухвала) про призначення комплексної експертизи направляється в кожну з установ-співвиконавців, а також особі, яка не є працівником експертної установи. Об'єкти дослідження і матеріали справи направляються провідній установі.

Якщо в постанові (ухвалі) провідну установу не визначено, вона визначається за згодою між керівниками установ, а якщо вони не дійшли згоди, то особою чи органом, яка призначила комплексну експертизу.

3.6. Оформлення матеріалів для призначення комісійної експертизи здійснюється за правилами, викладеними в пункті 3.5 цієї Інструкції.

4.1. Начальник Окремого відділу розглядає отримані матеріали і доручає відповідному структурному підрозділу організувати проведення експертизи. При цьому він може безпосередньо призначити експерта та встановити строк виконання експертизи відповідно до вимог цієї Інструкції. Якщо в Окремому відділі не проводяться певні види експертиз та відсутні фахівці з певної галузі спеціальних знань, начальник Окремого відділу повідомляє про це особу або орган, яка призначила експертизу, та повертає матеріали експертизи без виконання.