Відповідно до статті 8 Закону України "Про судову експертизу", з метою забезпечення єдиного підходу та вдосконалення організації проведення судових експертиз й експертних досліджень у Державній прикордонній службі України

1. Затвердити Інструкцію про порядок призначення і проведення судових експертиз та експертних досліджень паспортних документів експертною службою Державної прикордонної служби України, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 23.06.2004 N 484 "Про затвердження Інструкції про порядок призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень паспортних документів в Окремому відділі криміналістичних досліджень паспортних документів Державної прикордонної служби України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.07.2004 за N 881/9480 (із змінами).

3. Начальнику Науково-дослідного інституту Державної прикордонної служби України забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Державної прикордонної служби України - директора Департаменту охорони державного кордону.

5. Наказ довести до відома особового складу Державної прикордонної служби України в частині, що його стосується.

6. Наказ набирає чинності з дня офіційного опублікування.

1.1. Ця Інструкція розроблена відповідно до Законів України "Про Державну прикордонну службу України" та "Про судову експертизу".

1.2. Порядок призначення судових експертиз (далі - експертиза) паспортних документів, які згідно із законодавством використовуються під час перетинання державного кордону України (далі - паспортні документи), судовим експертам (далі - експерт) експертної служби Державної прикордонної служби України (далі - експертна служба), їх обов'язки та права, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначаються Кримінально-процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Митним кодексом України, Законами України "Про судову експертизу", "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи та цією Інструкцією.

1.3. Відповідно до чинного законодавства за дорученням органів охорони державного кордону, інших правоохоронних органів (у тому числі для вирішення питання про порушення адміністративної чи кримінальної справи), посадових осіб Державної податкової адміністрації, Державної митної служби, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, на замовлення адвокатів, захисників та осіб, які самостійно захищають свої інтереси, та їх представників, нотаріусів, а також інших юридичних і фізичних осіб (далі - замовник) можуть виконуватись експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи. Результати експертних досліджень викладаються у письмових висновках експертних досліджень згідно з чинним законодавством України.

1.4. Основними видами експертизи, що проводяться експертами експертної служби, є технічна експертиза документів; експертиза матеріалів, речовин та виробів з них.

Згідно з процесуальним законодавством України експертами можуть виконуватись первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Комісійна експертиза проводиться двома чи більшою кількістю експертів.

До проведення комплексної експертизи у разі потреби залучаються фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади (за згодою керівників).

1.5. Підставою для проведення експертизи є передбачений законом процесуальний документ (постанова, ухвала) про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом).

Підставою для проведення експертного дослідження є письмова заява (лист) замовника з обов'язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв'язанню, а також об'єктів, що надаються.

1.6. Експертизи проводяться фахівцями, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності й внесені до державного Реєстру атестованих судових експертів.

1.7. Під час проведення експертиз експертною службою організаційне, матеріально-технічне забезпечення їх виконання, контроль за своєчасним проведенням і за дотриманням законів та інших нормативно-правових актів з питань експертизи покладається на начальника експертної служби.

1.8. Строк проведення експертизи встановлюється залежно від складності дослідження з урахуванням експертного навантаження фахівців начальником експертної служби у межах:

до 10 діб - щодо матеріалів з невеликою кількістю об'єктів і нескладних за характером досліджень;

до 20 діб - щодо матеріалів із середньою кількістю об'єктів або середньої складності за характером досліджень;

до 1 місяця - щодо матеріалів з великою кількістю об'єктів або складних за характером досліджень.

Якщо експертиза не може бути виконана у зазначений строк, то встановлюється новий строк за письмовою домовленістю з особою (органом), яка призначила експертизу, після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів. Попереднє вивчення матеріалів не повинно перевищувати трьох днів.

У разі відмови особи (органу), яка призначила експертизу, у погодженні запропонованого строку її проведення матеріали справи повертаються з пропозицією призначити експертизу іншим суб'єктам судово-експертної діяльності, визначеним у статті 7 Закону України "Про судову експертизу".

У випадку невиконання клопотань експерта щодо надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи, матеріали справи повертаються особі (органу), яка призначила експертизу, із зазначенням мотивованих причин неможливості її проведення.

Строк проведення експертизи починається з робочого дня, наступного за днем надходження матеріалів до експертної служби, і закінчується у день направлення їх особі (органу), яка призначила експертизу. Якщо закінчення встановленого терміну проведення експертизи припадає на неробочий день, то днем закінчення терміну вважається наступний за ним робочий день.

У строк проведення експертизи не включається термін виконання клопотань експерта, пов'язаних з витребуванням додаткових матеріалів або усуненням інших недоліків, допущених особою (органом), яка призначила експертизу.

2.1. На експерта покладаються такі обов'язки:

2.1.1. Прийняти до виконання доручені йому матеріали.

2.1.2. Провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок експерта.

2.1.3. Повідомити в письмовій формі особу (орган), яка призначила експертизу, про неможливість її проведення, якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта або якщо надані йому матеріали недостатні для вирішення поставленого питання, а витребувані додаткові матеріали не були отримані.

2.2. Експерт має право:

2.2.1. Ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета експертизи, порушувати клопотання відповідно до процесуального законодавства про надання додаткових та інших матеріалів, необхідних для вирішення поставлених питань.

2.2.2. Указувати у висновку експерта на факти, які мають значення для справи, але стосовно яких йому не були поставлені питання, та на обставини, що призвели (могли призвести) до вчинення правопорушення.

2.2.3. У разі незгоди з іншими членами комісії складати свій висновок окремо.

2.2.4. На забезпечення особистої безпеки за наявності відповідних підстав.

2.3. Експерту забороняється:

2.3.1. Проводити будь-які дослідження без письмового доручення начальника експертної служби, за винятком експертиз, доручених йому безпосередньо органом дізнання, а також експертиз, які проводяться під час судового розгляду.

2.3.2. Самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення дослідження, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно.

2.3.3. Розголошувати дані, що стали йому відомі під час проведення експертизи, та повідомляти її результати будь-кому, крім особи (органу), яка призначила експертизу.

2.3.4. Вступати у не передбачені порядком проведення експертизи контакти з особами, якщо такі особи прямо чи побічно заінтересовані в результатах експертизи.

3.1. Експертиза проводиться після подання особою (органом), яка її призначила, матеріалів, оформлених згідно з вимогами процесуального законодавства та цієї Інструкції.

3.2. До експертної служби надаються: постанова (ухвала) про призначення експертизи, об'єкти дослідження (паспортні документи), зразки для порівняльного дослідження (крім зразків бланків паспортних документів) та у разі потреби матеріали справи.

3.3. У постанові (ухвалі) про призначення експертизи вказуються такі дані: місце й дата винесення постанови чи ухвали; посада, звання та прізвище особи, що призначила експертизу; назва суду; назва справи та її номер; обставини справи, які мають значення для проведення експертизи; підстави призначення експертизи; питання, які виносяться на вирішення експертові; перелік об'єктів, що підлягають дослідженню (у тому числі порівняльних зразків та інших матеріалів, направлених експертові, або посилання на такі переліки, що містяться в матеріалах справи); інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

3.4. У разі призначення додаткової або повторної експертизи, крім матеріалів, указаних у пункті 3.3 цієї Інструкції, до експертної служби надаються також попередні висновки експертів з усіма додатками (фотознімками, порівняльними зразками тощо), а також додаткові матеріали, що стосуються предмета експертизи, які були зібрані після надання первинного висновку експерта.

У постанові (ухвалі) про призначення додаткової або повторної експертизи зазначаються мотиви й підстави її призначення.

У разі коли експертиза або додаткова експертиза призначена як повторна, але за процесом дослідження чи наданими об'єктами не є такою по суті, начальник експертної служби організовує проведення відповідної експертизи, а у вступній частині висновку вказуються мотиви зміни її процесуального визначення відповідно до законодавства.

3.5. У постанові (ухвалі) про призначення комплексної експертизи зазначаються її назва та установа (установи), експертам якої (яких) доручено її проведення. У разі якщо проведення комплексної експертизи доручено експертам кількох установ, то у постанові (ухвалі) про її призначення зазначається, яка з них є провідною, тобто яка з них здійснює організацію проведення експертизи, зокрема координацію роботи експертів і зв'язок з особою (органом), яка призначила експертизу.

Постанова (ухвала) про призначення комплексної експертизи надсилається в кожну з установ-співвиконавців. Об'єкти дослідження і матеріали справи надсилаються провідній установі.

Якщо в постанові (ухвалі) провідну установу не визначено, то вона визначається за згодою між керівниками установ, а якщо вони не дійшли згоди, то особою (органом), яка призначила комплексну експертизу.

3.6. Оформлення матеріалів для призначення комісійної експертизи здійснюється за правилами, викладеними в пункті 3.5 цієї Інструкції.

4.1. Начальник експертної служби розглядає отримані матеріали та організовує проведення експертизи. Він безпосередньо призначає експерта та встановлює строк виконання експертизи відповідно до вимог цієї Інструкції. Якщо в експертній службі не проводяться певні види експертиз та відсутні фахівці з певної галузі спеціальних знань, то начальник експертної служби повідомляє про це особу (орган), яка призначила експертизу, та повертає матеріали експертизи без виконання.

4.2. Якщо отримані матеріали оформлені з порушеннями, які унеможливлюють організацію проведення експертизи (не надійшла постанова або ухвала про призначення експертизи, не надійшли об'єкти досліджень тощо), то начальник експертної служби терміново у письмовій формі повідомляє про це особу (орган), яка призначила експертизу.