Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого, судді - Добрянської Я. І., суддів: Власенкової О. О., Кротюка О. В., розглянув відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергохім" до Міністерства фінансів України, третя особа - Державна податкова служба України, про скасування нормативно-правового акта в частині.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

4 вересня 2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергохім" до Міністерства фінансів України, в якому позивач просив встановити наявність або відсутність компетенції (повноважень) Міністерства фінансів України доповнювати додатковими умовами встановлені Податковим кодексом України норми врахування сум у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, обмежуючи їх сумою, що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового періоду).

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2012 р. було відкрито провадження в адміністративній справі N 0870/8678/12, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду колегією суддів.

Також ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 3 грудня 2012 р. було залучено до участі у справі в якості третьої особи Державну податкову службу України.

В судовому засіданні 09.01.2013 р. було задоволено клопотання позивача про зміну предмета позову, відповідно до якого ТОВ "Техенергохім" просить визнати пункт 4.6.3 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили - пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України в окремій його частині - "що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду". Порядок затверджено наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. N 1492 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 р. за N 1490/20228.

Крім того, ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.01.2013 р. було передано адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергохім" до Міністерства фінансів України, третя особа - Державна податкова служба України, про скасування нормативно-правового акта в частині за територіальною підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 06.02.2013 р. зазначену справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергохім" до Міністерства фінансів України, третя особа - Державна податкова служба України, про скасування нормативно-правового акта в частині було розподілено на суддю Добрянську Я. І. та присвоєно справі новий N 826/1377/13-а.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.02.2013 р. було прийнято справу N 826/1377/13-а до провадження для продовження розгляду колегією суддів під головуванням судді Добрянської Я. І.

Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем було здійснено опублікування оголошення про оскарження нормативно-правового акта в частині.

В судове засідання 09.04.2013 р. позивач не прибув, однак 26.03.2013 р. до канцелярії суду надійшло клопотання від позивача, в якому останній просить суд розглядати справу N 826/1377/13-а за відсутності його представника.

Відповідач в судове засідання 09.04.2013 р. також не прибув та не скерував свого представника, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, докази чого містяться в матеріалах справи.

Представник третьої особи - Державної податкової служби України в судовому засіданні 09.04.2013 р. проти позову заперечив, зазначивши, що до оскаржуваного в частині нормативно-правового акта (пункт 4.6.3 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. N 1492, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 р. за N 1490/20228) було внесено зміни наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012 р. N 1342, а отже, такий нормативно-правовий акт станом на час розгляду даної адміністративної справи по суті не є чинним в редакції від 25.11.2011 р., в якій саме позивач просить суд його скасувати у відповідній частині.

Зважаючи на неприбуття позивача та відповідача в судове засідання 09.04.2013 р., що були повідомлені належним чином, суд на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалив розглянути справу N 826/1377/13-а в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Про перехід до розгляду справи N 826/1377/13-а в порядку письмового провадження позивача та відповідача було повідомлено належним чином листом від 09.04.2013 р., що отриманий позивачем 15.04.2013 р. та відповідачем 11.04.2013 р.

Однак станом на час розгляду даної адміністративної справи по суті - 13.05.2013 р. інших документів від сторін по справі до суду не надходило.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін в минулих судових засіданнях, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач вважає протиправними дії Мінфіну щодо доповнення додатковими умовами норми, встановлені Податковим кодексом України, зокрема, зазначає, що таким протиправним доповненням є слова "що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду" підпункту 4.6.3 пункту 4.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 N 1492, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 р. за N 1490/20228 (далі - Порядок), та відповідно просить суд визнати пункт 4.6.3 Порядку таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили - пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України в окремій його частині - "що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду".

Проаналізувавши матеріали справи та дослідивши всі необхідні докази у справі, а також вивчивши норми чинного законодавства з приводу даного спору, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, зважаючи, зокрема, на наступне.

Відповідно до Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" основними завданнями міністерства як органу, що забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи декількох сферах, є, зокрема, забезпечення нормативно-правового регулювання. Основними ж завданнями центральних органів виконавчої влади є:

1) надання адміністративних послуг;

2) здійснення державного нагляду (контролю);

3) управління об'єктами державної власності;