Відповідно до Закону України "Про судову експертизу" та підпункту 19 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 30.12.97 N 1396

1. Затвердити Інструкцію про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах (далі - Інструкція), що додається.

2. Управлінню експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України (Головченко Л.М.) в установленому порядку подати Інструкцію на державну реєстрацію до Департаменту державної реєстрації нормативних актів.

3. Управлінню документування та контролю (Басенко Л.Г.) довести Інструкцію до відома науково-дослідних інститутів судових експертиз, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення) управлінь юстиції.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра юстиції України Пасенюка О.М.

1.1. Ця Інструкція визначає особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах (далі - судовий експерт), а також порядок здійснення контролю за дотриманням цими експертами вимог нормативно-правових актів, що регулюють питання судово-експертної діяльності.

1.2. Права, обов'язки та відповідальність судових експертів, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначаються Законом України "Про судову експертизу", Кримінально-процесуальним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 N 53/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 03.11.98 за N 705/3145, а також іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.

1.3. Ця Інструкція поширюється на всіх судових експертів, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах та внесені до державного Реєстру атестованих судових експертів.

1.4. Судовий експерт здійснює свою діяльність з певного виду експертної спеціальності на підставі свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, виданого Міністерством юстиції України відповідно до Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.08.2005 N 86/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.08.2005 за N 882/11162.

2.1. Судовий експерт має право:

ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи, і подавати клопотання про надання додаткових матеріалів;

вказувати у висновку експерта на виявлені під час проведення судової експертизи факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання;

викладати в письмовій або усній формі відповіді на питання, які ставляться перед ним під час допиту;

з дозволу особи або органу, яка(який) призначила(в) судову експертизу, проводити окремі дослідження в присутності підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, чи сторін у цивільних, господарських та адміністративних справах у випадках, передбачених законодавством;

з дозволу особи або органу, яка(який) призначила(в) судову експертизу, бути присутнім під час проведення слідчих чи судових дій та задавати питання, що стосуються предмета чи об'єкта експертизи;

подавати скарги на дії особи, у провадженні якої перебуває справа, якщо ці дії порушують права судового експерта;

одержувати винагороду за проведення судової експертизи.

проводити на договірних засадах експертні дослідження з питань, що становлять інтерес для юридичних і фізичних осіб, з урахуванням обмежень, передбачених законом.

2.2. Судовий експерт зобов'язаний:

провести повне дослідження і надавати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок;

на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, суду дати роз'яснення щодо даного ним висновку;

заявляти самовідвід за наявності передбачених законодавством підстав, які виключають його участь у справі;

повідомляти в письмовій формі особу або орган, яка(який) призначила(в) експертизу, про неможливість її проведення, якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта або якщо надані йому матеріали недостатні для вирішення поставленого питання, а витребувані додаткові матеріали не були отримані.

За наданий висновок судовий експерт несе особисту відповідальність згідно з чинним законодавством.

2.3. Судовому експерту, залученому до проведення судової експертизи, забороняється:

самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно;

вступати в контакти, не передбачені порядком проведення експертизи, з особами, які прямо чи побічно зацікавлені в результатах експертизи;

розголошувати без дозволу прокурора, слідчого, особи, яка провадить дізнання, та суду дані, що стали йому відомі під час проведення експертизи, та повідомляти її результати будь-кому, крім органу (особи), що призначив(ла) експертизу;

зберігати матеріали справ та об'єкти експертних досліджень поза службовим приміщенням.

2.4. Інші права та обов'язки судового експерта передбачаються чинним законодавством.

3.1. Обов'язковою умовою здійснення судово-експертної діяльності судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих установах, є наявність свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, виданого Мін'юстом на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Мін'юсті, яким надається право на проведення конкретних видів експертиз.

3.2. Судовий експерт відповідно до статті 4 Закону України "Про судову експертизу", статті 79 Кримінально-процесуального кодексу України та статті 139 Цивільного процесуального кодексу України повинен мати відповідні умови для зберігання доказів та проведення експертних досліджень.

3.3. Судовий експерт при виконанні процесуальних дій повинен мати при собі і пред'являти на вимогу відповідних посадових осіб свідоцтво про присвоєння йому кваліфікації судового експерта.

3.4. У письмових висновках експерта, крім даних, передбачених чинним законодавством, обов'язково зазначаються номер, дата видачі і строк дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта.

3.5. Судовий експерт може здійснювати судово-експертну діяльність тільки з тих видів судових експертиз і експертних спеціальностей, які зазначені у свідоцтві про присвоєння кваліфікації судового експерта.

3.6. У разі закінчення терміну дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта експерт втрачає право на проведення судових експертиз до підтвердження ним кваліфікації судового експерта.

3.7. Кожний експерт зобов'язаний вести Журнал реєстрації судових експертиз та експертних досліджень, у якому реєструються постанови слідчих органів та ухвали суддів (судів) про призначення експертизи, заяви про проведення експертних досліджень, а також клопотання про надання додаткових матеріалів (даних), необхідних для їх проведення.

Форма Журналу реєстрації судових експертиз та експертних досліджень (далі - Журнал) наведена у додатку 1.

Судовий експерт повинен щороку до 1 лютого, наступного за звітним періодом, надсилати до Мін'юсту інформацію щодо кількості виконаних ним судових експертиз та експертних досліджень.

3.8. У разі виявлення нестачі матеріалів та речових доказів або їх пошкодження судовий експерт письмово повідомляє орган (особу), що призначив(ла) експертизу.

Матеріали та речові докази, що надійшли для проведення експертизи (дослідження), зберігаються у сейфах в умовах, що унеможливлюють їх пошкодження або втрату.

3.9. Залежно від характеру звернення за результатами його виконання складаються такі підсумкові документи: "Висновок експерта", "Висновок експертного дослідження", "Повідомлення про неможливість надання висновку", які складаються відповідно до вимог процесуального законодавства та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 N 53/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.11.98 за N 705/3145, і виготовляються у двох примірниках, один з яких залишається у судового експерта.

Підсумковий документ та додатки до нього (схеми, картограми, фотографії тощо) мають бути підписані та затверджені печаткою виконавця, а в разі здійснення ним судово-експертної діяльності у складі юридичної особи - печаткою юридичної особи.