Відповідно до статей 16, 17 Закону України "Про судову експертизу" та з метою посилення контролю за якістю підготовки та атестації судових експертів з числа фахівців науково-дослідних інститутів судових експертиз і фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ,

1. Затвердити Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Мін'юсту України від 15.07.97 N 285/7-А "Про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів", зареєстрований в Мін'юсті України 04.08.97 за N 283/2087 (із змінами і доповненнями).

3. Начальнику управління експертного забезпечення правосуддя (Головченко Л.М.) подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03.10.92 N 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" (із змінами і доповненнями).

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра юстиції України І.І.Ємельянову.

Відповідно до статей 10, 14, 16, 17 та 21 Закону України "Про судову експертизу" це Положення визначає:

функції та порядок діяльності Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України;

функції та порядок діяльності експертно-кваліфікаційних комісій, які діють у науково-дослідних установах судових експертиз Міністерства юстиції України;

порядок та умови проходження навчання та стажування фахівців, які мають намір отримати або підтвердити кваліфікацію судового експерта;

порядок проведення атестації судових експертів Центральною експертно-кваліфікаційною комісією при Міністерстві юстиції України та експертно-кваліфікаційними комісіями, які діють у науково-дослідних установах судових експертиз Міністерства юстиції України;

порядок розгляду питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів.

2.1. Основними функціями Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (далі - ЦЕКК) є:

визначення порядку та умов проходження підготовки фахівців, що мають намір отримати або підтвердити кваліфікацію судового експерта, затвердження програм навчання (стажування), за якими здійснюється підготовка фахівців;

проведення атестації з метою присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта фахівцям, які не є працівниками державних спеціалізованих установ та самостійно або в складі юридичної особи мають намір на професійній основі здійснювати судово-експертну діяльність;

розгляд питань дисциплінарної відповідальності судових експертів, що не є працівниками державних спеціалізованих установ.

2.2. Склад ЦЕКК формується з постійних і змінних членів комісії.

2.3. Постійний склад ЦЕКК затверджується наказом Мін'юсту.

До постійного складу ЦЕКК входять голова, заступники голови, два представники Міністерства юстиції України, фахівець з процесуальних питань судової експертизи, секретар.

2.4. Змінний склад затверджується головою ЦЕКК.

До змінного складу ЦЕКК входять найбільш досвідчені фахівці науково-дослідних установ судових експертиз Мін'юсту, які мають кваліфікацію судового експерта та стаж практичної роботи за спеціальністю не менше п'яти років.

До змінного складу ЦЕКК можуть входити фахівці наукових установ і навчальних закладів інших державних органів, громадських організацій (за їх згодою).

До участі в засіданні ЦЕКК запрошуються не менше двох фахівців з тієї експертної спеціальності, з якої комісія проводить атестацію з метою присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта або розглядає питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності.

2.5. Члени ЦЕКК на час її роботи звільняються від виконання своїх службових обов'язків із збереженням середнього заробітку за місцем основної роботи.

2.6. Організаційне забезпечення діяльності ЦЕКК покладається на Міністерство юстиції України. Матеріально-технічне забезпечення діяльності ЦЕКК здійснюється науково-дослідними установами судових експертиз Мін'юсту.

2.7. Підготовку матеріалів для розгляду комісією здійснює секретар комісії.

2.8. Засідання комісій проводяться за потреби. Строк розгляду заяв не повинен перевищувати 30 днів з дня надходження до комісії та може бути продовжений за наявності поважних причин, пов'язаних з їх розглядом, до 45 днів.

Про час проведення засідання ЦЕКК із розгляду питань про присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта заінтересовані особи повідомляються не пізніше ніж за 7 днів.

2.9. Засідання ЦЕКК проводить її голова. У разі відсутності голови ЦЕКК його обов'язки виконує заступник голови ЦЕКК.

2.10. Засідання ЦЕКК є правомочним, якщо в ньому беруть участь не менше 2/3 її постійного складу та не менше двох фахівців тієї експертної спеціальності, з якої комісія проводить атестацію щодо присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта або розглядає питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності.

2.11. Особа, яка підлягає атестації, до початку атестації має право заявити відвід члену комісії, якщо вона має сумнів у його об'єктивності.

Питання про заявлений відвід вирішується іншими членами ЦЕКК без участі члена ЦЕКК, якому заявлено відвід, відкритим голосуванням.

2.12. Рішення комісії приймається простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів ЦЕКК і оформлюється протоколом (додаток 1).

При розбіжності думок члени комісії, які не згодні з рішенням, записаним у протоколі, підписують протокол з позначкою "З окремою думкою" та оформлюють письмово свої мотивування, які додаються до протоколу.

2.13. У разі потреби можуть проводитись виїзні засідання ЦЕКК, організація яких здійснюється на базі науково-дослідних установ судових експертиз Мін'юсту.

2.14. ЦЕКК має свій бланк і печатку.

3.1. Основними завданнями експертно-кваліфікаційних комісій, які діють у науково-дослідних установах судових експертиз Мін'юсту (далі - ЕКК) є:

визначення рівня професійної підготовки фахівців, які працюють у штаті науково-дослідних установ судових експертиз Мін'юсту, шляхом їх атестації з метою присвоєння (підтвердження) кваліфікації та/або кваліфікаційного класу судового експерта;

розгляд питань дисциплінарної відповідальності судових експертів науково-дослідних установ судових експертиз Мін'юсту.

3.2. Атестація судових експертів з метою присвоєння кваліфікаційного класу судового експерта проводиться відповідно до Порядку присвоєння кваліфікаційних класів судових експертів працівникам науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 30 грудня 2011 року N 3660/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 січня 2012 року за N 2/20315.

3.3. ЕКК діють у науково-дослідних установах судових експертиз Мін'юсту. Перелік науково-дослідних установ судових експертиз Мін'юсту, у яких діють експертно-кваліфікаційні комісії, наводиться у додатку 2.

Зони регіонального обслуговування науково-дослідних установ судових експертиз Мін'юсту наводяться у додатку 3.

3.4. Склад ЕКК формується з постійних і змінних членів.

3.5. Постійний склад ЕКК затверджується головою ЦЕКК за поданням керівника науково-дослідної установи судових експертиз Мін'юсту.

До постійного складу ЕКК входять голова, його заступник, секретар та фахівець з процесуальних питань судової експертизи та представник Мін'юсту.

3.6. Змінний склад затверджується головою ЕКК.

До змінного складу ЕКК входять найбільш досвідчені фахівці, які мають кваліфікацію судового експерта та стаж практичної роботи за спеціальністю не менше п'яти років.

У разі розгляду питання щодо присвоєння кваліфікації судового експерта з експертної спеціальності, фахівці з якої відсутні в установі, чи нової експертної спеціальності до змінного складу ЕКК можуть залучатись фахівці інших науково-дослідних установ судових експертиз Мін'юсту, провідні фахівці відповідної галузі знань наукових установ, навчальних закладів, інших державних органів (за згодою).

До змінного складу ЕКК можуть входити представники Мін'юсту, фахівці інших науково-дослідних установ судових експертиз Мін'юсту, а також наукових установ, навчальних закладів, інших державних органів (за їх згодою).

До участі в засіданні ЕКК запрошуються не менше двох фахівців з тієї експертної спеціальності (кваліфікаційного класу), з якої комісія проводить атестацію з метою присвоєння (підтвердження) кваліфікації (кваліфікаційного класу) судового експерта або розглядає питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності.

3.7. Члени ЕКК на час роботи в комісії звільняються від виконання своїх службових обов'язків із збереженням середнього заробітку за місцем основної роботи.

3.8. Організаційне забезпечення діяльності ЕКК, підготовка матеріалів для розгляду комісією, а також ведення діловодства покладаються на секретаря ЕКК. Про час проведення засідання заінтересовані особи повідомляються не пізніше як за 7 днів.

3.9. Засідання комісії проводяться за потреби. Строк розгляду подання не повинен перевищувати 30 днів з дня надходження до комісії та може бути продовжений за наявності поважних причин, пов'язаних з їх розглядом, до 45 днів.

3.10. Засідання ЕКК є правоможним, якщо в ньому беруть участь не менше 2/3 її постійного складу та не менше двох фахівців тієї експертної спеціальності, з якої комісія проводить атестацію щодо присвоєння (підтвердження) кваліфікації (кваліфікаційного класу) судового експерта або розглядає питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності.

3.11. Особа, яка підлягає атестації, до початку атестації має право заявити відвід члену комісії, якщо вона має сумнів у його об'єктивності.

Питання про заявлений відвід вирішується іншими членами комісії без участі члена, якому заявлено відвід, відкритим голосуванням.

3.12. Рішення комісії приймається простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів ЕКК і оформлюється протоколом. Рішення щодо розгляду питань атестації та дисциплінарної відповідальності судових експертів оформлюються протоколом згідно з додатком 1.

При розбіжності думок члени комісії, які не згодні з рішенням, записаним у протоколі, підписують протокол із позначкою "З окремою думкою" та оформлюють письмово свої мотивування, які додаються до протоколу.

3.13. Матеріально-технічне, фінансове та інформаційне забезпечення діяльності ЕКК покладається на установи, у яких діють комісії.

3.14. ЕКК використовує бланк і печатку установи, у якій вона діє.

4.1. Для присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта фахівці науково-дослідних установ судових експертиз Мін'юсту повинні мати відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройти підготовку в галузі судової експертизи з певної експертної спеціальності, знати законодавство України про судову експертизу та методичні вимоги і практику їх застосування за відповідною експертною спеціальністю.

4.2. Кваліфікація судового експерта фахівцям науково-дослідних установ судових експертиз присвоюється згідно з Переліком основних видів судових експертиз та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта фахівцям науково-дослідних установ судових експертиз Мін'юсту (додаток 4).

4.3. Для присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта фахівці, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, повинні мати відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройти навчання (стажування) у науково-дослідних установах судових експертиз Мін'юсту з відповідної експертної спеціальності, як правило, за зонами регіонального обслуговування, знати методичні вимоги та практику їх застосування за відповідною експертною спеціальністю та законодавство України про судову експертизу.

Особа, яка має намір пройти навчання (стажування) в науково-дослідній установі судових експертиз Мін'юсту, подає до відповідної установи: заяву про зарахування на навчання (стажування) (додаток 5), копію диплома про відповідну вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче спеціаліста з додатком до нього (за наявності також подаються копії дипломів молодшого спеціаліста/бакалавра з додатками до них); відомості про відсутність судимості; копії трудової книжки та першої, другої сторінок паспорта.

При вирішенні питання щодо відповідності вищої освіти експертній спеціальності, за якою фахівець має намір пройти навчання з метою отримання кваліфікації судового експерта, враховується навчальний час (кількість годин) з відповідних дисциплін програми навчання, зазначених у додатку до диплома про вищу освіту.

Фахівці, які були атестовані за відповідною експертною спеціальністю ЕКК науково-дослідних установ судових експертиз Мін'юсту та мають намір працювати самостійно на професійній основі, після звільнення із штату установи проходять стажування в науково-дослідних установах судових експертиз Мін'юсту та атестацію в ЦЕКК відповідно до вимог цього Положення.

У разі якщо фахівець має намір пройти навчання (стажування) в науково-дослідній установі поза зоною регіонального обслуговування, він подає до ЦЕКК відповідну заяву, до якої додаються: копії диплома про вищу освіту та додатка до нього, копія трудової книжки.

Фахівці, які не є працівниками державних спеціалізованих установ і отримали кваліфікацію судового експерта та мають науковий ступінь за відповідною галуззю знань, що відповідає певній експертній спеціальності, звільняються від проходження стажування в науково-дослідних установах судових експертиз Мін'юсту та з метою підтвердження рівня своїх професійних знань подають на рецензування до цих установ три проекти (копії) висновків, які разом з рецензіями надсилаються до ЦЕКК з метою прийняття рішення щодо продовження строку дії Свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта.

4.4. Кваліфікація судового експерта фахівцям, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, присвоюється згідно з Переліком основних видів судових експертиз та експертних спеціальностей, за яким присвоюється кваліфікація судового експерта фахівцям, що не працюють у державних спеціалізованих установах (додаток 5).

4.5. Висококваліфіковані судові експерти, які мають стаж роботи в державних спеціалізованих установах або у певних галузях знань не менше 10 років та в даний час працюють в інших установах, підприємствах, організаціях або перебувають на пенсії та на підставі договорів працюють у науково-дослідних установах судових експертиз Мін'юсту, можуть бути атестовані за спеціальностями з криміналістичних видів експертиз.

Атестація цих осіб проводиться відповідною ЕКК науково-дослідних установ судових експертиз Мін'юсту.

Фахівці, які працюють у науково-дослідних установах судових експертиз Мін'юсту на підставі договорів і залучаються до проведення інших видів експертиз, проходять атестацію в ЦЕКК.

4.6. Навчання (стажування) фахівців здійснюється за програмами підготовки судових експертів з відповідних експертних спеціальностей, які затверджуються головою ЦЕКК.

Програма підготовки фахівців повинна передбачати проведення лекційних та практичних занять, підготовку рефератів та проектів висновків для проведення їх рецензування, у разі проходження стажування на рецензування подаються копії або проекти висновків експертів.

Організація рецензування рефератів, проектів (копій) висновків забезпечується науково-дослідною установою судових експертиз Мін'юсту, у якій фахівець проходить навчання (стажування).

4.7. У разі проходження підготовки з метою присвоєння кваліфікації судового експерта строк навчання фахівця визначається в залежності від експертної спеціальності певного виду судової експертизи, рівня базової підготовки, досвіду роботи фахівця у відповідній галузі знань і, як правило, установлюється у межах від 1 до 6 місяців.

4.8. У разі підтвердження кваліфікації судового експерта строк стажування залежно від експертної спеціальності певного виду судової експертизи та стажу експертної роботи встановлюється від 2 тижнів до 3 місяців.

Документи для проходження стажування з метою підтвердження кваліфікації судового експерта подаються фахівцем до науково-дослідної установи судових експертиз Мін'юсту не пізніше ніж за 30 днів до закінчення терміну дії Свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта.

4.9. З метою визначення якості проведеної підготовки та обсягу засвоєного фахівцем методичного матеріалу (практичних навичок) після проходження навчання (стажування) з фахівцем за участю керівника навчання (стажування) керівництвом науково-дослідної установи судових експертиз Мін'юсту проводиться співбесіда.

З метою визначення якості проведеної підготовки та обсягу засвоєного фахівцем методичного матеріалу (практичних навичок) після проходження навчання (стажування) з фахівцем за участю керівника навчання (стажування) керівництвом науково-дослідної установи судових експертиз Мін'юсту проводиться співбесіда. У разі засвоєння програми навчання (стажування) фахівцями подається заява про допуск до кваліфікаційного іспиту в ЦЕКК (додаток 7).

4.10. Фахівці, які не є працівниками державних спеціалізованих установ і мають намір отримати (підтвердити) кваліфікацію судового експерта, за проходження навчання (стажування) уносять плату до науково-дослідних установ судових експертиз Мін'юсту, розмір якої визначається, виходячи з фактичних затрат на підготовку фахівця, а саме:

кількість навчальних годин на проведення лекційних, практичних занять та складання рецензій на реферати та проекти (копії) висновків;

участь у засіданні ЦЕКК членів комісії;

витрати на оплату послуг поштового зв'язку щодо пересилання матеріалів, пов'язаних із присвоєнням (підтвердженням) кваліфікації судового експерта.

4.11. Розмір плати за проведення занять та складання рецензій визначається відповідно до додатка 16 до наказу Міністерства освіти і науки України від 26 вересня 2005 року N 557 "Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 жовтня 2005 року за N 1130/11410 (із змінами).

Розмір плати за відрядження членів комісії з метою участі у засіданні ЦЕКК визначається згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року N 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів" (із змінами).

Розмір плати за пересилання поштових відправлень визначається відповідно до рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, від 6 серпня 2013 року N 506 "Про затвердження Граничних тарифів на універсальні послуги поштового зв'язку", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 серпня 2013 року за N 1465/23997.

4.12. Науково-дослідна установа судових експертиз Мін'юсту після підготовки фахівця, який не є працівником державної спеціалізованої установи, направляє до ЦЕКК такі документи:

заяву про допуск до кваліфікаційного іспиту в ЦЕКК;

копію диплома про відповідну вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче спеціаліста з додатком до нього (за наявності також подаються копії дипломів молодшого спеціаліста/бакалавра з додатками до них);

відомості про відсутність судимості;

копію трудової книжки;

копії першої, другої сторінок паспорта;

довідку про проходження навчання (стажування) з відповідного виду судової експертизи та експертної спеціальності (додаток 8);

реферати з процесуальних та спеціальних питань (у разі присвоєння кваліфікації судового експерта);

проекти (копії) трьох-п'яти висновків з експертних спеціальностей відповідних видів експертиз;

рецензії на реферати, проекти (копії) висновків, складені судовими експертами, що не брали участі в навчанні (стажуванні);

дві фотокартки розміром 3 х 4 сантиметри.

4.13. Документи подаються до ЦЕКК не пізніше ніж за 10 днів до проведення атестації.

Подані до ЦЕКК документи, оформлені з порушенням вимог цього Положення, повертаються фахівцеві для належного їх оформлення.

4.14. На кожного фахівця науково-дослідної установи судових експертиз Мін'юсту, який підлягає атестації, складаються подання та характеристика, що підписуються його безпосереднім керівником, до яких додаються:

заява на проходження атестації в ЕКК;

довідка про відсутність судимості;

реферати з процесуальних та спеціальних питань (у разі присвоєння кваліфікації судового експерта);

проекти (копії) трьох - п'яти висновків з експертних спеціальностей відповідних видів експертиз;

рецензії на реферати, проекти (копії) висновків, складені судовими експертами, що не брали участі в навчанні (стажуванні);

фотокартка розміром 3 х 4 см.

На розгляд комісії для ознайомлення кадровою службою подаються матеріали особової справи працівника установи (копія диплома про відповідну вищу освіту з додатком до нього за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче спеціаліста, а у разі наявності - копії дипломів молодшого спеціаліста, бакалавра з додатками до них).

4.15. Атестація включає вивчення поданих документів та кваліфікаційний іспит, що проводиться у формі співбесіди, під час якої фахівці дають відповіді на питання, поставлені членами комісії.

4.16. Під час атестації комісія відповідно до покладених на неї завдань:

розглядає подані документи та допускає експерта або відмовляє йому в допуску до кваліфікаційного іспиту;

приймає кваліфікаційний іспит.

4.17. За наслідками кваліфікаційного іспиту в залежності від рівня професійних знань комісія приймає одне з таких рішень:

про присвоєння кваліфікації судового експерта;

про підтвердження раніше присвоєної кваліфікації судового експерта;

про відмову в присвоєнні (підтвердженні) кваліфікації судового експерта.

4.18. Про результати атестації фахівцю повідомляється протягом 10 днів після проведення атестації.

4.19. Фахівці, щодо яких комісією прийнято рішення про відмову у присвоєнні (підтвердженні) кваліфікації судового експерта, можуть повторно пройти атестацію на черговому засіданні комісії.

Фахівці, щодо яких комісією три рази поспіль прийнято рішення про відмову у присвоєнні (підтвердженні) кваліфікації судового експерта, до наступного проходження атестації повинні пройти підготовку в порядку, передбаченому цим Положенням.

4.20. Відомості щодо фахівців, яким присвоєна (підтверджена) кваліфікація судового експерта, вносяться до державного Реєстру атестованих судових експертів.

4.21. У разі прийняття комісією рішення про присвоєння або підтвердження кваліфікації судового експерта фахівцю видається Свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта (далі - Свідоцтво) (додаток 7) або робиться відмітка у Свідоцтві про продовження терміну його дії.

Судовому експерту, якому додатково надано право на проведення іншого виду експертизи або за іншою експертною спеціальністю, видається доповнення до Свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта (додаток 8), яке є його невід'ємною частиною.

Свідоцтво і доповнення до нього підписуються головою комісії та секретарем, засвідчуються печаткою ЦЕКК або печаткою відповідної науково-дослідної установи судових експертиз Мін'юсту.

Свідоцтво реєструється в журналі, ведення якого покладається на секретаря комісії.

Свідоцтво (доповнення до нього), видане ЕКК відповідної науково-дослідної установи судових експертиз Мін'юсту, дає право на проведення судових експертиз та експертних досліджень за дорученням керівництва цієї установи. Використання Свідоцтва (доповнення до нього), виданого ЕКК відповідної науково-дослідної установи судових експертиз Мін'юсту, для проведення судових експертиз чи експертних досліджень на інших підприємствах, в установах та організаціях або особисто поза межами установи забороняється, крім випадків відрядження фахівця для участі у судовому засіданні чи слідчих діях або проведення експертиз у складі комісії.

4.22. Свідоцтво (доповнення до нього) дійсне протягом п'яти років для працівників науково-дослідних установ судових експертиз Мін'юсту за наявності посвідчення співробітника відповідної установи і трьох років - для фахівців, що не є працівниками державних спеціалізованих установ.

Строк дії Свідоцтва (доповнення до нього) продовжується після підтвердження експертом кваліфікації на п'ять і три роки відповідно.

У разі звільнення працівника науково-дослідної установи судових експертиз у Свідоцтві робиться відмітка про припинення його дії та до державного Реєстру атестованих судових експертів направляється відповідне подання.

4.23. У разі якщо строк дії Свідоцтва не продовжений протягом трьох місяців без поважних причин, Свідоцтво вважається недійсним, а кваліфікація судового експерта втраченою. У такому випадку підготовка фахівця до атестації здійснюється відповідно до пункту 4.7 цього розділу.

У випадку закінчення строку дії Свідоцтва під час тривалої тимчасової втрати працездатності судового експерта (перебування на лікарняному відповідно до чинного законодавства) або його перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, кваліфікація судового експерта не вважається втраченою. Термін дії Свідоцтва продовжується з урахуванням вимог пунктів 4.8, 4.22 цього розділу.

5.1. Відповідно до статті 14 Закону України "Про судову експертизу" атестовані судові експерти за порушення вимог законодавства України про судову експертизу та/або методичних вимог під час проведення досліджень можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності.

5.2. Підставою для розгляду питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів ЦЕКК є:

подання керівника відповідного структурного підрозділу Мін'юсту щодо результатів перевірки інформації про порушення судовим експертом вимог законодавства України про судову експертизу та/або методичних вимог під час проведення досліджень;

подання керівника територіального органу юстиції за результатами перевірки діяльності судового експерта;

подання голови ЕКК.

5.3. Підставою для розгляду питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів ЕКК є:

подання голови ЦЕКК, посадових осіб Мін'юсту за результатами розгляду скарг на дії судових експертів та/або рецензій, складених на висновки експертів науково-дослідних установ судових експертиз Мін'юсту;

подання керівництва та керівників структурних підрозділів відповідної науково-дослідної установи судових експертиз Мін'юсту щодо результатів перевірки інформації про порушення судовим експертом вимог законодавства України про судову експертизу та/або методичних вимог під час проведення досліджень.

5.4. До подання додаються:

документи, що містять інформацію про порушення судовим експертом вимог законодавства України про судову експертизу та/або методичних вимог під час проведення досліджень;

документи, що свідчать про виявлені в діяльності судового експерта порушення;

письмове пояснення судового експерта, відносно якого пропонується розглянути питання щодо дисциплінарну відповідальність.

5.5. Рішення щодо винесення на розгляд відповідної комісії питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта приймається головою комісії.

5.6. Розгляд питань щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судових експертів відбувається за участю судового експерта. У разі неявки судового експерта розгляд питання переноситься на чергове засідання комісії. У випадку повторної неявки судового експерта комісія може розглянути питання за його відсутності або визнати присутність судового експерта обов'язковою.

5.7. До початку розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності судовий експерт має право заявити відвід члену комісії, якщо він вважає, що член комісії заінтересований в результатах розгляду чи має сумнів у його об'єктивності з інших причин.

Питання про заявлений відвід вирішується іншими членами комісії без участі члена, якому заявлено відвід, відкритим голосуванням. У разі рівності голосів член комісії вважається відведеним.

5.8. Під час розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності судовий експерт може ознайомлюватися з матеріалами та давати додаткові пояснення.

5.9. Рішення щодо дисциплінарної відповідальності приймається простою більшістю голосів членів комісії і оформлюється протоколом (додаток 1).

При розбіжності думок члени комісії, які не згодні з рішенням, підписують протокол з позначкою "З окремою думкою" та оформлюють письмово свої мотивування, які додаються до протоколу.

5.10. Рішення комісії виноситься за відсутності судового експерта та оголошується йому одразу після прийняття та повідомляється письмово протягом 10 робочих днів.

5.11. До судових експертів можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення:

попередження;

призупинення дії Свідоцтва (на певний термін);

позбавлення кваліфікації судового експерта;

пониження кваліфікаційного класу судового експерта (щодо судових експертів науково-дослідних установ судових експертиз Мін'юсту).

При обранні виду дисциплінарного стягнення комісія повинна врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку, обставини, за яких вчинено проступок, і результати роботи судового експерта за попередні роки.

Позбавлення кваліфікації судового експерта може мати місце внаслідок учинення судовим експертом грубого порушення, що призвело до втрати довіри до нього, чи декількох порушень, які мають систематичний характер, а також через визнання його не відповідним займаній посаді або в разі набрання законної сили рішенням суду про визнання особи винною у вчиненні корупційного правопорушення, обвинувальним вироком суду чи визнання судом цієї особи недієздатною.

5.12. У разі застосування до судового експерта дисциплінарного стягнення у вигляді призупинення дії Свідоцтва (на певний термін) комісія зобов'язує судового експерта усунути встановлені порушення або пройти навчання (стажування) у науково-дослідних установах судових експертиз Мін'юсту за відповідною експертною спеціальністю та повторно пройти атестацію.

5.13. Свідоцтво вилучається до виконання вказаних зобов'язань.

У разі виконання зобов'язань Свідоцтво повертається експертові без продовження терміну дії, на час якого його дію було призупинено.

5.14. У випадку непроходження повторної атестації кваліфікація судового експерта вважається втраченою, а Свідоцтво підлягає анулюванню.

5.15. У разі застосування до судового експерта дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення кваліфікації судового експерта Свідоцтво підлягає анулюванню, про що робиться відмітка в державному Реєстрі атестованих судових експертів.

У разі застосування до судового експерта дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення кваліфікації судового експерта за однією або декількома із наявних у нього експертних спеціальностей Свідоцтво підлягає анулюванню та видається нове Свідоцтво, у якому зазначаються залишені у нього експертні спеціальності та дата закінчення строку дії, що була вказана в анульованому Свідоцтві.

Вилучені Свідоцтва знищуються, про що складається акт за підписом голови і секретаря комісії та робиться відмітка в журналі.

5.16. Дисциплінарне стягнення щодо судових експертів не може бути накладене пізніше одного року з дня вчинення проступку.

У разі застосування до судового експерта дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення кваліфікації судового експерта фахівець може пройти навчання та атестацію з метою присвоєння кваліфікації судового експерта через один рік.

5.17. Рішення комісії про притягнення до дисциплінарної відповідальності може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.

1. Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз

49000, м. Дніпропетровськ, Набережна Леніна, 17, офіс 361, тел. (056) 726-54-00; факс 791-17-56.

2. Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз

83096, м. Донецьк, вул. Дібровна, 1-б тел. (0622) 90-14-18; факс 335-90-59.

3. Київський науково-дослідний інститут судових експертиз

03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6, тел. (044) 200-29-10.

4. Кримський науково-дослідний інститут судових експертиз

95001, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Чехова, 55-а, тел. (0652) 27-55-78; факс 61-06-96.

5. Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз

79024, м. Львів, вул. Липинського, 54; тел.: (032) 293-00-47; факс: 231-76-13.

6. Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз

65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21, тел. (048) 722-44-66; факс 722-52-59.

7. Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз