Відповідно до пункту 10 частини першої, пункту 12 частини п’ятої, частини шостої статті 12, статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ВИРІШИЛА:

1. Затвердити Положення про порядокскладання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються(додається).

2. Відділу стратегії та нормативно-методологічного забезпечення разом з юридичним департаментом забезпечити подання цього рішення до Міністерства юстиції України для державної реєстрації.

3. Відділу зв’язків з громадськістю та міжнародними організаціями забезпечити розміщення цього рішення на офіційній сторінці Фонду у мережі Інтернет після його державної реєстрації.

4. Це рішення набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього рішення залишити за директором - розпорядником.

1. Це Положення розроблено з метою реалізації вимог статей 29, 45, 46, 49, 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон).

2. Це Положення регулює процедури, що виникають в процесі виконання дій щодо визначення суми заборгованості кожному кредитору, віднесення вимог кредиторів до певної черги, відхилення вимог кредиторів у разі непідтвердження їх фактичними даними, складання реєстру акцептованих вимог кредиторів, внесення змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів, а також порядок задоволення вимог кредиторів банку, що ліквідується.

3. Це Положення розроблено відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про банки і банківську діяльність", Закону, Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 липня 2012 року № 2, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14 вересня 2012 року за № 1581/21893 (далі - Положення № 2), Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року № 89 (далі - Інструкція № 89), інших нормативно-правових актів.

4. Дія цього Положення поширюється на всі банки, що знаходяться в управлінні Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) та щодо яких Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

5. У цьому Положенні терміни вживаються в таких значеннях:

АБС банку - автоматизована банківська система банку;

документ про арешт - судове рішення, постанова органу державної виконавчої служби (державного виконавця), приватного виконавця про накладення арешту на кошти та інші цінності боржника;

кредитор - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до банку щодо його майнових зобов’язань;

уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Термін "вкладник" вживається у значенні, наведеному у Законі.

Інші терміни, які використовуються у цьому Положенні, вживаються у значеннях, визначених законодавством України.

1. Кредиторські вимоги заявляються кредиторами банку, що ліквідується, виключно в письмовій формі шляхом:

направлення письмової заяви до Фонду або через відділення поштового зв’язку за адресою, вказаною в оголошенні про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку. У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складання реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду;

подання письмової заяви безпосередньо за місцезнаходженням банку/відокремленого підрозділу банку (відділення, філії, представництва).

Примірна форма письмової заяви кредитора наведена в додатку 1 до цього Положення. У письмовій заяві кредитора в обов’язковому порядку зазначаються реквізити кредитора як отримувача коштів (його поточний рахунок та код, найменування та код його банку).

Якщо повноваження Фонду як ліквідатора банку здійснюються Фондом безпосередньо, до письмової вимоги кредитора прирівнюються рішення виконавчої дирекції Фонду про затвердження реєстрів відшкодувань вкладникам для здійснення виплат, внесення змін і доповнень до них.

2. Вимоги вкладників банку у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Кредитори банку, яким Фонд не відшкодовує кошти на підставі частини четвертої статті 26 Закону станом на день початку процедури ліквідації банку, заявляють свої кредиторські вимоги (у відповідній частині) відповідно до пункту 1 цього розділу.

3. У разі якщо вимоги кредитора в загальному обсязі складаються з кредиторських вимог, що згідно з вимогами статті 52 Закону відносяться до різних черг, таке віднесення здійснюється відповідальним структурним підрозділом Фонду або уповноваженою особою Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) на підставі однієї заяви кредитора (оформлення кредитором різних заяв окремо для кожної з черг не вимагається).

4. Кредиторські вимоги можуть заявлятись кредиторами банку як з визначенням обсягу (суми) кредиторських вимог, так і без визначення такого обсягу (суми).

5. Акцептування обсягу кредиторських вимог здійснюється Фондом за поданням відповідального структурного підрозділу Фонду або уповноваженої особи Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) відповідно до вимог законодавства України та в порядку, визначеному у розділі ІІІ цього Положення.

6. Заявлення кредиторами своїх вимог здійснюється протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку.

Перебіг строку для заявлення кредиторами своїх вимог починається з наступного дня після опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку відповідно до частини другої статті 45 Закону.

У разі якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону, днем закінчення строку для заявлення кредиторами своїх вимог є перший за ним робочий день.

7. Вимоги, що надійшли після закінчення визначеного Законом строку для пред’явлення кредиторських вимог, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування коштів за вкладами, які підлягають відшкодуванню Фондом.

8. Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів, що надійшли після визначеного Законом строку, підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебігу процедури ліквідації.

9. У разі заявлення кредитором вимоги до банку шляхом направлення письмової заяви через відділення поштового зв’язку така вимога вважається заявленою в межах встановленого законодавством строку за наявності відмітки (штампа) відділення поштового зв’язку про дату відправлення кредитором такої вимоги в межах встановленого законодавством тридцятиденного строку. Копії документів (заяви та конвертів), що підтверджують прийняття документів відділенням поштового зв’язку у встановлений Законом строк заявлення кредитором вимог, зберігаються протягом строку, визначеного для зберігання первинних документів банку.

10. У разі заявлення кредитором вимоги до банку шляхом подання письмової заяви безпосередньо за місцезнаходженням банку/відокремленого підрозділу банку така вимога вважається заявленою в межах встановленого законодавством строку за наявності відмітки (штампа) банку/відокремленого підрозділу банку про дату реєстрації вхідної кореспонденції банку на письмовій заяві кредитора.

11. Не вважаються заявленими вимоги кредиторів, надані кредиторами шляхом направлення електронного повідомлення засобами електронної пошти, засобами телефонного зв’язку або в усній формі.

12. Ідентифікація особи, що заявляє вимоги кредитора до банку, проводиться банком відповідно до вимог внутрішніх нормативних документів банку щодо програм ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів.

13. Виключенням при здійсненні процедури ідентифікації кредитора банку є державні установи, що не є клієнтами банку, але в яких існують підстави щодо пред’явлення кредиторських вимог до банку, що ліквідується, відповідно до законодавства України.

1. Визначення суми вимог кожного кредитора відбувається у такому порядку:

1) відповідальний структурний підрозділ Фонду або уповноважена особа Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів на підставі поданих кредиторами заяв, первинних документів, що є в розпорядженні банку, та відповідно до даних балансу банку, до якого включає:

вимоги кредиторів у національній валюті в розмірі, який існував станом на кінець дня, що передує дню початку процедури ліквідації Фондом банку;

вимоги кредиторів, заявлені в іноземній валюті, перераховані у національну валюту в сумі, визначеній за офіційним курсом, встановленим Національним банком України станом на кінець дня, що передує дню початку процедури ліквідації Фондом банку;

2) якщо в наданій письмовій заяві кредитором не визначено обсяг (суму) кредиторських вимог до банку, такий обсяг (сума) визначається відповідальним структурним підрозділом Фонду або уповноваженою особою Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) на підставі первинних документів та залишків на рахунках такого кредитора станом на кінець дня, що передує дню початку процедури ліквідації Фондом банку. При цьому для визначення вимог такого кредитора не враховуються його вимоги у межах гарантованої Фондом суми відшкодування коштів за вкладами, які підлягають відшкодуванню Фондом;

3) з метою підтвердження обсягу (суми) кредиторських вимог кредитором також можуть надаватись копії правочинів (у тому числі договорів) або копії первинних документів (підписані сторонами акти виконаних робіт, платіжні доручення, касові документи тощо), які є підставою підтвердження кредиторських вимог такого кредитора фактичними даними;

4) у разі якщо заявлені кредитором кредиторські вимоги не підтверджені фактичними даними, що є в розпорядженні банку, банк може додатково запросити у заявника кредиторських вимог копії первинних документів, що можуть бути підставою підтвердження кредиторських вимог такого кредитора.

У разі відмови заявника кредиторських вимог від надання копій первинних документів, які можуть бути підставою підтвердження кредиторських вимог, такі вимоги відхиляються, про що письмово повідомляється заявник кредиторських вимог.

2. Віднесення вимог кредиторів до певної черги відбувається у такому порядку:

1) реєстр акцептованих вимог кредиторів складається відповідальним структурним підрозділом Фонду або уповноваженою особою Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) протягом 90 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку відповідно до частини другої статті 45 Закону;

2) віднесення вимог кредиторів до певної черги здійснюється відповідальним структурним підрозділом Фонду або уповноваженою особою Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) відповідно до черговості, встановленої частиною першою статті 52 Закону, а саме:

до першої черги відносяться зобов’язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян. До таких зобов’язань відносяться, зокрема, грошові зобов’язання в сумі, визначеній у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 986 "Про затвердження Порядку капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників";

до другої черги відносяться грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов’язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

до третьої черги відносяться вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених статтею 29 Закону.

При цьому загальна сума, що підлягає відшкодуванню вкладникам банку (включаючи пункти 3-5 частини другої статті 27 Закону) розраховується станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення Фондом неплатоспроможного банку з ринку, або на кінець дня, що передує дню початку процедури ліквідації банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", у тому числі сума наданої Фондом приймаючому або перехідному банку фінансової підтримки;

до четвертої черги відносяться вимоги вкладників - фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов’язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, а саме:

вимоги вкладників - у частині, що перевищує суму, гарантовану Фондом (у тому числі вимоги вкладників за іменними ощадними (депозитними) сертифікатами банку, виданими до 30 червня 2021 року, в частині такого перевищення - незалежно від дати прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних або про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність");

вимоги вкладників, майнові права за вкладами яких передані банку в заставу як засіб виконання позичальником або майновим поручителем зобов’язань, що виникли на підставі укладених з банком кредитних договорів (у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов’язань);

вимоги вкладників, рахунки та кошти яких були обмежені на розпорядження (арештовані), відповідно до вимог законодавства України.

Про акцептування вимог кредитора на суму коштів, на які накладено обмеження на розпорядження (арешт), банк направляє повідомлення ініціатору такого обмеження (арешту) (суд, органи державної виконавчої служби, приватних виконавців) про включення залишку, що обліковується на рахунку, який арештований, до реєстру акцептованих вимог кредиторів на користь кредитора;

вимоги вкладників, задоволення вимог за вкладами яких зупинено відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";

до п’ятої черги відносяться вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування.

Зниженням вартості застави є:

результат погашення позичальниками під час тимчасової адміністрації заборгованості за зобов’язаннями, право вимоги за якими передано в заставу;

залишок непогашених кредиторських вимог після реалізації активів, що були предметом застави, в період ліквідації;

до шостої черги відносяться вимоги фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов’язаними особами банку, платежі яких або платежі на ім’я яких заблоковано.

До таких вимог, зокрема, відносяться вимоги, які виникли в результаті здійснення банком операції без відкриття поточного рахунку, а саме:

прийняті та не перераховані платежі на користь третьої особи (за товари, послуги, державне мито, судовий збір, страховий платіж тощо), у тому числі сплачена комісія за послугу, яка не виконана;

прийняті та не перераховані грошові перекази за допомогою відповідної платіжної системи, яка здійснює міжнародні грошові перекази, у тому числі сплачена комісія за послугу, яка не виконана;

кошти, що надійшли до банку на рахунок, на якому обліковуються кошти до з’ясування, де платником була фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), та які не були зараховані належним отримувачам цих коштів із завершенням технологічного циклу згідно з вимогами законодавства України;

до сьомої черги відносяться вимоги інших вкладників, які не є пов’язаними з банком особами, юридичних осіб - клієнтів банку, які не є пов’язаними з банком особами, а саме:

вимоги вкладників, кошти яких залучались банком на індивідуальній основі з метою отримання від банку відсотків за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або які мають інші фінансові привілеї;

вимоги вкладників у межах вкладу до 10 гривень;

вимоги вкладників за ощадними (депозитними) сертифікатами банку на пред’явника, виданими до 30 червня 2021 року;

вимоги кредиторів - юридичних осіб, у тому числі за ощадними та депозитними сертифікатами банку;

вимоги кредиторів - юридичних осіб, майнові права за коштами яких передані банку в заставу як засіб виконання позичальником або майновим поручителем зобов’язань, що виникли на підставі укладених з банком кредитних договорів;

вимоги вкладників та кредиторів - юридичних осіб за вкладами у банківських металах;

вимоги за зобов’язаннями банку із сплати податків і зборів, що виникли під час проведення ліквідації (в межах ліквідаційної процедури);

вимоги Національного банку України, що виникають на підставі договору про надання кредиту рефінансування;

інші вимоги Національного банку України, у тому числі штрафні санкції;

кошти, що надійшли до банку на рахунок, на якому обліковуються кошти до з’ясування, де платником була юридична особа, та які не були зараховані належним отримувачам цих коштів із завершенням технологічного циклу згідно з вимогами законодавства України;

кошти на рахунках клієнтів банку - юридичних осіб, що були обмежені на розпорядження (арештовані), відповідно до вимог законодавства України.

Про акцептування вимог кредитора на суму коштів, на які накладено обмеження на розпорядження (арешт), банк направляє повідомлення ініціатору такого обмеження (арешту) (суд, органи державної виконавчої служби, приватних виконавців) про включення залишку, що обліковується на рахунку, який арештований, до реєстру акцептованих вимог кредиторів на користь кредитора;

до восьмої черги відносяться будь-які інші вимоги кредиторів банку, крім вимог за субординованим боргом.

До таких вимог зокрема відносяться:

вимоги за зобов’язаннями банку із сплати податків і зборів, що виникли до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку,

вимоги фізичних осіб за депозитними та ощадними сертифікатами банку, емітованими з 01 липня 2021 року, якщо день початку процедури виведення Фондом такого банку з ринку або день початку процедури ліквідації такого банку (у разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію такого банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність") припадає на період з 05 серпня 2021 року;

до дев’ятої черги відносяться вимоги кредиторів банку (фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, а також юридичних осіб), які є пов’язаними особами банку.

До дев’ятої черги не включаються кошти, що відповідно до вимог Інструкції № 89 обліковуються на рахунках капіталу банку, заборгованості перед акціонерами (учасниками) за дивідендами, на рахунках обліку субординованого боргу та рахунках обліку коштів, що залучені на умовах капітального інструменту з умовами списання/конверсії;

до десятої черги відносяться вимоги за субординованим боргом;

до одинадцятої черги відносяться вимоги за інструментами з умовами списання/конверсії.

1. Реєстр акцептованих вимог кредиторів банку, що ліквідується, складається за формою, наведеною у додатку 2 до цього Положення.

2. Реєстр акцептованих вимог кредиторів повинен містити відомості про кожного кредитора, розмір (суму) його вимог за грошовими зобов’язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.

3. Внесення інформації до форми реєстру акцептованих вимог кредиторів здійснюється відповідно до наданої кредитором письмової заяви та додаткових документів, що підтверджують фактичні дані заявлених кредиторських вимог.

4. На підставі визнаних і включених до реєстру акцептованих вимог кредиторів визначається загальна сума вимог у межах кожної окремої черги, яка вноситься у відповідний рядок наприкінці реєстру акцептованих вимог кредиторів.

1. Реєстр акцептованих вимог кредиторів подається уповноваженою особою Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) до Фонду для затвердження на пронумерованих, прошнурованих (прошитих) аркушах та засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) і відбитком печатки банку (у разі її використання).

2. Належним чином оформлений та підписаний реєстр акцептованих вимог кредиторів подається до структурного підрозділу Фонду, відповідального за перевірку даних реєстру, супровідним листом разом з такими документами:

пояснення до реєстру акцептованих вимог кредиторів;

копії документів, на підставі яких були донараховані в балансі суми внесених кредиторських вимог (у разі наявності донарахування);

копія оголошення про початок процедури ліквідації та про строк, протягом якого кредитори мали право заявити Фонду або уповноваженій особі Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) про свої вимоги до банку із зазначенням адреси для їх надсилання.

3. Після отримання реєстру акцептованих вимог кредиторів відповідальний за перевірку даних реєстру структурний підрозділ Фонду перевіряє:

строки подачі заяв кредиторів, внесених до реєстру;

відповідність віднесення сум кредиторських вимог до черги згідно зі статтею 52 Закону;

відповідність оформлення реєстру акцептованих вимог кредиторів вимогам нормативно-правових актів та внутрішніх нормативних документів Фонду.

Порядок взаємодії структурних підрозділів Фонду при здійсненні перевірки даних наданого реєстру акцептованих вимог кредиторів та підтвердження відповідності визначених в такому реєстрі заявлених вимог кредиторів фактичним балансовим залишкам на рахунках кредиторів на дату прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з вирахуванням вимог вкладника у межах гарантованої Фондом суми відшкодування коштів за вкладами регламентується внутрішніми нормативними документами Фонду.

4. Доопрацювання реєстру акцептованих вимог кредиторів та повторне винесення його на затвердження виконавчою дирекцією Фонду здійснюється відповідальним структурним підрозділом Фонду або уповноваженою особою Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) протягом 10 робочих днів в межах строків, визначених статтею 49 Закону.

5. Протягом 20 днів з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів відповідальний структурний підрозділ Фонду забезпечує розміщення повідомлення про акцептування вимог кредиторів на офіційному сайті Фонду в мережі Інтернет, уповноважена особа Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) забезпечує розміщення повідомлення про акцептування вимог кредиторів на офіційному сайті банку.

6. Інформація про акцептування вимог кредиторів розміщується на сайті банку, що ліквідується, а також у приміщеннях такого банку в доступному для відвідувачів місці.

7. Така інформація розміщується в узагальненому вигляді. Кредитори банку мають право отримати зазначену інформацію щодо себе після усної ідентифікації у банку безкоштовно.

1. Рішення виконавчої дирекції Фонду щодо затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів направляється банку відповідним структурним підрозділом Фонду не пізніше наступного робочого дня після його прийняття.

2. На підставі отриманого рішення виконавчої дирекції Фонду про затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів банк здійснює заходи з відображення в бухгалтерському обліку кредиторських вимог відповідно до затвердженого Фондом реєстру акцептованих вимог кредиторів.

3. Облік кредиторських вимог здійснюється за балансовими рахунками іншої кредиторської заборгованості, які відкриваються банком.

Аналітика рахунків іншої кредиторської заборгованості повинна містити інформацію про кредитора та визначену чергу, до якої віднесені його кредиторські вимоги.

Перенесення заборгованості перед Національним банком України за кредитом рефінансування на рахунки іншої кредиторської заборгованості не здійснюється.

У разі збільшення кредиторських вимог за третьою чергою сума збільшення нараховується на окремому аналітичному рахунку кредиторської заборгованості та обліковується до затвердження виконавчою дирекцією Фонду змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

4. Кредиторська заборгованість банку, за якою не заявлені вимоги у встановлений Законом строк або вимоги, які не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, не підлягають задоволенню та вважаються погашеними. Сума такої кредиторської заборгованості переноситься на рахунок інших операційних доходів.

5. У разі наявності накладеного згідно з рішенням суду, постанови державного виконавця, приватного виконавця арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться на рахунках та вкладах боржника, такі кошти та інші цінності забороняється використовувати до надходження платіжної інструкції за тим документом про арешт, для забезпечення виконання якого банк заблокував (виконав арешт) кошти та інші цінності, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів та інших цінностей, що знаходяться на рахунках та вкладах боржника.

6. З метою відображення в бухгалтерському обліку кредиторських вимог за рахунками, на які накладено арешт, у разі наявності залишку на таких рахунках клієнтів здійснюється відображення таких коштів на рахунках обліку кредиторської заборгованості з обов’язковим виконанням таких вимог:

після виконання операцій перенесення коштів з поточних та вкладних рахунків, на які накладено арешт, на рахунки іншої кредиторської заборгованості банк закриває клієнтські рахунки, про що повідомляє органи або осіб, за рішенням яких накладено арешт, (у тому числі суд, органи державної виконавчої служби, приватних виконавців) згідно з вимогами законодавства України з обов’язковим зазначенням номера рахунку, за яким здійснюється облік таких коштів;

кредиторські вимоги, що перенесені на рахунки обліку кредиторської заборгованості в АБС банку, залишки на рахунку блокуються (накладається арешт) для погашення з метою виконання вимог законодавства України щодо обмеження використання коштів до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів;

документи про арешт коштів продовжують обліковуватись на відповідному позабалансовому рахунку до дня складання ліквідаційного балансу банку.

7. У разі накладення арешту на рахунки, на яких кошти відсутні, банк здійснює закриття таких рахунків (з нульовим залишком), а документи про арешт коштів продовжують обліковуватись на відповідному позабалансовому рахунку до дня складання ліквідаційного балансу.

8. У разі якщо арешт на рахунки, на яких відсутні кошти (з нульовим залишком), було накладено протягом дії тимчасової адміністрації, банк здійснює відкриття рахунків для обліку кредиторських вимог, при цьому документи про арешт коштів продовжують обліковуватись на відповідному позабалансовому рахунку до дня складання ліквідаційного балансу. Закриття рахунків клієнтів, які не містять залишків та на які накладений арешт коштів, здійснюється після відкриття рахунків для обліку кредиторських вимог в процесі завершення процедури ліквідації.

9. Банк забезпечує зняття арешту з коштів за постановою державного виконавця, приватного виконавця, а також за рішенням суду, яке надійшло до банку безпосередньо від суду.

10. У разі зняття арешту з рахунків, на яких обліковуються кошти, кредиторські вимоги за якими були затверджені у реєстрі акцептованих вимог кредиторів, задоволення вимог кредиторів до банку за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та реалізації майна банку, здійснюється відповідно до вимог цього Положення та у черговості, визначеній у статті 52 Закону.

У разі потреби змінити черговість задоволення вимог така зміна здійснюється відповідно до вимог Закону, нормативно-правих актів Фонду та розділу VII цього Положення.

11. У разі наявності арешту на рахунках, на яких обліковуються кошти, за якими не були пред’явлені кредитором кредиторські вимоги шляхом подання письмової заяви у встановлений Законом строк та не були затверджені у реєстрі акцептованих вимог кредиторів, відповідно до вимог Закону та цього Положення не підлягають задоволенню в ліквідаційній процедурі і вважаються погашеними.

Сума такої кредиторської заборгованості переноситься на рахунок операційних доходів банку.

12. Після виконання операцій з відображення в бухгалтерському обліку банку кредиторських вимог відповідно до затвердженого Фондом реєстру акцептованих вимог кредиторів та цього Положення банк, за винятком порядку дій, наведених у пункті 8 цього розділу, закриває клієнтські та транзитні рахунки, на яких здійснювався облік кредиторських зобов’язань банку, із дотриманням норм законодавства України.

13. У разі надходження документа про арешт коштів на рахунках кредитора, на яких обліковуються кошти, кредиторські вимоги за якими були включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, або документа про арешт коштів на всіх рахунках кредитора без зазначення номерів рахунків (далі - документ про арешт коштів), після початку процедури ліквідації банку, банк здійснює блокування (виконує арешт) цих коштів на рахунках кредитора, з метою виконання вимог законодавства України щодо обмеження використання коштів до часу надходження платіжної інструкції за цим документом про арешт коштів або до отримання відповідного документа про зняття арешту з коштів.

Облік документів про арешт коштів здійснюється на відповідному позабалансовому рахунку до дня складання ліквідаційного балансу банку.

14. Банк, у разі надходження платіжної інструкції за документом про арешт коштів, для забезпечення виконання якого банк заблокував (виконав арешт) коштів, забезпечує її виконання, у сумі, визначеній платіжною інструкцією за документом про арешт коштів, але не більше суми акцептованих вимог кредитора банку, кошти якого було заблоковано (виконано арешт), у разі задоволення вимог черги акцептованих вимог кредиторів, до якої віднесені акцептовані вимоги такого кредитора.

Платіжна інструкція за документом про арешт коштів, для забезпечення виконання якого банк заблокував (виконав арешт) кошти, яка надійшла до початку задоволення тієї черги акцептованих вимог кредиторів, до якої віднесені вимоги кредитора, повертається ініціатору.

Якщо вимоги кредиторів тієї черги, до якої віднесені акцептовані вимоги кредитора, кошти якого банк заблокував (виконав арешт) за документом про арешт коштів, задовольняються пропорційно до суми вимог, що належать кожному кредитору однієї черги, та ця сума є меншою суми, визначеної платіжною інструкцією за документом про арешт коштів, банк забезпечує виконання платіжної інструкції за документом про арешт коштів у сумі, що має бути спрямована на задоволення вимог цього кредитора.

15. Якщо в документі про арешт коштів номери рахунків, на які накладено арешт, не відповідають номеру рахунку, за яким здійснюється облік коштів кредитора, кошти якого мають бути заблоковані (накладено арешт), банк повідомляє органи або осіб, за рішенням яких накладено арешт (у тому числі суд, державних виконавців, приватних виконавців), про включення кредиторських вимог такої особи до реєстру акцептованих вимог кредиторів з обов’язковим зазначенням номера рахунку, за яким здійснюється облік таких коштів.

1. Підставами для внесення до затвердженого реєстру акцептованих вимог кредиторів змін, які підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду, є:

1) рішення суду, яке набрало законної сили (у тому числі рішення судів, які набрали законної сили після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторів, визначеного статтею 49 Закону), за яким, зокрема, виникають:

зобов’язання банку перед кредиторами, що виникли до дня початку процедури ліквідації;

кредиторські вимоги вкладників у частині, що перевищує суму відшкодування, виплачену Фондом, розмір якої визначено відповідно до вимог статті 26 Закону. Такі вимоги включаються до реєстру акцептованих вимог кредиторів та підлягають задоволенню в черговості відповідно до статті 52 Закону;

зобов’язання банку, які, крім вимог вкладника понад гарантовану суму відшкодування по вкладу, включаючи відсотки, які нараховані станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, включають також суми зобов’язань банку понад суму, нараховану на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (зокрема, штрафні санкції у вигляді штрафів, пені або індексу інфляції за кількість днів прострочення зобов’язань). Такі вимоги підлягають включенню до сьомої черги задоволення вимог кредиторів, а саме: вимоги інших вкладників, які не є пов'язаними особами банку, юридичних осіб - клієнтів банку, які не є пов'язаними особами банку;

зобов’язання банку, що ліквідується, за зверненням довірителів фондів фінансування будівництва (далі - ФФБ), або фондів операцій з нерухомістю (далі - ФОН), або відповідного органу, що здійснює нагляд та регулювання діяльності управителя, у зв'язку з порушенням управителем законодавства про фінансові послуги про ФФБ або ФОН, який може передаватися в управління іншій фінансовій установі, що відповідає вимогам законодавства, відповідно до Порядку передачі фонду фінансування будівництва або фонду операцій з нерухомістю в управління іншій фінансовій установі за рішенням суду, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 08 грудня 2020 року № 754, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03 лютого 2021 року за № 147/35769. Банк, що ліквідується, включає такі вимоги до сьомої черги вимог кредиторів;