Відповідно до статей 2, 5, 6, 14, 23, 25 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму", глав 1-4, 16-19, 21-25, 27 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статей 7 - 9, 12 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", з метою вдосконалення процедури правозастосування, враховуючи вимоги законодавства, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку

1. Затвердити Правила розгляду справ про порушення вимог законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та застосування санкцій, що додаються.

2. Визнати таким, що втратило чинність, рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 13.08.2003 N 361 "Про затвердження Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та застосування санкцій", зареєстроване в Міністерстві юстиції України 03.09.2003 за N 763/8084.

3. Юридичному департаменту забезпечити подання цього рішення на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Управлінню із забезпечення діяльності Голови Комісії, організації роботи засідань Комісії та міжнародних зв'язків забезпечити опублікування цього рішення відповідно до законодавства.

5. Це рішення набирає чинності з дня офіційного опублікування.

6. Контроль за виконанням цього рішення залишаю за собою.

1. Ці Правила розроблені відповідно до статей 2, 5, 6, 14, 23, 25 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" (далі - Закон), глав 1-4, 16-19, 21-25, 27 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статей 7 - 9, 12 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" та інших нормативно-правових актів.

Ці Правила визначають порядок та строки розгляду Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія) справ про порушення юридичними особами вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, установлюють порядок накладення штрафів на юридичних осіб, державне регулювання та нагляд за якими здійснюються Комісією відповідно до пункту 2 частини першої статті 14 Закону, а також порядок складання протоколів про адміністративні правопорушення та подання їх до суду.

2. Розгляд справ про правопорушення, учинені на території України, здійснюється згідно з цими Правилами.

3. Завданням провадження у справах про правопорушення є своєчасне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її відповідно до законодавства, забезпечення виконання винесеного рішення, а також виявлення причин та умов, що сприяють учиненню правопорушень, і запобігання правопорушенням.

4. Відповідним підрозділом територіального органу Комісії за цими Правилами є юридична служба територіального органу Комісії.

5. Структурним підрозділом Комісії за цими Правилами є департамент, управління, відділ центрального апарату Комісії або її територіального органу, який здійснює функції щодо регулювання відповідного напряму діяльності.

Уповноваженим підрозділом центрального апарату Комісії за цими Правилами є юридична служба центрального апарату Комісії.

6. Розгляд справ про правопорушення здійснюється виключно уповноваженими особами Комісії (далі - уповноважена особа) у межах наданих повноважень.

7. Уповноважені особи в межах своїх повноважень зобов'язані в кожному випадку виявлення правопорушення вжити всіх необхідних заходів для документального закріплення факту правопорушення, всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, а також своєчасно застосувати передбачені Законом санкції.

Рішення за справою повинно бути законним та обґрунтованим. Рішення повинно ґрунтуватися лише на тих доказах, які були досліджені під час розгляду справи.

Доказами в справі про правопорушення є будь-які фактичні дані, отримані в законному порядку, що свідчать про наявність чи відсутність правопорушення, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

8. У разі виявлення порушень законодавства, розгляд яких не належить до компетенції Комісії, уповноважена особа надсилає матеріали справи до державних органів, до компетенції яких належить вирішення даної справи.

9. Справи про правопорушення розглядаються відповідно до повноважень уповноважених осіб центрального апарату Комісії або територіальних органів Комісії, на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці якої було виявлено порушення або перебуває особа, щодо якої порушено справу про правопорушення.

Справи про адміністративні правопорушення розглядаються відповідно до законодавства.

10. Якщо правопорушення вчинено спільними діями кількох юридичних осіб, то справи про правопорушення щодо цих осіб передаються одній уповноваженій особі, яка розглядає їх одночасно.

11. Якщо правопорушення вчинено відокремленим підрозділом юридичної особи (філією, представництвом тощо), то справа про правопорушення щодо юридичної особи розглядається уповноваженими особами центрального апарату Комісії або територіальних органів Комісії за місцезнаходженням відокремленого підрозділу.

12. Для забезпечення всебічного, повного та об'єктивного вирішення справи допускається об'єднання справ про правопорушення юридичними особами в одне провадження і виділення справи про правопорушення юридичною особою в окреме провадження.

Про об'єднання справ про правопорушення і виділення справи про правопорушення в окреме провадження уповноваженою особою виноситься постанова.

13. Постанова про порушення справи про правопорушення, акт про правопорушення, постанова про розгляд справи про правопорушення, постанова про зупинення провадження у справі про правопорушення, постанова про відновлення провадження у справі про правопорушення, постанова про накладення санкції за правопорушення, постанова про закриття провадження у справі про правопорушення, постанова про закриття справи про правопорушення, постанова про виправлення описок, вимога стосовно усунення порушень законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму вважаються надісланими (врученими) юридичній особі, яка притягується до відповідальності, якщо їх вручено керівнику чи представнику юридичної особи під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцезнаходженням, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Особа, яка відмовилася одержати постанову про порушення справи про правопорушення, акт про правопорушення, постанову про розгляд справи про правопорушення, постанову про зупинення провадження у справі про правопорушення, постанову про відновлення провадження у справі про правопорушення, постанову про накладення санкції за правопорушення, вимогу стосовно усунення порушень законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, вважається такою, що її повідомлено належним чином про порушення справи; дату, час та місце складення акта про правопорушення; дату, час та місце розгляду справи про правопорушення; зупинення та відновлення провадження у справі; застосування санкції; про встановлений термін для виконання вимоги стосовно усунення порушень законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

У разі відмови адресата від отримання зазначених документів особа, яка їх доставляє, робить відповідну відмітку та засвідчує її власним підписом.

1. Справи про правопорушення щодо юридичних осіб у межах наданих повноважень розглядаються такими уповноваженими особами:

Головою Комісії;

членами Комісії;

начальниками територіальних органів Комісії.

2. Справа про правопорушення може бути розглянута за дорученням Голови Комісії колегіально в складі трьох членів Комісії за пропозицією члена Комісії, уповноваженого розглядати дану справу.

3. У разі відсутності (відрядження, відпустки, хвороби тощо) Голови або члена Комісії розгляд справи про правопорушення здійснюється за відповідним дорученням іншим членом Комісії.

У разі відсутності (відрядження, відпустки, хвороби тощо) начальника територіального органу Комісії розгляд справи про правопорушення здійснюється особою, яка виконує обов'язки начальника територіального органу Комісії.

4. Голова Комісії має право витребувати будь-яку справу, що перебуває у провадженні однієї уповноваженої особи Комісії, та передати її на розгляд іншій уповноваженій особі або прийняти її до свого провадження.

1. Справа про правопорушення може бути порушена тільки в тому разі, якщо є достатні дані, які вказують на наявність правопорушення.

2. Справу про правопорушення не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю: за відсутності факту вчинення правопорушення; за відсутності складу правопорушення; якщо справа не підлягає розгляду Комісією; наявність по тому самому факту не скасованої постанови уповноваженої особи, рішення суду; у разі скасування державної реєстрації або визнання банкрутом юридичної особи; внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення юридичної особи; у разі скасування законодавчого акта, який встановлює відповідальність за правопорушення; за наявності за даним фактом порушеної справи про правопорушення щодо особи, яка притягується до відповідальності; у разі закінчення на дату розгляду справи про правопорушення строків, передбачених законом.

Юридична особа не може бути притягнена до відповідальності за дії, які вже були питанням перевірки, за результатами якої не було встановлено порушень.

3. Уповноважена особа розглядає справу про правопорушення та виносить рішення за справою відповідно до законодавства та оцінює докази, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи.

4. Провадження у справі про правопорушення зупиняється у випадках: перебування на розгляді в Комісії, в судових органах або в інших державних органах іншої справи, рішення за якою матиме значення при вирішенні справи; необхідності проведення експертизи, додаткової перевірки або отримання відповідних висновків; у разі відсутності інформації про місцезнаходження юридичної особи, щодо якої порушено справу; у разі відсутності інформації, що підтверджує повідомлення особи належним чином про дату, місце та час розгляду справи про правопорушення.

Про зупинення провадження у справі уповноваженою особою виноситься постанова про зупинення провадження у справі про правопорушення.

У разі зупинення провадження у справі про правопорушення перебіг строку призупиняється з дати винесення відповідної постанови.

5. Провадження у справі про правопорушення відновлюється після з'ясування обставин, які спричинили його зупинення, про що уповноважена особа виносить постанову про відновлення провадження у справі про правопорушення.

З дати винесення постанови про відновлення провадження у справі про правопорушення перебіг строку продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

6. Постанова про зупинення провадження у справі про правопорушення, постанова про відновлення провадження у справі про правопорушення протягом трьох робочих днів з дати їх винесення надсилаються юридичній особі, щодо якої порушено справу.

У разі зупинення провадження у справі про правопорушення у зв'язку з відсутністю інформації про місцезнаходження юридичної особи, щодо якої порушено справу про правопорушення, постанова про зупинення провадження у справі про правопорушення не надсилається юридичній особі, щодо якої порушено справу, а надсилається одночасно з постановою про відновлення провадження у справі про правопорушення.

7. У разі зупинення провадження у справі про правопорушення на підставі пункту 4 цього розділу уповноваженою особою матеріали справи направляються уповноваженій особі, яка склала акт про правопорушення і яка повинна забезпечити здійснення заходів, передбачених у постанові про зупинення провадження у справі про правопорушення.

8. У випадку виявлення описок (які не впливають на суть правопорушення) у постанові про порушення справи про правопорушення, в акті про правопорушення, постанові, винесеній за результатами розгляду справи, уповноважена особа, яка склала акт або винесла постанову, з власної ініціативи або за клопотанням особи, щодо якої складено цей акт (винесено цю постанову), може прийняти рішення про їх виправлення.