З метою реалізації заходів, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку

1. Затвердити Правила розгляду справ про порушення вимог законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та застосування санкцій (далі - Правила), що додаються.

2. Виконавчому секретарю Комісії М.Каскевичу забезпечити:

передачу Правил для затвердження до Державного департаменту фінансового моніторингу Міністерства фінансів України та до Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва;

державну реєстрацію цього рішення у Міністерстві юстиції України;

публікацію рішення відповідно до чинного законодавства.

3. Рішення набирає чинності в порядку, передбаченому чинним законодавством.

4. Контроль за виконанням рішення покласти на Виконавчого секретаря М.Каскевича.

1.1. Ці Правила розроблені відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", Законів України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", "Про цінні папери і фондову біржу", Кодексу України про адміністративні правопорушення, Положення про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого Указом Президента України від 14.02.1997 N 142 (у редакції Указу Президента України від 25.09.2002 N 861, та інших нормативно-правових актів.

Правила визначають порядок та строки розгляду Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія) та її територіальними органами справ про порушення юридичними особами вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", установлюють порядок накладення штрафів на юридичних осіб та порядок складання протоколів про адміністративні правопорушення та подання їх відповідному органу, уповноваженому розглядати справи про адміністративні правопорушення.

1.2. Розгляд справ про правопорушення, учинені на території України, здійснюється згідно з цими Правилами.

1.3. Завданням провадження у справах про правопорушення є своєчасне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності до чинного законодавства, забезпечення виконання винесеного рішення, а також виявлення причин та умов, що сприяють учиненню правопорушень, і запобігання правопорушенням.

1.4. Комісія та її територіальні органи в межах своїх повноважень зобов'язані в кожному випадку виявлення ознак правопорушення вжити всіх необхідних заходів для встановлення факту правопорушення та його документарного закріплення, а також своєчасно застосувати передбачені законодавством санкції.

1.5. Уповноваженим підрозділом територіального органу Комісії у цих Правилах визнається відповідний відділ територіального органу Комісії.

1.6. Уповноваженим підрозділом центрального апарату Комісії у цих Правилах визнається відповідний підрозділ Комісії.

1.7. Розгляд справ про правопорушення здійснюється виключно уповноваженими особами Комісії та її територіальних органів (далі - уповноважені особи) у межах наданих повноважень відповідно до розподілу обов'язків чи письмового доручення.

1.8. Уповноважені особи зобов'язані при розгляді справ про правопорушення вжити всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи.

1.9. У разі виявлення порушень чинного законодавства, розгляд яких не належить до компетенції Комісії та її територіальних органів, уповноважена особа надсилає матеріали справи до державних органів, до компетенції яких належить вирішення даної справи.

1.10. Справи про правопорушення розглядаються, відповідно до повноважень, уповноваженою особою Комісії або її територіального органу, на підвідомчій території якого було виявлено порушення, або уповноваженою особою, на підвідомчій території якого перебуває особа, щодо якої порушено справу про правопорушення.

1.11. Особа, яка має право складати акти про правопорушення, може протягом трьох робочих днів після складання акта про правопорушення надіслати справу про правопорушення для розгляду до того територіального органу Комісії, на підвідомчій території якого перебуває особа, щодо якої порушено справу про правопорушення. Уповноважена особа територіального органу, до якого надіслано справу про правопорушення, зобов'язана розглянути її відповідно до вимог чинного законодавства.

1.12. Якщо правопорушення вчинено відособленим підрозділом юридичної особи (філією, представництвом тощо), то справа про правопорушення розглядається щодо юридичної особи за місцезнаходженням відособленого підрозділу.

1.13. Об'єднання справ про правопорушення юридичними особами в одне провадження і виділення справи про правопорушення юридичною особою в окреме провадження допускаються тільки в тому разі, якщо це сприятиме всебічному, повному та об'єктивному вирішенню справи.

Про об'єднання справ про правопорушення і виділення справи про правопорушення в окреме провадження уповноваженою особою, яка розглядає справу про правопорушення, виноситься постанова.

2.1. Справи про правопорушення у межах наданих повноважень відповідно до розподілу обов'язків чи письмового доручення розглядаються уповноваженими особами:

Головою Комісії;

членами Комісії;

керівниками територіальних органів Комісії.

2.2. У разі відсутності (відрядження, відпустки, хвороби тощо) члена Комісії, розгляд справи про правопорушення здійснюється іншим членом Комісії за відповідним дорученням.

2.3. Справа про правопорушення може бути розглянута колегіально в складі трьох членів Комісії за пропозицією члена Комісії, уповноваженого розглядати дану справу, за погодженням з Головою Комісії.

У такому разі рішення за справою про правопорушення приймається простою більшістю голосів.

Прийняте рішення за справою про правопорушення оформляється постановою, яку підписують усі учасники розгляду справи.

2.4. Голова Комісії має право витребувати будь-яку справу, що перебуває у провадженні однієї уповноваженої особи, та передати її на розгляд іншій уповноваженій особі або прийняти її до свого провадження.

3.1. Справа може бути порушена тільки в тому разі, якщо є достатні дані, які вказують на наявність ознак правопорушення.

3.2. Уповноважена особа Комісії розглядає справу про правопорушення та виносить рішення за справою у точній відповідності до чинного законодавства.

Рішення за справою повинно бути законним та обгрунтованим. Рішення грунтується лише на тих доказах, які були досліджені під час розгляду справи.

Доказами в справі про правопорушення є будь-які фактичні дані, отримані в законному порядку, що свідчать про наявність чи відсутність правопорушення.

3.3. Справу про правопорушення не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю: за відсутності події правопорушення; за відсутності в діянні складу правопорушення; якщо справа не підлягає розгляду Комісією та її територіальними органами; якщо є нескасована постанова уповноваженої особи, рішення Комісії, рішення господарського суду за тим самим фактом; у разі ліквідації або визнання банкрутом юридичної особи, щодо якої порушено справу про правопорушення; у разі скасування законодавчого акта, який встановлює відповідальність за правопорушення; якщо внаслідок змін законодавства вчинене діяння втратило характер правопорушення; за наявності за даним фактом порушеної справи про правопорушення щодо особи, яка притягується до відповідальності.

3.4. Розгляд справи про правопорушення може бути відкладено у зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів чи залучення до участі у справі експертів та (чи) інших осіб; в інших випадках, коли розгляд справи здійснити неможливо у визначений час.

Про відкладення розгляду справи про правопорушення уповноважена особа виносить постанову, у якій зазначаються причини відкладення та дата наступного розгляду.

3.5. При відкладенні розгляду справи строк розгляду справи про правопорушення не переривається.

3.6. Провадження у справі про правопорушення зупиняється у випадках: перебування на розгляді в Комісії чи її територіальних органах або інших державних органах іншої справи, висновки за якою матимуть значення для результатів розгляду; необхідності проведення експертизи або додаткової перевірки; відсутності інформації про місцезнаходження особи, щодо якої порушено справу.

3.7. При зупиненні провадження у справі про правопорушення строк розгляду справи переривається та продовжується з дати винесення постанови про відновлення провадження у справі.