Відповідно до статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

1. Затвердити Положення про систему підготовки арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), що додається.

2. Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу (Чижмарь К.І.) подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03.10.92 N 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" (із змінами).

3. Цей наказ набирає чинності після завершення виконання заходів, що забезпечать можливість здійснення Міністерством юстиції України повноважень державного органу з питань банкрутства, але не раніше дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на директора Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Чижмарь К.І.

1.1. Це Положення, розроблене відповідно до статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", визначає систему підготовки арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - підготовка).

1.2. Підготовка полягає у проведенні навчальними закладами (установами), які відповідають встановленим у пункті 2.1 розділу II цього Положення вимогам (далі - заклади), підготовчих курсів з отримання спеціальних знань у сфері відновлення платоспроможності та банкрутства і здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) під час провадження справи про банкрутство (далі - підготовчі курси) із видачею свідоцтва про присвоєння кваліфікації арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у разі успішного складення іспиту.

1.3. Підготовчі курси може пройти будь-яка фізична особа, що має повну вищу юридичну або повну вищу економічну освіту та стаж роботи за спеціальністю не менше трьох років.

1.4. Фізична особа проходить підготовчі курси на підставі відповідного договору, укладеного між нею і закладом.

2.1. Проводити підготовчі курси може заклад, який відповідає таким вимогам:

надає освітні послуги у сфері вищої освіти;

здійснює підготовку або підвищення кваліфікації фахівців за напрямами (спеціальностями) або "Право", або "Економіка та підприємництво", або "Менеджмент і адміністрування", або "Державне управління";

має третій або четвертий рівень акредитації за одним із вказаних напрямів (спеціальностей) протягом не менше трьох років або має досвід з проведення навчання або підвищення кваліфікації фахівців вузькоспеціалізованих профілів спільно з центральними органами виконавчої влади за цими напрямами (спеціальностями) не менше 10 років.

2.2. Заклад, який має намір проводити підготовчі курси, подає до Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України (далі - Департамент) письмове повідомлення, до якого додаються засвідчені у встановленому порядку копії документів, що підтверджують відповідність вимогам, вказаним у пункті 2.1 цього розділу.

2.3. Департамент на підставі письмових повідомлень закладів про намір проводити підготовчі курси формує перелік закладів, які проводять підготовчі курси (далі - Перелік закладів), та забезпечує його розміщення на офіційному веб-сайті Мін'юсту України в мережі Інтернет.

2.4. У разі якщо заклад не проводить підготовчі курси протягом року з моменту його включення до Переліку закладів, він виключається з Переліку закладів, про що Департамент повідомляє його інформаційним листом.

3.1. Підготовчі курси проводяться на принципах доступності, поєднання теорії і практики, диференціації і системності та відповідно до Переліку обов'язкових питань, за яким проводиться підготовка фізичних осіб з метою отримання кваліфікації арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), наведеного у додатку 1 до цього Положення (далі - Перелік).

3.2. Заклад, який має намір проводити підготовчі курси, готує навчальний план проведення підготовчих курсів (далі - План) і подає його на погодження до Департаменту не пізніше ніж за 30 днів до початку підготовчих курсів.

3.3. Для конкретизації планування проведення підготовчих курсів на кожний підготовчий курс складається План. Для кожної навчальної дисципліни, яка входить до Плану, складається навчальна програма дисципліни, яка містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення, їх обсяг та викладачів, які будуть залучені до проведення відповідної дисципліни. Зміст навчальної дисципліни повинен містити всі обов’язкові питання, визначені у Переліку.

3.4. Департамент опрацьовує План проведення підготовчих курсів і не пізніше ніж за 15 днів до початку підготовчих курсів погоджує його або відмовляє у погодженні з наданням пропозицій для його доопрацювання.

3.5. Департамент відмовляє у погодженні Плану у разі, якщо:

закладом не надано копії документів, що підтверджують відповідність вимогам, вказаним у пункті 2.1 розділу II цього Положення;

План подано на погодження з порушенням строків, зазначених у пункті 3.2 цього розділу;

План складено з порушенням вимог пункту 3.3 цього розділу.

3.6. Погодження або відмова в погодженні Департаментом Плану проведення підготовчих курсів оформляється листом Міністерства юстиції України за підписом заступника Міністра юстиції України відповідно до розподілу функціональних обов'язків.

3.7. Для проведення підготовчих курсів заклади комплектують окремі групи чисельністю не менш як 10 осіб. Заклад письмово інформує Департамент про кількість осіб, які проходитимуть підготовчі курси, та про дотримання при комплектуванні групи вимог пунктів 1.3, 1.4 цього розділу не пізніше ніж за два дні до початку проведення підготовчих курсів.

3.8. Строк підготовчих курсів становить не менше одного календарного місяця, з розподілом у Плані кількості днів та академічних годин щоденно.

3.9. Підготовчі курси проводяться за місцезнаходженням закладу або в іншому належно облаштованому для проведення підготовчих курсів місці, обраному закладом.

4.1. Після завершення підготовчих курсів заклад, який здійснював підготовку, проводить іспит осіб, які пройшли підготовку, з метою оцінки їхніх знань.

4.2. Іспит проводиться екзаменаційною комісією, яка утворюється у кількості п'яти осіб у складі голови екзаменаційної комісії, двох членів - представників структурного підрозділу Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, що забезпечує реалізацію повноважень у сфері банкрутства (далі - територіальні органи Міністерства юстиції України), і двох членів - представників від закладів, які проводили підготовчі курси. До участі в роботі екзаменаційної комісії з правом дорадчого голосу можуть бути включені представники господарських судів та інших державних органів, а також закладів та установ освіти, інших установ та організацій, арбітражні керуючі (за їх згодою).

4.3. Головою екзаменаційної комісії є представник Департаменту.

4.4. Персональний склад екзаменаційної комісії затверджується керівником закладу, що проводить курси, та направляється закладом на погодження Департаментом за 10 днів до проведення іспиту.

4.5. До повноважень екзаменаційної комісії належать:

проведення іспиту фізичних осіб, які пройшли підготовчі курси;

затвердження результатів іспиту.

4.6. Для проведення іспиту заклад готує екзаменаційні білети (далі - білети), які включають по 10 питань із різних галузей знань на основі Переліку. Білети зберігаються у закладі у конверті, який відкриває голова екзаменаційної комісії перед початком проведення іспиту.

4.7. Іспит проводиться за умови присутності на іспиті не менше половини від визначеного персонального складу екзаменаційної комісії.

4.8. Голова екзаменаційної комісії перед початком іспиту роз'яснює особам, які пройшли підготовчі курси, правила та вимоги щодо його проведення.

4.9. Іспит складається державною мовою.

4.10. Іспит складається з двох етапів. Перший етап полягає в підготовці письмових відповідей на питання білета. Загальний час для підготовки письмових відповідей на питання білета становить 60 хвилин. На другому етапі особа, що складає іспит, в усній формі надає відповіді на питання білета. Члени екзаменаційної комісії у разі потреби можуть ставити особі, яка складає іспит, уточнюючі питання.

4.11. Об'єктивність проведення іспиту забезпечується рівними умовами складання іспиту (однакова тривалість іспиту, кількість питань у білетах, єдині критерії оцінки) та відкритістю інформації про них.

4.12. Під час проведення іспиту забороняється використовувати нормативно-правові акти, підручники, навчальні посібники та інші джерела інформації. При користуванні під час іспиту сторонніми джерелами інформації особа, яка складає іспит, має бути відсторонена від участі в іспиті і вважається такою, що не склала його.

4.13. Для оцінки знань осіб, які складають іспит, використовується п'ятибальна система:

п'ять балів виставляються особам, які виявили глибокі знання у сфері відновлення платоспроможності та банкрутства і здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) під час провадження у справі про банкрутство;

чотири бали виставляються особам, які виявили повні знання у сфері відновлення платоспроможності та банкрутства і здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) під час провадження у справі про банкрутство;

три бали виставляються особам, які виявили розуміння поставлених питань в обсязі, достатньому для подальшої роботи;

два бали виставляються особам, які розуміють основні поняття нормативно-правових актів, але в процесі відповіді допустили значну кількість помилок;

один бал виставляється особам, які не відповіли на питання за відведений час.

4.14. Оцінка проводиться всіма членами екзаменаційної комісії, присутніми на іспиті. Кожним членом екзаменаційної комісії особі, яка складає іспит, виставляється бал за відповідь. З кожного питання білета особі, яка складає іспит, виставляється підсумковий бал, що визначається як середнє арифметичне балів, що виставляються цій особі з даного питання кожним членом екзаменаційної комісії. У протокол екзаменаційної комісії вноситься підсумковий бал з кожного питання білета.

4.15. Особи, які набрали загальну суму 35 балів і більше, вважаються такими, що успішно склали іспит.

4.16. Особи, які набрали менше 35 балів, вважаються такими, що не склали іспит.

4.17. Особи, які не склали іспит, мають право скласти іспит у закладі, який здійснив підготовку, повторно лише один раз у порядку, встановленому пунктами 4.9-4.15 цього розділу.

4.18. Рішення, прийняті екзаменаційною комісією за результатами її роботи, оформлюються протоколом екзаменаційної комісії. Рішення приймається більшістю голосів присутніх на іспиті членів екзаменаційної комісії. Якщо кількість голосів однакова, вирішальним є голос голови екзаменаційної комісії.

4.19. Протокол екзаменаційної комісії складається в трьох примірниках, які підписуються всіма членами екзаменаційної комісії, що приймали іспит. Один примірник зазначеного протоколу передається до Департаменту, другий передається до територіального органу Міністерства юстиції України, третій зберігається закладом, що проводив підготовчі курси, протягом трьох років з дня його оформлення.

4.20. Протокол екзаменаційної комісії повинен містити:

список осіб, які допущені до іспиту;

рішення про затвердження результатів іспиту по кожній особі, яка складала іспит, із зазначенням загальної суми набраних балів.

5.1. На підставі рішення екзаменаційної комісії заклад не пізніше ніж у п'ятиденний строк з дня підписання протоколу видає особам, що успішно склали іспит, свідоцтво про присвоєння кваліфікації арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) (далі - свідоцтво) за формою, наведеною в додатку 2 до цього Положення.

5.2. Строк дії свідоцтва становить два роки з моменту його видачі, у разі якщо особа після отримання свідоцтва не отримала ліцензію на провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

5.3. Протягом строку дії свідоцтва особа має право подавати його при зверненні за отриманням ліцензії на провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для підтвердження наявності спеціальних знань у сфері відновлення платоспроможності і банкрутства та здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) під час провадження у справі про банкрутство.

5.4. У разі анулювання ліцензії арбітражного керуючого протягом строку дії свідоцтва з підстав, передбачених абзацами третім, шостим - десятим пункту 6.1 розділу VI Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14 жовтня 2011 року N 3177/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2011 року за N 1197/19935, чи визнання недійсною не переоформленої в установлений строк ліцензії строк дії свідоцтва вважається припиненим і для отримання нової ліцензії особа повинна пройти підготовчі курси, скласти іспит і отримати нове свідоцтво в установленому цим Положенням порядку.

5.5. Заклад веде облік виданих свідоцтв і подає до Департаменту інформацію про видані свідоцтва у тижневий строк після видачі свідоцтва.

5.6. Департамент веде узагальнений облік осіб, яким видано свідоцтва, та використовує цю інформацію під час розгляду заяв на отримання ліцензії на провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

5.7. У разі порушення закладом вимог, передбачених цим Положенням, такий заклад виключається з Переліку закладів, про що Департамент повідомляє його інформаційним листом.

1. Законодавство України з питань банкрутства.

2. Повноваження державного органу з питань банкрутства.

3. Порядок внесення пропозицій господарському суду щодо кандидатур арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків.

4. Оцінка фінансово-господарського стану підприємств на предмет наявності ознак приховуваного, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства. Ознаки фіктивного банкрутства. Ознаки доведення до банкрутства. Ознаки приховуваного банкрутства.

5. Видача, переоформлення та анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

6. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності арбітражних керуючих.

7. Контроль за діяльністю арбітражних керуючих.

8. Критерії оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності арбітражними керуючими.

9. Планові та позапланові перевірки провадження господарської діяльності арбітражних керуючих.

10. Наслідки проведення перевірки дотримання арбітражними керуючими ліцензійних умов.

11. Арбітражний керуючий: поняття, статус. Права та обов'язки арбітражного керуючого на кожній стадії провадження.

12. Обмеження при призначенні арбітражним керуючим.

13. Призначення та звільнення арбітражного керуючого.

14. Вимоги, необхідні для набуття статусу арбітражного керуючого.

15. Неплатоспроможність, її види та наслідки.

16. Фінансові аналізи в процедурі банкрутства.

17. Експертиза як механізм визначення фінансового становища боржника.

18. Підвідомчість, підсудність, право та підстава порушення справи про банкрутство.

19. Заява про порушення справи про банкрутство: зміст, процесуальні особливості.

20. Відмова, повернення та відкликання заяви про порушення справи про банкрутство.

21. Порушення провадження у справі про банкрутство, підготовче засідання.

22. Судові процедури, що застосовуються до боржника.

23. Забезпечення вимог кредиторів.

24. Мораторій на задоволення вимог кредиторів.

25. Кредитори конкурсні, поточні та кредитори, вимоги яких забезпечені заставою.

26. Виявлення кредиторів, розгляд вимог кредиторів, попереднє засідання господарського суду, затвердження вимог кредиторів.

27. Реєстр вимог кредиторів.

28. Збори кредиторів та комітет кредиторів: створення, склад, компетенція, порядок організації засідань, право вирішального та дорадчого голосу.

29. Загальна характеристика процедури розпорядження майном.

30. Усунення керівника боржника на стадії розпорядження майном.

31. Загальна характеристика процедури санації.

32. План санації боржника: зміст, строк розробки, порядок погодження та затвердження.

33. Звіт керуючого санацією.

34. Заходи, що застосовуються для відновлення платоспроможності боржника в процедурі санації.

35. Продаж у процедурі санації майна боржника як цілісного майнового комплексу.

36. Продаж у процедурі санації частини майна боржника.

37. Мирова угода. Поняття та особливості укладання.

38. Особливості розгляду мирової угоди господарським судом.

39. Недійсність, розірвання та наслідки невиконання мирової угоди.

40. Наслідки визнання боржника банкрутом.

41. Загальна характеристика ліквідаційної процедури.

42. Ліквідаційна маса: формування, статус майна підприємства-банкрута.

43. Завершення процедури ліквідації. Звіт ліквідатора. Припинення провадження у справі.

44. Порядок оцінки та реалізації майна банкрута.

45. Порядок розрахунків з кредиторами. Черговість задоволення вимог кредиторів. Черговість задоволення вимог кредиторів громадянина-підприємця.

46. Особливості банкрутства містоутворюючих підприємств.

47. Особливості банкрутства особливо небезпечних підприємств.

48. Особливості банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина.

49. Особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.