Відповідно до Положення про Державний комітет ядерного регулювання України, затвердженого Указом Президента України від 6 березня 2001 року N 155, та з метою приведення нормативних актів з питань перевезення радіоактивних матеріалів до вимог "Правил безпечного перевезення радіоактивних матеріалів. Видання 2005 року. Серія норм безпеки МАГАТЕ, N TS-R-1"

1. Затвердити Правила ядерної та радіаційної безпеки при перевезенні радіоактивних матеріалів (ПБПРМ-2006) (далі - Правила), що додаються.

2. Управлінню гарантій та безпеки перевезень (Лопатін С.Д.) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Управлінню гарантій та безпеки перевезень (Лопатін С.Д.) забезпечити доведення до відома зацікавлених організацій інформації про набрання чинності Правилами.

4. Державному підприємству "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" (Васильченко В.М.) у місячний термін після державної реєстрації забезпечити тиражування Правил.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Голови - Головного державного інспектора з ядерної безпеки України Дем'яненка А.І.

1.1. Ці Правила підготовлені в рамках Програми інтеграції України до Європейського Союзу, схваленої Указом Президента України від 14 вересня 2000 року N 1072, зі змінами, відповідають нормам Законів України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання", вимогам Державних гігієнічних нормативів "Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)", затверджених наказом МОЗ України від 14.07.97 N 208, уведених у дію з 01.01.98 постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.97 N 62 (далі - НРБУ-97), та Основним санітарним правилам забезпечення радіаційної безпеки України, затвердженим наказом МОЗ України від 02.02.2005 N 54, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за N 552/10832.

Правила відповідають документу "Правила безпечного перевезення радіоактивних матеріалів. Видання 2005 року. Серія норм безпеки N TS-R-1. МАГАТЕ" ("Regulations for the Safe Transport of Radioactive Material. 2005 Edition. Safety Standards Series N TS-R-1. IAEA").

Ці Правила встановлюють норми безпеки, які забезпечують прийнятний рівень контролю за радіаційною, а також пов'язаною з критичністю і тепловиділенням небезпекою для персоналу, майна і навколишнього середовища при перевезенні радіоактивних матеріалів. У цих Правилах використовуються принципи, викладені в публікації "Радіаційний захист і безпечне поводження з джерелами випромінювання. - Серія видань з безпеки N 120, МАГАТЕ, Відень (1996)" і в публікації "Міжнародні основні норми безпеки для захисту від іонізуючих випромінювань і для безпеки джерел випромінювання. - Серія видань з безпеки N 115, МАГАТЕ, Відень (1996)".

1.2. Ці Правила доповнюються керівництвами з безпеки і документами з практики забезпечення безпеки, які відповідають документам МАГАТЕ: "Довідковий матеріал до Правил МАГАТЕ з безпечного перевезення радіоактивних матеріалів. Серія норм з безпеки МАГАТЕ N TS-G-1.1 (ST-2)"; "Планування заходів і готовність на випадок транспортних аварій, пов'язаних з радіоактивними матеріалами. Серія норм з безпеки МАГАТЕ N TS-G-1.2 (ST-3)"; "Забезпечення дотримання Правил безпечного перевезення радіоактивних матеріалів. Серія норм з безпеки МАГАТЕ N TS-G-1.4" і документу "Забезпечення якості для безпечного перевезення радіоактивних матеріалів. Серія норм з безпеки МАГАТЕ N TS-G-1.3".

1.3. У деяких розділах цих Правил приписується здійснення конкретних заходів, проте відповідальність за їх здійснення не покладається на певну юридичну особу. Розподіл такої відповідальності визначається чинним законодавством України.

1.4. Мета цих Правил - забезпечити захист осіб, майна і навколишнього середовища від впливу випромінювання під час перевезення радіоактивного матеріалу. Цей захист досягається обов'язковим застосуванням:

a) захисної оболонки (герметизації) для радіоактивного вмісту;

b) контролю за зовнішніми рівнями випромінювання;

с) заходів запобігання критичності;

d) заходів запобігання пошкодженню в результаті теплового впливу.

Виконання цих вимог забезпечується:

a) шляхом застосування ступеневого підходу до меж умісту упаковок і засобів перевезення, а також до нормативних характеристик конструкцій пакувальних комплектів у залежності від небезпеки, яку становить радіоактивний уміст;

b) шляхом установлення вимог до конструкції та експлуатації упаковок, а також обслуговування пакувальних комплектів, у тому числі з урахуванням характеру радіоактивного вмісту;

с) шляхом обов'язкового застосування заходів адміністративного контролю, уключаючи, коли це необхідно, процедури затвердження компетентними органами.

1.5. При перевезенні радіоактивних матеріалів безпека окремих людей з населення або професійних робітників (персоналу) забезпечується шляхом дотримання цих Правил. Це досягається за допомогою програм забезпечення якості і програм забезпечення дотримання Правил.

1.6. Ці Правила застосовуються до перевезення радіоактивних матеріалів автомобільним, залізничним, морським, річковим та авіаційним транспортом, у тому числі перевезення, пов'язаного з використанням радіоактивного матеріалу. Перевезення включає всі операції та умови, що пов'язані з переміщенням радіоактивного матеріалу, і складає цей процес, зокрема:

проектування, виготовлення, обслуговування і ремонт пакувального комплекту;

підготовка, завантаження, відправлення, транспортування, уключаючи транзитне зберігання, розвантаження і приймання в кінцевому пункті призначення вантажів радіоактивних матеріалів і упаковок.

При виконанні норм цих Правил застосовується ступеневий підхід, який можна охарактеризувати трьома загальними рівнями складності:

a) звичайні умови перевезення (без будь-яких інцидентів);

b) нормальні умови перевезення (незначні пригоди);

с) аварійні умови перевезення.

1.7. Ці Правила не поширюються на:

a) радіоактивні матеріали, що є невід'ємною частиною засобів перевезення;

b) радіоактивні матеріали, що переміщуються в межах будь-якої установи й підпадають під чинність відповідних правил безпеки, які діють у цій установі, коли переміщення не передбачає використання автомобільних шляхів або залізниць загального користування;

c) радіоактивні матеріали, імплантовані або введені в організм людини або тварини з метою діагностики або лікування;

d) радіоактивні матеріали, що містяться в споживчих товарах, які допущені регулюючим органом до використання, після їхнього продажу кінцевому користувачу;

e) природні матеріали й руди, що містять природні радіонукліди, які або перебувають у їх природному стані, або були перероблені для цілей інших, ніж для добування радіонуклідів, і які не передбачається переробляти з метою використання цих радіонуклідів за умови, що питома активність матеріалу не перевищує більше ніж у 10 разів значення, указані в пунктах 4.2b та 4.7 або розраховані відповідно до пунктів 4.3, 4.5 та 4.6;

f) нерадіоактивні тверді об'єкти з радіоактивністю, що присутня на будь-яких поверхнях у кількості, що не перевищує рівнів, визначених у пункті 2.25.

1.8. Ці Правила не передбачають таких заходів контролю, як вибір маршруту або забезпечення фізичного захисту, що можуть запроваджуватись з причин, не пов'язаних із радіаційною безпекою. Будь-які такі заходи контролю повинні враховувати радіаційну й нерадіаційну небезпеку без відхилень від норм безпеки, що встановлюються цими Правилами.

1.9. Для радіоактивних матеріалів, які мають додаткову небезпеку, а також під час перевезення радіоактивних матеріалів разом з іншими небезпечними вантажами на доповнення до цих Правил повинні застосовуватися відповідні правила перевезення небезпечних вантажів, які діють на даному виді транспорту.

1.10. У рамках своєї структури ці Правила містять:

розділ 2: терміни та визначення, які застосовуються в Правилах;

розділ 3: загальні положення щодо радіаційного захисту, аварійні заходи, забезпечення якості, забезпечення дотримання Правил, невідповідність Правилам, спеціальні умови, навчання;

розділ 4: визначення, класифікація та вимоги до радіоактивних матеріалів;

розділ 5: визначення, класифікація та вимоги до пакувальних комплектів;

розділ 6: підготовка радіоактивних матеріалів до перевезення, зокрема вибір відповідного пакувального комплекту, упаковування, визначення категорії, нанесення знаків небезпеки та маркування, заповнення транспортної документації;

розділ 7: вимоги до відправлення, транспортування, транзитного зберігання упаковок;

розділ 8: вимоги до випробувань;

розділ 9: вимоги щодо затвердження й адміністративного контролю.

1) Для зручності в дужках також наведені терміни англійською мовою.

У цих Правилах застосовуються такі визначення:

Альфа-випромінювачі низької токсичності (Low toxicity alpha emitters)

2.1. Альфа-випромінювачі низької токсичності - природний уран; збіднений уран; природний торій; уран-235 або уран-238; торій-232; торій-228 і торій-230, що містяться в рудах, або у формі фізичних і хімічних концентратів; або альфа-випромінювачі з періодом напіврозпаду менше 10 діб.

Вантаж (Consignment)

2.2. Вантаж - будь-яка упаковка або будь-які упаковки, або будь-яка партія радіоактивного матеріалу, надані вантажовідправником для перевезення.

Вантажний контейнер (Freight container)

2.3. Вантажний контейнер - транспортне обладнання, що сконструйоване для полегшення перевезення упакованих або неупакованих вантажів одним або декількома видами транспорту без проміжного перевантаження розміщених у ньому вантажів, яке не повинно самочинно відкриватися, повинно бути достатньо жорстким і міцним для повторного використання й повинно бути обладнане пристроями, що полегшують роботу з ним, особливо при перевантаженні з одного засобу перевезення на інший або з одного виду транспорту на інший. Малий вантажний контейнер - це контейнер, будь-який із зовнішніх габаритів якого не перевищує 1,5 м або внутрішній об'єм якого становить не більше 3 куб.м. Будь-який інший вантажний контейнер уважається великим вантажним контейнером.

Вантажовідправник (Consignor)

2.4. Вантажовідправник - будь-яка юридична або фізична особа, що підготовлює вантаж для перевезення.

Вантажоодержувач (Consignee)

2.5. Вантажоодержувач - будь-яка юридична або фізична особа, що одержує вантаж.

Виняткове використання (Exclusive use)

2.6. Виняткове використання - використання тільки одним вантажовідправником засобу перевезення або великого вантажного контейнера, стосовно яких усі початкові, проміжні й остаточні операції навантаження та розвантаження здійснюються у відповідності до вказівок вантажовідправника або вантажоодержувача.

Забезпечення дотримання Правил (Compliance assurance)

2.7. Забезпечення дотримання Правил - програма систематичних заходів, що здійснюються компетентним органом з метою забезпечення виконання положень цих Правил на практиці.

Забезпечення якості (Quality assurance)

2.8. Забезпечення якості - програма систематичних заходів контролю та інспекцій, що здійснюється будь-якою організацією або органом, які беруть участь у перевезенні радіоактивних матеріалів, і направлена на забезпечення достатньої впевненості в тому, що норми безпеки, які приписуються цими Правилами, дотримуються на практиці.

Засіб перевезення (Conveyance)

2.9. Засіб перевезення означає:

a) для транспортування автошляхами або залізницею - будь-який транспортний засіб;

b) для транспортування водними шляхами - будь-яке судно або будь-який трюм, відсік або позначена частина палуби судна;

c) для транспортування повітрям - будь-яке повітряне судно.

Затвердження (Approval)

2.10. Багатостороннє затвердження (Multilateral approval) - затвердження відповідним компетентним органом країни походження конструкції або перевезення у відповідному випадку, а також у випадку, коли вантаж повинен транспортуватися через територію або на територію будь-якої іншої країни, затвердження компетентним органом цієї країни. У терміни "через територію або на територію" спеціально не включається поняття "над територією", тобто вимоги про затвердження й повідомлення не повинні поширюватися на країну, над територією якої перевозиться радіоактивний матеріал на борту повітряного судна, за умови, що в цій країні не передбачається запланована посадка.

2.11. Одностороннє затвердження (Unilateral approval) - затвердження конструкції, що вимагається від компетентного органу тільки країни походження даної конструкції.

Компетентний орган (Competent authority)

2.12. Компетентний орган - будь-який національний або міжнародний регулюючий орган чи організація, наділені повноваженнями для будь-якої мети у зв'язку з цими Правилами або іншим чином визнані як такі.

Відповідно до Положення про Державний комітет ядерного регулювання України, затвердженого Указом Президента України від 6 березня 2001 року N 155, функції компетентного органу виконує Державний комітет ядерного регулювання України (далі - Держатомрегулювання України).

Конструкція (Design)

2.13. Конструкція - опис радіоактивного матеріалу особливої форми, радіоактивного матеріалу з низькою здатністю до розсіювання, упаковки або пакувального комплекту, що дає змогу повністю ідентифікувати їх. Цей опис може включати специфікації, інженерно-технічну документацію (креслення), звіти, що підтверджують дотримання регламентуючих вимог, а також іншу відповідну документацію.

Контейнер середньої вантажопідйомності для масових вантажів (Intermediate bulk container)

2.14. Контейнер середньої вантажопідйомності для масових вантажів (IBC) - пересувний пакувальний комплект, який:

a) має об'єм не більше 3 куб.м;

b) має конструкцію, що дає змогу здійснювати вантажні операції із застосуванням вантажопідйомних механізмів;

c) стійкий до навантажень, що виникають під час вантажних операцій і перевезення вантажів, як визначено випробуваннями для підтвердження робочих характеристик;

d) сконструйований відповідно до норм, викладених у розділі, присвяченому рекомендаціям для контейнерів середньої вантажопідйомності для масових вантажів (IBC), документа "Recommendations on the Transport of Dangerous Goods, Ninth Revised Edition (ST/SG/AC.10/1/Rev.9), UN, New York and Geneva (1995)".

Максимальний нормальний робочий тиск (Maximum normal operating pressure)

2.15. Максимальний нормальний робочий тиск - максимальний тиск, що перевищує атмосферний тиск на рівні моря, який може виникнути в системі захисної оболонки протягом одного року в умовах температурного режиму й сонячної радіації, що відповідають навколишнім умовам, без вентилювання або скидання надлишкового тиску, зовнішнього охолодження за допомогою додаткової системи або без заходів експлуатаційного контролю під час перевезення.

Неопромінений уран (Unirradiated uranium)

Неопромінений торій (Unirradiated thorium)

2.18. Нефіксоване радіоактивне забруднення - радіоактивне забруднення, що може бути усунене з поверхні за звичайних умов перевезення.

Перевізник (Carrier)

2.19. Перевізник - будь-яка юридична або фізична особа, що здійснює перевезення радіоактивного матеріалу будь-яким видом транспорту.

Питома активність (Specific activity)

2.20. Питома активність радіонукліда - активність на одиницю маси даного радіонукліда. Питома активність матеріалу - активність на одиницю маси матеріалу, у якому радіонукліди в основному розподілені рівномірно.

Повітряне судно (Aircraft)

2.21. Вантажне повітряне судно (Cargo aircraft) - будь-яке повітряне судно, крім пасажирського повітряного судна, що перевозить вантажі або майно.

2.22. Пасажирське повітряне судно (Passenger aircraft) - повітряне судно, що перевозить будь-яку особу, крім членів екіпажу, співробітників, які працюють у перевізника і які перебувають при виконанні службових обов'язків, уповноваженого представника відповідного національного органу або особи, що супроводжує вантаж.

Позначена частина палуби (Defined deck area)

2.23. Позначена частина палуби - частина верхньої палуби судна або палуби для транспортних засобів ролерного судна або порома, на якій відведене місце для розміщення радіоактивних матеріалів.

Програма радіаційного захисту (Radiation Protection Programme)

2.24. Програма радіаційного захисту - систематичні заходи, метою яких є забезпечення належного планування та обліку заходів радіаційного захисту.

Радіоактивне забруднення (Contamination)

2.25. Радіоактивне забруднення - наявність радіоактивності на поверхні в кількостях, що перевищують 0,4 Бк/кв.см для бета- і гамма-випромінювачів і для альфа-випромінювачів низької токсичності або 0,04 Бк/кв.см для всіх інших альфа-випромінювачів.

Радіоактивний вміст (Radioactive contents)

2.26. Радіоактивний вміст - радіоактивний матеріал разом з будь-якими радіоактивно забрудненими або активованими твердими речовинами, рідиною й газами, що містяться в пакувальному комплекті.

Цистерна (Tank)

2.27. Цистерна - контейнер-цистерна, пересувна цистерна, автоцистерна, залізнична цистерна або приймальна ємність місткістю не менше 450 літрів для рідин, порошків, гранул, сумішей або твердих речовин, що при заповненні перебувають у газоподібному або рідкому вигляді і згодом твердіють, і не менше 1000 літрів для газів. Контейнер-цистерна повинна бути придатна для транспортування сухопутними й водними шляхами, для заповнення і спорожнення без вилучення її конструкційного обладнання, повинна мати стабілізувальні елементи та зовнішні кріпильні пристрої й бути придатною для підйому в заповненому стані.

Рівень випромінювання (Radiation level)

2.28. Рівень випромінювання - відповідна потужність дози, виражена в мілізівертах на годину.

Система захисної оболонки (герметизації) (Containment system)

2.29. Система захисної оболонки (герметизації) - система елементів пакувального комплекту, визначена проектувальником як система, призначена для утримання радіоактивного матеріалу під час перевезення.

Система локалізації (Confinement system)

2.30. Система локалізації - система розміщення подільного матеріалу та елементів пакувального комплекту, визначена проектувальником і схвалена компетентним органом як система, що призначена забезпечувати безпеку з критичності.

Спеціальні умови (Special arrangement)

2.31. Спеціальні умови - умови, затверджені компетентним органом, відповідно до яких можуть перевозитися вантажі, що не задовольняють усі застосовні вимоги цих Правил.

Судно (Vessel)

2.32. Судно - будь-яке морське судно або засіб для плавання внутрішніми водними шляхами, що використовується для перевезення вантажу (самохідна чи несамохідна плавуча споруда, яка використовується або може бути використана як засіб для перевезення вантажів).

Транспортний засіб (Vehicle)

2.33. Транспортний засіб - автошляховий транспортний засіб (складений транспортний засіб, тобто тягач із напівпричепом, включно) або залізнична платформа чи залізничний вагон. Кожний причеп повинен розглядатися як окремий транспортний засіб.

Транспортний пакет (Overpack)

2.34. Транспортний пакет - засіб (оболонка), наприклад ящик, коробка або мішок, призначений для розміщення та укладання однієї або декількох упаковок з метою формування окремої одиниці вантажу, що застосовується одним вантажовідправником для зручності при вантажних операціях і перевезенні.

Транспортування (Shipment)

2.35. Транспортування - спеціальне переміщення вантажу від місця його походження до місця призначення.

Уран природний, збіднений, збагачений (Uranium - natural, depleted, enriched)

2.36. Природний уран - уран (який може бути хімічно виділений), що містить природну суміш ізотопів урану (приблизно 99,28% урану-238 і 0,72% урану-235 за масою). Збіднений уран - уран, що містить меншу в процентному вираженні кількість урану-235 за масою в порівнянні з природним ураном. Збагачений уран - уран, що містить кількість урану-235 у процентному вираженні за масою більше 0,72%. У всіх випадках присутня дуже невелика в процентному вираженні за масою кількість урану-234.

Фіксоване радіоактивне забруднення (Fixed contamination)

2.37. Фіксоване радіоактивне забруднення - радіоактивне забруднення, що не є нефіксованим радіоактивним забрудненням.

3.1. Дози індивідуального опромінення не повинні перевищувати відповідних меж доз. Захист і безпека повинні бути оптимізовані таким чином, щоб величина індивідуальних доз, число осіб, що піддаються опроміненню, і ймовірність опромінення утримувалися на розумно досяжному низькому рівні з урахуванням економічних і соціальних факторів, у межах обмеження, яке зводиться до того, що дози, які отримують окремі особи, підпадають під дію граничних доз. Необхідно застосовувати структурний і системний підхід, у якому враховується взаємозв'язок перевезення з іншими видами діяльності.

3.2. Для перевезення радіоактивних матеріалів повинна бути розроблена програма радіаційного захисту. Характер і масштаби заходів, що передбачаються в програмі, залежать від величини і ймовірності опромінення. Програма повинна враховувати вимоги, викладені в пунктах 3.1, 3.3-3.5 та 3.11. Документи програми повинні надаватися за запитом для перевірки, що проводиться Держатомрегулювання України.

3.3. У разі професійного опромінення при виконанні робіт, пов'язаних з перевезенням, коли згідно з оцінкою сумарна ефективна доза може досягати:

a) 1-6 мЗв за рік - необхідно здійснювати програми оцінки доз шляхом дозиметричного контролю робочих місць або індивідуального дозиметричного контролю;

b) понад 6 мЗв за рік - необхідно проводити індивідуальний дозиметричний контроль.

Індивідуальний дозиметричний контроль або дозиметричний контроль робочих місць документально оформлюється відповідно до вимог пункту 14.5 Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України.

3.4. У разі аварій або інцидентів під час перевезення радіоактивних матеріалів необхідно дотримуватися встановлених на випадок аварій процедур відповідних національних і/або міжнародних організацій з метою забезпечення захисту людей, майна та навколишнього середовища. Указівки щодо таких процедур містяться в Положенні щодо планування заходів та дій на випадок аварій під час перевезення радіоактивних матеріалів, затвердженому наказом Держатомрегулювання України від 07.04.2005 N 38, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22.04.2005 за N 431/10711.

3.5. Аварійні процедури повинні враховувати можливість утворення інших небезпечних речовин унаслідок взаємодії вмісту вантажу з навколишнім середовищем у разі аварії.

3.6. Програми забезпечення якості повинні розроблятися і здійснюватися стосовно проектування, виготовлення, випробувань, розробки документації, використання, обслуговування та інспекцій щодо всіх радіоактивних матеріалів особливої форми, радіоактивних матеріалів з низькою здатністю до розсіювання й упаковок, а також щодо транспортних операцій і транзитного зберігання з метою забезпечення виконання відповідних положень цих Правил. Виробник, вантажовідправник або користувач повинні надавати Держатомрегулювання України можливість проводити перевірки під час виготовлення або використання і продемонструвати, що:

a) методи, які застосовуються для виготовлення, і матеріали відповідають технічним умовам для затвердженої конструкції;

b) усі пакувальні комплекти періодично перевіряються, при потребі ремонтуються й утримуються в належному порядку з тим, щоб продовжувати задовольняти всі відповідні вимоги й технічні умови навіть після багаторазового використання.

У разі затвердження відповідно до пункту 9.2 Держатомрегулювання України необхідно враховувати наявність програми забезпечення якості та її адекватність.

3.7. Держатомрегулювання України несе відповідальність за забезпечення дотримання цих Правил. Засоби реалізації цієї відповідальності включають розробку і здійснення програми контролю за проектуванням, виготовленням, випробуваннями, інспекцією й обслуговуванням пакувальних комплектів, радіоактивних матеріалів особливої форми та радіоактивних матеріалів з низькою здатністю до розсіювання, а також за підготовкою упаковок, документації, обробкою та укладенням упаковок вантажовідправниками й перевізниками для підтвердження виконання положень цих Правил на практиці.

3.8. Міністерство охорони здоров'я України (далі - МОЗ України) та Держатомрегулювання України здійснюють вибірковий контроль доз опромінення, отриманих у зв'язку з перевезенням радіоактивних матеріалів, для того щоб пересвідчитись, що система захисту й безпеки відповідають НРБУ-97.

3.9. У разі невідповідності рівнів випромінювання або радіоактивного забруднення будь-яким межам, установленим цими Правилами (за винятком випадків аварій під час перевезення):

a) вантажовідправник повинен бути поінформований про невідповідність:

i) перевізником, якщо невідповідність виявлена під час транспортування;

ii) вантажоодержувачем, якщо невідповідність виявлена при отриманні вантажу;

b) перевізник, вантажовідправник або вантажоодержувач відповідно до своєї компетенції повинні:

i) ужити негайних заходів, щоб зменшити наслідки невідповідності;

ii) розслідувати невідповідність та її причини, обставини та наслідки;

iii) ужити відповідних заходів для усунення причин та обставин, які призвели до невідповідності, та запобігти їх повторенню;

iv) повідомити Держатомрегулювання України про причини невідповідності та коригуючі чи попереджувальні заходи, яких було чи буде вжито;

c) повідомлення про невідповідність необхідно надсилати до вантажовідправника та Держатомрегулювання України якомога швидше в кожному випадку, коли відбулося або відбувається аварійне опромінення.

3.10. Вантажі, стосовно яких не можна практично досягти відповідністі положенням цих Правил, необхідно перевозити тільки за спеціальних умов. Якщо Держатомрегулювання України визнано, що відповідність положенням цих Правил неможливо досягти практично і що встановлені цими Правилами обов'язкові норми безпеки дотримані шляхом застосування засобів, альтернативних положенням цих Правил, то Держатомрегулювання України може затвердити операції з перевезення за спеціальних умов окремого вантажу або запланованої серії декількох вантажів. Загальний рівень безпеки при перевезенні повинен бути щонайменше еквівалентний рівню, що забезпечувався б при виконанні всіх застосовуваних вимог. Для міжнародних вантажів такого типу вимагається багатостороннє затвердження.

3.11. Професійні працівники (персонал) повинні мати відповідну підготовку з радіаційного захисту, уключаючи застережні заходи, яких необхідно дотримуватись, для того щоб знизити професійне опромінення, якому вони піддаються, й опромінення інших осіб, які могли б постраждати в результаті їхніх дій.

3.12. Особи, залучені до перевезення радіоактивних матеріалів, повинні пройти навчання щодо вимог цих Правил у частині, яка стосуються обов'язків цих осіб.

3.13. Особи, які:

класифікують радіоактивні матеріали;

упаковують радіоактивні матеріали;

наносять маркування та знаки небезпеки на упаковки;

готують транспортні документи на радіоактивні матеріали;

відправляють або приймають радіоактивні матеріали для перевезення;

переміщують або поводяться з радіоактивними матеріалами під час перевезення;

маркують або наносять попереджувальні знаки, навантажують або розвантажують упаковки на/або із засобів перевезення;

наповнюють пакувальні комплекти або вантажні контейнери;

іншим чином безпосередньо залучені до перевезення радіоактивних матеріалів, як це визначено компетентним органом, повинні пройти таке навчання:

a) загальне ознайомлювальне навчання:

i) кожна особа повинна пройти навчання, яке передбачає ознайомлення із загальними положеннями цих Правил;

ii) таке навчання повинно включати опис видів радіоактивних матеріалів; вимоги до нанесення знаків небезпеки, маркування, попереджувальних знаків; вимоги до пакувальних комплектів та до розділення при розміщенні радіоактивних матеріалів; опис цілей та змісту транспортних документів на радіоактивні матеріали; опис наявних документів реагування на аварійну ситуацію;

b) функціонально-спеціалізоване навчання:

кожна особа повинна пройти детальне навчання, яке стосується конкретних вимог при перевезенні радіоактивних матеріалів, застосовних до діяльності цієї особи;

c) навчання з питань безпеки:

з урахуванням ризику опромінення у разі витоку радіоактивних матеріалів та посадових обов'язків, кожна особа повинна пройти навчання з:

i) методів та процедур, які необхідно застосовувати для уникнення аварії, таких як правильне використання вантажного обладнання та відповідних методів укладання радіоактивного матеріалу;

ii) інформації щодо аварійного реагування та її використання;

iii) загальних можливих небезпек, пов'язаних з різними видами радіоактивних матеріалів, та методів запобігання опроміненню при таких небезпеках, уключаючи, якщо необхідно, використання засобів індивідуального захисту та обладнання;

iv) негайних процедур, які повинні застосовуватись у разі випадкового вивільнення радіоактивного матеріалу, уключаючи будь-які процедури негайного реагування на аварійну ситуацію, за які особа відповідає, а також процедури індивідуального захисту, яких необхідно дотримуватись.

3.14. Навчання, що вимагається відповідно до пункту 3.13, повинно бути забезпечене або підтверджене при призначенні на посаду, пов'язану з перевезенням радіоактивних матеріалів, і повинно періодично доповнюватись перепідготовкою відповідно до встановлених вимог.

Програми навчання повинні бути узгоджені з Держатомрегулювання України.

4.1. Радіоактивний матеріал - будь-який матеріал, що містить радіонукліди, у якому питома активність, а також повна активність вантажу перевищують значення, указані в пунктах 4.2-4.7.

4.2. У табл. 1 наведені такі основні значення для окремих радіонуклідів:

b) питома активність для матеріалів, на які поширюється повне звільнення, у Бк/г;

с) межі активності для вантажів, на які поширюється повне звільнення, у Бк.

4.5. У разі сумішей радіонуклідів основні значення, про які йдеться в пункті 4.2, визначаються так:

де f(i) - частка активності або концентрація активності i-го радіонукліда суміші;

S - знак суми.

4.6. Якщо кожний радіонуклід відомий, але не відома індивідуальна активність деяких з них, ці радіонукліди можна об'єднувати в групи й у формулах, наведених у пунктах 4.5 і 6.13, можуть використовуватися відповідно найменші значення для радіонуклідів у кожній групі. Групи можуть складатися на основі повної альфа-активності та повної бета-, гамма-активності, якщо вони відомі, з використанням найменших значень відповідно для альфа-випромінювачів або бета-, гамма-випромінювачів.

(b) Нижчеперераховані материнські радіонукліди і їхні дочірні продукти, що включені до вікової рівноваги:

(c) Кількість може бути визначена шляхом вимірювання швидкості розпаду або рівня випромінювання на заданій відстані від джерела.

(f) Ці величини застосовуються до всіх сполучень урану, крім тих, що вказані вище в пунктах "d" і "e".

(g) Ці величини застосовуються тільки до неопроміненого урану.

4.7. У разі відсутності відповідних даних для окремих радіонуклідів або сумішей радіонуклідів необхідно використовувати значення, наведені в табл. 2.

4.8. У залежності від характеристик радіоактивних матеріалів у цих Правилах установлюється така їх класифікація:

a) за ступенем потенційного ризику:

радіоактивні матеріали з надто низьким радіологічним ризиком;

радіоактивні матеріали з обмеженим радіаційним ризиком;

радіоактивні матеріали із значним радіаційним ризиком;

b) за формою виготовлення чи фізичним станом:

радіоактивні матеріали особливої форми;

інші радіоактивні матеріали;

c) за фізичними властивостями:

неподільні радіоактивні матеріали;

подільні матеріали та подільні-звільнені матеріали.

4.9. До радіоактивних матеріалів з надто низьким радіологічним ризиком належать:

радіоактивні матеріали в обмеженій кількості;

радіоактивні матеріали, що містяться в приладах або інших промислових виробах;

вироби, виготовлені з природного урану, збідненого урану або природного торію.

Радіоактивні матеріали в обмеженій кількості

4.10. До радіоактивних матеріалів в обмеженій кількості належать неподільні та подільні-звільнені радіоактивні матеріали особливої форми або іншої форми з активністю, що не перевищує відповідних меж, указаних у табл. 3.

Радіоактивні матеріали, що містяться в приладі або іншому промисловому виробі

4.11. Це неподільні та подільні-звільнені радіоактивні матеріали особливої форми або радіоактивні матеріали іншої форми, що містяться в приладах або інших промислових виробах, або є їхньою частиною, з активністю, що не перевищує меж для окремих предметів, зазначених у табл. 4. При цьому:

рівень випромінювання на відстані 10 см від будь-якої точки зовнішньої поверхні будь-якого неупакованого приладу або виробу не перевищує 0,1 мЗв/год;

кожний прилад або предмет має маркування "РАДІОАКТИВНО" (RADIOACTIVE), за винятком:

i) годинників або приладів з радіолюмінесцентним покриттям;

ii) споживчих товарів, які або були допущені регулюючим органом у відповідності з пунктом 1.7d, або кожен окремо не перевищує межу активності для вантажу, на який поширюється повне звільнення, указану в табл. 1 (колонка 5), за умови, що такі товари перевозяться в упаковці, яка має маркування "РАДІОАКТИВНО" (RADIOACTIVE) на внутрішній поверхні таким чином, що попередження про наявність радіоактивного матеріалу можна побачити після відкриття упаковки;

активний матеріал повністю закритий неактивними елементами (пристрій, єдиною функцією якого є розміщення всередині нього радіоактивного матеріалу, не повинен розглядатися як прилад або промисловий виріб).

Вироби, виготовлені із природного урану, збідненого урану або природного торію

4.12. Це промислові вироби, у яких єдиним радіоактивним матеріалом є неопромінений природний уран, неопромінений збіднений уран або неопромінений природний торій у будь-якій кількості. Такими виробами можуть бути порожні пакувальні комплекти, які не використовувались для перевезення радіоактивних матеріалів. Зовнішня поверхня урану або торію повинна бути покрита неактивною оболонкою, виготовленою з металу або іншого міцного матеріалу.

4.13. До радіоактивних матеріалів з обмеженим радіаційним ризиком належать:

радіоактивні матеріали з низькою питомою активністю (LSA);

об'єкти з поверхневим радіоактивним забрудненням (SCO);

Радіоактивні матеріали з низькою питомою активністю (LSA)

4.14. Матеріал з низькою питомою активністю (Low specific activity material - LSA) - радіоактивний матеріал, який за своєю природою має обмежену питому активність, або радіоактивний матеріал, до якого застосовуються межі встановленої середньої питомої активності. Матеріали зовнішнього захисту, що оточують матеріал LSA, при визначенні встановленої середньої питомої активності не повинні враховуватися.

4.15. Матеріали LSA входять до однієї з трьох груп:

a) LSA-I:

i) уранові й торієві руди та концентрати таких руд, а також інші руди, що містять радіонукліди природного походження й призначаються для переробки з метою використання цих радіонуклідів;

ii) природний уран, збіднений уран, природний торій чи їхні сполуки або суміш за умови, що вони є неопроміненими і перебувають у твердій або рідкій формі;

iv) інші радіоактивні матеріали, у яких активність розподілена по всьому об'єму і встановлена середня питома активність не перевищує більше ніж у 30 разів значення концентрації активності, указані в пунктах 4.2-4.7, за винятком подільних матеріалів.

b) LSA-II:

i) вода з концентрацією тритію до 0,8 ТБк/л;

c) LSA-III:

тверді матеріали (наприклад, зв'язані відходи, активовані речовини), крім порошків, у яких:

i) радіоактивний матеріал розподілений по всьому об'єму твердого матеріалу чи групи твердих об'єктів або переважно рівномірно розподілений у твердому суцільному матеріалі, що зв'язує (наприклад, бетоні, бітумі, кераміці і т.ін.);

ii) радіоактивний матеріал є відносно нерозчинним або структурно міститься у відносно нерозчинній матриці, і тому навіть при руйнуванні пакувального комплекту витікання радіоактивного матеріалу в розрахунку на упаковку в результаті вилуговування при перебуванні у воді протягом 7 діб не буде перевищувати 0,1 A ;

Вимоги до матеріалу LSA-III

4.16. Матеріал LSA-III повинен бути твердим і мати такі властивості, щоб при проведенні вказаних у пункті 8.3 випробувань усього внутрішнього вмісту упаковки активність води не перевищувала 0,1 A .

Випробування матеріалу LSA-III

4.17. Матеріал LSA-III повинен бути підданий випробуванню на вилуговування відповідно до пункту 8.3 Правил.

Об'єкти з поверхневим радіоактивним забрудненням

4.18. Об'єкти з поверхневим радіоактивним забрудненням (Surface contaminated objects - SCO) - тверді об'єкти, що не є самі по собі радіоактивними, але містять радіоактивний матеріал, розподілений на їх поверхні.

4.19. SCO належать до однієї з двох груп:

a) SCO-I: тверді об'єкти, на яких:

i) нефіксоване радіоактивне забруднення на доступній поверхні, усереднене на площі 300 кв.см (або на всій поверхні, якщо її площа менша 300 кв.см), не перевищує 4 Бк/кв.см для бета- і гамма-випромінювачів та альфа-випромінювачів низької токсичності або 0,4 Бк/кв.см для всіх інших альфа-випромінювачів;

b) SCO-II: тверді об'єкти, на яких фіксоване або нефіксоване радіоактивне забруднення поверхні перевищує відповідні межі, указані для SCO-I вище, у підпункті "a", на яких:

i) нефіксоване радіоактивне забруднення на доступній поверхні, усереднене на площі 300 кв.см (або на всій поверхні, якщо її площа менша 300 кв.см), не перевищує 400 Бк/кв.см для бета і гамма-випромінювачів та альфа-випромінювачів низької токсичності або 40 Бк/кв.см для всіх інших альфа-випромінювачів;