Відповідно до статті 7 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, з метою визначення критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Критерії ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, що додаються.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 08 липня 2016 року № 584 "Про затвердження Критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27 липня 2016 року за № 1047/29177.

3. Департаменту забезпечення координаційно-моніторингової роботи Міністерства фінансів України в установленому порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра фінансів України Улютіна Д.В. та першого заступника Голови Державної служби фінансового моніторингу України Гаєвського І.М.

Ці Критерії розроблено відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон) та з метою виконання суб’єктами первинного фінансового моніторингу вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі - запобігання та протидія) щодо застосування ними ризик-орієнтованого підходу.

2. Ці Критерії використовують у своїй діяльності такі суб’єкти первинного фінансового моніторингу (далі - СПФМ):

професійні учасники ринків капіталу (крім банків), включаючи Центральний депозитарій цінних паперів, крім осіб, які провадять діяльність з організації торгівлі фінансовими інструментами;

професійні учасники організованих товарних ринків;

постачальники послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів;

спеціально визначені суб’єкти (крім осіб, які надають послуги в рамках трудових правовідносин):

адвокатські бюро, адвокатські об’єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально;

нотаріуси;

суб’єкти господарювання, що надають юридичні послуги;

особи, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами;

суб’єкти аудиторської діяльності;

бухгалтери, суб’єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку;

суб’єкти господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування;

суб’єкти господарювання, що надають посередницькі та/або консультаційні послуги під час здійснення операцій з нерухомим майном;

суб’єкти господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них;

суб’єкти господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри;

суб’єкти господарювання, які здійснюють торговельну діяльність культурними цінностями та/або надають посередницькі послуги в такій діяльності.

3. У цих Критеріях терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі та Законах України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор", "Про державні лотереї в Україні", "Про віртуальні активи".

СПФМ самостійно визначають у внутрішніх документах з питань фінансового моніторингу іманентні межі для тих критеріїв, які містять кількісні та/або оціночні характеристики ("істотне збільшення", "великі обсяги", "високі ставки", "регулярність", "багато років", "дороговартісні", "незвично великі активи", "надзвичайно великі операції").

4. СПФМ розробляють власні критерії ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення з урахуванням критеріїв ризиків, визначених розділами II-IV цих Критеріїв, типологічних досліджень у сфері запобігання та протидії, підготовлених Держфінмоніторингом та оприлюднених ним на своєму вебсайті, результатів національної оцінки ризиків, рекомендацій суб’єктів державного фінансового моніторингу, що здійснюють державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного СПФМ, а також зважаючи на особливості діяльності СПФМ.

5. СПФМ під час розробки власних критеріїв ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення також мають забезпечити виявлення, ідентифікацію, оцінку всіх ризиків, притаманних їх діяльності (ризик-профілю СПФМ) та своїм клієнтам, а також своєчасне розроблення заходів з управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, їх мінімізації.

6. Під час оцінки ризику СПФМ здійснюють виявлення, актуалізацію та аналіз ризику, результатом якого є визначення рівня ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Оцінка ризику включає в себе:

1) оцінку ризик-профілю СПФМ:

виявлення та оцінку ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, притаманних діяльності СПФМ;

аналіз наявних заходів з управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення для їх зниження (мінімізації);

2) оцінку ризик-профілю клієнта:

виявлення та оцінку ризику ділових відносин з клієнтом;

аналіз наявних заходів з управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення для їх зниження (мінімізації) до прийнятного рівня таких ризиків для СПФМ.

7. СПФМ здійснюють оцінку власного ризик-профілю з урахуванням специфіки своєї діяльності й таких критеріїв:

1) характеру та масштабу діяльності СПФМ;

2) відповідного(их) виду(ів) діяльності СПФМ;

3) видів клієнтів та їх ризик-профілю;

4) географічного розташування СПФМ, географічного розташування держави реєстрації фінансової установи, в якій СПФМ відкривають банківський рахунок або через яку здійснюють передавання (отримання) коштів;

5) каналів/способів надання (отримання) послуг СПФМ;

6) контрагентів, за участю яких СПФМ здійснюють свою діяльність та/або проводять дії з активами.

8. СПФМ, аналізуючи ризики легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення у своїх послугах, мають враховувати особливості та можливості їх використання:

1) цільове використання послуги:

чи дають змогу послуги СПФМ маскувати незаконне походження коштів, використовуватися для подальшого переказу коштів з метою фінансування терористичної діяльності, сприяти анонімності учасників фінансової операції (приховувати реальних кінцевих отримувачів тих чи інших послуг);

чи можуть вони використовуватися клієнтом від імені третіх осіб;

2) особливі можливості використання послуги: чи дає змогу послуга клієнту СПФМ здійснювати операції із залученням контрагентів, яким притаманні підвищені ризики легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення;

3) цільовий сегмент для реалізації послуги: види клієнтів, які найбільше/найчастіше використовують ту чи іншу послугу.

9. Аналізуючи канали / способи надання (отримання) своїх послуг, СПФМ мають приділяти окрему увагу ризикам, притаманним новітнім технологіям (віддаленому встановленню ділових відносин з клієнтом), наявності агентів, використанню інформації інших СПФМ.

10. СПФМ під час визначення свого ризик-профілю зобов’язані також ураховувати наявність і характер заходів впливу / спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України "Про санкції", які були застосовані до нього.

11. СПФМ визначають пріоритетність/значущість розроблених критеріїв ризику, ураховуючи можливі наслідки / вплив таких ризиків, та встановлюють їм відповідну питому вагу для здійснення оцінки ризику надалі.

12. СПФМ мають право здійснити оцінку ризику ділових відносин одночасно для групи клієнтів (один груповий ризик-профіль), виокремивши таких клієнтів у відповідні категорії на основі чітко визначених та зафіксованих у внутрішніх документах СПФМ з питань фінансового моніторингу параметрів (соціального статусу, використання однакових видів послуг, загального обсягу фінансових операцій). Якщо ділові відносини з клієнтом відповідають таким параметрам, СПФМ присвоюють таким діловим відносинам з клієнтом рівень ризику, встановлений для такого ризик-профілю. СПФМ надалі на постійній основі забезпечують контроль за відповідністю ділових відносин з клієнтом, що виокремлені в окремий ризик-профіль, відповідним параметрам такого ризик-профілю.

13. СПФМ, приймаючи відповідні ризики, мають враховувати наявність у них ефективних заходів з управління ними, зокрема наявність необхідних ресурсів.

14. СПФМ враховують результати оцінки власного ризик-профілю під час розроблення критеріїв ризику для оцінки ризику ділових відносин з клієнтом та заходів з управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

15. СПФМ у випадках, визначених Законом, здійснюють оцінку ризику клієнта до встановлення ділових відносин та/або до здійснення фінансової операції (без встановлення ділових відносин).

16. СПФМ за результатами здійснення оцінки ділових відносин з клієнтом установлюють рівень ризику, використовуючи модель оцінки ризиків, що враховує наявність притаманних клієнту критеріїв ризику.

17. СПФМ запроваджують модель оцінки ризиків і визначають вхідні дані та інформаційні джерела для проведення оцінки ризиків, шкалу для класифікації рівнів ризику ділових відносин з клієнтом.

18. СПФМ встановлюють високий ризик ділових відносин стосовно клієнтів, визначених у частині п’ятій статті 7 Закону, а також в інших випадках, визначених СПФМ у внутрішніх документах з питань фінансового моніторингу.

19. СПФМ встановлюють неприйнятно високий ризик ділових відносин стосовно клієнтів у випадках, визначених частиною шостою статті 7 Закону, а також в інших випадках, визначених СПФМ у внутрішніх документах СПФМ з питань фінансового моніторингу.

20. СПФМ постійно вживають заходів для підтримання в актуальному стані (включно зі здійсненням переоцінки рівня ризику):

1) власного ризик-профілю - у разі зміни бізнес-моделі, упровадження нових послуг, що істотно відрізняються від наявних, з огляду на притаманні їм ризики легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також з урахуванням рекомендацій відповідних суб’єктів державного фінансового моніторингу, які згідно із Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за такими СПФМ;

2) ризик-профілю клієнта - під час здійснення заходів щодо актуалізації даних про клієнта або у разі виявлення нових притаманних діловим відносинам з клієнтом критеріїв ризику.

21. СПФМ на постійній основі вживають заходів щодо виявлення критеріїв ризику, притаманних діловим відносинам з клієнтом, аналізуючи інформацію, отриману за результатами здійснення належної перевірки клієнта та аналізу фінансових операцій клієнта.

22. СПФМ зобов’язані документувати результати оцінки/переоцінки власного ризик-профілю та ризик-профілів клієнтів таким чином, щоб бути здатними продемонструвати своє розуміння таких ризик-профілів.

23. СПФМ визначають перелік та обсяг необхідних до вжиття заходів для ефективного управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Заходи з управління такими ризиками включають:

1) чіткий розподіл обов’язків та відповідальності між працівниками СПФМ і постійний внутрішній контроль;

2) попередній аналіз нових послуг СПФМ з метою виявлення притаманних їм ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення;

3) застосування інструментів, які обмежують використання окремої послуги;

4) упровадження диверсифікованого підходу з отримання дозволу на встановлення (продовження) ділових відносин з клієнтом, застосовуючи ризик-орієнтований підхід (за принципом: чим вищий ризик, тим вищим за посадою має бути уповноважений працівник СПФМ на надання такого дозволу, включаючи керівників СПФМ);

5) отримання додаткового дозволу уповноваженого працівника СПФМ / керівника / виконавчого органу (якщо виконавчий орган є колегіальним) СПФМ на проведення окремих фінансових операцій із високим рівнем ризику в рамках встановлених ділових відносин;

6) забезпечення моніторингу ділових відносин з клієнтом, що дозволить своєчасно (оперативно) виявляти відповідні притаманні критерії ризику;

7) здійснення заходів належної перевірки клієнта, посилених заходів належної перевірки та застосування принципу "знай свого клієнта" включно з отриманням додаткової необхідної інформації для розуміння змісту діяльності клієнта та/або суті фінансової операції;

8) посилення заходів з проведення моніторингу ділових відносин з клієнтом високого рівня ризику;

9) регулярне та об’єктивне інформування керівництва СПФМ про виявлені ризики легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення та заходи з управління такими ризиками;

10) забезпечення належного розуміння працівниками СПФМ своїх обов’язків у сфері запобігання та протидії, у тому числі шляхом проведення навчальних заходів.

Критерії ризику за типом клієнта - критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, що безпосередньо притаманні клієнту СПФМ, організаційно-правовій формі клієнта, структурі власності клієнта, діловій, професійній чи особистій діяльності клієнта та його кінцевому бенефіціарному власнику (далі - КБВ).

СПФМ мають враховувати такі значення критеріїв ризику за типом клієнта під час оцінки ризиків з урахуванням ризик-орієнтованого підходу:

1) клієнт є фізичною особою, яка є політично значущою особою, членом її сім’ї або особою, пов’язаною з політично значущою особою (далі - РЕР), або іншою особою, КБВ якої є PEP, та:

приховує особистість, використовуючи:

корпоративні інструменти (юридичних осіб та/або правові утворення) для приховування належності до КБВ, права власності, здійснення підприємницької діяльності, країни;

корпоративні інструменти (трасти та/або інші подібні правові утворення) без достатніх на це підстав;

посередників, коли це не відповідає звичній діловій практиці;

членів сім’ї або рідного та двоюрідного братів, рідну та двоюрідну сестер, рідного брата та сестру дружини (чоловіка), племінника, племінницю, рідного дядька, рідну тітку, діда, бабу, прадіда, прабабу, внука, внучку, правнука, правнучку, тестя, тещу, свекра, свекруху, батька та матір дружини (чоловіка) сина (дочки) як законних власників;

має певну поведінку та індивідуальні характеристики:

клієнт відчуває себе некомфортно під час надання інформації про активи чи джерело походження активів;

небажання або неможливість надати пояснення причин ведення справ у певній країні;

надання неповної або неточної інформації під час належної перевірки такого клієнта;

перерахування коштів у країну, з якою клієнт не має ділових зв’язків;

стосовно якої наявна інформація, що пов’язана з певними діловими відносинами або операціями, а саме:

використання банківських чеків або інших документів на пред’явника для здійснення великих платежів;

інші СПФМ припинили ділові відносини з таким клієнтом;

інші СПФМ були притягнуті до відповідальності суб’єктами державного фінансового моніторингу та/або іншими державними органами під час перебування у ділових відносинах з таким клієнтом;

фінансова діяльність такого клієнта не відповідає законній або очікуваній діяльності, активи клієнта переміщаються з рахунка на рахунок різних фінансових установ без видимої на те причини;

спостерігається суттєвий рух готівкових коштів або грошових переказів з рахунка / на рахунок, здійснення великої кількості електронних переказів з рахунка / на рахунок;

використання різних банківських рахунків без видимої комерційної чи іншої причини;

стосовно якої наявна інформація, що пов’язана з посадою РЕР та/або його функціональними обов’язками, а саме:

наявність значних повноважень щодо доступу до державних активів, проведення операцій з бюджетними коштами, державним майном;

можливість здійснення впливу на регулюючий орган, який уповноважений приймати рішення про надання дозволів, видачу ліцензії, заключення концесії;

наявність повноважень щодо безпосереднього чи опосередкованого контролю за механізмами, що створені для запобігання і виявлення легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення;

активне применшення важливості функцій, якими наділений РЕР;

нерозкриття інформації про свої повноваження;

доступ до урядових чи корпоративних рахунків, здійснення контролю за їх використанням або наявність впливу на їх використання;

повне/часткове володіння або здійснення контролю за СПФМ у приватному порядку чи за посадою;

повне/часткове володіння або здійснення контролю за СПФМ, який є контрагентом або установою - кореспондентом з операції;

РЕР є керівником або заступником керівника, або головою, або членом наглядового органу, або КБВ клієнта;

2) клієнт здійснює діяльність у сфері, якій властиві такі ризики легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення:

виробництво та/або торгівля зброєю, боєприпасами, військовою технікою та військовими машинами (її частинами), діяльність у військово-промисловому комплексі;

діяльність у сфері публічних закупівель;

будівництво та великі інфраструктурні проекти;

діяльність з охорони здоров’я людини;

гірничо-видобувна діяльність;

діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор;

торгівля нерухомістю, предметами розкоші, антикваріатом, творами мистецтва, дорогоцінними металами та камінням і виробами з них;

діяльність, пов’язана з віртуальними активами;

діяльність неприбуткових організацій (крім об’єднань співвласників багатоквартирних будинків) (далі - НПО), в тому числі благодійна діяльність, діяльність релігійних організацій, політичних партій, з такими ознаками:

НПО веде фіктивну діяльність;

використання НПО декількох іноземних банківських рахунків, як мінімум один з яких відкритий у фінансовій установі держави (території), зазначеній у пункті 3 розділу III цих Критеріїв;

фінансова операція проводиться із залученням НПО, яка пов’язана з великими сумами готівки або пожертвуваннями без використання банківських рахунків;

використання коштів не відповідає меті та діяльності НПО;

проведення фінансових операцій за участю НПО без належного пояснення суті таких операцій;

участь у фінансуванні придбання товарів подвійного використання;

витрачання коштів НПО без формування відповідної звітності про їх використання;

переказ коштів НПО на користь громадян (організацій), які є резидентами Російської Федерації та/або Республіки Білорусь, фізичних та юридичних осіб, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції);

великі пожертви з-за кордону на невстановлені цілі;

сума пожертв до НПО не відповідає фінансовому стану особи, яка надає такі пожертви;

благодійні внески перераховуються обмеженій кількості осіб;

члени керівних органів НПО та/або посадові особи НПО залучені до злочинної діяльності;

3) клієнт здійснює діяльність (належить до сектору), яка характеризується високим ризиком корупції;

4) клієнт використовує посередників, фінансові установи або інших спеціально визначених СПФМ, які не контролюються належним чином компетентними органами;

5) клієнт є новоствореним суб’єктом господарювання (період його діяльності з дати державної реєстрації є меншим ніж півроку);

6) клієнт, у якого структура власності чи організаційна структура управління є такими, що ускладнюють своєчасне визначення КБВ, та/або клієнт намагається приховати мету та характер своєї діяльності, реальних КБВ або суть своїх операцій, наприклад:

в організаційній структурі управління або структурі власності клієнта є елемент номінального управління / власності;

у структурі власності клієнта наявні довірчі (трастові) відносини;

наявна інформація про клієнта дає підстави підозрювати, що клієнт діє не від власного імені;

клієнт затягує строки надання інформації для здійснення належної перевірки клієнта, намагається приховати від СПФМ деталі щодо своєї ділової діяльності;

7) наявна інформація про клієнта дає підстави підозрювати, що клієнт є фіктивною компанією або в структурі власності клієнта присутня фіктивна компанія, що унеможливлює визначення реального КБВ, наприклад:

КБВ юридичної особи є учасником багатьох інших юридичних осіб, у деяких є керівником та/або бухгалтером/підписантом (уповноваженим на підставі акта юридичної особи, договору та/або довіреності);

у статуті юридичної особи наявні обмеження повноважень керівника, який є КБВ (за умови володіння КБВ часткою в розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу цієї юридичної особи);

вчинення правочинів або звернення третьої особи за довіреністю у зв’язку з обмеженою дієздатністю КБВ, позбавленням волі або проходженням військової служби;

наявність інформації про вплив та координацію дій третіми особами на прийняття рішень КБВ стосовно господарської діяльності юридичної особи;

невизначеність, необізнаність КБВ у питаннях планування господарської діяльності юридичної особи надалі, її стратегічних цілей, розподілу та використання дивідендів;

наявна інформація про неодноразове обмеження прав власника істотної участі / КБВ юридичної особи та/або самої юридичної особи щодо розпоряджання грошовими коштами, розміщеними на його/її рахунку(ах), виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта - юридичної особи, зупинення (подальше зупинення, продовження зупинення) здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій) клієнта - юридичної особи за ініціативою банків / спеціально уповноваженого органу;

невідповідність кола спілкування або комунікативного рівня спілкування (у тому числі переважне використання шаблонних мовних конструкцій із посиланням на законодавчі акти для ухилення від надання чітких відповідей) власника істотної участі / КБВ змісту та виду діяльності юридичної особи;

8) клієнт не має (у власності або користуванні) виробничих потужностей / торговельно-складських приміщень, інших активів, необхідних для ведення задекларованої господарської діяльності, або обсяги господарської діяльності незіставні з обсягами наявних активів;

9) клієнт веде бізнес у сфері надання послуг, разом з тим має незначні витрати на персонал чи підрядників або зовсім не має таких витрат, водночас повідомив про дохід, який є незіставним з доходом, який могли б отримати власники подібного бізнесу;

10) клієнт має значний обсяг активів (у власності або користуванні) для ведення господарської діяльності: значні виробничі потужності / торговельно-складські приміщення, інші активи, водночас повідомив про дохід, який є значно меншим ніж дохід, який могли б отримати власники подібного бізнесу, або про відсутність доходів;

11) кількість працівників, що працюють за цивільно-правовими угодами клієнта, не відповідає виду та обсягам задекларованої господарської діяльності;

12) бухгалтерські дані клієнта фіксують або наявна інформація про клієнта стосовно отримання клієнтом коштів у час або терміни, які є нелогічними для ведення задекларованої господарської діяльності;

13) бухгалтерські дані клієнта фіксують або наявна інформація про клієнта стосовно отримання позик від контрагентів, разом з тим відсутня інформація щодо повернення позик або планів клієнта стосовно їх повернення;

14) у клієнта відсутні необхідні бухгалтерські записи щодо здійсненої господарської діяльності (реалізації продукції, отриманої виручки);

15) клієнт використовує такі засоби розрахунків: вексель, бартер, відступлення прав вимоги, залік взаємної заборгованості;

16) клієнт здійснює діяльність без отримання доходів або вони формуються переважно за рахунок непрофільних (неосновних) видів діяльності;

17) результат руху грошових коштів від операційної діяльності має від’ємне значення протягом останніх кількох років та/або бізнес фінансується переважно за рахунок фінансової допомоги;

18) наявна інформація, що клієнт не дотримується вимог законодавства щодо подання звітності до податкового органу / органу статистики;

19) бухгалтерські дані клієнта фіксують або наявна інформація про клієнта щодо проведення фінансових операцій (здійснення клієнтом діяльності), що є складними, незвично великими або непритаманними для його діяльності, або не відповідають фінансовому стану клієнта (або соціальному статусу фізичної особи);

20) клієнт володіє або розпоряджається статками (багатством), джерела та історію походження яких неможливо підтвердити на підставі офіційних документів або їх копій, засвідчених в установленому порядку;

21) існує ризик, що джерела коштів клієнта мають незаконне походження;

22) клієнт вимагає надання послуг або проведення чи завершення фінансових операцій у надзвичайно стислі або прискорені терміни без розумних пояснень для цього, що ускладнить або не дасть можливість провести належну перевірку/оцінку ризику;

23) невідповідність інформації про доходи, яку надав клієнт, інформації, отриманій з інших джерел (наприклад, декларації, опубліковані офіційні дані про розмір доходів);

24) клієнт змінює платіжні умови для фінансової операції без обґрунтування або з підозрілим обґрунтуванням (наприклад, вносяться зміни, що дозволяють сплачувати кошти третій стороні);

25) клієнт без належного обґрунтування чи пояснення наполягає на здійсненні фінансової операції виключно або переважно за допомогою використання віртуальних активів, зокрема з метою збереження її анонімності;

26) клієнт пропонує надзвичайно високий рівень оплати за послуги СПФМ, які зазвичай не вартують такої плати та є більшими за ринкову ціну таких послуг (крім добросовісних домовленостей в угодах з клієнтом щодо отримання СПФМ значної премії за успішне надання послуг);

27) клієнт володіє незвично великими активами або здійснює надзвичайно великі операції порівняно з тим, що обґрунтовано можна очікувати від такого клієнта;

28) клієнт неохоче надає СПФМ відповідну інформацію та/або документи або СПФМ мають обґрунтовані підстави підозрювати, що надана інформація є недостовірною або недостатньою, документи є підробленими;

29) клієнт надає повноваження великій кількості осіб підписувати документи без достатніх обґрунтувань або комерційних підстав;

30) клієнт почав здійснювати активну фінансово-господарську діяльність після тривалого періоду бездіяльності;