- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Наказ
МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 485 від 15.11.2001 | Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 грудня 2001 р. за N 1002/6193 |
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства
соціальної політики
N 329 від 29.05.2014 )
Про затвердження Правил безпечної експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій і теплових мереж
Відповідно до Положення про Міністерство праці та соціальної політики України, затвердженого Указом Президента України від 30.08.2000
N 1035/2000,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Правила безпечної експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій і теплових мереж (далі - Правила), що додаються.
2. Голові Державного департаменту з нагляду за охороною праці (Сторчаку С.О.):
- ужити заходів щодо вивчення вимог Правил державними інспекторами, іншими посадовими особами Держнаглядохоронпраці, експертами Експертно-технічних центрів, працівниками підприємств, установ, організацій;
- забезпечити систематичний контроль за дотриманням вимог цих Правил;
- включити Правила до Державного реєстру ДНАОП і банку даних автоматизованого інформаційного фонду нормативних актів про охорону праці;
- забезпечити вчасне видання Правил.
3. З уведенням у дію цих Правил уважати такими, що не застосовуються на території України, "Правила техники безопасности при эксплуатации тепломеханического оборудования электростанций и тепловых сетей" (Москва, Энергоатомиздат, 1985), затверджені Міненерго СРСР 05.11.83.
4. Скасувати наказ Мінпраці від 13.07.2001 N 296 "Про затвердження Правил безпечної експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій і теплових мереж".
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Державного секретаря Солдатенка М.О.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства праці та
соціальної політики України
15.11.2001 N 485
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
3 грудня 2001 р.
1002/6193
ПРАВИЛА
БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТЕПЛОМЕХАНІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ І ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖ
1. Галузь застосування
1.1. Правила безпечної експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій і теплових мереж (далі - Правила) поширюються на працівників, які виконують роботи на тепломеханічному обладнанні електростанцій, теплових мереж, теплових пунктів та опалювальних котелень.
1.2. Вимоги цих Правил є обов'язковими у разі виконання робіт з монтажу, налагодження, ремонту, реконструкції та експлуатації теплосилового, механічного, паливного і водопідготовчого обладнання, неелектричних пристроїв теплової автоматики та вимірювань паливно-транспортних, котлотурбінних і хімічних цехів електростанцій, теплових мереж, теплових пунктів та опалювальних котелень.
1.3. Вимоги цих Правил необхідно виконувати під час проектування та обслуговування тепломеханічного обладнання.
1.4. Під час виконання робіт на тепломеханічному обладнанні необхідно керуватись також державними галузевими актами з охорони праці, стандартами безпеки праці, нормами та інструкціями заводів-виробників обладнання.
2. Терміни, позначення, скорочення та визначення
Терміни, позначення та скорочення |
Визначення |
Безпечна відстань |
Найменша допустима відстань між працівником і джерелом небезпеки, що необхідна для створення безпечних умов праці працівника |
Бригада |
Бригада у складі двох працівників і більше, включно з виконавцем робіт або працівником, який наглядає за безпечним виконанням робіт (наглядачем) |
Вантажі небезпечні |
Речовини, матеріали та вироби, що мають властивості, виявлення яких під час транспортування, виконання навантажувально-розвантажувальних робіт і зберігання може призвести до загибелі, травмування, отруєння, опромінення, захворювання людей і тварин, викликати вибух, пожежу, пошкодження споруд, транспортних засобів, суден |
Виробничі приміщення |
Замкнені простори у спеціально призначених будовах і спорудах, в яких постійно (за змінами) або періодично (протягом робочого дня) здійснюється трудова діяльність людей |
ГДК |
Граничнодопустима концентрація |
ГТУ |
Газотурбінна установка |
Допуск |
Комплекс організаційно-технічних заходів, що здійснюються допускачем, після виконання яких бригада має право стати до роботи на робочому місці, куди вона допускається за нарядом-допуском або розпорядженням |
"Дозволяється", |
Означають, що ця вимога Правил |
"Допускається", "може" |
застосовується винятково як вимушена (за місцевих умов) |
Допуск первинний |
Допуск до роботи за нарядом-допуском або розпорядженням, що здійснюється вперше |
Допуск повторний |
Допуск на робоче місце, де раніше вже проводилась робота цією самою бригадою за даним нарядом |
КВП |
Контрольно-вимірювальні прилади |
Керівники, спеціалісти |
Керівники підприємств, установ і організацій, їхні заступники, начальники цехів, відділів, служб, районів, дільниць, лабораторій та їхні заступники, майстри, інженери, інші посадові особи, які організують роботу на тепломеханічному обладнанні електростанцій і теплових мереж |
Клапан вибуховий запобіжний |
Пристрій, що запобігає руйнуванню елементів котла, системи пилоприготування від тиску вище допустимого значення під час вибуху |
Машини вантажопідіймальні |
Крани всіх типів, крани-екскаватори (екскаватори, призначені для роботи з гаком, який підвішено на канаті), талі, лебідки (для піднімання вантажу і людей), на які поширюються вимоги ДНАОП 0.00-1.03-94 "Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів" |
Механізми |
Гідравлічні підіймальники, телескопічні вишки, екскаватори, трактори, автонавантажувачі, бурильно-кранові машини, висувні драбини з механічним приводом та ін. |
Механізми обертові |
Насоси, вентилятори, димососи, млини, живильники, дробарки і т.ін. з електричним або іншим приводом |
Місця газонебезпечні |
Приміщення (споруди, дільниці тощо), у повітрі робочої зони яких можливе виділення шкідливих речовин понад граничнодопустиму концентрацію або можуть утворюватись вибухонебезпечні суміші |
Наряд |
Складене на спеціальному бланку завдання на безпечне проведення роботи, що визначає її зміст, місце, час початку і закінчення, необхідні заходи безпеки, склад бригади і осіб, що відповідають за безпечне виконання робіт |
Небезпечна зона |
Простір, в якому є можливість впливу на працівника небезпечного і (або) шкідливого виробничих факторів |
НЗС |
Начальник зміни станції |
Підготовка робочого місця |
Виконання технічних заходів щодо створення безпечних умов проведення робіт на робочому місці |
Підземні споруди |
Теплові камери, прохідні і напівпрохідні канали, колектори, тунелі і колодязі |
"Повинно", "необхідно", "слід" |
Означають обов'язковість виконання вимог цих Правил |
Постійне робоче місце |
Місце, на якому працівник перебуває більшу частину робочого часу (більше 50 % або більше двох годин безперервно). Якщо при цьому робота проводиться в різних пунктах робочої зони, постійним робочим місцем вважається вся робоча зона |
ППР |
Проект проведення робіт |
Працівники виробничі |
Працівники, робота яких безпосередньо пов'язана з виробничими процесами (експлуатація, ремонт, монтаж, налагоджування обладнання, транспортних засобів, споруд, будівель тощо) та їх забезпеченням |
Працівники оперативні (чергові) |
Працівники, які перебувають на чергуванні в зміні і допущені до оперативного управління та (або) оперативних перемикань |
Працівники оперативно-виробничі |
Працівники, спеціально навчені і підготовлені для оперативного обслуговування в затвердженому обсязі закріпленого за ними обладнання |
Роботи верхолазні |
Роботи безпосередньо з конструкцій (у тому числі із засобів підмощування, що не мають засобів захисту, за відстані від межі перепаду по висоті до 2 м), які виконуються на висоті 5 м і вище від поверхні грунту, перекриття або робочого настилу. При цьому основними засобами захисту працівника від падіння з висоти є запобіжний пояс і страхувальний канат |
Роботи на висоті |
Роботи із засобів підмощування, що не мають огородження, під час проведення яких площина опори для ступень ніг працівника знаходиться на висоті 1,3 м і більше від поверхні грунту, перекриття або робочої площадки і відстань від межі перепаду по висоті при цьому менше 2 м. Під час проведення робіт на висоті обов'язковим є застосування запобіжного пояса |
Робоча зона |
Простір висотою до 2 м над рівнем підлоги або площадки, на яких знаходяться місця постійного або тимчасового перебування працівників |
Робоче місце |
Місце постійного або тимчасового перебування працівника у процесі трудової діяльності, який виконує роботу на тепломеханічному обладнанні електростанцій і теплових мереж |
Розпорядження |
Письмове або усне завдання на безпечне виконання роботи, що визначає її зміст, місце і час, заходи безпеки (якщо вони потрібні), а також перелік працівників, яким доручено її виконувати. |
ТАВ |
Теплова автоматика та вимірювання |
Тепломеханічне обладнання, ТМО |
Теплосилове механічне та водопідготувальне обладнання, а також пристрої теплової автоматики і теплотехнічних вимірювань, що встановлені на цьому обладнанні |
ТЕЦ |
Теплоелектроцентраль |
3. Вимоги до працівників
3.1. Посадові особи і працівники, які виконують роботи на тепломеханічному обладнанні електростанцій, теплових мереж, теплових пунктів та опалювальних котелень, незалежно від форми власності, при прийнятті на роботу, а також у процесі трудової діяльності повинні проходити навчання та перевірку знань цих Правил згідно з вимогами Типового положення про навчання з питань охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці України 17.02.99
N 27, зареєстрованого в Мін'юсті України 21.04.99 за N 248/3541, та Типового положення про спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженого наказом МВС України 17.11.94
N 628, зареєстрованого в Мін'юсті України 22.12.94 за N 308/518.
3.2. Медичний огляд працівників слід здійснювати відповідно до вимог Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94
N 45, зареєстрованого в Мін'юсті України 21.06.94 за N 136/345.
3.3. Працівники, які обслуговують тепломеханічне обладнання електростанцій, теплових мереж, теплових пунктів та опалювальних котелень, повинні знати і дотримуватись цих Правил.
Працівники, які не пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці та пожежної безпеки, не допускаються до роботи.
3.4. Працівники, які виконують роботи, зазначені у Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженому наказом Держнаглядохоронпраці України від 30.11.93
N 123, зареєстрованому в Мін'юсті України 23.12.93 за N 196, повинні мати відповідний запис у посвідченні про перевірку знань.
3.5. До робіт, зазначених у Переліку важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженому наказом Мінохорони здоров'я України від 31.03.94
N 46, зареєстрованому в Мін'юсті України 28.07.94 за N 176/385, допускаються працівники, не молодші 18 років.
3.6. Працівники з ознаками алкогольного або наркотичного сп'яніння не допускаються до роботи.
3.7. Керівники, спеціалісти, які безпосередньо організовують роботу, зобов'язані забезпечити виконання її відповідно до вимог цих Правил.
3.8. Працівники, винні у порушенні вимог безпечного ведення робіт на тепломеханічному обладнанні електричних станцій і теплових мереж, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
3.9. Працівники, які обслуговують обладнання в газонебезпечних місцях, а також мають справу із шкідливими речовинами, повинні знати:
- перелік газонебезпечних місць у цеху (районі);
- властивості та отруйну дію шкідливих речовин та ознаки отруєння ними;
- правила проведення робіт і перебування у газонебезпечних місцях;
- правила користування засобами захисту;
- пожежонебезпечні речовини і засоби гасіння їх;
- правила евакуації із газонебезпечних місць працівників, які постраждали від дії шкідливих речовин, і прийоми надання їм долікарської допомоги.
Працівники, які обслуговують газове господарство і котельні установки, що працюють на природному газі, крім вимог цих Правил, повинні знати і виконувати вимоги відповідних розділів Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 01.10.97
N 254, зареєстрованих в Мін'юсті України 15.05.98 за N 318/2758.
3.10. Працівники повинні працювати в спецодязі, застебнутому на всі гудзики, - для запобігання захопленню рухомими (обертовими) частинами механізмів. Засукувати рукава спецодягу і підгортати халяви чобіт заборонено.
Під час проведення робіт з отруйними і агресивними речовинами, розшлакування поверхонь нагрівання котлів, спускання золи із бункерів, а також під час проведення електрогазозварювальних, обмуровувальних, ізоляційних робіт, під час розвантажування і навантажування сипких і курних матеріалів брюки слід надягати зверху чобіт (навипуск).
Перебуваючи у приміщеннях з діючим енергетичним обладнанням, у колодязях, камерах, каналах, тунелях, на будівельному майданчику і в ремонтній зоні, усі працівники повинні надягати захисні каски. Волосся слід підбирати під каску.
3.11. До виконання самостійних верхолазних робіт повинні допускатись професійно підготовлені працівники віком не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд відповідно до вимог
Положення про медичний огляд працівників певних категорій. Працівники, які вперше допускаються до виконання верхолазних робіт, повинні працювати протягом 1 року під безпосереднім наглядом досвідчених працівників, призначених наказом по підприємству.
Працівники, які допущені до самостійного виконання верхолазних робіт, повинні мати відповідний запис у посвідченні на право виконання таких робіт.
4. Загальні вимоги безпеки
4.1. Територія, приміщення та робочі місця
4.1.1. На кожному підприємстві необхідно розробити і довести до відома всіх працівників плани ліквідації аварій і пожеж і евакуації працівників на випадок пожежі або аварійної ситуації. Плани ліквідації аварій і пожеж повинні враховувати небезпечні особливості палива (вугілля, газу, мазуту, замінників), що використовується на електростанціях і в теплових мережах.
4.1.2. Перебувати без супроводжувальних працівників на території або у виробничих приміщеннях електростанції (теплової мережі), паливних складах, золовідвалах працівникам, які не беруть участь в обслуговуванні обладнання, заборонено.
4.1.3. На території підприємства необхідно розробити й установити на видних місцях схеми руху транспорту - для організації безпечних умов руху транспортних засобів.
Не дозволяється рухатись на особистому транспорті всередині виробничих приміщень електростанцій і теплових мереж.
На транспортних шляхах підприємства слід установлювати дорожні знаки і наносити розмітку. Межі проїзної частини транспортних шляхів у виробничих приміщеннях слід установлювати з урахуванням габаритів транспортних засобів з вантажами, що підлягають переміщуванню. Відстань від межі проїзної частини до елементів конструкцій будівель та обладнання повинна бути більше 0,5 м, а на ділянках під час руху людей - більше 0,8 м.
На підприємстві необхідно встановити терміни контролю за станом транспортних шляхів, порядок його проведення і обов'язки працівників, які його проводять.
4.1.4. Усі проходи і проїзди, входи і виходи як усередині виробничих приміщень і споруд, так і зовні на прилеглій до них території мають бути освітлені, вільні і безпечні для руху пішоходів і транспорту.
Захаращувати проходи і проїзди або використовувати їх для складування вантажів заборонено.
Проходи, проїзди, переходи, а також сходи, площадки і поручні до них слід завжди тримати справними і чистими, а розміщені просто неба - очищати від снігу і льоду і посипати піском. Територію мазутного господарства всередині обвалування, а також зливні пристрої необхідно очищати після кожного снігопаду.
Настили площадок і переходів, а також поручні до них необхідно надійно закріпити. На період проведення ремонтних робіт замість знятих поручнів слід установлювати тимчасові справні огородження.
4.1.5 Біля всіх воріт та дверей будівель у зоні руху залізничного і автомобільного транспорту необхідно установлювати обгороджувальні стовпчики і поручні, а також дорожні знаки або світлові табло, що вказують максимально допустимий за умов безпеки вертикальний габарит транспортного засобу. На воротах слід установлювати фіксатори, - щоб перешкодити самочинному закриванню та відкриванню воріт під дією тиску вітру. Для автомобілів та інших транспортних засобів слід установлювати допустимі швидкості руху на території підприємства, а також усередині будівель. Зони обмеженої швидкості руху, місця стоянки транспортних засобів і місця їхніх розворотів повинні відмічатись відповідними дорожніми знаками, які мають бути добре видні вдень і вночі. У місцях проїзду автомобільного транспорту під комунікаціями і спорудами слід установити знаки, що обмежують габаритну висоту і ширину. У ворітниці з боковими стояками і на відстані відкривання воріт для захисту їх від наїздів та ударів слід установлювати обмежувальні стовпчики або надовби.
4.1.6. Територія підприємства повинна мати огорожу, освітлення і підтримуватись у чистоті і порядку.
4.1.7. Територію підприємства слід обладнати водовідводами і водостоками. Люки водостоків та інших підземних комунікацій слід тримати закритими. Під час проведення ремонтних, земляних та інших робіт на території підприємства відкриті люки, траншеї та ями потрібно обгородити. Вночі огорожі слід освітлювати. У місцях переходу через траншеї слід установлювати перехідні містки завширшки понад 1 м з поручнями заввишки до 0,9 м.
4.1.8. Стулчасті ворота виробничих приміщень повинні відчинятись назовні, а ворота на території підприємства - всередину.
4.1.9. Під час руху поїздів, маневрових ешелонів, локомотивів, якщо відчіплюють вагони, треба заздалегідь відходити у безпечне місце - на узбіччя або між коліями на відстань понад 2 м від крайньої рейки.
4.1.10. Майстерні, санітарно-побутові та інші приміщення не повинні розміщуватись під газоходами та естакадами паливоподачі.
4.1.11. Міжповерхові перекриття, підлога, канали та приямки повинні бути у справному стані. Усі отвори у підлозі необхідно обгородити. Кришки і кромки люків колодязів, камер та приямків, а також перекриття каналів повинні бути врівень з підлогою або землею і надійно закріплені.
4.1.12. У камерах і каналах слід підтримувати чистоту, регулярно відкачувати воду з приямків і не допускати захаращування проходів.
4.1.13. Переробляти будівельні конструкції і пробивати отвори в них - без підтвердження розрахунком можливості виконання робіт заборонено.
4.1.14. Не дозволяється влаштовувати в каналах глухі перегородки, що перешкоджають вільному проходу обслуговувальних працівників.
У виняткових випадках, коли поділ каналу на окремі відсіки необхідний за технологічних умов, наприклад для улаштування залізобетонної щитової нерухомої опори, до і після розподільної перегородки необхідно зробити виходи на поверхню землі.
4.1.15. На кожному підприємстві (в цеху, на дільниці) повинен бути план з позначенням ремонтних площадок і допустимих на них навантажень. У цехах (на дільницях) слід чітко позначати межі площадок, а на табличках зазначати допустимі навантаження на них.
4.1.16. Рівень освітленості, шуму й вібрацій на робочих місцях повинен відповідати вимогам санітарних норм.
4.1.17. Для освітлення приміщень, до яких можливе проникнення горючого газу, пари вибухонебезпечних речовин, слід використовувати вибухозахищене електрообладнання та освітлювальну арматуру.
4.1.18. Системи вентиляції, кондиціонування повітря і повітряного опалення повинні забезпечувати санітарно-гігієнічні вимоги до мікроклімату виробничих приміщень згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005.
4.1.19. Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень не повинен перевищувати встановлених граничнодопустимих концентрацій (далі - ГДК).
4.1.20. На кожному підприємстві необхідно проводити атестацію робочих місць згідно з вимогами Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92
N 442, у терміни, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
4.1.21. Кислоти, луги, фосфати, реагенти та інші матеріали необхідно зберігати в складських приміщеннях.
4.1.22. Ртуть необхідно зберігати в упаковці підприємства-виробника в спеціальних складських приміщеннях за температури до плюс 50 град. C та за відносної вологості понад 30%. У кожному такому приміщенні повинен бути запас посуду і пристроїв для безпечного розфасовування і транспортування ртуті.
Транспортувати ртуть необхідно тільки в посуді, що не б'ється.
4.1.23. Хімічні речовини і матеріали, що містять легкозаймисті, вибухонебезпечні і токсичні компоненти, необхідно зберігати в спеціальних складських приміщеннях, ізольованих від інших приміщень.
4.1.24. Бензин, гас, спирт, нітрофарби, розчинники, розріджувачі та інші легкозаймисті матеріали допускається зберігати у виробничих приміщеннях тільки у межах добової потреби. Ці матеріали необхідно зберігати у міцній металевій тарі в спеціальних цехових кладових, на дверях яких мають бути вивішені знаки безпеки про заборону паління і використання відкритого вогню.
Поблизу робочих місць допускається зберігати мастильні матеріали у спеціальних металевих бачках і маслянках.
Легкозаймисті матеріали необхідно зберігати в спеціальних складських приміщеннях, розташованих поза виробничими приміщеннями. На дверях складських приміщень мають бути вивішені знаки безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026, що наведені в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1
Зміст знака |
Номер знака за ГОСТ 12.4.026 |
Місце установлення |
1. Заборонні |
Забороняється користуватись відкритим вогнем! |
1.1 |
На зовнішньому боці дверей, всередині складів з пожежо- і вибухонебезпечними матеріалами та речовинами; біля входу на ділянки, де проводять роботи із зазначеними матеріалами та речовинами; на обладнанні, де існує небезпека вибуху або займання; на тарі для зберігання і транспортування пожежо- і вибухонебезпечних речовин, а також у місцях проведення газонебезпечних робіт |
Забороняється палити |
1.2 |
Те саме, що для номера знака 1.1, і додатково у ртутних кімнатах |
Вхід (прохід) заборонено |
1.3 |
Біля входів у небезпечні зони, а також у приміщення та зони, в які закрито доступ для сторонніх людей |
Не закривати (Не відкривати) Працюють люди |
1.5 |
На арматурі (засувках, вентилях, клапанах, шиберах тощо), яку не можна закривати (відкривати) за умовами виконання роботи або за станом схеми, з пояснювальним написом: "Не закривати! Працюють люди" або "Не відкривати! Працюють люди" |
Піднімання заборонено |
1.5 |
У місцях, де піднімання працівників на обладнання, що ремонтується, небезпечне, з пояснювальним написом: "Підніматись заборонено" |
Не вмикати Працюють люди |
1.5 |
На рукоятках або штурвалах електроприводів арматури, за допомогою якої обладнання вмикається, а також на пристроях дистанційного керування (щити і пульти керування) електроприводами арматури, за допомогою якої обладнання вимикається, з пояснювальним написом: "Не вмикати! Працюють люди" |
2. Застережні |
Обережно Легкозаймисті речовини |
2.1 |
На вхідних дверях і всередині складів, у місцях зберігання, на тарі для зберігання і транспортування легкозаймистих речовин, перед входами на ділянки робіт з легкозаймистими речовинами |
Обережно Небезпека вибуху |
2.2 |
На дверях і всередині складів, в місцях зберігання, на тарі для зберігання і транспортування вибухонебезпечних матеріалів і речовин, перед входами на ділянки робіт з вибухонебезпечними матеріалами і речовинами, а також у місцях проведення газонебезпечних робіт |
Обережно Їдкі речовини |
2.3 |
На дверях і всередині складів, у місцях зберігання їдких речовин, на ділянках робіт з ними, на тарі для зберігання і транспортування їх |
Обережно Отруйні речовини |
2.4 |
На дверях і всередині складів, у місцях зберігання отруйних речовин, на ділянках проведення робіт з ними, на тарі для зберігання і транспортування їх |
Обережно Обладнання в роботі |
2.9 |
На обладнанні, розміщеному поблизу місця робіт, з пояснювальним написом: "Обережно. Обладнання в роботі" |
Обережно Небезпечна зона |
2.9 |
На межі обладнання, що ремонтується, або ділянок території теплотраси, цеху, де за станом і умовами роботи обладнання перебувати людям небезпечно, з пояснювальним написом: "Обережно. Небезпечна зона" |
3. Настановчі |
Працювати з використанням засобів захисту органів дихання |
3.7 |
Біля входу в робочі приміщення, зони або ділянки робіт, що пов'язані з виділенням шкідливих для організму людини газів, пари, аерозолів |
Працювати тут |
3.9 |
На конструкціях, у місцях, де створено безпечні умови проведення робіт |
Прохід тут |
3.9 |
Біля місця організованого проходу під час проведення ремонту обладнання з пояснювальним написом: "Прохід тут" |
Підніматись тут |
|
Біля місця організованого підйому на обладнання, що ремонтується, з пояснювальним написом: "Підніматись тут" |
Прохід держати вільним |
3.10 |
На шляхах підходу до місць розміщення пожежної техніки і до евакуаційних та запасних виходів |
Виходити тут |
3.11 |
На дверях евакуаційних або запасних виходів. На шляхах евакуації використовують з додатковою табличкою з вказівною стрілкою |
Двері тримати зачиненими |
3.12 |
З обох боків пожежних дверей, а також на дверях іншого призначення, які повинні бути зачинені з міркувань безпеки |
4. Вказівні |
Місце паління |
4.3 |
У виробничих приміщеннях і на території для зазначення місця паління |
Питна вода |
4.4 |
У виробничих приміщеннях і на території з пояснювальним написом: "Питна вода" |
Примітки: 1) Заборонні знаки призначені для заборони окремих дій. Знаки повинні бути такими: коло червоного кольору з білим полем усередині, з білою по контуру знака облямівкою і символічним зображенням чорного кольору на внутрішньому білому полі, перекресленому похилою смугою червоного кольору (кут нахилу 45 град., ліворуч зверху, праворуч внизу). Ширина кільця червоного кольору повинна бути від 0,09 до 0,1 зовнішнього діаметра, ширина похилої червоної смуги - 0,08 зовнішнього діаметра, ширина білої облямівки по контуру знака - 0,02 зовнішнього діаметра. Дозволяється використовувати заборонні знаки з пояснювальним написом, виконаним шрифтом чорного кольору. У цьому разі похилу червону смугу не наносять. На знаках пожежної безпеки пояснювальні написи необхідно наносити червоним кольором. 2) Застережні знаки призначені для попередження працівників про можливу небезпеку. Знаки повинні бути такими: рівносторонній трикутник із округленими кутами жовтого кольору з вершиною вгору, з облямівкою чорного кольору завширшки 0,05 довжини сторони, із символічним зображенням чорного кольору. 3) Настановчі знаки призначені для розміщення певних дій, які здійснюються тільки за умови виконання конкретних вимог безпеки праці (обов'язкове використання засобів захисту працівниками, які виконують роботу, прийнятих заходів щодо створення безпечних умов праці), вимог пожежної безпеки і показу шляхів евакуації. Знаки повинні бути такими: квадрат зеленого кольору з білою облямівкою по контуру завширшки 0,02 довжини сторони квадрата і білим полем квадратної форми всередині нього, сторона якого дорівнює 0,7 довжини сторони квадрата зеленого кольору. Всередині білого квадратного поля слід нанести чорним кольором символічне зображення або пояснювальний напис. На знаках пожежної безпеки пояснювальні написи необхідно виконувати червоним кольором. 4) Вказівні знаки призначені для показу місцезнаходження різних об'єктів і пристроїв, пунктів медичної допомоги, пунктів з питною водою, пожежних постів, пожежних кранів, гідрантів, вогнегасників, пунктів сповіщення про пожежу, складів, майстерень. Знаки повинні бути такими: синій прямокутник з білою облямівкою по контуру завширшки 0,02 меншої сторони прямокутника з білим квадратом усередині із стороною, що дорівнює 0,7 довжини меншої сторони прямокутника. Всередині білого квадрата повинні бути нанесені чорним кольором символічне зображення або пояснювальний напис, за винятком символів і пояснювальних написів пожежної безпеки, які необхідно виконувати червоним кольором. |
4.1.25. Луги і кислоти (крім плавикової) у невеликій кількості (від 2 до 3 л) необхідно зберігати в скляній тарі (бутлях) з притертими пробками в окремих приміщеннях, обладнаних вентиляцією.
Плавикову кислоту слід зберігати в поліетиленових посудинах або парафінованих бутлях.
Бутлі слід розміщувати в корзинах або в дерев'яних латах. Простір між бутлем і корзиною (латами) необхідно заповнити дерев'яною стружкою або соломою.
Для зберігання бутлів з сірчаною та азотною кислотами дозволяється використовувати дерев'яні матеріали - тільки після оброблення їх вогнезахисною сумішшю. Виймати бутлі з лат (корзин) необхідно тільки після випорожнення їх.
Корзини (лати) з бутлями, заповненими кислотою, слід установлювати на підлозі в один ряд. Кожен бутель повинен мати бирку з назвою кислоти.
Порожні бутлі з-під кислот слід зберігати в аналогічних умовах.
4.1.26. У виробничих цехах електростанцій необхідно передбачити місця для установлення електрозварювального обладнання, а також централізоване розведення для проведення газоелектрозварювальних робіт.
4.1.27. Матеріали, вироби, обладнання та його деталі, що знаходяться на місці проведення ремонтних робіт поза приміщеннями, слід укладати на вирівняних утрамбованих площадках, які взимку повинні очищуватись від снігу та льоду.
Відстань від матеріалів і обладнання до бровок котлованів і траншей слід визначати розрахунком на стійкість схилів, але вона повинна бути більше 1 м.
4.1.28. Відкриті для виконання робіт камери і ділянки прокладеного під землею трубопроводу повинні мати огородження, на яких необхідно встановити застережні написи і знаки безпеки, а вночі - освітлення.
Сигнальні дорожні знаки і освітлення на щитах повинні забезпечувати достатню видимість відгородженого місця з усіх боків можливого проїзду автотранспорту і проходу пішоходів.
4.1.29. Наявність горючого газу в приміщенні не допускається.
4.1.30. На підприємстві має бути перелік усіх газонебезпечних місць, а також приміщень (у тому числі і підземних споруд) із шкідливими речовинами, затверджений керівництвом підприємства (структурного підрозділу).
Біля входу в такі приміщення слід вивісити знаки безпеки - для попередження про наявність шкідливих речовин і про можливість пожежі та вибуху.
4.1.31. Двері приміщень без постійних обслуговувальних працівників слід замкнути на замок. Ключі слід видавати на період виконання робіт під розписку працівникам, які включені до списку, затвердженого керівником підприємства, і після закінчення робіт щодня повертати. Видавання і повернення ключів слід фіксувати в журналі довільної форми або в оперативному журналі.
4.1.32. На території підприємства і у виробничих приміщеннях необхідно підтримувати чистоту.
Рідини, що розлились або протекли, слід, у разі потреби, нейтралізувати і видалити, а місця, де вони були розлиті, - витерти.
Пил зі стін, підвіконників, перекриттів, сходів, поверхонь обладнання та інших місць його відкладення слід видаляти відсмоктувальними пристроями або вологим прибиранням за графіком, установленим керівництвом підприємства.
Для прибирання приміщень і обладнання не повинні використовуватись горючі речовини (бензин, гас, ацетон та ін.).
4.1.33. У виробничих приміщеннях необхідно встановити металеві ящики, що закриваються, з відділами для чистого і брудного обтирального матеріалу. Брудний обтиральний матеріал з ящиків слід прибирати щодня.
4.1.34. У виробничих приміщеннях повинні бути аптечки, укомплектовані перев'язувальним матеріалом та медикаментами. У кожній аптечці мають бути список необхідних матеріалів та медикаментів, а також вказівки щодо їхнього використання.
Місцезнаходження аптечок визначає керівник цеху (району, дільниці) за узгодженням з медпунктом (пунктом охорони здоров'я).
Аптечки слід тримати в чистоті й порядку, а запас матеріалів і медикаментів систематично поновлювати.
4.1.35. У виробничих приміщеннях необхідно вивішувати плакати, що наочно ілюструють безпечні методи роботи і правила надання долікарської допомоги.
4.1.36. У виробничих приміщеннях поблизу робочих місць повинні бути фонтанчики (або ємкості) з питною водою.
4.2. Вимоги до обладнання
4.2.1. Усі гарячі частини обладнання, трубопроводи, баки та інші елементи, торкання до яких може викликати опіки, повинні мати теплову ізоляцію. Температура на поверхні ізоляції за температури навколишнього повітря плюс 25 град. C не повинна перевищувати плюс 45 град. C.
4.2.2. Усі гарячі ділянки поверхонь обладнання і трубопроводів, що розташовані в зоні можливого попадання на них легкозаймистих, горючих, вибухонебезпечних або шкідливих речовин, слід покрити металевою обшивкою - для захисту теплової ізоляції від просочування цих речовин.
4.2.3. Трубопроводи агресивних, легкозаймистих, горючих, вибухонебезпечних або шкідливих речовин повинні бути герметичними. У місцях можливого витікання (крани, вентилі, фланцеві з'єднання, сальники тощо) слід установлювати захисні кожухи, а за необхідності - спеціальні пристрої, що дозволяють зливати з них продукти витікання у безпечне місце.
Елементи обладнання, арматуру та прилади, що потребують періодичного огляду, слід розміщувати у зручних місцях, забезпечуючи вільний прохід для обслуговування їх.
4.2.4. Елементи обладнання, арматуру, пристрої для вимірювання, керування і регулювання, а також прилади, розміщені на висоті понад 1,3 м від рівня підлоги (робочої площадки), слід обслуговувати із стаціонарних площадок із застосуванням огороджень та драбин.
Для обслуговування технологічного обладнання (котлів, теплообмінників, турбоагрегатів, фільтрів тощо) згідно з вимогами СНиП 3.03.01-87 "Несущие й ограждающие конструкции" слід установлювати постійні площадки і сходи з поручнями заввишки понад 1,0 м із суцільною обшивкою поручнів по низу понад 150 мм і одного проміжного горизонтального елемента. Перехідні площадки і сходи повинні мати поручні з обох боків. Площадки завдовжки понад 5 м повинні мати не менше двох сходів, розміщених у протилежних кінцях.
Відстань від рівня площадки до верхнього перекриття повинна перевищувати 2 м.
Похилі (з кутом нахилу до горизонту понад 75 град.) і вертикальні сходи повинні мати дугові огородження, - починаючи з висоти 2 м від їхнього нижнього кінця. Дуги цих огороджень повинні розміщуватись на відстані не більше 0,8 м одна від одної і з'єднуватись не менше ніж трьома поздовжніми смугами. Відстань від сходів до дуги повинна бути від 0,7 до 0,8 м для огороджень завширшки від 0,7 до 0,8 м.
4.2.5. Засувки і вентилі, для відкривання яких потрібні великі зусилля, слід забезпечувати механічними або електричними приводами.
4.2.6. Усі пускові пристрої і арматуру необхідно пронумерувати і нанести написи відповідно до технологічної схеми.
На маховиках керування арматурою повинні бути стрілки, що показують напрямок обертання, і літери "В" - відкрито, "З" - закрито.
На пристроях керування арматурою з електричним (електромагнітним) або механічним (пневматичним) приводом повинні наноситись написи щодо їхнього призначення і слова, що показують напрямок ходу, - "відкр.", "закр.".
Пристрої аварійного вимикання обладнання (кнопки, важелі) повинні бути червоного кольору, мати написи про їхнє призначення і бути легкодоступними для обслуговувальних працівників.
4.2.7. Рухомі частини обладнання повинні мати надійно і міцно закріплені захисні огородження - для унеможливлення випадкового торкання до них і травмування працівників.
Захисні огородження повинні бути відкидними, розсувними або знімними, виготовленими із окремих секцій. Огородження, що відкриваються уверх, повинні мати фіксацію у відкритому положенні.
В огородженнях повинні передбачатись дверцята і кришки - для зручності обслуговування захищених частин машин і механізмів.
Огородження, дверцята і кришки повинні бути забезпечені пристроями для надійного утримування їх у закритому (робочому) положенні, а у разі потреби їх необхідно зблокувати з приводом машин і механізмів - для вимкнення цих пристроїв у разі знімання (відкривання) огороджень.
Виготовляти огородження з наварених на каркас машин і механізмів дротиків та смуг заборонено.
Кожухи напівмуфт повинні мати таку конструкцію, щоб незакрита частина обертового вала з кожного боку не перевищувала 10 мм.
4.3. Вимоги до розпізнавального кольору трубопроводів і написів на них
4.3.1. Розпізнавальний колір і цифрове позначення великих груп трубопроводів повинні відповідати табл. 4.2.
Таблиця 4.2
Речовина, що транспортується |
Колір розпізнавального забарвлення |
Цифрове позначення укрупненої групи |
Назва |
1 |
вода |
зелений |
2 |
пара |
червоний |
3 |
повітря |
синій |
4 |
гази горючі |
жовтий |
5 |
гази негорючі |
жовтий |
6 |
кислоти |
оранжевий |
7 |
луги |
фіолетовий |
8 |
рідини горючі |
коричневий |
9 |
рідини негорючі |
коричневий |
0 |
горючі речовини |
сірий |
4.3.2. Розпізнавальний колір трубопроводів слід виконувати суцільним по всій поверхні комунікацій або окремими ділянками.
4.3.3. Забарвлення трубопроводів, покритих ізоляцією з обштукатуреною поверхнею або ізоляцією з корозійностійкою металевою обшивкою, по всій довжині можна не проводити. У цьому разі слід наносити ділянки розпізнавального забарвлення і за потреби застережні кольорові кільця.
4.3.4. Розпізнавальне забарвлення слід наносити окремими ділянками на трубопроводи, що розміщені всередині виробничих приміщень, решту поверхонь комунікацій рекомендується фарбувати в колір інтер'єра. У цьому разі не допускається фарбувати трубопроводи між цими ділянками в розпізнавальні кольори, що використовуються для позначення інших укрупнених груп речовин.
4.3.5. Ділянки розпізнавального кольору слід наносити в найбільш складних та небезпечних пунктах комунікацій (на відгалуженнях, біля місць з'єднань, фланців, біля місць відбирання проб і установлення КВП, біля місць проходження трубопроводів крізь стіни, перегородки, перекриття, на вводах і виводах із будівель тощо) не рідше ніж через 10 м усередині виробничих приміщень і на зовнішніх установках і через 30 - 60 м на зовнішніх магістральних трасах.
4.3.6. Ширину ділянок розпізнавального кольору необхідно приймати залежно від зовнішнього діаметра трубопроводів (з урахуванням ізоляції):
- для труб діаметром до 300 мм - до чотирьох діаметрів;
- для труб діаметром понад 300 мм - до двох діаметрів.
Дозволяється наносити ділянки розпізнавального кольору на трубопроводи діаметром понад 300 мм у вигляді смуг заввишки не менше 1/4 кола трубопроводу, ширина смуг повинна відповідати зазначеним розмірам.
4.3.7. Для позначення найбільш небезпечних за властивостями речовин, що транспортуються, на трубопроводи слід наносити застережні кольорові кільця. Колір, кількість кілець і відстань між ними повинні відповідати табл. 4.3, 4.4 і 4.5.
Таблиця 4.3
Сигнальні кольори |
Властивості речовини, що транспортується |
Червоний |
Легкозаймистість, вогненебезпечність та вибухонебезпечність |
Жовтий |
Небезпека і шкідливість (отруйність, токсичність, здатність викликати задушливість, термічні або хімічні опіки, радіоактивність, високий тиск або глибокий вакуум та ін.) |
Зелений |
Безпека або нейтральність |
Таблиця 4.4
Кількість попереджувальних кілець |
Речовина, що транспортується |
Тиск, кгс/кв.см |
Температура, град. C |
Одне |
Перегріта пара |
до 22 |
від плюс 250 до плюс 350 |
Гаряча вода, насичена пара |
від 16 до 80 |
понад плюс 120 |
Перегріта та насичена пара, гаряча вода |
від 1 до 16 |
від плюс 120 |
Горючі (у тому числі зріджені) і активні гази, легкозаймисті та горючі рідини |
до 25 |
від мінус 70 до плюс 250 |
Негорючі рідини і пара, інертні гази |
до 64 |
від мінус 70 до плюс 350 |
Перегріта пара |
до 39 |
від плюс 350 до плюс 450 |
Гаряча вода, насичена пара |
від 80 до 184 |
вище плюс 120 |
Два |
Продукти з токсичними властивостями (крім сильнодіючих отруйних речовин і димучих кислот) |
до 16 |
від мінус 70 до плюс 350 |
Горючі (у тому числі зріджені) і активні гази, легкозаймисті та горючі рідини |
від 25 до 64 |
від плюс 250 до плюс 350 і від мінус 70 до 0 |
Негорючі рідини і пара, інертні гази |
від 64 до 100 |
від плюс 350 до плюс 450 і від мінус 70 до 0 |
Перегріта пара |
незалежно від тиску |
від плюс 450 до плюс 600 |
Гаряча вода, насичена пара |
понад 184 |
понад плюс 120 |
Три |
Сильнодіючі отруйні речовини і димучі кислоти |
незалежно від тиску |
від мінус 70 до плюс 700 |
Решта продуктів з токсичними властивостями |
понад 16 |
від мінус 70 до плюс 700 |
Горючі (у тому числі зріджені) і активні гази, легкозаймисті та горючі рідини |
незалежно від тиску |
від плюс 350 до плюс 700 |
Негорючі рідини та пара, інертні гази |
незалежно від тиску |
від плюс 450 до плюс 700 |
Таблиця 4.5
Зовнішній діаметр трубопроводу (з ізоляцією), мм |
Ширина кілець і прозір між ними, мм |
Відстань між кільцями або групами кілець, м |
до 80 від 81 до 160 від 161 до 300 понад 300 |
40 50 70 100 |
2,0 3,0 4,0 6,0 |
4.3.8. У разі великої кількості паралельно розміщених комунікацій застережні кільця на всіх трубопроводах повинні бути однакової ширини і наносити їх слід з однаковим інтервалом.
4.3.9. Для позначення трубопроводів із вмістом, особливо небезпечним для здоров'я і життя людей або для експлуатації підприємства, додатково до кольорових застережних кілець слід використовувати застережні знаки безпеки згідно з табл. 4.1.
4.3.10. Застережними знаками безпеки необхідно позначати такі речовини: отруйні, вогненебезпечні, вибухонебезпечні, радіоактивні, а також інші небезпечні речовини в трубопроводах.
4.3.11. Протипожежні трубопроводи, незалежно від їхнього вмісту (вода, піна, пара для гасіння пожежі та ін.), спринклерні і дренчерні системи на ділянках запірно-регулювальної арматури і біля місць приєднання шлангів та інших пристроїв для гасіння пожежі слід фарбувати в червоний (сигнальний) колір згідно з вимогами ГОСТ 14202.
4.3.12. Відвідні і продувальні трубопроводи в атмосферу залежно від їхнього вмісту повинні мати колір розпізнавального забарвлення, прийнятий для умовного позначення укрупнених груп з кільцями відповідного сигнального кольору, розміщеними під кутом 45 град. до осі трубопроводу.
4.3.13. Якщо від дії речовин, що протікають, може змінитись відтінок розпізнавального забарвлення, трубопроводи необхідно позначити за допомогою маркувальних щитків.
4.3.14. Колір маркувальних написів і стрілок, що вказують напрям потоку і наносяться на трубопроводи і маркувальні щитки, повинен бути:
- білий - у разі зеленого, червоного або коричневого кольору трубопроводів;
- чорний - у разі синього, жовтого, оранжевого, фіолетового і сірого кольору трубопроводів.
4.3.15. Написи на трубопроводах і маркувальних щитках слід виконувати чітким шрифтом, вони не повинні містити термінів, що рідко використовуються, і незрозумілих скорочень.
Не дозволяється позначати вид речовини за допомогою хімічних формул.
4.4. Обслуговування обладнання
4.4.1. На кожному постійному робочому місці повинні бути виробничі і посадові інструкції та інструкції з охорони праці в обсязі, що є обов'язковим для даної посади або професії.
4.4.2. Перед початком проведення робіт необхідно перевірити виконання вимог підрозділу 5.4 цих Правил, що стосуються наступної роботи. У разі невиконання цих вимог і незабезпечення працівників необхідним спецодягом, спецвзуттям і засобами індивідуального захисту, працівники не мають права розпочинати роботу - незалежно від того, хто дав їм вказівку на її виконання.
У разі появи у процесі проведення роботи будь-якої небезпеки працівники повинні припинити роботу і повідомити про це керівника робіт. Продовжувати роботу дозволяється тільки після усунення виявлених порушень.
4.4.3. Обходити та оглядати обладнання дозволяється тільки після отримання дозволу від оперативних працівників, які ведуть режим роботи цього обладнання.
4.4.4. Перебування працівників поблизу люків, лазів, водовказівних стекол, а також біля запірної, регулювальної та запобіжної арматури і фланцевих з'єднань трубопроводів, що перебувають під тиском, дозволяється тільки у разі виробничої необхідності.
4.4.5. Не дозволяється ходити по трубопроводах, а також по конструкціях і перекриттях, що не призначені для проходу по них, а також спиратись і ставати на огородження площадок.
4.4.6. Під час пуску, обпресування та випробовування обладнання і трубопроводів під тиском поблизу них дозволяється перебувати тільки працівникам, які безпосередньо проводять ці роботи.
Під час проведення гідравлічного випробування обладнання у разі підвищення тиску до випробувального перебування працівників на цьому обладнанні заборонено.
Дозволяється проводити огляд зварних швів випробовуваних трубопроводів і обладнання тільки після зниження випробувального тиску до робочого - без простукування зварних швів.
Працівники, які не беруть участі у проведенні розшлаковування та обдування котла, продування нижніх точок, а також у разі несталих та аварійних режимів повинні бути виведені у безпечне місце.
4.4.7. Працівники будь-якого цеху у разі виявлення свищів у паропроводах, камерах, колекторах та трубах котла, що не обігріваються, живильних трубопроводах і корпусах арматури тощо повинні негайно повідомити про це начальника зміни цеху (блока, району) і керівника (виконавця) робіт - для вжиття необхідних заходів.
Небезпечну зону слід обгородити і вивісити застережні знаки безпеки "Обережно! Небезпечна зона", а біля входу до неї - заборонний знак безпеки "Вхід (прохід) заборонено".
4.4.8. Заборонено проводити пуск, випробування і короткочасну роботу механізмів або пристроїв за відсутності огороджень або у разі їхнього несправного стану. Заборонено також прибирати поблизу механізмів, які не мають запобіжних огороджень.
4.4.9. Під час чищення, прибирання і змащування обертових або рухомих частин механізмів не дозволяється перелазити через огородження або просовувати за них руки; не дозволяється також намотувати на руку або пальці обтиральний матеріал - під час обтирання зовнішньої поверхні працюючих механізмів.
4.4.10. Як обтиральні матеріали слід використовувати бавовняні або лляні ганчірки.
4.4.11. Надягати і знімати рушійні паси, а також підсипати каніфоль та інші матеріали під паси і стрічки конвеєрів дозволяється тільки після повного зупинення обладнання.
В газонебезпечних зонах металеві частини механізмів з пасовими приводами, де можлива поява статичної електрики, повинні бути заземлені.
4.4.12. Поправляти на ходу рушійні паси, зупиняти вручну обертові і рухомі механізми заборонено.
4.4.13. Перед кожним пусковим пристроєм (крім пристроїв дистанційного керування) електродвигунів напругою більше 1000 В, а також електродвигунів напругою до 1000 В, якщо вони установлені в приміщеннях з підвищеною небезпекою або особливо небезпечних, повинні бути діелектричні килими, а у сирих приміщеннях - ізолювальні підставки.
4.4.14. Брати в руки, торкатись обірваних, завислих, оголених, з пошкодженою ізоляцією проводів або струмопровідних предметів (дротів, труб, тросів, мокрих вірьовок тощо), що стикаються з цими проводами, а також наступати на проводи, що лежать на землі чи підлозі, заборонено.
4.4.15. Обладнання, що експлуатується, повинно бути справним і не мати несправних або вимкнених пристроїв аварійного вимикання, блокувань, захистів та сигналізації.
У разі виникнення у роботі обладнання режиму, який може спричинити нещасний випадок (гідроудари, несталий топковий режим, неприпустимо високу вібрацію, свищі тощо) слід ужити заходів щодо створення безпечних умов праці працівників згідно з вимогами виробничих та протиаварійних інструкцій.
4.4.16. Обладнання дозволяється ремонтувати тільки за умови виконання технічних заходів, що унеможливлюють його помилкове введення в дію (пуск двигуна, подавання пари або води тощо), а також самочинне переміщування або рух.
Після закінчення очищення або ремонту обладнання слід переконатись у тому, що в ньому не залишились працівники і будь-які сторонні предмети.
4.4.17. Капітальні й середні ремонти обладнання слід проводити за проектом проведення робіт (далі - ППР) або технологічною документацією (технологічними картами, інструкціями та технічними умовами на ремонт), що містять конкретні вимоги безпеки праці під час підготовки до роботи та у процесі її проведення.
У ППР повинні бути визначені такі вимоги:
- забезпечення монтажної технологічності конструкцій та обладнання;
- безпечне розміщування машин і механізмів;
- місця і засоби кріплення страхувальних канатів і запобіжних поясів під час проведення робіт на висоті;
- забезпечення засобами контейнеризації і тари для переміщування поштучних і сипких матеріалів;
- забезпечення вантажозахватними пристроями (вантажними стропами, траверсами, монтажними захватами) з урахуванням маси й габаритів вантажу, що переміщується, умов стропування і монтажу;
- забезпечення засобами тимчасового закріплення елементів, що розбираються, під час проведення демонтажу конструкцій;
- необхідність улаштування захисних перекриттів або козирків під час проведення суміщених робіт по одній вертикалі.
Крім того, в ППР повинні зазначатись:
- номенклатура пристроїв, приладів і засобів індивідуального і колективного захисту працівників;
- засоби підмощування, що призначені для виконання даного виду робіт або даної операції;
- шляхи й засоби піднімання працівників на робочі місця.
4.4.18. У виробничих приміщеннях допустима найвища температура повітря у робочій зоні в теплу пору року не повинна перевищувати:
а) на постійних робочих місцях:
- плюс 28 град. C - у разі виконання легких робіт;
- плюс 27 град. C - у разі виконання робіт середньої важкості;
б) на тимчасових робочих місцях:
- плюс 30 град. C - у разі виконання легких робіт;
- плюс 29 град. C - у разі виконання робіт середньої важкості.
4.4.19. За необхідності виконання робіт поблизу гарячих частин обладнання і неможливості забезпечення зазначених у пункті 4.4.18 цих Правил граничних температур, працівники повинні бути захищені від можливого перегрівання шляхом застосування таких запобіжних заходів, як: повітряне душування, примусова вентиляція, місцеве кондиціонування повітря, використання термозахисних костюмів та інших засобів індивідуального захисту, а також регламентація часу роботи та відпочинку.
4.4.20. Під час проведення ремонтних робіт, пов'язаних з монтажем або демонтажем обладнання та трубопроводів, а також із заміною елементів обладнання, слід виконуватися передбачену ППР або технологічною картою послідовність операцій щодо забезпечення стійкості елементів обладнання, що залишились або щойно установлюються, і запобігання падінню його демонтованих частин.
4.4.21. Збіг болтових отворів під час збирання фланцевих з'єднань слід перевіряти за допомогою ломів або оправок.
4.4.22. Для відмивання і знежирювання деталей і обладнання слід використовувати пожежобезпечні технічні мийні засоби. Ці роботи забороняється виконувати із застосуванням легкозаймистих речовин (гасу, бензину, бензолу, ацетону тощо), а також хлорпохідних вуглеводнів (трихлоретилену, дихлоретану тощо).
У виняткових випадках із дотриманням необхідних заходів пожежної безпеки допускається використовувати розміщені в закритій тарі з матеріалу, що не б'ється, горючі рідини (розчинники, бензин тощо) у кількостях, необхідних для разового використання, але не більше 1 л.
4.4.23. Відігрівати замерзлі трубопроводи горючих, вибухонебезпечних і шкідливих речовин, а також їхню арматуру необхідно вологою парою або гарячою водою. Ці роботи не дозволяється виконувати із застосуванням джерела тепла з відкритим вогнем.
4.4.24. Місця, небезпечні для проходу або перебування в них пішоходів, слід обгородити і вивісити застережні знаки безпеки згідно з табл. 4.1.
4.4.25. Очищення світильників і замінювання перегорілих електроламп, розміщених на висоті до 2,5 м, повинні виконувати працівники технологічних цехів, які мають групу з електробезпеки не нижче II, - за умови забезпечення зручного і безпечного доступу до світильників.
Замінювати плавкі вставки, оглядати і ремонтувати освітлювальну мережу, а також замінювати лампи і очищувати світильники на висоті понад 2,5 м повинні працівники електричного цеху.
Обслуговувати вибухозахищене електрообладнання повинні працівники, які пройшли спеціальне навчання і перевірку знань.
4.4.26. У місцях, що не мають стаціонарного освітлення, обслуговування обладнання повинно здійснюватись із застосуванням достатньої кількості справних переносних акумуляторних ліхтарів та електричних світильників із захисною сіткою навколо лампи. Ці ліхтарі та світильники повинні передаватись по зміні.
4.4.27. Переносні ручні електричні світильники в приміщеннях з підвищеною небезпекою і в особливо небезпечних приміщеннях повинні живитись від мережі напругою до 42 В, а за особливо несприятливих умов, коли загроза ураження електричним струмом посилюється тіснотою, незручністю виконання роботи, можливим торканням працівника до металевих заземлених елементів, - напругою до 12 В.
У приміщеннях без підвищеної небезпеки дозволяється користуватись переносними електричними світильниками напругою 220 В.
4.5. Механізоване навантажування, розвантажування та переміщування вантажів
4.5.1. Навантажувально-розвантажувальні роботи, як правило, слід проводити механізованим способом за допомогою підіймально-транспортного обладнання або засобів малої механізації.
Під час проведення навантажувально-розвантажувальних робіт, пов'язаних з використанням засобів залізничного або автомобільного транспорту, слід дотримуватись вимог "Правил техники безопасности и производственной санитарии при погрузочно-разгрузочных работах на железнодорожном транспорте (ЦМ-4771)", затверджених Міністерством шляхів сполучення СРСР 15.02.90 і Правил охорони праці на автомобільному транспорті, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 13.01.97 N 5.
4.5.2. Навантажувати перекриття і площадки необхідно з дотриманням допустимих норм, а вантажі слід підвішувати до призначених для цього згідно з ППР конструкцій будов, споруд, трубопроводів тощо.
4.5.3. Не дозволяється перебувати у траншеї під час опускання в неї труб та інших елементів обладнання і арматури, а також перебувати під обладнанням і вузлами трубопроводів до завершення їхнього закріплення.
4.5.4. Під час проведення навантажувально-розвантажувальних робіт із застосуванням екскаваторів, кранів, навантажувачів забороняється водіям і працівникам, які супроводжують вантаж, перебувати у кабіні автомобіля, не обладнаного захисним козирком.
4.5.5. Стояти під грейферами, стрілами кранів і машин, на залізничних коліях, шляхах механізмів і кранів, в районі переміщування скреперів заборонено.
4.5.6. Під час розвантажування навалочних вантажів на естакадах та коліях, укладених на висоті, люки вагонів необхідно відкривати із спеціальних містків, а закривати їх - за допомогою спеціальних люкопідіймачів.
4.5.7. Під час відкривання люків і дверей вагонів, а також бортів платформ слід стояти поза зоною можливого падіння вантажу або можливого удару бортом чи люком.
4.5.8. Для переходу із залізничних вагонів на навантажувально-розвантажувальну площадку, в складське приміщення і в зворотному напрямку необхідно установити сходи з рифленого заліза або дощок, які повинні відповідати вимогам чинних будівельних норм.
4.5.9. Вантажі (крім баласту, що розвантажується для шляхових робіт) слід розміщувати на відстані не менше 2 м від зовнішньої грані найближчої до вантажу залізничної рейки, - для штабелів заввишки до 1,2 м, а у разі більшої висоти штабелів - на відстані не менше 2,5 м.
Укладені вантажі не повинні мати частин, що стирчать (дроту, ломів, шпал тощо).
4.5.10. Пересувати залізничні вагони або платформи вздовж фронту розвантажування (навантажування) слід локомотивами, штовхачами та маневровими лебідками.
Виконувати цю роботу вручну із застосуванням найпростіших пристосувань (ручної лебідки, аншпуга тощо) дозволяється у виняткових випадках - тільки вздовж горизонтальної ділянки колії. У цьому разі у вагонах не повинно бути небезпечних вантажів і кількість вагонів повинна бути обмежена одним навантаженим або двома обов'язково зчепленими порожніми чотириосьовими вагонами. Пересувати залізничні вагони або платформи вручну дозволяється на відстань, що не перевищує довжину вагона, і під безпосереднім керівництвом спеціально призначеного працівника.
4.5.11. Перед початком пересування вагонів сходи, містки, слеги та інші пристосування, що перешкоджають пересуванню, слід прибрати, а працівників попередити про очікуване пересування вагонів.
4.5.12. На електрифікованих залізницях підніматись на дахи вагонів, цистерн, навантажених платформ, напіввагонів і контейнерів для виконання будь-яких робіт дозволяється тільки після вимкнення контактної мережі та її заземлення.
4.5.13. Під час проведення навантажувально-розвантажувальних робіт на відкритому рухомому ешелоні поблизу електрифікованої залізниці необхідно стежити, щоб працівники та інструмент, яким вони користуються, а також вироби, що навантажуються (розвантажуються), були на відстані понад 2 м від струмовідних частин контактної мережі, яка перебуває під напругою.
Роботу на рухомому ешелоні, розміщеному на відстані від 2 до 4 м від струмовідних частин контактної мережі, дозволяється проводити без знімання напруги і заземлення контактної мережі, але під наглядом спеціально призначеного працівника.
За більшої відстані від струмовідних частин нагляд не потрібен.
Розвантажувати цистерни з паливом, кислотами і лугами під проводами контактної мережі заборонено.
4.5.14. Працівників слід перевозити справними спеціально для цього призначеними транспортними засобами.
Не дозволяється перевезення працівників поза кабіною автомобіля-самоскида, автомобіля-цистерни, трактора, а також іншими спеціалізованими автомобілями (самохідними машинами і механізмами, вантажними причепами, напівпричепами, вантажними моторолерами тощо), конструкція яких не пристосована для перевезення працівників.
4.5.15. Водії (машиністи) транспортних засобів і механізмів усіх видів зобов'язані виконувати сигнали "стоп", ким би вони не подавались.
4.5.16. Перевозити вибухові, горючі, сильнодіючі отруйні, легкозаймисті та інші небезпечні вантажі, а також незнешкоджену тару з-під них необхідно з дотриманням вимог Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.93
N 1094, зі змінами та доповненнями, Правил охорони праці на автомобільному транспорті та "Инструкции по обеспечению безопасности перевозки опасных грузов автомобильным транспортом", затвердженої наказом МВС СРСР від 23.09.85 N 181.
4.5.17. Зливати кислоти та інші небезпечні вантажі з цистерн або розвантажувати їх у тарі необхідно з дотриманням вимог пункту 12.1.14 цих Правил.
4.5.18. Бутлі з кислотами, лугами та рідкими негорючими хімікатами слід перевозити в корзинах або дерев'яних латах, що відповідають вимогам пункту 4.1.25 цих Правил. Бутлі слід установлювати в кузові автомобіля і щільно закривати.
Не дозволяється ставити корзини (або лати) з бутлями одна на одну (у два яруси) без міцних прокладок, що оберігають нижній ярус від розбивання під час перевезення.
4.5.19. Горючі рідини необхідно перевозити на автомобілях із застосуванням металевої тари із щільно загвинченою пробкою. Перевозити такі рідини у бутлях, бідонах, відрах і подібних їм ємкостях заборонено.
4.5.20. До керування авто- і електронавантажувачами повинні допускатись працівники віком не молодше 18 років, які пройшли навчання з будови і експлуатації навантажувачів і мають посвідчення на право керувати ними. Водії електронавантажувача повинні мати I групу з електробезпеки.
Експлуатувати навантажувачі необхідно з дотриманням вимог інструкцій заводів-виробників навантажувачів.
4.5.21. Для навантажування і розвантажування штучних вантажів необхідно передбачати з боку під'їзду транспортних засобів на висоті підлоги кузова транспортного засобу спеціальні площадки (платформи, естакади, рампи) завширшки понад 1,5 м з кутом нахилу до 5 град.
Ширина естакади, що призначена для пересування транспортних засобів, повинна бути понад 3 м.
Естакади, рампи складів, під'їзних шляхів необхідно обладнати колесовідбійними запобіжними пристроями, - щоб перешкодити з'їзду і перекиданню транспортних засобів.
4.5.22. Навантажувально-розвантажувальні роботи з важкими (масою понад 3 т) і довгомірними (завдовжки понад 6 м) вантажами, а також роботи, що виконуються за допомогою грейфера та інших механічних вантажозахватних пристроїв, дозволяється проводити лише за відсутності працівників у кузові транспортного засобу.
4.5.23. Під час установлення транспортних засобів для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт необхідно вживати заходів щодо запобігання самочинному руху цих засобів.
4.5.24. Площадки для проміжного складування вантажів слід розміщувати на відстані понад 2,5 м від залізничних колій і автомобільних доріг.
4.5.25. Вантажі на площадці необхідно складувати таким чином:
- цеглу в пакетах на піддонах - не більше ніж у 2 яруси; у контейнерах - в 1 ярус;
- плиткові матеріали (плити азбестоцементні, листи азбестоцементні хвилясті і плоскі) - у стопи заввишки до 1 м;
- теплоізоляційні вироби і конструкції у контейнерах і піддонах - у штабелі не більше ніж у 2 яруси;
- дрібносортовий метал - у стелажі заввишки до 1,5 м;
- великогабаритне і важке обладнання та його частини - в 1 ряд на підкладках;
- чорні прокатні метали (швелери, двотаврові балки, сортова сталь) - у штабелі заввишки до 1,5 м з підкладками і прокладками;
- листовий метал - у штабелі заввишки до 1 м; установлювати металеві листи на ребро заборонено;
- труби діаметром до 300 мм - у штабелі заввишки до 3 м на підкладках і прокладках з кінцевими упорами;
- труби діаметром понад 300 мм - у штабелі заввишки до 3 м; складування здійснюється у сідло без прокладок.
Нижній ряд труб слід укладати на підкладки, закріплювати інвентарними металевими башмаками або кінцевими упорами, надійно закріпленими на підкладках.
4.6. Ручне навантажування, розвантажування та переміщування вантажів
4.6.1. Під час піднімання і переміщування вантажів вручну слід дотримуватись норм перенесення вантажів, установлених чинним законодавством.
4.6.2. Дороги, по яких переміщують вантажі, слід підтримувати у чистоті: захаращувати їх не допускається.
4.6.3. У разі застосування будь-яких такелажних пристосувань (котків, сходів, тачок, канатів та ін.), а також ломів, лопат тощо необхідно перевіряти їхню справність перед початком проведення робіт.
4.6.4. Під час навантажування труб, бочок і розвантажування їх з автомашин і платформ слід використовувати похилі площадки або лати з утриманням вантажів канатами.
4.6.5. Стояти слід завжди збоку від вантажу, який піднімають або опускають по похилій площині.
4.6.6. Канат, що застосовується для навантажування і розвантажування, слід підбирати з урахуванням маси вантажу.
Швидкість опускання вантажу повинні регулювати працівники, які перебувають у кузові автомашини (на платформі).
4.6.7. Не дозволяється одночасне розвантажування автомашини або платформи і прибирання (перенесення на інше місце) раніше спущених вантажів.
4.6.8. Наповнений бутель повинні переносити обов'язково двоє працівників.
Бутель разом з корзиною (латами) слід розміщувати у спеціальному дерев'яному ящику з ручками або переносити на спеціальних носилках з отвором посередині і латами, в які бутель повинен входити разом з корзиною на 2/3 висоти.
На короткі відстані і по сходах дозволяється переносити бутлі двом працівникам у корзинах - тільки після попередньої перевірки дна корзини і ручок на міцність.
Допускається перевозити бутлі на спеціальних візках.
4.6.9. Під час перекочування дерев'яних бочок по землі підштовхувати їх слід біля обручів; тягнути за краї бочки не дозволяється.
Важкі бочки слід переміщувати на роликах або котках.
4.6.10. У виробничих приміщеннях переносити вручну довгомірні вантажі дозволяється лише у разі незначного обсягу робіт.
Довгомірні вантажі слід переносити за допомогою спеціальних захватних пристосувань у вигляді кліщів.
Дозволяється переносити довгомірні вантажі на плечах кількома працівниками однакового зросту. Під час перенесення і скидання таких вантажів працівники, які їх переносять, повинні стояти з одного боку вантажу.
Переносити вантаж на держаках лопат, ломах тощо заборонено.
4.6.11. Під час проведення навантажувально-розвантажувальних робіт уночі всі робочі місця повинні бути освітлені.
4.7. Проведення робіт на висоті
4.7.1. Роботи на висоті 1,3 м і більше від рівня підлоги (робочої площадки) слід виконувати із застосуванням засобів підмощування, які повинні відповідати вимогам Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001
N 252.
Допускається, за необхідності, виконання невеликих за обсягом або тривалістю робіт на висоті 1,3 м і більше з приставних переносних драбин з обов'язковим застосуванням запобіжного пояса і карабіна, який повинен бути надійно закріплений до елементів конструкції.
4.7.2. Видаляти частини обладнання, що демонтуються, і сміття слід механізованим способом у закритих ящиках і контейнерах або по закритих жолобах.
Дозволяється скидати сміття з висоти до 3 м - без застосування жолобів або інших пристосувань. Місце, на яке скидають сміття, слід з усіх боків обгородити або біля нього повинен стояти працівник, який попереджує про небезпеку.
4.7.3. Під час проведення робіт з використанням риштувань працівниками кількох підрядних організацій відповідальність за їхній стан несе організація, що прийняла риштування в експлуатацію.
Якщо під час проведення робіт використовуються риштування працівниками кількох підрядних організацій, то кожний керівник робіт цих організацій повинен оглядати їх щодня.
4.7.4. Установлювати і розбирати риштування слід під керівництвом і наглядом виконавця робіт з дотриманням послідовності виконання робіт, передбаченої ППР.
Працівників, які установлюють і розбирають риштування, повинен проінструктувати керівник робіт щодо способів і послідовності проведення цих робіт і заходів безпеки.
Доступ сторонніх осіб у зону, де установлюються або розбираються риштування чи поміст, заборонено.
4.8. Зварювальні та інші вогневі роботи
4.8.1. Електрозварювальні, газополуменеві та інші вогневі роботи слід проводити з дотриманням вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України 22.06.95
N 400, зареєстрованих в Мін'юсті України 14.07.95 за N 219/755, та Правил пожежної безпеки в компаніях, на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України, затверджених наказом Міненерго України 25.01.99
N 27, зареєстрованих в Мін'юсті України 01.04.99 за N 203/3496.
4.8.2. Вогневі роботи на обладнанні, розміщеному в зоні діючого устаткування і у виробничих приміщеннях, слід проводити за нарядом-допуском (далі - наряд), форма якого наведена в додатку 1 до цих Правил.
У рядку "Виконати заходи щодо підготовки робочих місць" наряду слід зазначити, крім заходів щодо підготовки робочих місць і заходів безпеки, також заходи щодо забезпечення робочого місця первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог
Правил пожежної безпеки в Україні.
Оформлений наряд є одночасно дозволом на проведення вогневих робіт.
Вогневі роботи, що проводяться у спеціально відведених і обладнаних місцях у цехах, майстернях і на відкритих площадках, виконуються без оформлення наряду. Місця проведення таких робіт повинні бути обгороджені і мати відповідні написи.
4.8.3. Під час проведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечному обладнанні (мазутних резервуарах, газопроводах, газорозподільних пунктах, мастилопроводах, бункерах з пилом тощо) наряд повинен узгоджувати головний інженер підприємства, а заходи пожежної безпеки, зазначені у наряді, - посадова особа, відповідальна за пожежну безпеку підприємства.
4.8.4. У разі виникнення аварій зварювальні та інші вогневі роботи дозволяється виконувати без оформлення наряду, але обов'язково під безпосереднім наглядом начальника цеху (підрозділу) або за його вказівкою під наглядом іншого відповідального інженерно-технічного працівника цього цеху (підрозділу).
4.9. Радіографічна дефектоскопія обладнання
4.9.1. Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання, організації виробничого процесу і засобів захисту працівників від радіоактивного випромінювання повинні відповідати вимогам "Санитарных правил по радиоизотопной дефектоскопии", затверджених МОЗ СРСР 07.08.74, N 1171/74.
4.9.2. Норми радіаційної безпеки, порядок проведення робіт, облік, зберігання і видавання дефектоскопів, утримання приміщень, заходи особистої профілактики, система організації, обсяг і порядок проведення радіаційного контролю, включаючи розроблення заходів щодо попередження і ліквідації аварій, повинні відповідати вимогам
Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.07.97
N 208, та Норм радіаційної безпеки України (доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення) (НРБУ-97/Д-2000), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України 12.07.2000 N 116.
4.9.3. До проведення робіт з дефектоскопії повинні допускатись працівники, які пройшли навчання з правил безпеки проведення таких робіт і мають у посвідченні про перевірку знань запис на право проведення робіт з дефектоскопії.
4.9.4. Керівник підприємства несе відповідальність за зберігання джерел іонізуючого випромінювання і забезпечення таких умов збереження, одержання, використання, витрачання і списування з обліку усіх джерел випромінювання, за яких неможливо їх загубити або безконтрольно використати.
4.9.5. Ремонт, заряджання (перезаряджання), розкривання захисних блоків радіаційних головок і вилучення джерел випромінювання повинна проводити тільки спеціалізована організація.
4.9.6. Потужність еквівалентної дози випромінювання від переносних і стаціонарних дефектоскопічних апаратів не повинна перевищувати: 100 мбер/год - на відстані 0,1 м від поверхні блока захисту апарата з джерелом випромінювання; 3 мбер/год - на відстані 1 м від поверхні блока захисту апарата з джерелом випромінювання.
4.9.7. Роботи з дефектоскопії повинна виконувати бригада, яка складається не менше ніж з двох працівників.
Бригада повинна виконувати роботи з дефектоскопії з дотриманням вимог пункту 4.9.1 цих Правил.
З метою убезпечення роботи бригади слід розробити заходи щодо зниження потужності дози у разі зовнішнього опромінювання всього тіла на робочих місцях до 2,9 мбер/год, а в суміжних приміщеннях - до 0,24 мбер/год.
Граничнодопустима доза опромінювання протягом календарного року для працівників, які виконують роботи із застосуванням джерел іонізуючого випромінювання, не повинна перевищувати 5 бер.
4.9.8. Зону, у межах якої потужність дози опромінювання перевищує 0,24 мбер/год, слід обгородити легким переносним бар'єром і на межі цієї зони вивісити знаки радіаційної безпеки.
4.9.9. Пересувні і переносні радіоізотопні дефектоскопи слід зберігати у спеціально відведених приміщеннях (сховищах), - що убезпечують зберігання їх і перешкоджають доступу до них сторонніх осіб.
4.9.10. Організацію тимчасових сховищ поза територією підприємства слід попередньо узгодити з місцевими органами санітарно-епідеміологічної служби і органами внутрішніх справ.
Потужність еквівалентної дози на зовнішній поверхні такого сховища або на його огородженні, що перешкоджає доступу сторонніх осіб, повинна бути до 0,1 мбер/год, а у сховищах, що розташовані в санітарно-захисній зоні підприємства, - до 2,9 мбер/год.
4.9.11. Джерела іонізуючого випромінювання повинен видавати виконавцям робіт відповідальний працівник з місць їхнього зберігання - з обов'язковою реєстрацією у прибутково-видатковому журналі.
Виконавці робіт несуть відповідальність за збереження джерел іонізуючого випромінювання з моменту отримання і до повернення або списування їх.
4.9.12. Вивезення джерел іонізуючого випромінювання для проведення робіт з використанням їх поза межами підприємства повинно проводитись згідно з вимогами
Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97) та Норм радіаційної безпеки України (доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення) (НРБУ-97/Д-2000).
4.9.13. Під час застосування пересувних або переносних дефектоскопів слід дотримуватись таких вимог:
- направляти випромінювання переважно у бік землі або у той бік, де відсутні люди;
- віддаляти джерела від обслуговувальних працівників та інших осіб на можливо більшу відстань;
- обмежити тривалість перебування працівників поблизу джерел випромінювання;
- використовувати пересувні огородження і захисні екрани;
- вивішувати застережні плакати безпеки, які повинні бути чітко видні на відстані більше 3 м.
4.9.14. Радіаційний контроль при використанні переносних і пересувних дефектоскопів повинен містити:
- вимірювання потужностей експлуатаційних доз випромінювання і (або) густини потоків швидких нейтронів на відстанях 0,1 і 1 м від поверхні радіаційної головки - не рідше двох разів на місяць;
- контроль ефективності захисту транспортних засобів, сховищ і суміжних з ними приміщень - не рідше двох разів на рік;
- вимірювання потужностей експозиційних доз випромінювання, густини потоків швидких нейтронів на робочих місцях і визначення розмірів радіаційно-небезпечних зон - один раз на квартал, а також кожного разу у випадку змінювання технології просвічування;
- визначення рівнів радіоактивного забруднення дефектоскопів, транспортних засобів і сховищ - не рідше одного разу на квартал;
- вимірювання індивідуальних доз опромінювання працівників, які здійснюють виробничий процес, - постійно.
4.9.15. Працівників, які виконують роботи із застосуванням пересувних і переносних дефектоскопів, необхідно забезпечувати двома типами дозиметрів - прямопоказувальними і фотодозиметрами або термолюмінісцентними, які слід розміщувати у верхній кишені спецодягу.
4.9.16. Для проведення виробничого процесу за допомогою стаціонарних дефектоскопів необхідно обладнати спеціальні приміщення (робочі камери).
Пульт керування стаціонарним дефектоскопом необхідно розміщувати поза робочою камерою, в якій не слід установлювати обладнання, що не використовується у виробничому процесі.
4.9.17. Усі двері робочої камери повинні мати блокування з механізмом переміщування джерел випромінювання.
Сигналізація про положення джерела випромінювання повинна виводитись на пульт керування дефектоскопом і світлове табло над вхідними дверима у робочу камеру. Проводити виробничий процес з несправними блокуванням і сигналізацією заборонено.
4.9.18. У разі використання стаціонарних установок із спрямованим пучком випромінювання пучок слід направляти переважно у бік землі - у разі розміщення на першому поверсі, а якщо це неможливо, - на зовнішній бік приміщення, що не має вікон і забезпечує захист від випромінювання.
4.9.19. Радіаційний контроль в пультовій і приміщеннях, суміжних з робочою камерою, у разі використання стаціонарних дефектоскопів повинен полягати у вимірюванні потужності експозиційних доз випромінювання і (або) густини потоків швидких нейтронів від радіаційних головок. Потужність експозиційних доз випромінювання та густина потоків швидких нейтронів від джерел випромінювання повинні бути безпечними відповідно до
Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97) та Норм радіаційної безпеки України (доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення) (НРБУ-97/Д-2000).
4.9.20. Робочу частину стаціонарних апаратів і установок з відкритим або з необмеженим за напрямком пучком випромінювання слід розміщувати в окремому приміщенні - переважно в окремому будинку або окремому крилі будинку; матеріал і товщина стін, підлоги, стелі такого приміщення за будь-яких положень радіоактивного джерела і напрямків пучка повинні забезпечувати послаблення первинного і розсіяного випромінювання у суміжних приміщеннях і на території підприємства до допустимих значень згідно з вимогами
Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97).
4.9.21. На поверхні радіаційної головки, контейнера, зовнішньої упаковки транспортного пакувального комплекту і на зовнішніх дверях сховищ слід наносити знаки радіаційної небезпеки.
4.9.22. Під час роботи обладнання з джерелами іонізуючого випромінювання про всі випадки невідповідності індивідуальних засобів захисту вимогам, які до них висуваються, кожен працівник повинен доповісти своєму безпосередньому керівникові (працівникові, який відповідає за експлуатацію обладнання з джерелом іонізуючого випромінювання).
4.10. Проведення робіт у резервуарах та підземних спорудах. Газонебезпечні роботи
4.10.2. Безпосередньо перед спусканням у резервуар, підземну споруду, перед тим, як увійти у газонебезпечне приміщення, необхідно перевірити в них вміст небезпечних і шкідливих речовин у повітрі робочої зони і достатність кисню (вміст кисню повинен бути понад 20 % від об'єму).
Аналіз повітряного середовища слід проводити щодня перед початком проведення робіт.
Необхідність контролю повітря робочої зони у газонебезпечному приміщенні або газонебезпечній підземній споруді в період проведення робіт повинен визначати керівник робіт.
Газонебезпечні роботи слід проводити під безпосереднім наглядом керівника робіт.
4.10.3. Характеристики вибухонебезпечних і шкідливих газів, що найчастіше трапляються у підземних спорудах, наведена у додатку 2 до цих Правил.
4.10.4. Працівники цеху (району, дільниці) повинні знати перелік газонебезпечних підземних споруд, зазначених у пункті 4.1.30 цих Правил.
Ці споруди необхідно зазначати на технологічній схемі і маршрутній карті; вони повинні мати пофарбовані люки (рекомендується другу кришку люка або його циліндричну частину фарбувати у жовтий колір).
4.10.5. Для визначення стану повітряного середовища у резервуарі, підземній споруді, газонебезпечному приміщенні допускаються працівники, які пройшли навчання, вміють користуватись засобами вимірювань для контролю небезпечних і шкідливих речовин і мають у посвідченні відповідний запис на право виконання таких робіт.
4.10.6. Відбирати проби для аналізу повітряного середовища слід за допомогою шланга, який опускається в отвір люка резервуара, підземної споруди або установлюється у напіввідчинені двері газонебезпечного приміщення.
Кінець шланга слід опускати на відстань від рівня підлоги (дна резервуара) не більше 1 м - у разі відбирання проби з нижньої частини підземної споруди або резервуара, в якому може бути виявлена шкідлива речовина, важча за повітря, та на 20 - 30 см - у разі відбирання проби з його верхньої частини, в якій може бути виявлена шкідлива речовина з меншою щільністю, ніж повітря.
4.10.7. Спускатись у резервуари та підземні споруди і входити у газонебезпечні приміщення для відбирання проб повітря заборонено.
4.10.8. До початку і під час проведення робіт у резервуарі, підземній споруді, газонебезпечному приміщенні необхідно забезпечити природну або примусову вентиляцію їх.
Природну вентиляцію камер і каналів слід створювати відкриванням не менше двох люків з установленням біля них спеціальних козирків, що спрямовують повітряні потоки.
Примусову вентиляцію слід проводити за наявності у повітрі резервуара, підземної споруди або іншого газонебезпечного приміщення шкідливих речовин або за температури повітря у ньому понад плюс 30 град. C.
Для створення примусової вентиляції можна використовувати вентилятори або компресори, які повністю замінюють повітря у підземній споруді або резервуарі протягом 10 - 15 хв. Шланг вентилятора, опущений у підземну споруду, не повинен доходити до рівня підлоги на 20 - 25 см.
Якщо природна або примусова вентиляція не забезпечує повного видалення небезпечних або шкідливих речовин, спускатись у резервуар, підземну споруду, входити в газонебезпечне приміщення дозволяється тільки у шланговому або киснеізолювальному протигазі, рятувальному поясі з прикріпленою до нього рятувальною вірьовкою, другий кінець якої повинен бути в руках наглядача.
4.10.9. Проводити вентиляцію резервуарів, підземних споруд, газонебезпечних приміщень за допомогою кисню заборонено.
4.10.10. В обох напрямках руху транспорту на відстані 10 - 15 м від відкритих люків підземних споруд, розміщених на проїзній частині дороги, слід установити застережний дорожній знак. За населеними пунктами на відстані понад 50 м від місця проведення робіт з боку руху транспорту додатково слід виставити застережний дорожній знак. Місце проведення робіт необхідно обгородити. Обгороджену зону взимку слід очищувати від снігу, льоду і посипати піском.
Вночі й у разі недостатньої видимості застережні дорожні знаки та огородження біля місця проведення робіт мають бути освітлені лампами напругою до 42 В.
Під час перерви в роботі, після закінчення робочого дня або після закінчення роботи залишати огородження і відкриті люки на проїзній частині дороги заборонено.
Під час проведення робіт у підземній споруді, розташованій поза проїзною частиною дороги, як огородження, які повинні стояти протягом усього часу проведення робіт в цій споруді, слід використовувати переносні триноги, установлювані біля кожного відкритого люка.
4.10.11. Перед допуском працівників до проведення робіт усередині резервуарів, підземних споруд необхідно вивести з роботи і відділити заглушками трубопроводи, через які можливе попадання вибухонебезпечних, пожежонебезпечних, агресивних та отруйних речовин. Відключальну арматуру слід закривати. Вентилі відкритих дренажів, з'єднаних з атмосферою, повинні бути відкриті. З електроприводів арматури та електричних кіл їхнього керування слід зняти напругу. Штурвали (маховики) неелектрифікованої арматури необхідно заблокувати ланцюгами або іншими пристосуваннями і замкнути на замок. На перекритій запірній арматурі необхідно вивісити заборонні знаки безпеки "Не відкривати! Працюють люди".
4.10.12. Під час відкривання люка резервуара, підземної споруди слід стояти з навітряного боку (спиною або боком до вітру).
4.10.13. Тривалість перебування працівників у резервуарі, підземній споруді, газонебезпечному приміщенні, а також тривалість відпочинку (з виходом із цих об'єктів) залежно від умов і характеру роботи повинен визначати керівник робіт.
4.10.14. Працювати в резервуарі чи підземній споруді за температури повітря вище зазначеної у пункті 4.4.18 цих Правил допускається тільки у разі виникнення аварії, - якщо вона загрожує життю працівників, може спричинити руйнування обладнання тощо, - з дозволу керівника робіт і під його безпосереднім керівництвом. Таку роботу дозволяється виконувати лише за умови обов'язкового вжиття необхідних заходів щодо захисту працівників від можливого перегрівання та опіків: робота повинна виконуватись в теплому спецодязі, а за наявності в підземній споруді або резервуарі рідкого середовища - також з використанням гумового взуття; режим роботи і відпочинку в цьому разі визначає керівник робіт.
4.10.15. Заборонено перебувати всередині резервуара чи підземної споруди за температури повітря понад плюс 50 град. C (температура повітря вимірюється на відстані 0,7 м від стінки резервуара (підземної споруди)), а також за наявності в них води, нагрітої до температури понад плюс 45 град. C. За температури води менше плюс 45 град. C рівень води над підлогою не повинен перевищувати 200 мм.
За наявності пари в резервуарі чи підземній споруді працівники повинні перебувати в них у шланговому або киснеізолювальному протигазі, рятувальному поясі з рятувальною вірьовкою.
4.10.16. Для виконання робіт усередині газонебезпечного резервуара (приміщення, підземної споруди тощо) повинна призначатись бригада не менше ніж з трьох працівників, які заздалегідь повинні бути проінструктовані про порядок проведення роботи та можливу небезпеку під час її виконання, а також повинна бути перевірена правильність їхніх дій на робочому місці.
Один із членів бригади повинен працювати всередині резервуара, а двоє інших членів бригади (наглядачі) повинні стояти зверху біля люка або дверей газонебезпечного приміщення і стежити за роботою працівника, який виконує роботу всередині резервуару, і за станом повітрозабірного патрубка шлангового протигазу.
Один із наглядачів повинен тримати в руках кінець рятувальної вірьовки, а другий її кінець повинен бути прикріплений до рятувального пояса працівника, який перебуває всередині резервуара.
Наглядач повинен відпускати або натягувати рятувальну вірьовку і шланг лише за сигналом працівника, який виконує роботу в резервуарі. Другий наглядач повинен бути з надягненим рятувальним поясом і мати при собі шланговий протигаз у положенні "наготові".
Якщо в діях працівника, який виконує роботу всередині резервуара, з'явились ознаки нездужання, намагання зняти протигаз тощо, а також у разі виникнення інших небезпечних непередбачених обставин, роботу слід негайно припинити, а працівника з резервуару евакуювати.
Працювати всередині резервуара повинен тільки один працівник. У разі необхідності проведення робіт всередині резервуара двома працівниками слід призначити ще одного наглядача та передбачити заходи щодо одночасного надання допомоги обом цим працівникам.
4.10.17. Наглядачі не мають права відлучатись від люка резервуара чи підземної споруди і відволікатись на інші роботи доти, доки там перебуває працівник.
Під час проведення робіт у глибокій і довгій підземній споруді, коли зоровий нагляд за працівником, який виконує в ній роботу, підтримувати неможливо, з ним слід організувати радіозв'язок, зв'язок по телефону або за допомогою загальноприйнятих сигналів.
У разі потреби до потерпілого може спуститись лише один із наглядачів в попередньо надягнених протигазі та рятувальному поясі, передавши кінець рятувальної вірьовки іншому наглядачеві, який повинен залишитись біля люка або дверей газонебезпечного резервуара чи підземної споруди.
4.10.18. Перед початком проведення робіт необхідно перевірити справність протигаза і шлангів.
Герметичність протигаза і шланга перевіряється затискуванням рукою кінця шланга в надягненому протигазі. Якщо в такому положенні дихати неможливо, то протигаз справний.
У протигаза з примусовим подаванням повітря необхідно перевірити також справність повітродувки і роботу її приводів.
4.10.19. Перед спусканням у газонебезпечний резервуар, газонебезпечну підземну споруду, а також перед тим, як увійти в газонебезпечне приміщення, гофрований шланг, що підводить повітря до дихального клапана маски протигаза, необхідно закріпити на поясному ремені.
Повітрозабірні патрубки протигаза слід розміщувати з навітреного боку від місця виділення або місця можливого виділення шкідливих речовин і укріплювати таким чином, щоб не допустити засмоктування пилу з поверхні грунту.
За відсутності примусового подавання повітря за допомогою вентилятора довжина шланга має бути менше 15 м, а у разі примусового подавання - менше 40 м. Шланг не повинен мати різких перегинів або чим-небудь затискуватись.
4.10.20. Аналіз повітря у підземній споруді або резервуарі слід проводити газоаналізатором вибухозахищеного типу, а за його відсутності - відбиранням проби повітря і аналізу його поза спорудою чи резервуаром.
4.10.21. Під час проведення робіт усередині газонебезпечного резервуара, газонебезпечної підземної споруди або газонебезпечного приміщення слід обов'язково застосовувати рятувальні пояси і рятувальні вірьовки.
Рятувальні пояси повинні мати наплічні ремені з боку спини з кільцем на їхньому перетині для кріплення рятувальної вірьовки.
Рятувальний пояс слід підганяти таким чином, щоб кільце було не нижче лопаток.
4.10.22. Під час проведення газонебезпечних робіт слід дотримуватись таких вимог:
- як переносне джерело світла слід використовувати акумуляторні ліхтарі тільки у вибухозахищеному виконанні або світильники напругою до 12 В, які живляться від трансформатора із заземленою вторинною обмоткою, установленого поза газонебезпечного резервуара, газонебезпечної підземної споруди або газонебезпечного приміщення (застосування автотрансформаторів для живлення переносних світильників заборонено). Заборонено також вмикати і вимикати світильники у газонебезпечних місцях, а також використовувати відкритий вогонь. Апаратуру керування освітленням і вентиляцією необхідно винести за межі газонебезпечного приміщення;
- інструмент повинен бути виготовлений з кольорового металу, який не дає іскроутворення. Допускається використання інструменту з чорного металу - за умови, що його робоча частина ретельно змащена густим мастилом;
- використовувати електродрилі та інші електрифіковані інструменти, а також пристосування, що дають іскріння, заборонено;
- взуття працівників повинно бути без сталевих підківок і цвяхів, у противному разі слід взувати калоші.
4.10.23. Для зв'язку наглядача з працівником, який перебуває у підземній споруді, за допомогою рятувальної вірьовки слід використовувати таку сигналізацію:
- один ривок рятувальної вірьовки працівника, який виконує роботу у споруді (резервуарі), означає "Підтягуй шланг і вірьовку". У цьому разі підтягувати їх треба після подавання наглядачем сигналу (одного ривка) і отримання відповідного сигналу з газонебезпечної підземної споруди (резервуара) у вигляді одного ривка. Якщо відповідь не отримано, необхідно витягувати з газонебезпечної підземної споруди не тільки шланг і вірьовку, а й працівника; у цьому разі можливо, що ривок трапився через падіння працівника;
- два ривки означають "Спусти шланг і вірьовку". Такий сигнал подає працівник, який перебуває у газонебезпечній підземній споруді (резервуарі), коли йому треба здійснити переміщення;
- три ривки означають "Усе в порядку".
Рятувальну вірьовку і шланг повинен тягти працівник, який перебуває у газонебезпечній підземній споруді (резервуарі). Тому наглядач повинен так тримати вірьовку і шланг, щоб не заважати їхньому переміщуванню і не давати можливості їм падати. Як тільки працівник, який виконує роботу у споруді (резервуарі), перестав пересуватись, він повинен подати сигнал - три ривки, що означає "Усе в порядку". Наглядач, не отримавши сигнал після зупинення руху вірьовки і шланга, повинен запросити працівника, який перебуває у споруді (резервуарі), одним ривком, на який він повинен отримати відповідь трьома ривками;
- неодноразові ривки рятувальної вірьовки, що подає наглядач, означають, що працівник, який перебуває у газонебезпечній підземній споруді (резервуарі), повинен підійти до люка або піднятись на поверхню. Такі самі сигнали, що подає працівник, який перебуває всередині резервуара, означають вимогу витягувати його з резервуару.
4.10.24. Наглядачі повинні розміщуватись з навітреного боку, періодично упевнюватись у самопочутті працівника, який перебуває всередині резервуара, за його сигналом опускати і витягувати назовні рятувальну вірьовку і шланг.
4.10.25. У разі нанесення на внутрішні поверхні підземних споруд (резервуарів) захисних покриттів, що супроводжується виділенням шкідливих і вибухонебезпечних речовин, слід передбачати примусове видалення цих речовин.
4.10.26. Під час виконання робіт у киснеізолювальному протигазі необхідно стежити, щоб залишковий тиск кисню в балоні протигаза був достатній для забезпечення повернення працівника, який виконує роботу в протигазі, від місця проведення робіт до незагазованої зони.
4.10.27. Кришки підземних люків необхідно відкривати і закривати за допомогою спеціальних гаків завдовжки понад 500 мм; виконувати ці операції безпосередньо руками, гайковими ключами або іншими, не призначеними для цього, предметами заборонено.
4.10.28. Перед тим, як закривати люки після закінчення роботи, керівник і виконавець робіт повинні перевірити, чи не залишився випадково всередині підземної споруди (резервуара) хто-небудь з працівників, а також чи не залишились забуті там матеріали, інструменти та інші сторонні предмети.
Після закінчення робіт у підземній споруді (резервуарі) всі люки повинні бути закриті.
4.11. Обслуговування теплообмінних апаратів та трубопроводів
4.11.1. Організацію виконання робіт з обслуговування теплообмінних апаратів і трубопроводів слід проводити відповідно до вимог Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 18.10.94 N 104, та Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 08.09.98
N 177, зареєстрованих в Мін'юсті України 07.10.98 за N 636/3076.
4.11.2. Заборонено експлуатувати теплообмінні апарати після закінчення терміну чергового інспекторського огляду або у разі виявлення дефектів, що можуть спричинити порушення надійної і безпечної роботи, а також у разі відсутності і несправності елементів їхнього захисту і регуляторів рівня. Про виявлені дефекти та несправності слід зробити запис у паспорті теплообмінного апарата із зазначенням причини заборони його експлуатації.
4.11.3. Усі трубопроводи і теплообмінні апарати повинні мати у верхніх точках повітряні клапани, а в нижніх точках і застійних зонах - дренажні пристрої, що сполучаються безпосередньо з атмосферою.
4.11.4. Заборонено під час роботи теплообмінного апарата проводити його ремонт або виконувати роботи, пов'язані з ліквідацією нещільностей з'єднань окремих елементів апарата, що перебувають під тиском, - за винятком випадків, зазначених у пункті 4.11.14 цих Правил.
4.11.5. Справність запобіжних клапанів, манометрів та іншої арматури теплообмінного апарата повинні перевіряти працівники, що їх обслуговують, відповідно до інструкції з обслуговування теплообмінних апаратів.
4.11.6. Теплообмінний апарат або ділянку трубопроводу, що підлягають ремонту, необхідно перекрити як з боку суміжних теплопроводів і обладнання, так і з боку дренажних і обвідних ліній, - щоб уникнути попадання в них пари або гарячої води,
Дренажні лінії і повітряні клапани, що сполучаються безпосередньо з атмосферою, повинні бути відкриті.
4.11.7. Виводити з роботи для ремонту або для внутрішнього огляду теплообмінні апарати і ділянки трубопроводу, що від'єднується від діючого обладнання, необхідно двома послідовно установленими засувками, між якими повинен бути дренажний пристрій, що сполучається безпосередньо з атмосферою.
Допускається однією засувкою виводити з дії теплообмінний апарат або ділянку трубопроводу з тиском до 6 МПа (60 кгс/кв.см); у цьому разі не повинно бути виходу пари в атмосферу крізь дренаж, який відкрито на час ремонту або внутрішнього огляду на виведеній з роботі ділянці.
У разі проведення робіт усередині теплообмінного апарата або трубопроводу і якщо арматура трубопроводу, що виводиться з дії, фланцева, необхідно обов'язково перекрити арматуру й установити заглушку. Товщина заглушки повинна відповідати параметрам робочого середовища. Для полегшення перевірки встановлення заглушок останні повинні мати добре видимі хвостовики.
4.11.8. З теплообмінних апаратів і трубопроводів, виведених з роботи для ремонту, слід зняти тиск і звільнити їх від пари і води. З електроприводів вимикальної арматури необхідно зняти напругу, а з мережі живлення електроприводів - запобіжники. Цю арматуру необхідно закрити. Вентилі відкритих дренажів, що сполучаються безпосередньо з атмосферою, необхідно відкрити. Вентилі дренажів закритого типу після дренування теплообмінного апарата (трубопроводу) повинні бути закриті; між запірною арматурою і теплообмінним апаратом (трубопроводом) повинна бути арматура, що безпосередньо сполучається з атмосферою. Неелектрифікована вимикальна арматура і вентилі дренажів необхідно заблокувати ланцюгами або іншими пристосуваннями і замкнути на замки. Виконання зазначених вимог обов'язкове на трубопроводах з установленою заглушкою.
На вентилях, засувках вимикальної арматури слід вивішувати заборонні знаки безпеки "Не відкривати! Працюють люди"; на вентилях відкритих дренажів - "Не закривати! Працюють люди"; на ключах керування електроприводами вимикальної арматури - "Не вмикати! Працюють люди"; на місці проведення робіт - настановчий знак "Працювати тут!".
Розпочинати ремонт апаратів і трубопроводів, що не мають дренажів і повітряних клапанів, а також за наявності надлишкового тиску в них заборонено.
Дренування води і пароводяної суміші слід проводити через спускову арматуру.
Якщо під час допуску виник сумнів у тому, що, внаслідок засмічення лінії дренажу, вода із виведеного у ремонт трубопроводу повністю не видалена, розпочинати ремонтні роботи заборонено.
4.11.9. Засувки і вентилі необхідно відкривати і закривати тільки із застосуванням важелів, передбачених інструкцією з експлуатації арматури; не дозволяється для подовження плеча рукоятки або маховика використовувати випадкові предмети.
4.11.10. Для проведення ремонтних робіт на одному з підігрівників високого тиску за груповою схемою їхнього увімкнення необхідно вимкнути всю групу підігрівників.
4.11.11. Під час відгвинчування болтів фланцевих з'єднань трубопроводів послаблювати болти слід обережно, - щоб запобігти можливому викиданню пароводяної суміші у разі неповного дренування трубопроводу. Крім цього, необхідно запобігти випаданню із фланців металевих прокладок і вимірювальних шайб і падінню їх униз - шляхом відгородження розташованих нижче ділянок, улаштування настилів, установлення піддонів тощо.
4.11.12. Дозволяється відключати однією засувкою (без установлення заглушок) теплообмінні апарати на тих потоках, де робочий тиск не перевищує атмосферний і температура теплоносія менше плюс 45 град. C.
4.11.13. У разі виведення у ремонт обладнання з вибухонебезпечними, отруйними і агресивними речовинами, це обладнання необхідно вивести з дії, спорожнити, очистити (промити, продути) і відділити заглушками від діючого обладнання - незалежно від тиску і температури речовин, що транспортуються.
4.11.14. Під час випробовування і прогрівання трубопроводів пари і води дозволяється підтягувати:
- болти фланцевих з'єднань - за надлишкового тиску до 0,5 МПа (5 кгс/кв.см);
- сальники сталевих компенсаторів та сальники арматури - за тиску до 1,2 МПа (12 кгс/кв.см); сальники слід підтягувати обережно, - щоб не зірвати болти.
Якщо застосовуються спеціальні пристосування, сальники дозволяється підтягувати у разі тиску до 6 МПа (60 кгс/кв.см) - за розпорядженням і під керівництвом працівника, який віддав розпорядження на проведення цієї роботи.
4.11.15. Добивання сальників компенсаторів і арматури дозволяється виконувати у разі надлишкового тиску в трубопроводах до 0,02 МПа (0,2 кгс/кв.см) і за температури теплоносія до плюс 45 град. C.
Замінювати сальникову набивку компенсаторів дозволяється тільки після повного спорожнення трубопроводу.
4.11.16. Підтягувати нарізне з'єднання сальника арматури або фланцеве з'єднання слід поступово, по черзі, з діаметрально протилежних боків; у цьому разі працівник повинен стояти збоку від можливого викидання струменя води або пари.
4.11.17. Розпочинати ремонт арматури на трубопроводах пари і гарячої води, яка не має або має нечітку технологічну нумерацію, заборонено.
4.11.18. Штуцери контрольно-вимірювальної апаратури слід підтягувати, якщо тиск не перевищує 0,3 МПа (3 кгс/кв.см), - тільки гайковими ключами, розмір яких відповідає граням елементів, що підтягуються, - щоб запобігти пошкодженню штуцерів; застосовувати для виконання цієї роботи інші ключі, а також подовжувальні важелі заборонено.
Перед тим, як розпочати підтягування штуцерів, слід перевірити стан видимої частини різі, - особливо на штуцерах повітряних клапанів.
Під час підтягування нарізного з'єднання працівник повинен стояти з протилежного боку від струменя води або пари, які можуть з'явитись у разі зривання різі.
4.11.19. Прогрівання і пуск паропроводів слід виконувати згідно з місцевою інструкцією або за спеціальною програмою.
4.11.20. Під час прогрівання паропроводу спочатку слід відкривати дренажі, потім поступово і обережно байпаси (парові вентилі). У разі виникнення гідравлічних ударів прогрівання необхідно припинити до повного зникнення їх і вжити заходів щодо усунення причин, що викликали ці удари.
4.11.21. Перед прогріванням паропроводу під час пуску теплової мережі додатково необхідно перекрити конденсаційні горшки.
4.11.22. У разі засмічення проходу дренажного штуцера під час прогрівання або підвищення тиску в паропроводі штуцер необхідно продути швидким закриванням та відкриванням вентиля.
Якщо засмічення проходу дренажного штуцера неможливо усунути продуванням, слід повністю перекрити паропровід і прочистити дренажний штуцер.
Працівник, який продуває дренажний штуцер, повинен стояти з боку, протилежного виходу конденсату або пари, і виконувати цю роботу в рукавицях.
4.11.23. Продування паропроводів необхідно виконувати згідно з інструкцією, затвердженою керівником монтажної, ремонтної або пусконалагоджувальної організації (дільниці) і узгодженою з керівником підприємства (цеху).
Тимчасові трубопроводи, спеціально прокладені для продування паропроводів, не повинні торкатись дерев'яних конструкцій, - щоб запобігти виникненню пожежі. Вони повинні лежати вільно, з урахуванням теплових подовжень, і не передавати надмірних зусиль на перекриття та інші конструкції.
У місцях обслуговування тимчасовий трубопровід повинен покриватись ізоляцією. Опору для кінцевої частини труби, що виходить за межі споруди, слід надійно закріплювати. Місце випускання пари необхідно вибирати таким чином, щоб у небезпечній зоні не було механізмів, обладнання та людей.
Для регулювання продування на початку ділянки паропроводу, що підлягає продуванню, слід установити парову засувку. Перед початком продування увесь паропровід необхідно покрити тепловою ізоляцією, а нерухомі опори - надійно закріпити. Тимчасові засоби підмощування біля паропроводу необхідно демонтувати.
Безпосередньо перед початком продування дренажі повинні бути закриті, - щоб уникнути засмічування. Відкривати парову засувку слід поступово.
З появою ознак гідравлічних ударів слід негайно припинити подавання пари у паропровід і повністю відкрити всі дренажі.
Працівники, які беруть участь у продуванні паропроводів, повинні наглядати за його станом, а також за станом рухомих опор і підвісок.
Територію у місці виходу випускної труби тимчасового трубопроводу, прокладеного для продування паропроводу, необхідно обгородити і на її межі виставити наглядачів.
Працівники, які беруть участь у продуванні паропроводу, повинні користуватись протишумними навушниками.
4.12. Ремонт обертових механізмів
4.12.1. Підготовка до ремонту обертових механізмів повинна проводитись згідно з умовами виконання робіт, зазначеними у наряді. У цьому разі механізм необхідно зупинити, напругу з електродвигуна механізму і електроприводів арматури зняти.
Якщо робота на механізмі пов'язана з можливим торканням до його обертових частин, кабель живлення електродвигуна слід заземлювати відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 06.10.97
N 257, зареєстрованих в Мін'юсті України 13.01.98 за N 11/2451, зі змінами та доповненнями, затвердженими наказом Держнаглядохоронпраці України від 25.02.2000
N 26 і зареєстрованими в Мін'юсті України 06.04.2000 за N 213/4434.
Якщо робота на механізмі не пов'язана з торканням до обертових частин механізму, заземлювати кабельну лінію не потрібно.
У разі одночасного проведення робіт на обертовому механізмі і на електродвигуні муфту необхідно розчепити. Цю роботу необхідно виконувати за нарядом на ремонт обертового механізму.
Штурвали приводів керування арматурою слід замкнути на замок з допомогою ланцюгів або інших пристроїв і пристосувань.
На виведених з роботи приводах і пусковому пристрої механізму слід вивішувати знаки безпеки про заборону подавання напруги і оперування запірною арматурою, а на місці проведення робіт - настановчий знак безпеки "Працювати тут!".
4.12.2. Під час виведення у ремонт обертових механізмів з електроприводом знімати напругу з електродвигуна і електроприводів арматури повинні працівники електричного цеху.
4.12.3. Під час пробного увімкнення або балансування обертового механізму необхідно оперувати кнопкою аварійного вимикання електродвигуна механізму.
Біля кнопки аварійного вимикання повинен стояти спеціально призначений працівник, який за сигналом керівника робіт повинен негайно вимкнути механізм.
4.12.4. Перед пуском обертового механізму, у тому числі й перед проведенням його випробування, слід скласти муфту зчеплення, установити всі огородження рухомих частин, зняти знаки безпеки, прибрати інструмент, матеріали та вивести працівників з місця проведення робіт.
Керівник робіт повинен здати наряд начальнику зміни цеху. У разі виконання роботи за проміжним нарядом його необхідно здати працівнику, який видав наряд.
Після проведення випробувань механізму, у разі виникнення необхідності продовження робіт на ньому, робоче місце знову повинно готуватись згідно з умовами виконання робіт, що передбачені нарядом.
4.12.5. Під час балансування ротора обертового механізму установлювати балансувальні вантажі дозволяється тільки після його закріплення, - що унеможливлює обертання ротора.
4.12.6. Перед проведенням статичного балансування роторів димососів або вентиляторів на спеціальних балансувальних верстатах необхідно установлювати упори, - щоб перешкодити падінню ротора.
4.12.7. Проводити роботи всередині вентилятора, димососа дозволяється тільки після перекривання низхідного газоходу міцним настилом та вжиття заходів, що унеможливлюють обертання ротора.
4.12.8. Пристосування, що використовуються для виймання роторів тягодуттьових машин, повинні відповідати вимогам нормативних документів заводів-виробників тепломеханічного обладнання.
Із зони, де проводять виймання ротора тягодуттьових машин, необхідно вивести працівників.
4.12.9. Ремонтні роботи на тягодуттьових машинах на висоті понад 1,3 м необхідно проводити з риштувань та помостів.
4.12.10. Під час замінювання броні і наплавлювання лопаток тягодуттьових машин кришки корпусів повинні бути відкриті.
4.12.11. У разі застосування шліфувальної машинки для чищення поверхонь фасок обичайки робочого колеса та лопаток слід дотримуватись вимог Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями.
4.12.12. Усі зварювальні роботи, що проводяться безпосередньо на роторі тягодуттьових машин, необхідно виконувати із заземленим ротором.
4.12.13. Під час наплавлення лопаток тягодуттьових машин слід уникати пропалювання металу та попадання розплавленого металу на електрозварника.
Наплавлення лопаток тягодуттьових машин без виймання ротора слід виконувати за наявності вентиляції, що забезпечує необхідний повітрообмін, і під контролем наглядача, який повинен перебувати ззовні тягодуттьової машини.
Електрозварник, що перебуває всередині тягодуттьової машини, повинен виконувати роботу із застосуванням рятувального пояса і рятувальної вірьовки, кінець якої має бути у наглядача.
Наглядач повинен мати групу II з електробезпеки і за необхідності користуватись однополюсним вимикачем електрозварювальної мережі, який повинен бути ззовні тягодуттьової машини.
4.13. Теплоізоляційні та обмурувальні роботи
4.13.1. Теплоізоляційні роботи необхідно виконувати за умови відсутності виходу пари, витікань, викидів горючих газів у зоні проведення робіт і за температури на поверхні обладнання до плюс 60 град. C.
Антикорозійні, фарбувальні та теплоізоляційні роботи на обладнанні та конструкціях необхідно проводити відповідно до вимог ГОСТ 12.3.016, ГОСТ 12.3.035, ГОСТ 12.3.040 та СНиП III-4-80 "Техника безопасности в строительстве".
Проводити теплоізоляційні роботи на обладнанні у разі несталого режиму його роботи, а також у разі несталого режиму роботи сусіднього діючого обладнання, розташованого на небезпечній відстані до нього, заборонено.
4.13.2. Дозволяється виконувати розбирання окремої ділянки ізоляції на діючому обладнанні для визначення нещільності - за умови дотримання необхідних заходів безпеки (використання гаків на довгих держаках, перебування з боку, протилежного місцю виходу пари в атмосферу або витікання тощо).
4.13.3. Не дозволяється проводити ізоляційні роботи на обладнанні під час його гідравлічного і пневматичного випробування, а також у зоні випробовування обладнання або трубопроводів.
4.13.4. Наносити ізоляційну мастику слід у гумових рукавицях і захисних окулярах.
4.13.5. Роботи з мінеральною ватою і скловатою та виробами з неї слід проводити у захисних окулярах, протипиловому респіраторі і рукавицях з міцної тканини. Під час проведення цих робіт брюки слід надягати поверх чобіт (навипуск) і не засукувати рукава. Рукава та комірець спецодягу слід застебнути.
Роботи з рідким склом, теплоізоляційними та іншими матеріалами у вигляді мастик, до складу яких входить рідке скло, а також роботи з нанесення ізоляції і штукатурки з використанням вапняно-асбесто-цементних, перлітових, вермикулітових розчинів і мастик слід виконувати у гумових кислото- і лугостійких рукавицях і захисних окулярах.
4.13.6. Різання теплоізоляційних виробів стаціонарною або переносною циркулярною пилкою повинні виконувати працівники, які пройшли відповідне навчання та інструктаж; цю роботу дозволяється проводити лише у разі жорсткого закріплення пилки, установлення огороджень та за умови увімкненої витяжної вентиляції.
Під час проведення різальних робіт слід користуватись дерев'яними підштовхувачами, а також уникати наближення рук до диска пилки, що обертається.
4.13.7. Під час проведення теплоізоляційних робіт із застосуванням дроту кінці дротяного каркаса ізоляції і дротяних кріпильних деталей повинні бути загнутими і закритими шаром ізоляції; залишати кінці дроту незагнутими, а також використовувати невідпалений дріт заборонено.
4.13.8. Ізоляційні матеріали, що розвантажуються, необхідно складувати згідно з вимогами пункту 4.5.25 цих Правил.
Сипкі ізоляційні матеріали слід складувати у штабелі заввишки до 1,2 м. Брати сипкі матеріали із штабелів слід тільки зверху.
4.13.9. Подавання ізоляційних матеріалів на висоту необхідно механізувати.
Курні ізоляційні матеріали, мінеральну вату або скловату слід подавати на місце проведення робіт у контейнерах або пакетах з дотриманням умов, що унеможливлюють їхнє розпилювання.
4.13.10. Не дозволяється під час розбирання ізоляції та обмурування ударяти по стінках трубопроводів і обладнання. Ізоляцію необхідно розбирати у напрямку тільки зверху вниз із застосуванням захисних окулярів, а також зволожувати, - щоб уникнути пиловиділення.
4.13.11. Під час розкроювання і різання листового металу і склопластиків руки слід тримати якомога далі від леза ножа ножиць і обов'язково застосовувати захисні рукавиці, - щоб уникнути порізу рук задирками і гострими краями.
4.13.12. Перед початком пневматичного транспортування ізоляційних матеріалів слід переконатись у справності установки пневматичного подавання розчинів.
Не дозволяється працювати з несправними елементами установки пневматичного подавання розчинів, а також у разі відсутності або несправності манометрів, що показують тиск повітря, що транспортується.
Шланги, якими подається розчин або мастика, не повинні бути перегнутими.
4.13.13. Розчинопроводи після монтажу і надалі, не рідше ніж через кожні 3 місяці, повинні проходити гідравлічне випробування тиском, що у 1,5 раза перевищує робочий. Результати випробувань розчинопроводів необхідно оформлювати актом та робити відмітки у технічному паспорті.
4.13.14. Не дозволяється ремонтувати розчинопроводи, що перебувають під тиском, а також підтягувати їхні фланцеві з'єднання.
4.13.15. Якщо розчин не проходить через з'єднання (стики) розчинопроводів, необхідно вимкнути компресор, розібрати несправний вузол і усунути пробку, що утворилася; простукувати розчинопровід для усунення пробки заборонено.
4.13.16. Перед тим, як виконати очищення барабана розчиномішалки, рубильник необхідно вимкнути, зняти запобіжники з електродвигуна розчиномішалки, заземлити кабель живлення електродвигуна, і на рубильнику вивісити заборонний знак безпеки "Не вмикати! Працюють люди".
Барабан розчиномішалки необхідно закривати захисною сіткою з вічками розміром не більше 70 х 70 мм.
Під час роботи розчиномішалки просувати руки у барабан, а також розвантажувати його на ходу заборонено.
Очищати приямок для завантажувального ковша розчиномішалки дозволяється тільки після фіксації ковша у піднятому положенні.
Не дозволяється працівникам перебувати під піднятим і незафіксованим ковшем.
4.13.17. Під час продування і чищення розчинопроводу необхідно працювати у захисних окулярах.
Під час продування розчинопроводу стисненим повітрям необхідно вивести із зони продувки на відстань понад 10 м усіх працівників, крім тих, хто безпосередньо виконує цю роботу.
4.13.18. Під час нанесення ізоляції на обладнання напилюванням слід вживати заходів, що унеможливлюють забруднення розміщеного поруч обладнання.
4.14. Обслуговування компресорів і повітропроводів
4.14.1. Експлуатацію і ремонт компресорних установок і повітропроводів слід проводити відповідно до вимог "Правил устройства и безопасной эксплуатации стационарных компрессорных установок, воздухопроводов и газопроводов", затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 07.12.71, та Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.
4.14.2. Відповідальним за надійну і безпечну експлуатацію компресорної установки і повітропроводів повинен призначатись працівник зі складу спеціалістів.
4.14.3. До самостійної роботи з обслуговування компресорних установок слід допускати працівників віком не молодше 18 років, які пройшли навчання за відповідною програмою і мають право обслуговувати компресорні установки.
4.14.4. Не дозволяється залишати без нагляду діючі компресори, - крім повністю автоматизованих.
4.14.5. Входити у приміщення компресорної установки стороннім особам заборонено.
Ззовні біля вхідних дверей компресорної установки необхідно установити сигналізацію - для виклику працівників, які обслуговують установку, а також вивісити заборонний плакат "Вхід стороннім заборонено".
4.15. Земляні роботи
4.15.1. Земляні роботи на території енергопідприємств, а також в охоронних зонах підземних комунікацій (електрокабелів, газопроводів тощо) слід проводити згідно з вимогами цих Правил,
Правил безпечної експлуатації електроустановок, з використанням плану (схеми) із зазначенням розміщення і глибини закладання комунікацій.
Перед початком проведення земляних робіт слід установити знаки або зробити написи, що показують розташування підземних комунікацій на місцевості.
4.15.2. Земляні роботи у зоні діючих підземних комунікацій необхідно проводити під безпосереднім наглядом керівника робіт за нарядом, а в охоронній зоні кабеля, що перебуває під напругою, діючого газопроводу, теплотраси, крім того, - під наглядом представника організації, що здійснює експлуатацію цього кабелю, газопроводу або теплотраси.
4.15.3. Розробляти грунт у безпосередній близькості (до 0,3 м) від діючих підземних комунікацій дозволяється тільки лопатами - без різких ударів.
4.15.4. У разі виявлення на місці проведення земляних робіт вибухонебезпечних матеріалів або боєприпасів роботу необхідно негайно припинити, працівників вивести у безпечну зону, вжити заходів щодо запобігання проникненню сторонніх осіб у небезпечну зону.
4.15.5. У разі виявлення у траншеях або котлованах шкідливого газу земляні роботи в них слід негайно припинити, а працівників вивести з небезпечної зони.
Роботу дозволяється відновити тільки після припинення надходження газу у зону проведення робіт і видалення з неї наявного газу.
У разі необхідності проведення робіт у загазованій зоні слід дотримуватись вимог підрозділу 4.10 цих Правил.
4.15.6. Використовувати відкритий вогонь і палити у траншеях на відстані до 50 м від газопроводу або місця можливого накопичення газу заборонено.
4.15.7. Котловани і траншеї, що розробляються у місцях пересування людей або транспорту, необхідно обгородити і на огородженні установити застережні знаки безпеки, а вночі - сигнальне освітлення.
4.15.8. Дозволяється рити котловани і траншеї з вертикальними стінками без кріплень у нескельних і незамерзаючих грунтах вище рівня грунтових вод і за відсутності поблизу підземних споруд на глибину до:
1 м - в насипних, піщаних та великоуламкових грунтах;
1,25 м - в супісках;
1,5 м - в суглинках та глинах.
4.15.9. Дозволяється рити котловани і траншеї із схилами без кріплень в нескельних грунтах вище рівня грунтових вод (з урахуванням капілярного підняття) або в грунтах, що осушені за допомогою штучного водозниження, у разі глибини виймання і крутості схилів згідно з табл. 4.6.
Таблиця 4.6
Вид грунту |
Крутість схилу (відношення його висоти до закладання) у разі глибини виймання, м, не більше |
1,5 |
3 |
5 |
Насипні неущільнені Піщані і гравійні Супісок Суглинок Глина Лес і лесовидні |
1:0,67 1:0,5 1:0,25 1:0 1:0 1:0 |
1:1 1:1 1:0,67 1:0,5 1:0,25 1:0,5 |
1:1,25 1:1 1:0,85 1:0,75 1:0,5 1:0,5 |
У разі нашарування різних видів грунту крутість схилів для всіх пластів слід визначати за найслабкішим видом грунту.
4.15.10. За ППР слід визначати крутість схилів виїмок завглибшки: понад 5 м - в усіх випадках; до 5 м - за гідрологічними умовами і видами грунтів, що не передбачені пунктом 4.15.9 цих Правил і табл. 4.6.
4.15.11. Під час проведення земляних робіт слід застосовувати інвентарні кріплення стінок котлованів або траншей, а у разі неможливості використання таких кріплень - кріплення, виготовлені за затвердженими в установленому порядку індивідуальними проектами.
4.15.12. Установлювати кріплення стінок котлованів або траншей необхідно у напрямку зверху вниз - у міру розробки грунту поступово на глибину до 0,5 м, а розбирати - у напрямку знизу вгору - у міру зворотного засипання грунту.
4.15.13. Під час установлення кріплень стінок котлованів або траншей верхня частина кріплень повинна виступати над бровкою виїмки понад 15 см.
4.15.14. Грунт, що виймають із котлована або траншеї, слід розміщувати на відстані понад 0,5 м від бровок виїмки.
4.15.15. Не дозволяється розробляти грунт у котлованах і траншеях "підкопом".
4.15.16. Валуни та каміння, а також відшарування грунту, виявлені на схилах, необхідно видалити.
4.15.17. Дозволяється розробляти роторними і траншейними екскаваторами у зв'язаних грунтах (суглинках, глинах) траншеї з вертикальними стінками без кріплення на глибину до 3 м. Місця, що потребують перебування в них працівників, необхідно облаштовувати кріпленнями траншей або схилів.
4.15.18. Проводити роботи в котлованах і траншеях із схилами, що зазнали зволоження, дозволяється тільки після ретельного огляду керівником і виконавцем робіт стану грунту цих схилів і обвалення нестійкого грунту у місцях, де виявлені "козирки" або тріщини (відшарування).
4.15.19. Перед допуском працівників у котлован або траншеї завглибшки понад 1,3 м необхідно перевірити надійність схилів або кріплень стін.
4.15.20. Спускатись у котловани і траншеї слід тільки по драбинах з поручнями або по приставних драбинах, що відповідають вимогам Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями і пункту 4.2.4 цих Правил.
4.15.21. Взимку з настанням відлиги котловани і траншеї, що розробляються, слід оглядати і за результатами огляду вживати заходів щодо забезпечення надійності їхніх схилів або кріплень.
4.15.22. У разі виймання грунту з виїмок за допомогою бадді слід влаштувати захисні навіси-козирки - для захисту працівників, які виконують роботу у виїмці.
4.15.23. Під час розроблювання виїмок у грунті екскаватором з прямою лопатою висоту вибою слід визначати з таким розрахунком, щоб у процесі роботи не утворювались "козирки" з грунту.
4.15.24. Під час розроблювання, транспортування, розвантажування, планування і ущільнення грунту двома або більшою кількістю самохідних або причіпних машин (скреперів, грейдерів, котків, бульдозерів тощо), що рухаються одна за одною, відстань між ними повинна бути понад 10 м.
4.15.25. Однобічно засипати котловани біля свіжозмурованих підпірних стін і фундаментів дозволяється тільки після вжиття заходів щодо забезпечення стійкості конструкції.
4.15.26. Роботи, пов'язані з електропрогріванням грунту, необхідно проводити лише у виняткових випадках (у разі аварій, надзвичайних ситуацій тощо) відповідно до вимог ГОСТ 12.1.013 і ГОСТ 12.1.030.
Під час проведення цих робіт ділянку грунту, що підлягає прогріванню, слід обгородити, встановити на огородженні застережні знаки безпеки, а вночі - освітлювати.
Відстань між огородженням і контуром ділянки, що прогрівається, повинна бути понад 3 м.
Не дозволяється перебування людей на ділянці грунту, що прогрівається і перебуває під напругою.
4.15.27. Прокладати лінію тимчасового електропостачання до ділянок грунту, що підлягають прогріванню, необхідно ізольованим проводом, і після кожного переміщування електрообладнання і перекладання електропроводки слід візуально перевіряти їхню справність.
4.15.28. У разі відігрівання грунту пропарюванням або димовими газами необхідно вжити заходів щодо запобігання опікам і отруєнню працівників шкідливими газами.
4.15.29. Стоянка і рух будівельних машин і автотранспорту, розміщення лебідок, обладнання, матеріалів тощо у межах призми обвалювання грунту біля виїмок з кріпленнями стінок виямок дозволяється тільки після проведення попередньої перевірки розрахунком відповідності міцності кріплення, вказаній у ППР, з урахуванням значення динамічного навантаження.
За відсутності кріплення стінок виїмок стоянка, рух і розміщення вищезазначених машин і механізмів, а також розміщення матеріалів у межах призми обвалювання грунту заборонені.
4.15.30. Переміщування, установлення і робота машин поблизу котлованів, траншей з неукріпленими схилами дозволяється тільки за межами призми обвалювання грунту на відстані, встановленій ППР, або на відстані по горизонталі від основи схилу виїмки до ближніх опор машини згідно з табл. 4.7.
Таблиця 4.7
Глибина виїмки, м |
Грунт |
піщаний |
супіщаний |
суглинистий |
глинистий |
|
|
Відстань, м |
|
1 2 3 4 5 |
1,5 3,0 4,0 5,0 6,0 |
1,25 2,40 3,60 4,40 5,30 |
1,0 2,0 3,25 4,0 4,75 |
1,0 1,5 1,75 3,0 4,5 |
4.15.31. Працівники, які виконують роботи із застосуванням землерийних машин, повинні розрізняти звукові сигнали, що подає водій (машиніст).
4.15.32. Під час роботи екскаватора слід дотримуватись таких вимог:
- екскаватор слід закріплювати тільки інвентарними упорами;
- необхідно перебувати на відстані понад 5 м від зони дії екскаватора;
- очищати ківш екскаватора дозволяється тільки тоді, коли він опущений.
5. Організаційні заходи
5.1. Загальні вимоги. Працівники, які відповідають за забезпечення проведення робіт, їхні права та обов'язки
5.1.1. Для безпечного проведення робіт слід уживати таких організаційних заходів:
- призначення працівників, відповідальних за безпечне проведення робіт;
- видавання наряду або розпорядження;
- видавання дозволу на підготовку робочих місць;
- підготовка робочих місць;
- видавання дозволу на допуск до роботи;
- допуск до роботи;
- нагляд під час виконання роботи;
- переведення на інше робоче місце;
- оформлення перерв у роботі та її закінчення.
5.1.2. Відповідальними за безпечне проведення робіт є:
- працівник, який видає наряд, віддає розпорядження;
- працівник, який дає дозвіл на підготовку робочого місця та на допуск;
- працівник, який готує робоче місце;
- працівник, який допускає до роботи (допускач);
- керівник робіт;
- виконавець робіт;
- працівник, який наглядає за безпечним виконанням робіт (наглядач);
- член бригади.
5.1.3. Працівник, який видає наряд (віддає розпорядження), встановлює необхідність і можливість безпечного виконання даної роботи і відповідає за достатність і правильність вказаних у наряді (розпорядженні) заходів безпеки бригади. Крім того, він відповідає за призначення керівника робіт відповідно до списків, затверджених в установленому порядку, а також за призначення наглядача.
Керівник робіт призначається у разі виконання робіт за нарядами. Необхідність призначення керівника робіт, що виконуються за розпорядженнями, визначає працівник, який віддає розпорядження.
5.1.4. Працівник, який дає дозвіл на підготовку робочого місця та на допуск, несе відповідальність за достатність технічних заходів, передбачених нарядом або розпорядженням, і можливість їх здійснення.
5.1.5 Керівник робіт відповідає за:
- призначення виконавця робіт (наглядача) - відповідно до затверджених списків;
- кількісний склад бригади, що визначається з умов забезпечення можливості нагляду за бригадою з боку виконавця робіт (наглядача);
- достатність кваліфікації працівників, які включені до складу бригади;
- чіткість та вичерпність інструктажу виконавцю робіт (наглядачу) та членам бригади;
- виконання заходів безпеки, передбачених нарядом або розпорядженням, та за їхню достатність;
- наявність і придатність використання засобів захисту, інструменту, інвентарю та пристроїв, необхідних для проведення робіт;
- щоденний огляд риштувань перед допуском бригади до роботи;
- організацію та безпечне виконання роботи і дотримання вимог цих Правил.
Керівник робіт спільно з виконавцем робіт повинен приймати робоче місце від допускача і перевіряти виконання заходів безпеки, що зазначені у наряді.
Керівник робіт повинен здійснювати періодичний контроль за роботою бригад щодо дотримання вимог правил безпеки і відсторонювати від роботи тих членів бригад, які порушують ці Правила, а також тих, які перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння.
Керівник газонебезпечних робіт повинен здійснювати безпосереднє керівництво роботою з наступною перевіркою герметичності ділянки, що ремонтується.
Керівниками робіт за нарядами повинні призначатись досвідчені керівники і спеціалісти структурних підрозділів електростанції (теплової мережі) і підрядних організацій.
5.1.6. Виконавець робіт відповідає за:
- виконання заходів безпеки, передбачених нарядом або розпорядженням, та за їхню достатність;
- дотримання ним самим і членами бригади вимог інструкцій з охорони праці і виконання заходів безпеки, визначених нарядом, проектом проведення робіт (далі - ППР), технологічними процесами і технічними умовами;
- чіткість та вичерпність інструктажу і вказівок, які він дає членам бригади безпосередньо на робочому місці;
- наявність, придатність і правильність використання засобів захисту, інструменту, інвентарю та пристроїв у процесі проведення робіт;
- стан збереження встановлених на робочому місці огороджень, знаків безпеки, запірних пристроїв протягом робочої зміни.
Виконавець робіт, який здійснює керівництво бригадою, не повинен брати безпосередню участь у роботі, - якщо її проведення потребує неперервного нагляду за членами бригади, а наглядача не призначено або він відсутній.
5.1.7 Виконавцями робіт за загальними нарядами повинні призначатись керівники і спеціалісти підприємства і підрядних організацій, які можуть бути керівниками робіт за проміжними нарядами.
Виконавцями робіт за нарядами, проміжними нарядами і розпорядженнями повинні призначатись працівники структурних підрозділів підприємства і підрядних організацій, які мають кваліфікацію не нижче IV розряду. У разі ремонту допоміжного обладнання допускається призначати виконавцями робіт працівників, які мають III розряд.
5.1.8. Черговий або працівник зі складу оперативно-виробничих працівників, який готує робоче місце, відповідає за правильне і точне виконання зазначених у наряді (розпорядженні) заходів щодо підготовки робочого місця.
5.1.9. Допускач відповідає за:
- правильність підготовки робочих місць, повноту вжитих заходів безпеки, необхідних для виконання роботи, і відповідність їх характеру і місцю проведення роботи;
- правильність допуску до роботи і повноту інструктажу керівника робіт і виконавця робіт (наглядача).
5.1.10. До роботи за загальними нарядами на ремонти обладнання повинен допускати начальник зміни цеху (дільниці). У разі відсутності посади начальника зміни цеху (дільниці) допускачем до роботи має бути старший черговий даного цеху (дільниці).
Первинний допуск за нарядами і розпорядженнями проводить начальник зміни цеху (дільниці) або підлеглий йому оперативний працівник, який обслуговує дане обладнання, згідно із списком, затвердженим керівником підприємства.
У теплових мережах допускачами є інженерно-технічні працівники району (майстер, старший майстер, інженер, начальник району або його заступник) і керівник робіт на даній дільниці (обладнанні). Якщо районування у теплових мережах відсутнє, то допускачами до роботи можуть бути також директор підприємства, його заступник або диспетчер тепломережі.
5.1.11. Допускачем до роботи за загальними нарядами, нарядами та розпорядженнями на віддаленому об'єкті може бути оперативний працівник цього об'єкта. Якщо на віддаленому об'єкті посада оперативного працівника відсутня, допуск здійснює начальник зміни цеху (дільниці) або за його вказівкою підлеглі йому оперативні працівники, а також керівник робіт з дозволу начальника зміни цеху (дільниці), - якщо його внесено до списку осіб, які мають право на допуск за нарядами та розпорядженнями.
5.1.12. Допускачем у разі переведення бригади на інше робоче місце, а також якщо бригада виконує роботи за одним нарядом на кількох робочих місцях однієї схеми приєднання тепломеханічного обладнання (далі - ТМО) може бути керівник робіт з дозволу начальника зміни цеху (дільниці) або працівник, який його заміщує.
Крім того, допускачем до щоденного продовження роботи на дільниці теплової мережі і на окремих віддалених об'єктах, що не мають оперативних працівників, може бути виконавець робіт - з дозволу начальника зміни цеху (дільниці) або працівника, який його заміщує.
5.1.13. Допускається суміщення одним працівником обов'язків двох працівників, - якщо цей працівник має право виконувати обов'язки працівників, яких заміщає, із занесенням у кожен із списків, що встановлює ці повноваження.
Під час проведення робіт допускається суміщення обов'язків:
- працівника, який видає наряд (розпорядження) і керівника робіт;
- керівника робіт (у випадку, якщо на нього видано тільки один наряд) і виконавця робіт;
- керівника робіт і допускача - у теплових мережах і на віддаленому об'єкті, де немає оперативних працівників.
5.1.14. Обов'язки допускача до роботи за проміжним нарядом виконує виконавець робіт за загальним нарядом, який одночасно є керівником робіт за проміжним нарядом.
5.1.15. Наглядач призначається для нагляду за бригадою будівельників, різноробочих, такелажників та інших працівників, якщо вони виконують роботи за нарядом або розпорядженням у безпосередній близькості від діючого обладнання.
Необхідність призначення наглядача під час проведення вищезазначених робіт визначає працівник, який видає наряд (розпорядження).
Наглядачами призначаються працівники, які мають право бути виконавцями робіт, або працівники зі складу оперативних працівників.
Призначаючи наглядача, у рядку "виконавцю робіт (наглядачу)" наряду необхідно записати відповідно до підрядкового тексту прізвище, ініціали, посаду, розряд виконавця робіт і в дужках - наглядача. Наглядач розписується у рядку "Виконавець робіт (наглядач)" наряду після підпису виконавця робіт.
5.1.16. Приймаючи робоче місце від допускача, наглядач перевіряє правильність його підготовки і виконання необхідних для проведення робіт заходів безпеки відповідно до вимог цих Правил.
Наглядач відповідає за:
- безпеку членів бригади від впливу на них виробничих факторів з боку діючого технологічного обладнання (стежить, щоб робітники не наближались на небезпечну відстань до працюючого обладнання і комунікацій, створює безпечні умови для проходження оперативних працівників до робочого місця тощо);
- відповідність підготовленого робочого місця до вказівок наряду;
- наявність та збереження встановлених на робочому місці огороджень, засобів захисту, плакатів та застережних знаків безпеки.
Відповідальним за безпеку працівників, пов'язану з технологією робіт, під час виконання самої роботи є виконавець робіт, який повинен постійно перебувати на робочому місці.
Забороняється наглядачу суміщати нагляд з виконанням будь-якої іншої роботи.
Наглядач підпорядковується тільки керівнику робіт.
5.1.17. Члени бригади відповідають за:
- виконання ними вимог інструкцій з охорони праці і вказівок щодо заходів безпеки, отриманих під час інструктажу перед допуском до роботи і під час її проведення;
- застосування засобів захисту, спецодягу і справність інструменту і пристроїв, що використовуються;
- чітке дотримання умов безпечного проведення робіт.
5.1.18. Керівник робіт за загальним нарядом відповідає за:
- правильність видавання проміжних нарядів і віддавання розпоряджень у межах діючого загального наряду;
- правильність і вичерпність вказаних ним у проміжних нарядах заходів безпеки під час проведення самої роботи;
- призначення керівників робіт за проміжними нарядами відповідно до затверджених списків;
- чіткість та вичерпність інструктажу керівникам робіт за проміжними нарядами і їх допуск;
- організацію безпечного проведення суміщених робіт;
- організацію нагляду і допуску бригад у разі змінної роботи за одним проміжним нарядом.
Під час проведення бригадами суміщених робіт керівник робіт за загальним нарядом повинен визначити спільно з керівниками робіт за проміжними нарядами час початку і тривалість роботи бригад, які працюють за проміжними нарядами і розпорядженнями, і необхідні заходи безпеки.
Керівник робіт повинен додавати до загального наряду список керівників і виконавців робіт за проміжними нарядами.
Керівник робіт за загальним нарядом повинен прийняти від допускача обладнання, що здається у ремонт, безпосередньо на місці наступних робіт і оформити своїм підписом у наряді.
З моменту допуску керівника до робіт за загальним нарядом цей наряд вважається відкритим, і дозволяється видавати проміжні наряди і віддавати розпорядження.
5.2. Видавання наряду (розпорядження)
5.2.1. Роботи на обладнанні слід проводити за нарядами-допусками або за розпорядженнями. Форма наряду-допуску наведена у додатку 1 до цих Правил.
5.2.2. Залежно від обсягу ремонтних робіт і організації проведення їх бланк наряду може бути оформлений у вигляді:
- наряду на виконання будь-якої конкретної роботи на одному робочому місці або на послідовне виконання однотипних робіт на кількох робочих місцях однієї схеми приєднання ТМО електростанції або теплової мережі;
- загального наряду на виконання роботи в цілому на агрегаті, на кількох робочих місцях або ділянках теплової мережі;
- проміжного наряду на виконання робіт на окремих вузлах агрегату та його допоміжному обладнанні, на окремих робочих місцях або ділянках теплової мережі. Проміжний наряд видається тільки за наявності загального наряду.
5.2.3. Наряд видається на термін дії заявки на ремонт обладнання.
Якщо термін дії наряду минув, а ремонтні роботи не закінчено, наряд може продовжити працівник, який видав наряд, а у разі його відсутності - працівник, який має право видавати наряди, на термін до повного закінчення ремонтних робіт. У цьому разі в обох примірниках наряду в рядку "Наряд продовжив" слід зробити запис про новий термін дії наряду. Дозволяється продовжувати наряд тільки один раз.
Термін дії проміжних нарядів не повинен перевищувати терміну дії загального наряду.
5.2.4. За нарядами необхідно проводити такі роботи:
- ремонт котельних агрегатів (робота всередині топок, барабанів, електрофільтрів, газоходів, повітроводів, систем пилоприготування, золовловлювання, золовидалення; роботи на поверхнях нагріву і трубопроводах у межах котла);
- ремонт турбін і допоміжного турбінного обладнання (конденсаторів, теплообмінних апаратів, мастильних систем);
- ремонт конвеєрів, живильників, елеваторів, дробарок, грохотів, вагоноперекидачів, пристроїв, що скидають паливо із стрічкових конвеєрів;
- ремонт електромагнітних сепараторів, вагів стрічкових конвеєрів, тріско- і кореневловлювачів, а також механізованих пробовідбірників твердого палива;
- ремонтні роботи у мазутному господарстві;
- ремонт насосів (живильних, конденсатних, циркуляційних, сітьових, підживлювальних та ін.) і мішалок;
- ремонт обертових механізмів (дуттьових і млинових вентиляторів, димососів, млинів та ін.);
- вогневі і газонебезпечні роботи на обладнанні, у зоні діючого обладнання і у виробничих приміщеннях;
- установлення та знімання заглушок на трубопроводах (крім трубопроводів води з тиском, не більшим від атмосферного, і температурою до плюс 45 град. C);
- ремонт вантажопідіймальних машин (крім колісних та гусеничних самохідних), кранових візків, підкранових шляхів, скреперних установок, перевантажувачів, підіймачів, фунікулерів, канатних доріг;
- демонтаж, монтаж обладнання у зоні діючого устаткування;
- врізання гільз і штуцерів для приєднання приладів, установлення та знімання вимірювальних діафрагм витратомірів;
- установлення, знімання, перевірка і ремонт апаратури автоматичного регулювання, дистанційного керування, захисту, сигналізації та контролю, що потребує зупинення, обмеження продуктивності та зміни схеми і режиму роботи обладнання;
- ремонт трубопроводів і арматури без знімання її з трубопроводів, ремонт або заміна імпульсних ліній (газо-, мазуто- і паропроводів, трубопроводів пожежогасіння, дренажних ліній, трубопроводів з отруйним і агресивним середовищем, трубопроводів гарячої води з температурою понад плюс 45 град. C);
- комплексне випробування технологічного захисту після капітального ремонту або монтажу обладнання;
- налагоджування схем автоматики, захисту, сигналізації і випробування комплектів автоматики;
- роботи з ремонту датчиків, пов'язані з виведенням з дії або продуванням імпульсних ліній (крім повітропроводів і пилопроводів);
- ремонт теплопроводів;
- гідропневматичне промивання трубопроводів;
- випробування теплової мережі на розрахунковий тиск і розрахункову температуру теплоносія;
- роботи у місцях, небезпечних щодо загазованості, вибухонебезпеки і ураження електричним струмом і з обмеженим доступом для відвідування;
- роботи у камерах, колодязях, апаратах, бункерах, резервуарах, баках, колекторах, тунелях, трубопроводах, каналах та ямах, конденсаторах турбін та інших металевих ємкостях;
- дефектоскопія обладнання;
- хімічне очищення обладнання;
- нанесення антикорозійних покриттів;
- теплоізоляційні роботи;
- складання і розбирання риштувань заввишки понад 2,0 м;
- закріплення стінок траншей і котлованів;
- земляні роботи в зоні підземних комунікацій;
- завантажування, довантажування та вилучення фільтрувального матеріалу під час відкривання фільтрів;
- ремонтні роботи в хлораторній, гідразинній та аміачній установках;
- водолазні роботи;
- роботи, що проводяться з використанням плавзасобів;
- ремонт водозабірних споруд;
- ремонт димових труб, градирень, будівель та споруд.
Враховуючи місцеві умови, до переліку робіт, що виконуються за нарядами, можуть бути внесені також додаткові роботи, затверджені головним інженером підприємства.
5.2.5. Наряди видає керівник цеху (дільниці), у віданні якого перебуває обладнання і який внесений до списку працівників, які мають право видавати наряди.
За відсутності на території підприємства такого працівника право видавати наряди надається начальникам змін електростанції і черговим диспетчерам теплової мережі, - якщо вони не є допускачами за виданими ними нарядами. Оперативних працівників, які мають право видавати наряди, необхідно внести до списку працівників, які мають це право.
5.2.6. Списки працівників, які мають право видавати наряди, бути виконавцями, керівниками робіт, допускачами, повинен щороку затверджувати керівник підприємства. Списки слід коригувати, якщо змінюється склад працівників.
Копії списків повинні бути на робочих місцях начальників змін цехів (блоків), чергових диспетчерів теплових мереж та їхніх районів.
5.2.7. Наряди на виконання ремонту обладнання (електродвигунів, обладнання теплового контролю і автоматики тощо), що належить іншим цехам (дільницям) підприємства, але поєднано з тепломеханічним обладнанням, повинні видавати працівники, у віданні яких перебуває це обладнання, з дозволу начальника зміни цеху, на території якого воно розміщено. Дозвіл слід завізувати у графі наряду "Дозвіл оперативних працівників інших цехів".
5.2.8. Якщо обладнання ремонтують працівники ремонтного підприємства (цеху, дільниці), дозволяється видавати загальний наряд у цілому на агрегат, на кілька робочих місць або ділянок теплової мережі.
Перелік обладнання і ділянок схеми, на які дозволяється видавати загальний наряд, повинен складати керівник цеху (району), у віданні якого перебуває це обладнання, узгоджувати керівник ремонтного цеху (служби, дільниці), а затверджувати керівник підприємства.
Право видавати загальні наряди надається начальнику цеху (району), у віданні якого перебуває це обладнання, або його заступнику.
Керівниками робіт за загальними нарядами призначаються працівники зі складу керівників і спеціалістів ремонтних цехів (служб, дільниць) електростанцій і теплових мереж.
Якщо ремонтні цехи (служби, дільниці) на електростанціях і теплових мережах відсутні, керівниками робіт за загальними нарядами призначають працівників зі складу працівників підрядних ремонтних організацій.
5.2.9. Для проведення ремонтних робіт за загальним нарядом повинні видаватись проміжні наряди.
Право видавати проміжні наряди надається керівникові робіт за загальним нарядом. Керівник робіт за загальним нарядом визначає необхідну кількість проміжних нарядів.
У проміжному наряді слід зазначати необхідні заходи безпеки для створення безпечних умов праці на даному робочому місці.
5.2.10. Списки працівників зі складу керівників і спеціалістів підрядних організацій (ремонтних, налагоджувальних, монтажних та ін.), які можуть бути керівниками і виконавцями робіт за нарядом і окремо за загальним нарядом, повинні затверджувати керівники цих організацій і передавати підприємствам, на яких будуть виконувати роботи відряджені працівники.
У разі зміни складу працівників ці списки слід своєчасно коригувати.
Копії списків повинні бути на робочих місцях начальників змін цехів (блоків), чергових району теплових мереж.
Керівництво електростанції або теплових мереж згідно з цими списками працівників розпорядчим документом повинно надавати працівникам підрядних організацій право бути керівниками робіт.
5.2.11. За розпорядженням виконуються:
- роботи, що не зазначені в пункті 5.2.4 цих Правил;
- роботи, що не потребують проведення технічних заходів щодо підготовки робочих місць, у тому числі і роботи, що виконуються одноособово.
Перелік робіт, що виконуються одноособово за розпорядженням, повинен визначатись з урахуванням місцевих умов, і цей перелік робіт повинен затверджувати керівник підприємства.
5.2.12. Видавати розпорядження повинні працівники, які мають право видавати наряди, та керівники робіт за загальними нарядами у межах дії загального наряду.
5.2.13. Розпорядження віддаються виконавцям робіт безпосередньо або за допомогою засобів зв'язку та виконуються відповідно до вимог цих Правил.
Розпорядження має разовий характер, термін його дії визначається тривалістю робочого дня (зміни) виконавців.
У разі необхідності продовження роботи розпорядження слід віддавати та оформляти заново.
5.2.14. Облік і реєстрацію робіт за нарядами та розпорядженнями слід вести в журналі, форма якого наведена у додатку 3 до цих Правил.
У журналі слід реєструвати тільки первинний допуск до роботи та повне її закінчення із закриттям наряду (розпорядження).
Сторінки журналу слід пронумерувати, а журнал прошнурувати і скріпити печаткою. Термін зберігання журналу після останнього запису повинен бути 6 місяців.
Первинні і щоденні допуски до роботи за нарядами слід оформляти записом в оперативному журналі; у цьому разі зазначають тільки номер наряду.
5.2.15. Проміжні наряди і розпорядження на виконання робіт, що видають відповідальні працівники ремонтного цеху (служби, дільниці) електростанції (теплових мереж) або підрядної організації, необхідно реєструвати в журналах обліку робіт за нарядами і розпорядженнями, що належать ремонтному цеху або підрядній організації.
5.2.16. Роботи на обладнанні, пристроях теплової автоматики та вимірювання (далі - ТАВ) протягом зміни дозволяється виконувати за розпорядженням під наглядом оперативного працівника або майстра, який здійснює ремонтне обслуговування даного обладнання, із записом у журналі обліку робіт за нарядами і розпорядженням або оперативному журналі начальника зміни цеху (району) із зазначенням у ньому складу бригади.
5.3. Порядок видавання і оформлення наряду
5.3.1. Наряд на роботу виписується у двох, а у разі, якщо він передається по телефону, радіо, - у трьох примірниках. В останньому випадку працівник, який видає наряд, виписує один примірник, а працівник, який приймає текст у вигляді телефоно- або радіограми, заповнює два примірники наряду і після зворотної перевірки зазначає на місці підпису працівника, який видав наряд, його прізвище та ініціали, підтверджуючи правильність запису власним підписом.
В обох примірниках наряду записи повинні бути виконані чорнилом, кульковою ручкою тощо; вони повинні бути чіткі і розбірливі.
Не допускається виписувати наряд олівцем, виправляти і закреслювати написаний текст.
Другий примірник наряду дозволяється виписувати за допомогою засобів розмножувальної техніки.
Під час проведення планових ремонтних робіт обидва примірники наряду передаються для підготовки робочого місця оперативним (оперативно-виробничим) працівникам цеху (району) не пізніше ніж за одну зміну до початку проведення робіт, зазначених у наряді.
У непередбачених випадках дозволяється видавати наряд у день проведення робіт.
5.3.2. Наряд видається на одного виконавця робіт (наглядача) з однією бригадою на одне робоче місце, - за винятком випадків, зазначених у пунктах 5.3.3 і 5.3.9 цих Правил.
На руки виконавцю робіт видається тільки один примірник наряду.
5.3.3. Допускається видавати один наряд на кілька робочих місць однієї схеми приєднання ТМО, на кілька однотипних робочих місць одного агрегата. У цьому разі роботу слід виконувати, дотримуючись таких умов:
- усі робочі місця підготовлюють оперативні (оперативно-виробничі) працівники одночасно, а приймають підготовлені робочі місця керівник робіт, виконавець робіт (наглядач);
- виконавець робіт з бригадою (наглядач) допускаються на одне з робочих місць підготовленої дільниці;
- переводить бригаду на інше робоче місце допускач або з його дозволу керівник робіт;
- переведення бригади оформлюється у таблиці наряду підписами допускача (або керівника робіт у графі допускача) і виконавця робіт із зазначенням дати, часу і місця роботи;
- переведення бригади керівник робіт оформлює в примірникі наряду, який має бути у виконавця робіт. Про здійснене переведення бригади керівник робіт повідомляє начальнику зміни цеху (оперативному працівнику району), який робить запис у другому екземплярі наряду та в оперативному журналі.
5.3.4. Розширювати робоче місце, без видавання нового наряду змінювати кількість робочих місць і умови проведення роботи, а також замінювати керівника робіт або виконавця робіт (наглядача) заборонено.
Дозволяється один раз замінювати керівника робіт за загальним нарядом (на період захворювання, вимушених відпусток тощо) - без видавання нового загального наряду, але з дотриманням усіх вимог первинного допуску.
5.3.5. Кількість нарядів, що видаються одночасно на одного керівника робіт, у кожному випадку визначає працівник, який видає наряд.
5.3.6. У разі проведення робіт за нарядом бригада повинна складатись не менше ніж з двох працівників, враховуючи виконавця робіт.
Дозволяється до складу бригади залучати практикантів та учнів, а також щойно прийнятих робітників, які проходять практичне навчання і які ще не пройшли перевірку знань правил безпеки, в кількості: один практикант або учень на кожного основного члена бригади.
Практиканти та учні повинні закріплюватись персонально за працівниками бригади.
Відповідальність за безпеку практикантів, учнів і щойно прийнятих робітників несуть виконавець робіт, а також члени бригади, за якими вони закріплені, що повинно зазначатись у рядку "Склад та інструктаж бригади (цільовий)" табл. 1 наряду.
5.3.7. Під час виписування загального наряду в рядку "Склад та інструктаж бригади (цільовий)" табл. 1 наряду слід вказувати кількість бригад. Чисельність бригад, прізвища та ініціали, розряди і групи з електробезпеки членів бригади необхідно вказувати у проміжних нарядах.
Якщо не вистачає рядків у таблицях або в тексті наряду (у разі великої кількості виконавців робіт), дозволяється додавати до нього додатковий бланк наряду під тим самим номером за підписом працівника, який видав наряд, для продовження записів.
У додатковому бланку наряду повинні зазначатись прізвища, ініціали, посади та розряди виконавців робіт, кожен з яких повинен розписатись проти свого прізвища. У цьому разі в рядку "виконавцю робіт (наглядачу)" наряду слід зазначити загальну кількість членів бригади і зробити запис про наявність додаткового списку її членів, що додається.
5.3.8. Ремонтувати обладнання, що належить іншим цехам, але розташоване у зоні дії загального наряду, необхідно за нарядом, що видається цехами, у віданні яких перебуває це обладнання, з дозволу керівника робіт за загальним нарядом. Керівник робіт повинен розписатись у рядку "Заходи безпеки іншими цехами (дільницями) виконано" наряду.
5.3.9. У загальному наряді можна зазначити декілька виконавців робіт. Кількість виконавців визначає керівник робіт залежно від обсягу та змінності роботи і передбачуваної кількості проміжних нарядів.
5.3.10. Під час виписування наряду в рядках таблиць, що не потребують заповнення, слід писати "Не призначається", "Не передбачено" і "Не потрібно".
5.3.11. У рядку "Виконати заходи щодо підготовки робочих місць" наряду слід перелічити заходи щодо підготовки робочих місць і заходи безпеки, у тому числі й ті, які мають виконувати оперативні працівники інших цехів.
Дозволяється на типові роботи в рядку "Виконати заходи щодо підготовки робочих місць" наряду зазначати номер пункту типових безпечних умов проведення робіт. Перелік типових робіт із зазначенням безпечних умов праці під час виконання кожної роботи за підписом начальника цеху (дільниці, району) повинен бути у допускача і керівника робіт.
Якщо недостатньо місця в рядку "Виконати заходи щодо підготовки робочих місць" наряду, до наряду можна додати окремий лист з викладенням умов проведення робіт, підписаний працівником, який видає наряд, про що необхідно зробити запис у рядку "Виконати заходи щодо підготовки робочих місць" наряду.
5.3.12. Під час проведення вогневих робіт у рядку "Виконати заходи щодо підготовки робочих місць" наряду слід зазначати також вимоги пожежної безпеки.
Під час проведення вогневих робіт на вибухонебезпечному обладнанні заходи пожежної безпеки, зазначені у наряді, повинен узгоджувати і візувати (підписувати) у цій самій графі наряду відповідальній працівник з пожежної безпеки.
5.3.13. Працівник, який видає наряд, зазначає в рядку "Особливі умови" наряду додаткові заходи безпеки, а саме: про неприпустимість застосування відкритого вогню або проведення деяких операцій тільки під безпосереднім наглядом керівника робіт, про установлення спеціальних огороджень, про умови безпечного проведення суміщених робіт, що виконуються за нарядами і розпорядженнями, про необхідність використання бригадою засобів загального і індивідуального захисту, про порядок використання вантажопідіймальних та інших механізмів, про послідовність проведення окремих операцій тощо.
5.3.14. Працівник, який видає наряд, зазначає в рядку "допускачу" прізвище, ініціали, посаду допускача зі складу оперативно-виробничих працівників або керівника робіт зі складу виробничих працівників. Якщо допускачем є оперативний працівник, слід записати слово "оперативний працівник" без зазначення прізвища.
5.4. Підготовка робочого місця і допуск бригади до роботи
5.4.1. Після виконання у повному обсязі необхідних умов, що убезпечують проведення робіт (у тому числі на обладнанні інших цехів), оперативний керівник цеху (блока) електростанції або відповідальний працівник зі складу оперативно-виробничих працівників району (дільниці) теплової мережі повинен поставити свій підпис у відповідному рядку наряду.
У проміжному наряді такий підпис повинен поставити керівник робіт за проміжним нарядом.
У разі підготовки обладнання інших цехів, яке поєднано з обладнанням, що ремонтується, оперативний керівник цеху (блока) або відповідний працівник зі складу оперативно-виробничих працівників району (дільниці), у віданні якого перебуває обладнання, що ремонтується, підписує наряд на підставі підпису або повідомлення (для окремих дільниць) начальника зміни електростанції (чергового диспетчера) або старшого оперативного працівника відповідного цеху (дільниці) про виконання ним необхідних заходів щодо виведення з дії зазначеного у наряді обладнання.
У відповідних рядках наряду повинні зазначатись прізвища, ініціали і посади працівників, які підтвердили по телефону про виконання необхідних заходів безпеки, і підпис допускача.
За вимогою начальника зміни цеху (оперативного працівника району) або допускача це повідомлення необхідно підтвердити в рядку "Заходи безпеки іншими цехами (дільницями) виконано" наряду підписом начальника зміни електростанції (чергового диспетчера) або старшого оперативного працівника відповідного цеху (дільниці).
5.4.2. Працівник, який розписався в наряді або повідомив про виконання необхідних заходів щодо виведення з роботи обладнання інших цехів (дільниць), поєднаного з обладнанням, що ремонтується, відповідає за повноту і точність виконання їх.
Працівники інших цехів, що виконують зазначені в наряді заходи, повинні розписатись у відповідному рядку наряду. Повідомлення телефоном про виконання необхідних заходів безпеки щодо виведення з роботи обладнання допускається тільки для віддалених дільниць.
5.4.3. Електрообладнання, поєднане з тепломеханічним обладнанням, повинні вимикати працівники електроцеху на вимогу начальника зміни цеху (оперативного працівника району) з дозволу або за розпорядженням начальника зміни електростанції (чергового диспетчера).
5.4.4. Первинний допуск бригади до роботи за нарядами на обладнанні, виведеному з роботи для ремонту за заявкою, а також за загальними нарядами, виданими в цілому на агрегат або вузол обладнання, на кілька ділянок теплової мережі, необхідно проводити з дозволу начальника зміни відповідного цеху (чергового диспетчера теплової мережі), про що слід зробити відмітку у відповідному рядку наряду перед допуском до роботи.
5.4.5. Керівник робіт і виконавець робіт спільно з допускачем перед допуском бригади до роботи повинні перевірити повноту виконання необхідних заходів щодо підготовки робочих місць, зазначених у наряді.
Допуск до роботи заборонено, якщо у наряді на роботи, зазначені в пунктах 4.11.6, 4.11.12, 4.11.13 цих Правил, не передбачено перекривання і не зазначена нумерація вимикальної арматури відповідних комунікацій, а також якщо ця нумерація на місці відсутня.
5.4.6. Допуск необхідно проводити після перевірки підготовки робочого місця.
Допускач повинен провести інструктаж: вказати межі робочого місця і підходи до нього; показати, яке найближче до робочого місця обладнання перебуває під тиском, під дією високої температури, вибухонебезпечне тощо.
Допускач повинен перевірити посвідчення про перевірку знань у керівника і виконавця робіт.
Допуск до роботи заборонено, якщо посвідчення про перевірку знань відсутнє або термін дії чергової перевірки знань правил безпеки закінчився.
5.4.7. Перевірку підготовки робочих місць і допуск до роботи за нарядом слід оформлювати підписами допускача, керівника робіт і виконавця робіт у відповідних рядках наряду.
Первинний допуск до роботи за нарядом і проміжним нарядом необхідно оформлювати також і в таблиці щоденного допуску до роботи; для робіт за загальним нарядом таке оформлення не потрібне.
Один примірник наряду слід передати виконавцю робіт, другий залишити у допускача і зберігати у папці діючих нарядів або передати на зберігання оперативному працівнику цеху, району.
Допуск до роботи за загальним нарядом, якщо до наряду внесено декілька виконавців робіт, необхідно оформлювати підписами допускача і керівника робіт. Один примірник загального наряду передається керівникові робіт.
5.4.8. Перевірку посвідчень членів бригади, інструктаж і допуск до роботи повинен проводити керівник робіт. Якщо виявлено, що термін чергової перевірки знань правил безпеки скінчився, працівників слід вивести зі складу бригади.
Виконавець робіт здійснює допуск до роботи і інструктаж кожного члена бригади безпосередньо на його робочому місці.
5.4.9. Якщо у разі отримання наряду у оперативних працівників або виконавця робіт виникає будь-який сумнів в достатності і правильності заходів щодо підготовки робочого місця та у можливості безпечного виконання роботи, вони зобов'язані вимагати роз'яснення у керівника робіт або працівника, який видав наряд.
5.4.10. Дата первинного допуску до роботи повинна відповідати даті початку роботи, зазначеній у наряді, - крім наряду на виконання роботи, що не пов'язана з виведенням у ремонт обладнання.
Невідповідність дати первинного допуску до роботи в 1 - 2 дні дозволяється у виняткових випадках - у разі затримки виведення у ремонт обладнання, аварійної ситуації тощо.
5.4.11. Допуск до роботи за нарядами для проведення ремонту вентиляторів, млинів, насосів, фільтрів та іншого обладнання, що приводиться в рух електродвигунами, а також для проведення ремонту механічної частини і очищення секцій електрофільтрів повинні здійснювати оперативні працівники цеху (району), у віданні яких перебуває обладнання, що ремонтується.
5.4.12. Підготовку робочого місця, виконання необхідних заходів безпеки і допуск до роботи для проведення ремонту обладнання, що належить іншим цехам (підрозділам), але поєднано з ТМО (електродвигуни, збірки, зварювальні апарати, арматура освітлення, обладнання ТАВ тощо) або розташовано на території і в приміщеннях теплосилових цехів (районів теплової мережі), крім закритих розподільних пристроїв, повинні здійснювати працівники підрозділів, у віданні яких перебуває це обладнання, за щоденним дозволом начальника зміни котлотурбінного цеху (чергового диспетчера теплової мережі), про що слід зробити запис в оперативному журналі.
5.4.13. Первинний допуск до одночасної роботи декількох бригад інших цехів і підрядних організацій на одній дільниці котлотурбінного цеху (району теплової мережі) повинен здійснювати начальник зміни котлотурбінного цеху (оперативний працівник району, майстер теплової мережі) з дозволу начальника свого цеху (району) і начальника зміни електростанції (чергового диспетчера теплової мережі), про що слід зробити відповідний запис в оперативному журналі.
5.5. Нагляд під час проведення робіт. Зміни у складі бригади
5.5.1. З моменту допуску бригади до роботи нагляд за нею з метою перевірки виконання вимог правил безпеки покладається на виконавця робіт (наглядача). Виконавець робіт повинен організувати свою роботу, а наглядач - нагляд так, щоб постійно стежити за тим, як кожен член бригади виконує умови безпеки.
5.5.2. Виконавець робіт (наглядач) повинен весь час перебувати на місці проведення робіт.
Якщо виконавець робіт (наглядач) мусить тимчасово залишити робоче місце, а керівник робіт не може його замінити на період відсутності, виконавець робіт повинен припинити роботу бригади і вивести її з місця роботи у безпечну зону.
Тимчасовий вихід членів бригади з місця проведення робіт допускається тільки з дозволу виконавця робіт, який до повернення відсутніх або до встановлення їхнього місця перебування і попередження їх не має права разом з бригадою залишати робоче місце.
5.5.3. Керівник робіт, оперативні працівники зобов'язані періодично, не рідше двох разів за робочу зміну, перевіряти дотримання членами бригади вимог правил безпеки. В теплових мережах такі перевірки повинен здійснювати керівник робіт.
У разі порушення цих Правил або виявлення інших обставин, що загрожують безпеці членів бригади, бригаду необхідно вивести з робочого місця і у виконавця робіт відібрати наряд.
Повторний допуск до роботи слід проводити з дозволу керівника цеху (підрозділу) або працівника, який видав наряд, - якщо: усунено виявлені порушення і виконано всі вимоги первинного допуску до роботи з відповідним оформленням наряду; проведено позачерговий інструктаж з правил безпеки робіт, що виконувала бригада; зроблено запис в оперативному журналі щодо причини повторного допуску.
5.5.4. Зміни у складі бригади повинні бути оформлені в обох примірниках наряду.
Якщо кількісний склад бригади такий, що запис про зміни її складу не вміщується в таблиці наряду, до наряду дозволяється додавати окремий лист із зазначенням змін і записом у таблиці про зроблені зміни згідно із списком, що додається до наряду.
Щойно введені до складу бригади працівники повинні допускатись до роботи тільки після проведення керівником та виконавцем робіт інструктажу про заходи щодо безпечного виконання робіт.
5.6. Оформлення перерв у роботі
5.6.1. Під час перерв у роботі протягом робочого дня (на обід, за умовами проведення робіт) бригаду необхідно вивести з робочого місця, а наряд залишити у виконавця робіт.
Жоден із членів бригади не має права після закінчення перерви розпочинати роботу самостійно. Після закінчення перерви виконавець робіт зобов'язаний повторно перевірити підготовку робочого місця та здійснити допуск бригади до роботи - без оформлення у наряді.
5.6.2. Під час перерви у роботі бригад, а також протягом робочого дня оперативні працівники не мають права вносити у схему установки зміни, що впливають на умови проведення робіт, щодо заходів безпеки.
У випадку аварії або виникнення надзвичайних ситуацій дозволяється змінювати схему або вводити в дію виведене в ремонт обладнання, - якщо ремонтна бригада відсутня, і за умови, що керівник і виконавець робіт будуть негайно сповіщені про зроблені зміни. У цьому разі ці роботи можна проводити з дозволу керівника цеху.
До прибуття виконавця робіт і повернення ним наряду в місці проведення роботи слід розставити працівників, які зобов'язані не допускати бригаду до продовження роботи.
5.6.3. Пробне введення в дію обладнання до повного закінчення ремонту дозволяється здійснити тільки після виведення бригади з місця роботи, повернення керівником робіт наряду відповідальному працівнику зі складу оперативних працівників цеху (району) з оформленням у таблиці щоденного закінчення роботи і зняття тимчасових огороджень, запірних пристроїв та знаків безпеки.
Підготовку робочого місця і допуск бригади до роботи після пробного введення в дію обладнання слід проводити так само, як і у разі первинного допуску. Це повинно бути відображено в наряді, а саме: керівник робіт повинен поставити свій підпис у тому самому рядку наряду, в якому розписується виконавець робіт, а оперативні працівники інших цехів (дільниць), що беруть участь у повторній підготовці робочого місця, повинні розписатись у рядку наряду як допускачі за нарядом.
5.6.4. Випробування окремих елементів і вузлів ТМО у разі проведення комплексного ремонту слід виконувати з дотриманням таких умов:
- загальний наряд, виданий в цілому на агрегат, на кілька дільниць теплової мережі тощо, під час проведення випробувань їхніх елементів або окремих ділянок повинен залишатись у керівника робіт;
- усі роботи на елементі, що випробовується, або на дільниці теплової мережі слід припинити, а бригади вивести з робочих місць;
- усі проміжні наряди у зоні елемента або ділянки, що випробовується, виконавці робіт за проміжними нарядами повинні здати з оформленням перерви у роботі;
- бригади, що працюють на суміжних дільницях, можуть продовжувати роботу - за умови відокремлення і відгороджування цих дільниць від обладнання, що випробовується, і створення безпечних умов праці для цих працівників;
- достатніми заходами для виведення з дії елемента, що випробовується, або ділянки теплової мережі є: установлення заглушок, розбирання схеми та перекривання запірної арматури згідно з вимогами цих Правил.
Випробування окремих елементів та вузлів ТМО дозволяється проводити після зробленої керівником робіт за загальним нарядом письмової заявки у спеціальному журналі заявок, форма якого повинна бути розроблена на кожному підприємстві з урахуванням місцевих умов.
Таке випробування слід проводити з дозволу начальника зміни електростанції (чергового диспетчера теплової мережі) під безпосереднім керівництвом начальника зміни цеху (відповідального працівника зі складу оперативно-виробничих працівників району теплової мережі) і за участю керівника робіт за проміжним нарядом або іншого інженерно-технічного працівника, призначеного керівником робіт за загальним нарядом.
Хімічне очищення агрегату (обладнання), прогрівання турбіни для нанесення ізоляції та інші види робіт, які входять до обсягу капітального (середнього) ремонту обладнання і потребують уведення в дію установки в цілому, необхідно виконувати за програмами, затвердженими головним інженером.
Ці програми повинні також передбачати заходи безпеки і місцезнаходження працівників, які повинні виконувати цю програму.
Під час проведення зазначених робіт загальний наряд слід здати начальнику зміни цеху, в якому проводяться роботи, з оформленням перерви в таблиці щоденного допуску до роботи.
Після закінчення цих робіт підготовку робочого місця і допуск керівника робіт за загальним нарядом на продовження ремонту слід проводити знову з оформленням у таблиці щоденного допуску. З дозволу керівника робіт за загальним нарядом керівники робіт за проміжними нарядами повинні проводити допуск бригад з оформленням у таблиці цих нарядів.
5.6.5. У разі необхідності під час проведення роботи здійснювати балансування обертових механізмів з електроприводом, випробовувати секції електрофільтрів, а також виконувати інші роботи, що потребують багаторазових пробних вмикань електрообладнання, дозволяється перерви в наряді не оформляти, але кожного разу точно виконувати необхідні технічні заходи щодо вимикання електрообладнання.
На період вмикання електрообладнання і його перебування під напругою наряд повинен бути у оперативних працівників.
Всі ці роботи необхідно проводити під безпосереднім наглядом керівника робіт. За його вимогою через начальника зміни електроцеху або начальника зміни електростанції (чергового диспетчера теплової мережі) працівники електроцеху повинні розбирати і складати електричну схему, а вмикати і вимикати механізми повинні працівники, які обслуговують ці механізми.
5.6.6. Після закінчення робочого дня місце роботи слід прибирати, а знаки безпеки, огородження та запірні пристрої залишати на місці.
Наряд необхідно здати оперативному працівнику (у теплових мережах - допускачу, призначеному згідно з вимогами пункту 5.1.10 цих Правил); необхідність повернення проміжного наряду визначає керівник робіт за загальним нарядом.
5.6.7. Щоденний допуск до роботи повинні оформлювати в таблиці наряду власними підписами допускач і виконавець робіт.
Оформлювати щоденний допуск до робіт, що виконуються за загальними нарядами, не потрібно.
Щоденні допуск і закінчення роботи за проміжним нарядом письмово не оформляються.
5.6.8. Наступного дня бригада, яка виконує за нарядами припинену роботу, повинна допускатись до роботи тільки після того, як допускач і виконавець робіт оглянуть робоче місце, проведуть інструктаж членам бригади і перевірять виконання заходів безпеки.
5.7. Закінчення роботи. Приймання робочого місця. Закривання наряду
5.7.1. Після повного закінчення роботи і прибирання робочого місця виконавець робіт повинен вивести бригаду з робочого місця, поставити свій підпис у наряді і здати його керівникові робіт.
5.7.2. Керівник робіт, приймаючи робоче місце від виконавця робіт після повного закінчення роботи, повинен перевірити обсяг і якість її виконання, відсутність сторонніх предметів, належну чистоту робочих місць і після цього поставити свій підпис у рядку "Робота повністю закінчена" наряду, зазначивши дату і час.
У разі необхідності замість керівника робіт прийняти робоче місце і поставити підпис у наряді в рядку про повне закінчення робіт може працівник, який видавав або продовжував наряд.
5.7.3. Відповідальний працівник зі складу оперативних працівників (у теплових мережах - оперативно-виробничих) повинен закривати наряд і зазначати годину і дату його закриття - після особистого огляду робочих місць або огляду підлеглими працівниками, перевірки відсутності на них працівників, сторонніх предметів та після того, як керівник робіт поставить свій підпис у рядку "Робота повністю закінчена" наряду.
5.7.4. Обладнання дозволяється вводити в роботу тільки після підпису керівника робіт у рядку наряду про повне закінчення роботи і закриття наряду відповідальним працівником зі складу оперативних працівників, а також після видалення тимчасових огороджень, знаків безпеки, запірних пристроїв і відновлення на місці постійних огороджень.
5.7.5. Наряди, роботи за якими повністю закінчені, повинні зберігатись протягом 30 діб, а наряди на проведення газонебезпечних робіт - протягом одного року від дня закриття їх.
5.8. Робота працівників, які перебувають у відрядженні
5.8.1. Під час проведення ремонтних, налагоджувальних та інших робіт на одному й тому самому обладнанні або споруді цеху електростанції (дільниці теплової мережі) одночасно кількома організаціями за договорами з підприємством керівництво цеху (дільниці) спільно з керівництвом підрядних організацій зобов'язані розробити суміщений графік робіт і спільні заходи щодо безпеки праці, які повинен затвердити керівник електростанції (теплової мережі).
Відповідальність за підготовку робочого місця, координацію дій щодо виконання суміщеного графіка робіт і спільних заходів щодо дотримання умов питань безпеки проведення робіт і допуск до робіт відповідно до цих Правил несе керівництво електростанції (теплової мережі).
5.8.2. Під час проведення робіт, зазначених в пункті 5.8.1 цих Правил, головним ремонтним підприємством із залученням субпідрядних організацій відповідальність за виконання спільних заходів щодо безпеки робіт несе головне ремонтне підприємство. Це підприємство спільно з субпідрядними організаціями повинно розроблювати суміщений графік робіт, який затверджується керівництвом головного ремонтного підприємства.
На виділених для субпідрядних організацій дільницях відповідальність за організацію, виконання заходів безпеки і дотримання їх працівниками несуть субпідрядні організації.
Загальний наряд на проведення робіт головному ремонтному підприємству видає цех електростанції (дільниця теплової мережі), у підпорядкуванні якого перебуває обладнання. Головному ремонтному підприємству надається право видавати проміжні наряди субпідрядним організаціям.
5.8.3. В діючих цехах роботи поблизу ТМО, які проводяться ремонтно-будівельними підрозділами підприємств, повинні виконуватись за нарядом-допуском, форма якого наведена в додатку 1 до цих Правил.
5.8.4. Надання права працівникам, які перебувають у відрядженні, бути керівниками, виконавцями робіт, наглядачами та членами бригад повинен оформлювати керівник електростанції (теплової мережі) резолюцією на листі підприємства, що відрядило працівників, або окремим розпорядчим документом.
6. Вимоги безпечного обслуговування паливно-транспортного обладнання
6.1. Обслуговування залізничного господарства
6.1.1. Залізничне господарство підприємств необхідно обслуговувати відповідно до вимог Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 16.01.95 N 27, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту України від 08.07.95 N 260, Інструкції з сигналізації на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту України від 08.07.95 N 259, та виробничих інструкцій, розроблених на підставі вищезазначених нормативних документів.
Під час руху поїздів по внутрішніх залізницях і у разі маневрової роботи слід дотримуватись вимог інструкцій, узгоджених із залізницею станції примикання.
6.1.2. Усі негабаритні місця необхідно позначати застережними написами і у разі потреби освітлювати.
6.1.3. Місця переходу людей через залізничні колії і місця проїзду транспорту слід обладнати переходами та переїздами.
Пішохідні доріжки слід влаштовувати у найзручніших місцях і забезпечувати вільний прохід. У місцях переходів через колії повинні бути настили на рівні висоти рейки.
Біля переходів слід установлювати спеціальні покажчики: "Прохід вздовж колії" і "Прохід через колії".
Мінімальна ширина переходів повинна бути не менше 1,5 м, для проходу з вантажем - не менше 2 м.
6.1.4. Доріжки для проходу людей вздовж залізничних колій не повинні бути захаращені тимчасовими або постійними пристроями, що заважають вільному проходу.
6.1.5. У місцях переїздів залізничних колій необхідно установлювати шлагбауми, сигналізацію, освітлення, обгороджувальні стовпчики або поручні і застережні знаки безпеки. На переїздах, що охороняються, повинен бути телефонний зв'язок з найближчою станцією або постом.
6.1.6. Фарбування сигнальних пристроїв (шлагбаумів, стовпчиків, дорожніх знаків та ін.) необхідно поновлювати не рідше двох разів на рік.
6.1.7. Стрілочні переводи на незавантажених залізничних коліях залежно від частоти і характеру руху, профілю колії та ін. слід замикати на замки. Перелік цих стрілок повинен затверджувати головний інженер підприємства.
6.1.8. Стрілочні пости та інші службові будівлі, розміщені на відстані до 3 м від осі колії, повинні мати двері з виходом у напрямку тільки вздовж колії.
Біля дверей стрілочних постів та інших будівель службового призначення з боку колії слід установлювати обгороджувальні бар'єри. Такі ж бар'єри необхідно установлювати також біля місць виходу на залізничні колії із-за будівель і споруд, що заважають нормально бачити рухомий поїзд, що наближається.
6.1.9. Залізничні колії і проміжок між ними слід очищати від снігу, палива, шлаку та інших предметів і матеріалів і постійно утримувати чистоту у межах встановленого габариту. На колодязях, що призначені поглинати воду, і водостічних жолобах слід зробити перекриття для забезпечення безпечного проходу.
6.1.10. Під час снігопаду, коли неможливо вчасно вивезти увесь сніг, у місцях переходу і на коліях з насиченим рухом поїздів необхідно як тимчасовий захід у валах снігу, що лежить на міжколійї, влаштовувати через кожні 9 м проходи завширшки не менше 1 м.
6.1.11. У разі ожеледиці необхідно посипати піском або золою постійні робочі місця у районах маневрових робіт і місця проходу людей.
6.1.12. Стелажі і ящики для зберігання гальмових башмаків і запасних вагонних частин слід розміщувати вздовж колії на міжколійному проміжку. Прохід між вагонами, стелажами та ящиками повинен бути не менше 1 м.
Розміщувати гальмові башмаки і запасні деталі вагонів безпосередньо на землі заборонено.
6.1.13. Розвантажені або підготовлені до завантаження біля залізничних колій вантажі необхідно укладати і закріплювати відповідно до вимог пункту 4.5.9 цих Правил так, щоб габарит приближення не порушувався.
6.1.14. Вагони, що підлягають навантажуванню або розвантажуванню, а також порожні вагони, що установлені на відправних коліях, мають бути зчеплені і закріплені ручним гальмом або гальмовими башмаками.
Підкладати під колеса вагонів цеглу, каміння, дошки або будь-які інші предмети замість гальмових башмаків заборонено.
6.1.15. Працівникам, які не обслуговують залізничний транспорт, заборонено перебувати на коліях, ходити між ними, а також переходити через колії в недозволених місцях.
6.1.16. Працівники під час перерви у роботі не повинні залишатись на залізничних коліях; на час перерви їх слід вивести з колій на узбіччя на відстань не менше 2 м від крайньої рейки, одночасно прибравши з колій і інструмент.
6.1.17. Кожен працівник, який помітив небезпеку для життя людей або для руху поїздів, повинен подати сигнал зупинки поїзду або маневровому составу.
6.1.18. У разі виявлення несправностей залізничних колій, що загрожують безпеці руху, рух на даній ділянці необхідно припинити, установити заборонні дорожні знаки і вжити заходів щодо усунення несправностей.
6.1.19. Маневрову роботу повинна проводити бригада складачів поїздів або один складач, - що визначається місцевою інструкцією.
Склад локомотивних бригад або бригад складачів повинен визначати керівник електростанції залежно від місцевих умов за узгодженням із залізницею станції примикання.
В усіх випадках експлуатації залізничного транспорту вузької колії маневрування слід виконувати за вказівками складача або зчіплювача, користуватись загальноприйнятими сигналами, зазначеними в інструкціях.
6.1.20. Дозволяється обслуговувати маневрові локомотиви одному машиністу і одному складачу з урахуванням типу локомотива і місцевих умов.
6.1.21. Дозволяється використовувати для проведення маневрової роботи у разі обслуговування одним машиністом тепловози тільки маневрових серій.
На тепловозах, які обслуговує один машиніст, повинні бути:
- двосторонній радіозв'язок між машиністом і старшим оперативним працівником у зміні цеху;
- прямий радіозв'язок між машиністом і бригадою складачів;
- реєструвальний швидкостемір (порядок знімання стрічки встановлюється за місцевою інструкцією);
- локомотивна, гіркова сигналізація з автоматичною локомотивною сигналізацією - для тепловозів, що працюють на маневрових гірках;
- автоматична локомотивна сигналізація неперервної дії з перевіркою пильності працівників під час руху локомотива;
- другий пульт керування тепловозом, установлений в кабіні з лівого боку;
- сигнальні лампи жовтого кольору, розміщені над кабіною тепловоза з лівого і правого боків, що сигналізують про місцеперебування машиніста;
- дистанційний привод до автозчеплення тепловоза;
- дзеркало заднього і переднього лівого виду.
Другий пульт і сигнальні лампи слід встановлювати на тепловозах, що працюють на ділянках подачі ручних сигналів складачем як з правого, так і з лівого боків за умови видимості.
В усіх випадках зчеплення тепловоза з вагонами надійність зчеплення, а також увімкнення автоматичного гальма повинен перевіряти складач або його помічник.
Забороняється машиністу і бригаді складачів змінювати подавання сигналів і керування тепловозом з правого або лівого пульта керування під час руху локомотива.
Допускається у виняткових випадках, що зазначені в інструкції і техніко-розпорядчому акті станції, змінювати бік, з якого подаються сигнали і керування тепловозом під час руху, - якщо бригади складачів перебувають на гальмових площадках.
6.1.22. Порядок проведення маневрів, що створює безпечні умови руху у разі скорочених локомотивних бригад і бригад складачів, повинен бути викладений у місцевій інструкції з обслуговування маневрових локомотивів одним машиністом і зазначатись у техніко-розпорядчому акті.
У місцевій інструкції з обслуговування локомотива одним машиністом необхідно враховувати: наявність кривих і негабаритних місць, умови видимості, обсяг роботи, а також необхідно зазначати обмеження під час проведення робіт одним працівником, граничну довжину поїзда і місцеперебування складача під час руху вагонами вперед.
6.1.23. Здійснювати ручне гвинтове зчеплення вагонів, якщо немає буферних тарілок, заборонено.
6.1.24. Перед початком проведення маневрових робіт у районі наступних пересувань необхідно оглянути колії і вагони, що підлягають зчепленню і відчепленню (перевірити, чи міцно закріплені борти платформ, чи закриті люки вагонів, чи не зсунулись вантажі у відкритому поїзді, чи справні зчіплювальні пристрої тощо).
Працівників, які перебувають поблизу колій, де передбачено проведення маневрових робіт, необхідно вивести у безпечне місце.
6.1.25. Забороняється під час проведення маневрових робіт наближати локомотив або вагон до тупикового упору на відстань до 2 м.
6.1.26. Швидкість маневрового локомотива встановлюється згідно з техніко-розпорядчим актом і висновками працівників дистанції колії.
6.1.27. Працівникам, які проводять маневрові роботи, заборонено:
- сідати на приступки гальмової площадки або спеціальні приступки вагонів чи локомотивів і сходити з них, - якщо швидкість руху перевищує 3 км/год, а також у місцях розміщення стрілочних переводів і на переїздах;
- переходити колії перед рухомим поїздом або локомотивом;
- пролазити під вагони;
- проходити між розчепленими вагонами, - якщо відстані між ними не перевищують 5 м;
- ставати і сідати на колії.
Особливої обережності слід дотримуватись під час переходу через колії і руху вздовж колій за несприятливих метеорологічних умов (при ожеледиці, тумані, снігопаді, завірюсі тощо).
6.1.28. Працівники, які виконують маневрові роботи, можуть розташовуватись лише на гальмових площадках або приступках вагонів і локомотивів, а також на приступках, суміщених з драбинами на цистернах. У цьому разі необхідно триматись за поручні.
6.1.29. Під час проведення маневрових робіт для проходу через колію, що зайнята рухомим поїздом, необхідно користуватись тільки гальмовими площадками вагонів. Працівники, які не виконують маневрові роботи, повинні обходити поїзд, що стоїть, або локомотив на відстані не менше 3 м.
6.1.30. Стояти на приступках вагонів і приступках гальмової площадки у негабаритних місцях, на коліях навантажування або розвантажування заборонено.
6.1.31. Сигнал машиністові локомотива про готовність стрілки до пропускання рухомого поїзда слід подавати тільки після переведення стрілки, закривання її на закладку і виходу стрілочника за межі колії.
Не дозволяється притримувати ногою стрілочний балансир під час руху поїзда по стрілці.
6.1.32. Під час подавання вагонів у цех на шляхи навантажування-розвантажування складач поїзда повинен іти попереду вагонів по узбіччю полотна, попереджаючи людей про рух поїзда; швидкість руху не повинна перевищувати 3 км/год.
6.1.33. Маневрові роботи з вагонами, навантажування або розвантажування яких не завершено, слід проводити тільки за узгодженням з працівником, який керує навантажувально-розвантажувальними роботами.
6.1.34. Під час експлуатації і огляду локомотивів і рухомого поїзда на електрифікованих залізничних коліях слід дотримуватись вимог пунктів 4.5.12 і 4.5.13 цих Правил.
6.1.35. Залишати без нагляду на залізничних коліях локомотиви, що перебувають у робочому стані, заборонено.
6.2. Розвантажування твердого палива
6.2.1. Розвантажувати паливо з вагонів дозволяється тільки після повної зупинки і закріплення вагонів гальмовими башмаками, відчеплення і відведення локомотива на відстань не менше 5 м за межі розвантажувального пристрою.
Під час проведення розвантажування палива вагоноперекидачами закріплювати вагони гальмовими башмаками не потрібно. Дозволяється у разі відсутності людей в розвантажувальному пристрої не відчіплювати локомотив від поїзда, що розвантажується, - якщо від локомотива проводиться відбирання стисного повітря для відкривання і закривання люків вагонів.
Під час подавання вагонів локомотивом безпосередньо на бункери котельної відчіплювати вагони перед їхнім розвантажуванням не потрібно. Розвантажувати паливо у такому разі слід починати після того, як за допомогою сигналу отримано дозвіл на розвантажування.
6.2.2. Тип розвантажувального пристрою визначається залежно від виду його витрати і палива.
6.2.3. Роботи з розвантажування палива слід проводити під керівництвом машиніста вагоноперекидача. Під час проведення розвантажування палива крім машиніста вагоноперекидача повинен бути начальник зміни (бригадир вантажників).
6.2.4. Вагони з паливом перед тим, як розпочати розвантажування, слід оглянути. Якщо кришки люків та їхні кріплення, борти або запірні механізми несправні, слід вжити заходів щодо створення безпечних умов для розвантажування вагонів.
6.2.5. Отвори для скидання палива з вагонів у бункери, незалежно від способу розвантажування, слід перекрити гратами з вічками розміром 240 х 240 мм.
6.2.6. Розвантажувати паливо з осередками горіння у бункери сирого вугілля в котельнях або для складання його у штабелі на зберігання заборонено.
Таке паливо слід розвантажувати на спеціально виділену площадку складу - для його гасіння або охолодження.
6.2.7. Під час відкривання люків або бортів вагонів-самоскидів (гондол, хоперів та ін.), а також під час відкидання бортів платформ працівники повинні перебувати збоку від люка або борта.
6.2.8. Для запобігання перевертанню вагонів під час проведення розвантажування через люки відкривати останні слід почергово, по одному з кожного боку вагона.
Дозволяється залізати через відкриті люки для очищення вагонів тільки у разі відсутності палива, що зависло або примерзло на їхніх стінках. Хопери слід очищати із спеціальних площадок.
6.2.9. Очищати у розвантажувальних пристроях вагони від палива, що зависло або примерзло до стінок і днища, слід тільки зверху з приставних драбин, що мають верхні гаки, і за відсутності працівників біля люків у місцях падіння палива.
Очищати вагони повинні одночасно два працівники - для надання, у разі потреби, негайної допомоги потерпілому.
Очищення вагонів на вагоноперекидачі слід проводити відповідно до вимог пунктів 6.2.26 і 6.2.27 цих Правил.
6.2.10. Розвантажувати вагони на естакадах складів і в розвантажувальних пристроях траншейного типу слід із стаціонарних містків (ходових площадок), а також з пересувних кранових або візкових площадок.
У разі відсутності містків або візкових площадок закривати люки і борти вагонів на місці проведення розвантажування заборонено. Закривати люки і борти вагонів слід на спеціально пристосованих ділянках, обладнаних люкопідіймачами.
Дозволяється закривати люки вагонів, підтягнутих після вивантажування на спеціально обладнані ділянки, без відчеплення локомотива.
6.2.11. Перебувати у приймальних ямах (траншеях) під час розвантажування або навантажування вагонів на складах або в приймально-розвантажувальних пристроях з естакад, а також під час роботи скреперів та інших механізмів заборонено.
6.2.12. Не дозволяється заходити у вагони для спрямування грейфера або нагляду за роботою механізмів під час розвантажування або навантажування палива за допомогою грейфера, а також під час роботи механізмів розпушування палива, що змерзлось, і механізмів очищення вагонів (буророзпушувачів, вібророзпушувачів та ін.).
6.2.13. Перебувати у тепляку під час подавання або виведення залізничних вагонів заборонено.
6.2.14. Дозволяється входити у камери тепляка тільки за температури повітря в них не більше плюс 40 град. C і у разі зупинених вентиляторів.
6.2.15. Ворота камери тепляка після перевірки правильності установлення вагонів в ній і за відсутності у тепляку людей необхідно заперти на запори.
6.2.16. Тепляк, що перебуває у режимі гарячого резерву, повинні оглядати не менше двох працівників.
6.2.17. У разі експлуатації тепляків з реактивними двигунами огородження турбіни повинно бути виготовлено з металевих листів завтовшки не менше 10 мм.
Під час роботи двигунів перебувати у приміщенні, де вони установлені, або поблизу них, якщо вони установлені поза приміщенням, заборонено.
6.2.18. Подрібнювати вугілля вручну на гратах бункерів приймально-розвантажувальних пристроїв необхідно із заздалегідь укладених настилів під керівництвом відповідального працівника - начальника зміни або машиніста вагоноперекидача.
Розбивати вручну великі куски вугілля і такі, що змерзлися, необхідно у захисних окулярах закритого типу з безбарвними стеклами. Вугілля слід розбивати (розколювати) вздовж шарів, - щоб менше відлітало кусків.
Грати бункерів приймально-розвантажувальних пристроїв повинні бути у справному стані.
6.2.19. Допускати працівників на грати бункера слід тільки після вимкнення електродвигунів вагоноперекидача і дробильно-фрезерних машин. На ключах пультів керування цим обладнанням необхідно вивішувати застережні знаки безпеки "Не вмикати! Працюють люди".
Двері для проходу до грат бункерів слід зблокувати з електродвигунами ротора вагоноперекидача і дробильно-фрезерних машин таким чином, щоб у випадку відчинених дверей вмикати електродвигуни було неможливо. У цьому разі відчинені двері необхідно фіксувати електричною схемою блокування.
Проходи через приміщення вагоноперекидача з боку робочої зони дробильно-фрезерних машин і робочі місця біля пультів керування цими машинами необхідно обгороджувати суцільними металевими листами заввишки не менше 2 м.
6.2.20. На вагоноперекидачі повинна бути звукова і світлова сигналізації, зблоковані з пусковим ключем на щиті керування вагоноперекидачем.
6.2.21. Вагоноперекидачі повинні мати систему пилопригнічування, яку необхідно вмикати під час розвантажування вагонів з вугіллям.
6.2.22. Вмикати вібратори під час перекидання вагоноперекидача без вагона заборонено.
6.2.23. На вагоноперекидачі дозволяється розвантажувати тільки справні вагони і лише після перевірки правильності установлення їх на платформі і за відсутності працівників в роторі, на гратах, в бункерах і на платформі вагоноперекидача.
6.2.24. Огляд, ремонт і змащування вагоноперекидачів та інших механізмів слід проводити тільки після зупинення обладнання і розбирання електричної схеми електродвигуна.
6.2.25. Про подавання під розвантажування та прибирання поїздів, виштовхування з вагоноперекидача окремих вагонів і про підхід локомотива до приймально-розвантажувальних пристроїв слід сповіщати працівників за допомогою звукової сигналізації або гучномовців. Сигнал слід подавати протягом тривалого часу - до повного зупинення поїзда або вагона.
6.2.26. Для запобігання помилковому увімкненню вагоноперекидача під час очищення в ньому вагонів, коли працівники заходять у повернутий на 90 град. вагон, електричне коло керування вагоноперекидачем повинно бути розірвано за допомогою вимикача, установленого на робочому місці помічника машиніста вагоноперекидача. На вимикачі і ключах дистанційного керування слід вивішувати застережні знаки безпеки "Не вмикати! Працюють люди".
6.2.27. Очищати вагон у вагоноперекидачі дозволяється тільки після монтажу страхувального каната або установлення тимчасових огороджень, що відповідають вимогам пункту 4.2.4 цих Правил.
Торцеві двері вагонів повинні бути зачинені і надійно закріплені. У разі використання страхувального каната як засобу захисту слід обов'язково застосовувати запобіжний пояс.
Входити у вагон, розміщений у роторному вагоноперекидачі, слід через місток.
6.2.28. Під час введення в дію вагоноперекидача, а також виштовхування з нього розвантаженого вагона помічник машиніста вагоноперекидача повинен подавати застережний сигнал.
6.2.29. У разі виходу з ладу вагоноштовхача вагони на вагоноперекидач дозволяється подавати локомотивом - за умови, що тролейні проводи вагоноперекидача вимкнено з пульта керування машиніста вагоноперекидача.
Заїзд локомотива у тепляк, що розміщений перед вагоноперекидачем і перебуває у робочому режимі, заборонено.
6.2.30. Перед виїздом розвантажених вагонів працівників необхідно вивести на безпечну відстань, а предмети, що заважають руху, - прибрати.
Під час під'їзду локомотива до вагонів та відправлення їх слід подавати застережний сигнал.
6.2.31. Технічне обслуговування усіх вагонів після закінчення розвантажування їх вагоноперекидачем слід виконувати з дозволу диспетчера на спеціально обладнаних коліях.
6.2.32. У разі необхідності технічного обслуговування вагонів на коліях збирання порожняка за вагоноперекидачем слід дотримуватись таких вимог:
- робочу зону слід постійно тримати у чистоті і очищати від палива, сміття та розлитого мастила;
- під колеса вагонів слід підкладати гальмові башмаки - для запобігання самочинному їх переміщуванню;
- під час проведення ремонту автоматичного зчеплення вагонів, розміщених у поїздах і окремих групах, вагони слід розсовувати на відстань не менше 5 м - з обов'язковим підкладанням гальмових башмаків під розчеплені вагони з боку проміжку.
6.2.33. Під час руху вагона і проведення маневрових робіт усувати несправності та заливати мастило в букси заборонено.
6.2.34. Якщо вагони подаються вагоноштовхачем, то заходити в них для відбирання проб палива необхідно через відкидний місток спеціальної вежі або будови, які споруджують між коліями насуву вагоноперекидача. Місток необхідно блокувати за допомогою електросхеми з вагоноперекидачем таким чином, щоб у разі опускання його на вагон рух вагоноштовхача став неможливим.
У разі подавання вагонів локомотивом заходити у вагон для ручного відбирання проб палива дозволяється тільки після відчеплення і відведення локомотива на відстань не менше 5 м і закріплення вагонів. У цьому разі дозволяється підніматись у вагон для відбирання проб палива по його скобах або по приставній драбині.
6.3. Обслуговування складів твердого палива
6.3.1. Розміри вічок грат, що перекривають приймальні бункери вугільних складів, повинні бути не більше 400 х 400 мм, - якщо вугілля подрібнюють на них бульдозерами, і розміром 240 х 240 мм, - якщо вугілля подрібнюють вручну.
6.3.2. Штабелі палива слід розміщувати таким чином, щоб їхня підошва була не ближче 2,5 м від крайніх до штабелів рейок залізничної колії і 1,5 м від бровки автодороги.
Максимальна висота штабеля у разі обслуговування його краном-перевантажувачем повинна бути такою, щоб відстань між поверхнею штабеля і низом грейфера, піднятого у крайнє верхнє положення, була не менше 0,5 м.
6.3.3. Під час роботи скреперної лебідки необхідно забезпечити видимість усієї робочої зони скреперного ковша.
Обмежувачі ходу скреперного ковша і покажчики його положення необхідно перевіряти щомісяця.
Для періодичного огляду блоків скреперних установок до них слід забезпечити вільний і зручний доступ.
6.3.4. Штабелювати і особливо відвантажувати паливо із штабеля слід без утворення крутих схилів, - щоб уникнути обвалювання або сповзання палива. У разі короткочасного утворення крутих схилів наближатись до них як через верх штабеля, так і низом заборонено.
Круті схили слід обвалювати бульдозерами або грейферними кранами.
Біля крутих схилів штабеля слід установлювати застережні знаки безпеки.
6.3.5. Ходити по схилах і по верхній частині штабеля дозволяється тільки по трапах, що відповідають вимогам пункту 4.5.8 цих Правил; не дозволяється ходити у місцях розташування штабеля, де є підозра на осередки горіння, і по свіжонасипаному вугіллю.
6.3.6. Запускати двигун бульдозера, трактора слід з кабіни машини. Дозволяється запускати двигун поза кабіною бульдозера, трактора тільки за наявності пристрою, що унеможливлює його рух.
6.3.7. Скрепери, бульдозери, пересувні крани, що перебувають на утрамбованому штабелі палива, не повинні наближатись до верхньої бровки штабеля ближче ніж на 1 м, а на неутрамбованому - ближче ніж на 1,5 м (відстань від краю бровки до гусениці).
У випадку утворення біля штабеля під час його розбирання вертикальної стінки заввишки понад 3 м мінімальна відстань від його кромки до гусениць механізмів повинна бути не менше 4 м.
................Перейти до повного тексту