Відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1057 "Про визначення сфер діяльності, в яких центральні органи виконавчої влади та Служба безпеки України здійснюють функції технічного регулювання"

1. Затвердити Технічний регламент назв текстильних волокон і відповідного етикетування та маркування вмісту складників сировинного складу текстильних виробів, що додається.

2. Департаменту технічного регулювання та метрології в установленому законодавством порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності одночасно з втратою чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2009 року № 13 "Про затвердження Технічного регламенту щодо назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів", але не раніше дня офіційного опублікування цього наказу.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України - Торгового представника України Качку Т.А.

1. Цей Технічний регламент установлює правила щодо використання назв текстильних волокон і відповідного етикетування та маркування вмісту складників сировинного складу текстильних виробів, правила щодо етикетування або маркування текстильних виробів, які містять нетекстильні частини тваринного походження, та правила, які стосуються визначення сировинного складу текстильних виробів шляхом кількісного аналізу двокомпонентних та трикомпонентних сумішей текстильних волокон, з метою покращення функціонування внутрішнього ринку та надання достовірної інформації споживачам.

Цей Технічний регламент розроблено на основі Регламенту (ЄC) 1007/2011 Європейського Парламенту та Ради від 27 вересня 2011 року про назви текстильних волокон та відповідне етикетування та маркування волокнистого складу текстильних виробів та скасування Директиви Ради 73/44/ЄЕС та Директив 96/73/ЄC і 2008/121/ЄС Європейського Парламенту та Ради.

2. Дія цього Технічного регламенту поширюється на текстильні вироби в разі їх надання на ринку, та на вироби, які для цілей цього Технічного регламенту вважаються текстильними виробами:

1) вироби, до складу яких входить не менше ніж 80 % текстильних волокон;

2) меблі, парасольки та сонцезахисні тенти, до складу яких входить не менше ніж 80 % текстильних компонентів;

3) текстильні компоненти, за умови, що вони становлять не менше 80 % за масою верхніх шарів або покриття:

верхній шар багатошарового покриття для підлоги;

чохли для матраців;

покриття для туристичних товарів;

4) текстильні матеріали, що входять до складу інших виробів та становлять їх невід’ємну частину, якщо зазначено їх склад.

3. Дія цього Технічного регламенту не поширюється на:

текстильні вироби, виготовлені фізичними особами, які працюють вдома (надомниками) на підставі трудового договору або юридичними особами, що виконують роботи з пошиття з давальницької сировини без передачі їм права власності;

текстильні вироби, що виготовляються за індивідуальним замовленням самозайнятими фізичними особами.

4. У цьому Технічному регламенті терміни вживаються в таких значеннях:

етикетування - нанесення необхідної інформації на текстильний виріб шляхом прикріплення етикетки;

етикетування на пакованні - використання єдиної етикетки для кількох текстильних виробів або компонентів;

маркування - зазначення необхідної інформації безпосередньо на текстильному виробі шляхом нашивання, вишивання, друкування, тиснення або будь-якої іншої технології нанесення;

наявний розмір - ширина для плаского, товщина для об’ємного складеного, сплюснутого, стиснутого, скрученого текстильного волокна або середнє значення, якщо текстильне волокно має неоднорідну структуру;

нормована (кондиційна) вологість - значення поглинання вологи, яке використовується при обчисленні відсотка компонентів волокна на основі чистої сухої маси з коригуванням на зазначені фактори;

одноразовий виріб - текстильний виріб, призначений для одноразового використання або використання протягом обмеженого часу та не призначений для подальшого застосування;

підкладка - окремий компонент, що використовується для виготовлення одягу та інших виробів, який складається з одного шару або кількох шарів текстильного матеріалу, з’єднаних із виробом одним або кількома краями;

сторонні волокна - інші волокна, що не зазначені на етикетці або маркуванні;

текстильне волокно - будь-яке з таких визначень:

частина матеріалу, що характеризується гнучкістю, тонкістю та високим коефіцієнтом співвідношення довжини до максимального поперечного перерізу, що робить її придатною для застосування в текстильній промисловості;

гнучкі частини матеріалу пласкі чи об’ємні, наявний розмір яких не перевищує 5 мм, а також смужки, вирізані з більш широких стрічок або плівок, виготовлених із речовин, які використовуються для виробництва волокон, класифікація яких визначена в додатку 1 до цього Технічного регламенту, та які є придатними для застосування в текстильній промисловості;

текстильний компонент - частина текстильного виробу з ідентифікованим умістом волокна;

текстильний виріб - будь-яка сировина, напівфабрикати або готові вироби ручного чи промислового виготовлення, які складаються виключно з текстильних волокон, незалежно від комплектації та використання.

У цьому Технічному регламенті терміни "введення в обіг", "надання на ринку", "виробник", "імпортер", "уповноважений представник", "суб’єкти господарювання", "гармонізований європейський стандарт" уживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності"; терміни "державний ринковий нагляд" та "орган державного ринкового нагляду" - у значенні, наведеному в Законі України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції"; термін "ланцюг постачання продукції" - у значенні, наведеному в Законі України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

5. Текстильні вироби можуть бути надані на ринку лише за умови, що такі вироби мають етикетки, промарковані або супроводжуються документами, згідно з вимогами цього Технічного регламенту.

1. Для опису складників сировинного складу текстильних виробів на етикетках та маркуванні текстильних виробів повинні використовуватися тільки ті назви текстильних волокон, що визначені в додатку 1 до цього Технічного регламенту.

2. Використання назв текстильних волокон, визначених у додатку 1 до цього Технічного регламенту, повинно бути закріплено за текстильними волокнами, які відповідають опису, визначеному в цьому додатку.

Назви текстильних волокон, зазначені в додатку 1 до цього Технічного регламенту, не повинні використовуватися для позначення інших волокон незалежно від того, чи вони вживаються самостійно або як корінь слова чи як прикметник.

Термін "шовк" не може використовуватися для позначення форми або особливого виготовлення неперервної нитки прядінням волокон.

2. Тільки текстильні вироби, виготовлені виключно з одного волокна, можуть мати етикетку або бути марковані як "100 %", "однорідні" або "повністю".

Такі або аналогічні терміни не можуть бути використані для інших текстильних виробів.

2. Як виняток до пункту 3 глави 3 цього розділу текстильний виріб, що містить не більше ніж 2 % інших волокон від маси готового виробу, також може розглядатися як виріб, що виготовлений виключно з одного волокна, за умови, що ця кількість є обґрунтованою з технічних причин за належної виробничої практики та не є результатом систематичного додавання.

Текстильний виріб, який пройшов процес кардного чесання, може також розглядатись як виключно складений з того ж самого волокна, якщо він містить не більше 5 % умісту інших волокон від маси готового виробу, за умови, що така кількість є обґрунтованою з технічних причин за належної виробничої практики та не є результатом систематичного додавання.

1. Текстильний виріб може мати етикетку або маркування з позначкою "рунна вовна" або "виріб з чистої вовни", якщо він складається виключно з вовняної пряжі, що раніше не входила до складу готового виробу та не піддавалася будь-яким процесам прядіння та/або валяння, крім тих, які необхідні для виготовлення такого виробу, та яка не була пошкоджена в результаті обробки або використання.

2. Як виняток до пункту 1 цієї глави позначення "рунна вовна" або "вироби з чистої вовни" можуть бути використані для опису вовни, що міститься в суміші з текстильного волокна, у разі якщо:

уся вовна, що міститься в такій суміші, відповідає вимогам, зазначеним у пункті 1 цієї глави;

уміст такої вовни становить не менше ніж 25 % загальної маси суміші;

кардна суміш, вовна змішується лише з одним іншим волокном.

Зазначається повний відсотковий вміст складників такої суміші.

3. Масова частка сторонніх волокон у виробах, зазначених у пунктах 1, 2 цієї глави, а також вироби з вовни, які пройшли процес кардування, не повинна становити більш як 0,3 % від маси готового виробу, за умови, що ця кількість є обґрунтованою з технічних причин за належної виробничої практики та не є результатом систематичного додавання.

1. Текстильний виріб повинен мати етикетку або маркування з назвою та відсотком за масовою часткою всіх складових волокон у порядку зменшення маси.

2. Як виняток до пункту 1 цієї глави і до пункту 2 глави 2 цього розділу волокно, частка якого становить не більш як 5 % загальної маси текстильного виробу, або волокна, частка яких у сукупності становить не більш як 15 % загальної маси текстильного виробу, якщо вони не можуть бути легко визначені на момент виготовлення, можна позначати терміном "інші волокна" безпосередньо перед або після зазначення їх загальної масової частки у відсотках.

3. Вироби, що становлять основу зі 100 % бавовни і уток із 100 % льону, в яких маса частки льону становить не менше ніж 40 % загальної маси неапретованої тканини, може мати назву "бавовняно-льняна тканина", яка повинна містити слова "100 відсотків бавовняної основи" і "100 відсотків льняного утоку".

4. Як виняток до пункту 1 глави 1 цього розділу для текстильних виробів, сировинний склад яких важко визначити під час їх виготовлення, на етикетці або маркуванні може бути використаний термін "змішані волокна" або "невизначений сировинний склад".

5. Як виняток до пункту 1 цієї глави волокна, які ще не зазначені в додатку 1 до цього Технічного регламенту, можуть бути позначені терміном "інші волокна" безпосередньо перед або після зазначення їх загальної масової частки у відсотках.

1. Видимі ізольовані волокна, які мають виключно декоративне призначення і частка яких становить не більш як 7 % маси готового виробу, не повинні враховуватися в сировинному складі текстильних виробів, передбачених главами 2, 4 цього розділу.

2. Металізовані волокна та інші волокна, які застосовуються для отримання антистатичного ефекту та частка яких становить не більше як 2 % маси готового виробу, не повинні враховуватися в сировинному складі текстильних виробів, передбачених главами 2, 4 цього розділу.

3. Для виробів, зазначених у пункті 3 глави 4 цього розділу, відсотки, визначені в пунктах 1, 2 цієї глави, розраховуються за масою основи та масою утоку окремо.

1. Будь-який текстильний виріб, що складається з двох або більше текстильних компонентів, які мають різний сировинний склад текстильних виробів, повинен мати етикетку або маркування із зазначенням вмісту складників сировинного складу кожного текстильного компонента.

2. Етикетування або маркування, зазначені в підпункті 1 цього пункту, не є обов’язковими для текстильних компонентів у разі, якщо такі компоненти не є основною підкладкою та якщо вміст таких компонентів становить не більш як 30 % загальної маси текстильного виробу.

3. Якщо два або більше текстильних виробів є однаковими за структурою волокна та утворюють один виріб, вони можуть мати лише одну етикетку або маркування.

1. Наявність у текстильних виробах нетекстильних частин тваринного походження позначається терміном "Містить нетекстильні частини тваринного походження" на етикетці або маркуванні виробів, що містять такі частини, щоразу при наданні їх на ринку.

2. Етикетування або маркування повинно бути зрозумілим для споживача і не вводити його в оману.

Уміст складників сировинногоскладу текстильних виробів, визначених у додатку 2 до цього Технічного регламенту, необхідно зазначати згідно з положеннями про етикетування та маркування, викладеними в цьому додатку.

1. Текстильні вироби при наданні на ринку повинні мати етикетки або маркування з умістом складників сировинного складу текстильного виробу.

Етикетування та маркування текстильних виробів повинно бути надійним, легко розбірливим, видимим і доступним, а етикетка надійно прикріплена.

2. Як виняток до пункту 1 цієї глави етикетки або маркування можуть бути замінені або доповнені супровідними документами в разі, якщо вироби постачаються суб’єктам господарювання в межах ланцюга постачання продукції або в рамках державного замовлення відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі".

3. Назви текстильних волокон та описи складників сировинного складу, зазначені в главах 1-4 цього розділу, повинні бути чітко зазначені в супровідних документах відповідно до пункту 2 цієї глави.

Не повинні використовуватись абревіатури, крім автоматизованого процесу кодування або якщо є абревіатури, визначені в міжнародних стандартах, за умови, що є пояснення в супровідному документі.

1. Під час введення в обіг текстильного виробу виробник повинен забезпечити наявність етикетки або маркування та достовірність інформації, що міститься в них. Якщо виробник не є резидентом України, імпортер повинен забезпечити наявність етикетки або маркування та достовірність інформації, що міститься в них.

2. Для цілей цього Технічного регламенту уповноважений представник вважається виробником, якщо він вводить в обіг вироби під своїм найменуванням чи торговельною маркою (знаком для товарів і послуг), прикріплює свою етикетку або змінює її зміст.

3. При наданні на ринку текстильного виробу уповноважений представник забезпечує наявність належного етикетування або маркування текстильних виробів, передбачених цим Технічним регламентом.

4. Суб’єкти господарювання, зазначені в пунктах 1-3 цієї глави, забезпечують при наданні на ринку неможливість переплутання назв текстильних волокон і опису складників сировинного складу текстильного виробу, як це передбачено цим Технічним регламентом.

1. При наданні на ринку текстильного виробу описи вмісту складників сировинного складу, зазначені в главах 1-4 цього розділу, повинні бути наведені в каталогах та проспектах, на пакованні, етикетці та маркуванні таким чином, щоб вони були легко розбірливими, видимими, чіткими та надруковані в уніфікований спосіб з огляду на їх розмір, стиль та шрифт. Ця інформація повинна бути надана споживачеві перед покупкою, ураховуючи випадки, коли покупка здійснюється за допомогою електронних засобів.

2. Торговельна марка або назва підприємства зазначається безпосередньо до чи після опису вмісту складників сировинного складу текстильного виробу, зазначеного в главах 1-4 цього розділу.

Якщо торговельна марка або назва підприємства містить самостійно, як корінь чи прикметник, одну з назв текстильних волокон, визначених у додатку 1 до цього Технічного регламенту, або назву, яку можна сплутати з ними, така торговельна марка або назва підприємства повинна бути зазначена безпосередньо до чи після опису вмісту складників сировинного складу текстильного виробу, зазначених у главах 1-4 цього розділу.

Іншу інформацію необхідно зазначати завжди окремо.

3. Інформація на етикетуванні або маркуванні зазначається державною мовою.

Для бобін, котушок, мотків, клубків або будь-яких інших невеликих обсягів пряжі для шиття, штопання та вишивання необхідно застосовувати до етикетування на пакованні, зазначеному в пункті 3 глави 12 цього розділу. У разі коли ці продукти продають окремо, вони можуть мати етикетку або бути промарковані державною мовою відповідно до закону про порядок застосування мов за умови, що вони також мають маркування.

1. Правила, установлені в главах 6, 9-11 цього розділу, мають винятки, передбачені в пунктах 2-4 цієї глави.

2. Не потребують зазначень назви текстильних волокон або складників сировинного складу на етикетці або маркуванні текстильних виробів, визначені в додатку 3 до цього Технічного регламенту.

Якщо торговельна марка або назва підприємства містить самостійно, як корінь чи як прикметник, одну з назв текстильних волокон, визначених у додатку 1 до цього Технічного регламенту, або назву, яку можна сплутати з ними, необхідно застосовувати глави 6, 9-11 цього розділу.

3. Якщо текстильні вироби, наведені в додатку 4 до цього Технічного регламенту, є однакові за типом та сировинним складом, вони можуть бути надані на ринку разом з прикріпленим до паковання ярликом, на якому зазначається сировинний склад текстильних виробів.

4. Сировинний склад текстильних виробів, які продаються на метраж, може зазначатися на відрізі або на рулоні, що надається на ринку.

5. Текстильні вироби, зазначені в пунктах 3, 4 цієї глави, надаються на ринку таким чином, щоб сировинний склад цих виробів був відомий кожному покупцеві в ланцюгу постачання продукції, включно зі споживачем.

Органами державного ринкового нагляду здійснюються перевірки відповідності сировинного складу текстильних виробів відповідно до наданої інформації щодо складу волокна цих виробів відповідно до цього Технічного регламенту.

1. З метою визначення сировинного складу текстильних виробів, перевірки, зазначені в главі 1 цього розділу, проводяться згідно з додатком 5 до цього Технічного регламенту або національних стандартів, що є ідентичними гармонізованим європейським стандартам, які зазначені в цьому додатку.

2. При визначенні сировинного складу текстильних виробів, визначених у главах 2-4 розділу II, позиції, визначені в додатку 6 до цього Технічного регламенту, не враховуються.

3. Сировинний склад текстильних виробів, зазначений у главах 2-4 розділу II, визначається шляхом застосування сухої маси кожного волокна відповідно до значення нормованої (кондиційної) вологості, установленого в додатку 7 до цього Технічного регламенту, після вилучення елементів, зазначених у додатку 6 до цього Технічного регламенту.

6. Лабораторіями, відповідальними за випробування змішаних текстильних матеріалів, для яких немає єдиного методу аналізу, визначається сировинний склад таких сумішей та вноситься до протоколу випробувань отриманий результат, використаний метод та його рівень точності.

1. З метою встановлення сировинного складу текстильних виробів застосовуються допустимі відхилення, установлені в пунктах 2-4 цієї глави.

2. Як виняток до пункту 3 глави 3 розділу II наявність сторонніх волокон у складі волокна, що надається відповідно до глави 4 розділу II не потребує зазначення, якщо відсоток сторонніх волокон становить менше 2 % від загальної маси текстильного виробу за умови, що така кількість є обґрунтованою з технічних причин за належної виробничої практики та не є результатом систематичного додавання; або 5 % від загальної маси для текстильних виробів, які пройшли процес кардного чесання за умови, що ця кількість є обґрунтованою з технічних причин за належної виробничої практики та не є результатом систематичного додавання.

3. Допускається виробниче відхилення в розмірі 3 % між зазначеним сировинним складом текстильних виробів відповідно до глави 4 розділу II та відсотком, отриманим у результаті аналізу, проведеного відповідно до глави 2 цього розділу, щодо загальної маси волокна, зазначеного на етикетці або маркуванні.

Таке допустиме відхилення також застосовується до:

волокон, які можуть бути позначені терміном "інші волокна" відповідно до глави 4 розділу II;

відсотка вовни, зазначеного в абзаці третьому пункту 2 глави 3 розділу II.

З метою аналізу допустимі відхилення розраховуються окремо. Загальна маса, яка враховується під час розрахунку допустимих відхилень, зазначених у цьому пункті, повинна дорівнювати масі волокон готового виробу, за винятком маси будь-яких сторонніх волокон, виявлених при застосуванні допустимого відхилення, зазначеного в пункті 2 цієї глави.