1.1. Інфекційний ларинготрахеїт (далі - ІЛТ) - гостра хвороба птахів, що характеризується ураженням слизової оболонки трахеї, гортані, кон'юнктиви очей та клоаки.

Збудником інфекції є вірус, який належить до родини герпесвірусів, розміром 45-110 мкм. Штами вірусу, що циркулюють у світі, споріднені в антигенному відношенні, але відрізняються за вірулентністю. Вірус репродукується на хоріоналантоїсній оболонці курячих ембріонів. Джерелом інфекції є хвора та перехворіла птиця. Головний шлях розповсюдження вірусу - аерогенний. Збудник хвороби може розповсюджуватись трансоваріально (або на шкаралупі яєць), з продуктами забою хворої птиці, через інфіковані корми, воду, інвентар, одяг і взуття обслуговуючого персоналу, транспортні засоби та ін. Носіями патогенного вірусу можуть бути качки, індики, цесарки, фазани і дика птиця (голуби, горобці, ластівки). Звичайні дезінфектанти швидко знищують вірус, але ефективніше аерозольне використання формальдегіду, триетиленгліколю, возгонки йоду з алюмінієвою пудрою, віркону.

1.2. Діагноз хвороби встановлюється на основі епізоотологічних даних, клінічних ознак, патолого-анатомічних змін, результатів лабораторних досліджень. ІЛТ необхідно диференціювати від хвороби Ньюкасла, мікоплазмозу, гіповітамінозу А, віспи птиці, гемофільозу та хронічного пастерельозу.

1.3. При підозрі на захворювання птиці ІЛТ у державну лабораторію ветеринарної медицини надсилають для дослідження парні проби сироватки крові від 20-25 голів, клінічно хвору птицю (4-5 голів) і таку саму кількість трупів від кожної групи птиці на початковій стадії захворювання (3-7 доби), з дотриманням вимог щодо запобігання розповсюдженню інфекції.

1.4. З метою охорони господарства (ферми, відділення), приватного подвір'я від занесення збудника інфекції керівники та спеціалісти ветеринарної медицини господарств, інших підприємств і організацій, які мають птицю, зобов'язані суворо виконувати вимоги, передбачені Законом України "Про ветеринарну медицину", Ветеринарно-санітарні правила для птахівницьких господарств і вимоги до їх проектування, затверджені наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 03.07.2001 N 53 та зареєстровані у Міністерстві юстиції України 05.07.2001 за N 565/5756, інші нормативноправові акти з питань ветеринарної медицини.

2.1. Робота птахогосподарств в закритому режимі.

2.2. Комплектування стада птиці тільки з господарств, благополучних щодо інфекційного ларинготрахеїту птицею одного віку.

2.3. Дотримування міжциклових профілактичних перерв із проведенням очищення, дезінфекції приміщень та контролю якості дезінфекції.

2.4. Проведення дезінфекції завезених інкубаційних яєць.

2.5. Щеплення батьківського стада і сприйнятливого молодняка у неблагополучних та загрозливих господарствах за результатами лабораторних досліджень в державних лабораторіях ветеринарної медицини та погодження з головним інспектором ветеринарної медицини району (міста).

2.6. Забезпечення роздільної інкубації завезених у господарство інкубаційних яєць та яєць, які отримані від власних батьківских стад.

2.7. Додержання зоогігієнічних нормативів щодо утримання та годівлі птиці у кожному птахогосподарстві (фермі).

2.8. Постійний серологічний контроль, починаючи з 25-денного віку, з метою контролю епізоотичного стану, розробки схеми вакцинації та вибору необхідної вакцини.

2.9. Проведення регулярного дослідження на ІЛТ в міжобласних спеціалізованих державних лабораторіях ветеринарної медицини з хвороб птиці (або в Центральній державній лабораторії ветеринарної медицини) при вирощуванні птиці, завезеної із-за кордону.

3.1. Оголошення птахогосподарства неблагополучним і введення обмеження при появі ІЛТ.

3.2. Негайне повідомлення державного інспектора ветеринарної медицини району, управління ветеринарної медицини області про епізоотичну ситуацію.