1.1. Грип птиці - гостре висококонтагіозне вірусне захворювання сільськогосподарської, сінантропної та дикої птиці, яке спричиняється вірусом грипу А. Грип птиці, збудниками якого є штами вірусу А5, А7, перебігає у формі класичної чуми птиці (далі - КЧП). Для хвороби характерні: висока смертність, ураження органів травлення і дихання, наявність набряків та депресії.

До грипу сприйнятливі кури, качки, індики, цесарки, перепели, буревісники, фазани, горобці, лебеді, чайки. У дорослих качок, індичок, перепелів і цесарок хвороба може перебігати з ознаками ураження респіраторної системи і шлунково-кишкового тракту.

Збудник грипу птиці - РНК-вірус, який за комплементзв'язуючим антигеном споріднений з вірусом типу А у людей і тварин.

У природних умовах грип птиці протікає у вигляді епізоотії чи ензоотії. В окремих випадках хвороба характеризується коротким інкубаційним періодом (КЧП), проте здебільшого має ензоотичний спалах і проявляється зниженням несучості, ураженнями органів дихання і травлення; смертність коливається у межах 5-10%; через 2-3 тижні птиця видужує.

При патолого-анатомічному розтині спостерігають множинні крапчасті крововиливи на серці, на серозній та підслизовій оболонках м'язового і залозистого шлунків, на серозній оболонці кишечнику, у м'язах грудної кістки, паренхіматозних органах, яйцепроводах і яєчниках. При ураженні дихальних шляхів спостерігаються риніти, синусити, аеросакуліти, піниста рідина в трахеї, бронхах, набряк легень, вогнищеві серозно-катаральні пневмонії.

Джерелом інфекції є хвора і перехворіла птиця. Інкубаційний період триває 1-7 днів. Факторами передачі збудника є інфікована обмінна тара, корми, інкубаційні яйця, туші, пір'я, обслуговуючий персонал, комахи, пухоїди, дикі птахи (голуби, горобці, ворони, галки). Вірус виділяється у навколишнє середовище зі слиною, носовим секретом і послідом. Вірусоносійство у перехворілої птиці триває 2-3 місяці. На інфікованому пір'ї вірус зберігає патогенність 8-20 днів, у крові та ексудаті в запаяних ампулах у ліофілізованому вигляді - більше 2 років.

2.1. З метою охорони господарств (ферм, відділень) від занесення збудника інфекцій керівники господарств, інших підприємств та організацій, які утримують птицю, зобов'язані виконувати вимоги, передбачені Законом України "Про ветеринарну медицину", і дотримуватися вимог діючих ветеринарно-санітарних правил та інших нормативно-правових актів.

Спеціалісти ветеринарної медицини зобов'язані в господарствах і населених пунктах, що знаходяться в зоні обслуговування, здійснювати систематичний нагляд за фізіологічним станом птиці.

З метою запобігання занесенню збудника грипу в птахогосподарства необхідно дотримуватися таких вимог:

2.1.1. Господарство повинно працювати в закритому режимі.

2.1.2. Комплектувати ферму, майданчик, зону птицею одного віку.

2.1.3. Піддавати карантину завезену птицю згідно з діючими ветеринарними вимогами.

2.1.4. Дотримуватися міжциклових профілактичних перерв між посадками птиці з проведенням очистки і дезінфекції приміщень.

2.1.5. Дезінфекцію інкубаційних яєць проводити деззасобами, зареєстрованими в Україні, згідно з настановами щодо їх застосування.

3.1. При підозрі щодо захворювання птиці на грип лікар ветеринарної медицини терміново приймає заходи з уточнення діагнозу. З цією метою для дослідження у державну лабораторію ветмедицини направляють свіжі трупи або хвору птицю (не менше 5 голів), внутрішні органи (легені, селезінка) та головний мозок (в замороженому вигляді або в 50%-му розчині гліцерину) та 10 проб сироваток крові хворої птиці з одного пташника в супроводженні спеціалістів ветмедицини, дотримуючись правил, які запобігають розповсюдженню збудника хвороби.

3.2. Грип діагностують на підставі епізоотологічних даних, клінічних ознак, результатів патолого-анотомічного розтину та підтверджень лабораторних досліджень, включаючи виділення та ідентифікацію збудника.

3.3. При встановленні діагнозу на грип птиці керівники господарств незалежно від форм власності, спеціалісти ветмедицини, які обслуговують ці господарства, негайно інформують головного державного інспектора ветеринарної медицини району, міста, області про виникнення захворювання.

3.4. Господарство (птахофабрику, ферму), у якому встановлено грип, оголошують неблагополучним.

3.5. У разі виникнення в господарстві (птахофабриці, фермі) захворювання курей на грип, збудником якого є А5, А7 (КЧП) або інші високопатогенні варіанти вірусу, що не зареєстровані в Україні, на підставі подання головного інспектора ветеринарної медицини району, міста, області райдержадміністрація (облдержадміністрація) виносить рішення про встановлення карантину в неблагополучному щодо грипу птиці господарстві і затверджує склад спеціальної протиепізоотичної комісії з боротьби з грипом.