Відповідно до статті 59 Закону України "Про Національний банк України" та з метою забезпечення стабільної роботи банків і формування ними резерву на відшкодування можливих збитків від операцій з цінними паперами в достатніх обсягах Правління Національного банку України

1. Затвердити Зміни до Положення про порядок розрахунку резерву на відшкодування можливих збитків банків від операцій з цінними паперами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.12.99 N 629 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 26.01.2000 за N 45/4266 (додаються).

2. Зобов'язати керівників комерційних банків, підрозділів центрального апарату та установ Національного банку України взяти до керівництва в роботі Зміни до Положення про порядок розрахунку резерву на відшкодування можливих збитків банків від операцій з цінними паперами і дотримуватися їх вимог.

3. Постанова набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Л.В.Кротюка, Департамент пруденційного нагляду (В.О.Зінченко), Управління нагляду за великими банками (Ю.О.Герасименко), Операційне управління (В.Д.Щуцький) та начальників територіальних управлінь Національного банку України.

1. Назву Положення викласти в такій редакції:

"Положення про порядок розрахунку резерву на відшкодування можливих збитків банків від операцій з цінними паперами та інших вкладень у статутні фонди підприємств".

2. Пункти 1.6 та 1.7 викласти в такій редакції:

"1.6. Банки зобов'язані формувати резерв у розмірі перевищення балансової вартості цінних паперів порівняно з їх ринковою вартістю, яка коригується (зменшується) з урахуванням ризику емітента (клас емітента визначається згідно з додатком 1 до цього Положення).

Заборгованість за операціями з цінними паперами вважається нестандартною, якщо ринкова вартість цих цінних паперів, що визначається згідно з цим Положенням, є меншою, ніж їх балансова вартість.

1.7. Банки зобов'язані здійснювати щомісячне формування та коригування резерву на відшкодування можливих збитків від операцій з цінними паперами, що визнані нестандартними, у строки, установлені в пунктах 4.10 та 4.11 цього Положення".

3. У розділі 2 визначення терміну "Пайові цінні папери" доповнити реченням такого змісту:

"До операцій з пайовими цінними паперами прирівнюються інші вкладення банку у статутні фонди підприємств незалежно від форми власності, що не оформлені у вигляді цінних паперів".

4. Підпункт 3.1.2 пункту 3 викласти в такій редакції:

"3.1.2. У разі прийняття керівництвом банку рішення про продаж групи цінних паперів з портфеля на інвестиції зміна первісного наміру банку щодо цих паперів вважається об'єктивною за таких умов:

наявність фактів значних змін стану кредитоспроможності (погіршення) емітента, що підтверджується певними документами;

реорганізація банку (шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення);

застосування або зміна вимог нормативних актів щодо заборони або обмеження максимальної суми інвестицій банків у певні види цінних паперів;

погіршення нормативів платоспроможності і достатності капіталу, ліквідності, інвестування, яке пов'язане з операціями з цінними паперами у зв'язку із змінами нормативних вимог Національного банку України та викликає потребу скорочення суми активів банку;

зміна інвестиційної політики банку".

5. У підпункті 3.1.3 пункту 3 останнє речення абзацу другого вилучити.

6. У підпункті 3.3.1 пункту 3 абзац третій вилучити.

7. Пункт 4.1 доповнити абзацом другим такого змісту:

"Державні цінні папери вважаються такими, що не мають ризику погіршення фінансового стану емітента, проте можуть знецінюватися внаслідок зміни ринкової норми дохідності і тому підлягають резервуванню у розмірі перевищення балансової вартості цінних паперів порівняно з їх ринковою вартістю.

У разі віднесення цих цінних паперів до портфеля на інвестиції і відсутності активного ринку щодо них банк здійснює визначення їх ринкової вартості за відповідним розрахунком (згідно з додатком 4 до цього Положення) без урахування фактора ризику емітента".

8. Пункт 4.5 викласти в такій редакції:

"4.5. Резервуванню підлягають усі групи цінних паперів, що перебувають у портфелях банку: на продаж - 15 і більше календарних днів, на інвестиції - за станом на 1 січня наступного за звітним періодом. За групою цінних паперів, що зараховані до портфеля на інвестиції протягом грудня звітного року, банк може доформувати резерв до дати подання річного балансу".

9. Пункт 4.6 доповнити підпунктом п'ятим такого змісту:

"5) вкладення у пайові цінні папери установ, де метою банку є можливість реалізації інших прав, а не одержання економічного доходу (акції бірж, депозитаріїв)".

10. Пункт 4.11 викласти в такій редакції:

"4.11. Планова переоцінка портфеля цінних паперів на інвестиції проводиться за станом на 1 січня року, наступного за звітним. За результатами переоцінки банк зобов'язаний здійснити коригування суми сформованого резерву відповідно до розрахункової суми до дати подання місячного балансу за грудень попереднього року.

Портфель цінних паперів на інвестиції підлягає обов'язковій позаплановій переоцінці, якщо при первісному віднесенні цінних паперів до відповідного портфеля банку за категоріями були порушені вимоги, викладені в підпункті 3.1.1 пункту 3 цього Положення, що виявлені фактами продажу або переведення груп цінних паперів до портфеля на продаж.

Якщо рішення про продаж групи цінних паперів з портфеля на інвестиції прийняте за умов, що зазначені в підпункті 3.1.2 пункту 3 цього Положення, то здійснюється переоцінка відповідної групи цінних паперів.

Позапланова переоцінка проводиться за станом на 1 число місяця, наступного за звітним. За результатами переоцінки банк зобов'язаний здійснити коригування суми сформованого резерву відповідно до розрахункової суми до дати подання місячного балансу.

За результатами річних звітів, що отримані від емітентів, банк має право провести позапланову переоцінку портфеля на інвестиції та здійснити коригування суми сформованого резерву відповідно до розрахункової суми до дати подання місячного балансу за квітень".

11. У підпунктах 5.1.1 пункту 5 та 6.1.1 пункту 6 слова "на тій біржі, де такий папір було придбано" замінити словами "на організаційно оформленому біржовому ринку".

12. У пункті 1 додатка 4 абзаци п'ятий, шостий, сьомий і восьмий вилучити та доповнити останнім абзацом такого змісту:

"Фінансова оцінка емітента здійснюється не рідше ніж один раз на три місяці; якщо емітентом є банк, - не рідше ніж один раз на місяць.

При визначенні розрахункової ринкової вартості груп цінних паперів, що складаються з цінних паперів центральних та місцевих органів державної влади, розрахункова ринкова вартість визначається без урахування фактора ризику емітента".

13. Пункт 2 додатка 4 викласти в такій редакції:

"2. Розрахункова ринкова вартість цінних паперів, що не мають активного ринку та віднесені до категорії 2, обчислюється для пайових цінних паперів з нефіксованим доходом за формулою (1), а для всіх інших цінних паперів - за формулою (2).

2.1. Для пайових цінних паперів з нефіксованим доходом береться до розрахунку менша із сум:

оцінна сума доходу інвестора від цінного папера, дисконтована на сім років з періодом дисконту один рік під поточну ставку KIBOR найтривалішого строку,

або пропорційна частка участі інвестора в капіталі емітента:

де РВ - розрахункова ринкова вартість цінного папера;

Д - оцінна сума доходу цінного папера за відповідний період (місяць, квартал, рік);

d - ставка KIBOR1;

t - кількість періодів сплати доходу (місяць, квартал, рік);

К - капітал емітента;

r - пропорційна частка участі в капіталі емітента.

---------------------------------

1 До розрахунку береться середньозважена ставка міжбанківського кредитування (KIBOR) за відповідний період.

При цьому потрібно враховувати таке:

а) величиною оцінної суми доходу вважається частка в середньому чистому прибутку після оподаткування емітента за останні три роки (або за меншу кількість років, якщо з часу заснування емітента минуло менше ніж три роки), що пропорційна частці участі банку в статутному фонді емітента;

б) сума капіталу емітента розраховується таким чином:

для підприємств (небанківських установ) - відповідно до переліку показників 1 "Наявність власного капіталу" додатка 3 до цього Положення;

для банків - згідно з алгоритмом розрахунку нормативу капіталу (Н1), що визначений в Інструкції про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків (затвердженій постановою Правління Національного банку України від 14.04.98 N 141 та зареєстрованій Міністерством юстиції України 15.05.98 за N 323/2763, зі змінами);

в) у разі відсутності інформації про емітента розрахунковою ринковою вартістю вважається нуль.

2.2. Для всіх інших цінних паперів береться до розрахунку оцінна сума доходу (фіксованого або нефіксованого), дисконтована за кожний період сплати такого доходу під відповідну за строком ставку KIBOR, плюс номінальна вартість цінного папера, дисконтована під відповідну за строком ставку KIBOR:

де РВ - розрахункова ринкова вартість цінного папера;

Д - оцінна сума доходу цінного папера за відповідний період (місяць, квартал, рік);

d - ставка KIBOR;

НВ - номінальна вартість цінного папера;

n - кількість періодів (місяць, квартал, рік), що залишилися до погашення цінного папера;

t - кількість періодів сплати доходу (місяць, квартал, рік).

При цьому слід ураховувати таке:

а) якщо в період виникнення грошового потоку немає відповідної ставки KIBOR, то до розрахунку береться ставка KIBOR, що відповідає строку 90 днів;

б) наявність неамортизованої частини дисконту або премії за цінними паперами, що придбані з дисконтом або премією, при визначенні розрахункової ринкової вартості до уваги не береться;

в) до величини оцінного доходу пайових або безстрокових цінних паперів з нефіксованим доходом включається нарахований за минулі 12 календарних місяців дохід, про що банк має документальне підтвердження (повідомлення емітента), незалежно від того, був цей дохід одержаний, чи ні. Однак не включається дохід, одержаний протягом останніх 12 місяців, який належить до попередніх звітних періодів;

г) оскільки проміжні виплати доходу від дисконтних цінних паперів не допускаються, то для дисконтних цінних паперів має використовуватися тільки друга частина формули (2) - дисконт номіналу;

|) банк має право самостійно обирати фактор дисконту для цінних паперів, номінал яких виражено в іноземній валюті. Рекомендується фактором дисконту вважати середню запропоновану ставку міжбанківського ринку валютних кредитів, регулярним учасником якого є банк;

д) у разі неодержання банком доходу від цінного папера за будь-який з періодів або часткового чи повного непогашення його номіналу банк має самостійно визначити реальну можливість одержання такого доходу в майбутньому та віднести відповідний грошовий потік до відповідного періоду дисконтування;