Відповідно до вимог ст. 31 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 24.02.94 N 4004-XII, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.99 N 1109 "Про затвердження Положення про санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні" та з метою здійснення державного санітарно-епідемічного нагляду в Прикордонних військах України

1. Затвердити Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу в Прикордонних військах України (додається).

2. Наказ надіслати до напрямів, з'єднань, частин та закладів Прикордонних військ України.

1.1. Це Положення визначає порядок організації та основні питання діяльності державної санітарно-епідеміологічної служби Прикордонних військ України (далі - ДСЕС ПВУ) і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Прикордонних військах України (далі - ДСЕН ПВУ).

1.2. Основними напрямками діяльності ДСЕС ПВУ в межах території відповідальності для конкретних санітарно-епідеміологічних установ є:

здійснення ДСЕН в обсязі та з періодичністю, які визначаються епідемічною ситуацією і реальним санітарним станом військових частин;

визначення пріоритетних заходів у профілактиці захворювань, а також в охороні здоров'я військовослужбовців та службовців ПВУ від шкідливого впливу на них небезпечних факторів довкілля;

вивчення, оцінка і прогнозування показників здоров'я військовослужбовців залежно від стану середовища їх життєдіяльності, який спричиняє на них негативний вплив;

підготовка пропозицій щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя військовослужбовців, запобігання занесенню та розповсюдженню особливо небезпечних (у т.ч. карантинних) та небезпечних інфекційних хвороб на територіях військових частин та військових містечок;

контроль за усуненням причин та умов, що призводять до виникнення та поширення інфекційних, масових неінфекційних захворювань, отруєнь і радіаційних уражень військовослужбовців;

облік інфекційних захворювань та отруєнь.

1.3. Основними завданнями ДСЕН у Прикордонних військах України є:

нагляд за реалізацією державної політики з питань профілактики захворювань військовослужбовців та працівників Прикордонних військ України, участь у розробленні та контроль за виконанням програм щодо запобігання шкідливому впливу небезпечних факторів довкілля на здоров'я військовослужбовців;

нагляд за організацією та проведенням командуванням військових частин, медичною службою та особовим складом санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів;

нагляд за дотриманням санітарного законодавства у військах;

нагляд за виконанням приписів та вимог посадових осіб ДСЕС ПВ України;

організація та проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи.

2.1. ДСЕС ПВ України - це єдина централізована система установ санітарно-епідеміологічної служби Прикордонних військ України, яка реалізує державну політику в сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя військ. ДСЕС ПВ України входить до складу державної санітарно-епідеміологічної служби України.

2.2. Установи ДСЕС ПВ України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами Головного державного санітарного лікаря України - першого заступника Міністра охорони здоров'я України, наказами Голови Держкомкордону України та його заступників, розпорядженнями і вказівками начальника військово-медичного управління (ВМУ) Держкомітету, розпорядженнями Головного державного санітарного лікаря Прикордонних військ України щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя військовослужбовців та працівників, а також цим Положенням. Установи ДСЕС ПВ України є юридичними особами і здійснюють свою діяльність на підставі Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні і цього Положення.

2.3. ДСЕС у Прикордонних військах України організовується і діє за принципами:

законності при здійсненні своєї діяльності;

єдності та централізації;

підпорядкованості, підконтрольності та підзвітності вищим установам;

єдиноначальності в поєднанні з колегіальністю;

відповідальності посадових осіб за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків.

2.4. У системі забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя військ на установи ДСЕС ПВ України покладається виконання таких функцій:

організаційна;

методична;

контрольна щодо всіх груп виконавців заходів як санітарних (командування частин, тилових, інженерно-технічних та інших служб життєзабезпечення особового складу), так і первинних гігієнічних та протиепідемічних (медичної служби);

діагностична щодо оцінки епідемічної ситуації та санітарно-гігієнічного стану військових частин;

виконавча щодо проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у військах.

2.5. Установи ДСЕС ПВ України:

пересувний санітарно-епідеміологічний загін ПВ України (ПСЕЗ ПВУ);

санітарно-епідеміологічні загони ПВ України (СЕЗ ПВУ);

санітарно-епідеміологічна лабораторія (СЕЛ);

інші підрозділи санітарно-епідеміологічного профілю ПВ України, які можуть бути створені відповідно до чинного законодавства України.

2.6. Перелік, мережа, організаційна структура установ ДСЕС ПВ України встановлюються та змінюються Головою Держкомітету за поданням начальника ВМУ Держкомітету та за погодженням з Головним державним санітарним лікарем України.

Установи ДСЕС ПВ України підпорядковуються ВМУ Держкомітету.

2.7. Утворення, реорганізація та ліквідація закладів ДСЕС ПВ України здійснюються у встановленому законодавством порядку.

3.1. ДСЕС ПВУ очолює Головний державний санітарний лікар Прикордонних військ України - заступник начальника ВМУ Держкомітету, який призначається на посаду і звільняється з посади Головою Держкомкордону України за погодженням з Головним державним санітарним лікарем України. Головний державний санітарний лікар Прикордонних військ України підпорядковується безпосередньо начальнику ВМУ Держкомітету - заступнику начальника тилу з питань охорони здоров'я, а з питань санітарно-епідеміологічного нагляду - Головному державному санітарному лікарю України.

3.2. Головний державний санітарний лікар Прикордонних військ України має право:

3.2.1. Здійснювати нагляд за дотриманням військовими частинами, особовим складом і службовцями та працівниками за трудовим договором санітарного законодавства, а також контроль за проведенням санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, виконанням цільових програм профілактики захворювань та охорони здоров'я військовослужбовців;

3.2.2. Розслідувати причини й умови виникнення професійних та інфекційних захворювань, отруєнь, радіаційних аварій;

3.2.3. Безоплатно отримувати від командування військових частин, особового складу і службовців та працівників за трудовим договором, у тому числі іноземних, які перебувають або проводять діяльність на підпорядкованих територіях відповідальності та об'єктах нагляду, інформацію, матеріали і документи, статистичні та інші дані, що характеризують санітарно-гігієнічний та епідемічний стан об'єктів і здоров'я особового складу;

3.2.4. Призначати державну санітарно-гігієнічну експертизу, а в разі потреби формувати склад комісії для її здійснення;

3.2.5. Вимагати від командування військових частин, установ та закладів ПВ України, посадових осіб своєчасного надання для розгляду та погодження:

проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку військових частин та об'єктів нагляду;

проектної документації, що стосується планування і забудови військових частин, військових містечок тощо;

проектної та технічної документації на будівництво, реконструкцію, уведення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого, соціально-культурного та іншого призначення;

3.2.6. Визначати необхідність профілактичних щеплень, інших заходів профілактики у разі загрози виникнення епідемій, масових отруєнь та радіаційних уражень у військах;

3.2.7. Вимагати проведення регламентованих МОЗ України, а в разі потреби, позачергових медичних оглядів особового складу ПВ України згідно із законодавством;

3.2.8. Проводити експертизу та видавати висновки про відповідність вимогам санітарних норм об'єктів і споруд, що вводяться в експлуатацію в ПВ України;

3.2.9. Затверджувати висновки санітарно-гігієнічної експертизи;

3.2.10. Видавати відповідно до законодавства дозволи на:

реалізацію і використання у військових частинах сировини, продукції;

зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів у військових частинах;

виробництво, переробку та реалізацію продуктів харчування, предметів гігієни та санітарії, одягу, взуття у військових частинах;

спеціальне водокористування військових частин та їх підрозділів;

комунально-побутове та медичне обслуговування особового складу;

іншу діяльність, на впровадження якої відповідно до законодавства видаються дозволи державної санітарно-епідеміологічної служби;

3.2.11. Безперешкодно входити на територію і в приміщення об'єктів державного санітарно-епідеміологічного нагляду за службовим посвідченням;

3.2.12. Відбирати безоплатно зразки сировини, продукції, матеріалів для проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи і необхідних лабораторних досліджень;

3.2.13. Уносити обов'язкові для виконання пропозиції (подання) щодо усунення виявлених порушень санітарного законодавства, викликати в установленому порядку порушників санітарного законодавства та вимагати від них пояснення;

3.2.14. Видавати постанови про накладення штрафу та застосування фінансових санкцій за порушення санітарного законодавства;

3.2.15. У порядку, установленому Головним державним санітарним лікарем України:

а) складати протоколи й акти про порушення санітарного законодавства;

б) видавати постанови, приписи, а також вносити пропозиції (подання):

командирам військових частин (начальникам установ, підприємств та інших об'єктів) про відсторонення від будь-яких видів навчально-бойової діяльності, робіт, відвідування військових підрозділів осіб, які хворі на інфекційні хвороби або є носіями збудників інфекційних захворювань чи були в контакті з такими хворими, а також осіб, які ухиляються від обов'язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких установлено МОЗ України;

про приведення нормативних, розпорядчих та інших документів військових частин у відповідність до вимог санітарного законодавства;

про обмеження діяльності об'єкта державного санітарно-епідеміологічного нагляду в разі виявлення порушень санітарного законодавства, що безпосередньо не впливають на здоров'я особового складу, але можуть зумовлювати негативний вплив на нього;

в) видавати постанови:

про тимчасову заборону чи припинення діяльності об'єкта державного санітарно-епідеміологічного нагляду в разі виявлення порушень санітарного законодавства, що можуть негативно вплинути на здоров'я особового складу, але ці порушення можна усунути здійсненням відповідних заходів;

про заборону чи припинення діяльності об'єкта державного санітарно-епідеміологічного нагляду в разі виявлення порушень санітарного законодавства, які негативно впливають на здоров'я особового складу і не можуть бути усунені здійсненням відповідних заходів;

г) вносити пропозиції (подання) командирам військових частин (начальникам установ та закладів) про запровадження на відповідних територіях чи об'єктах нагляду особливих умов та режиму праці, навчання, пересування і перевезення, спрямованих на запобігання та ліквідацію захворювань;

3.2.16. Скасовувати рішення інших посадових осіб ДСЕС ПВ України.

3.3. Начальники установ ДСЕС ПВУ підпорядковуються начальнику ВМУ Держкомітету, а з питань санітарно-епідеміологічного нагляду - Головному державному санітарному лікарю Прикордонних військ України. Вони є головними державними санітарними лікарями напрямів (зони відповідальності) ПВ України.

Головні державні санітарні лікарі напрямів (зон відповідальності) відповідають за організацією санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у військових частинах зони відповідальності.

3.4. Посадові особи ДСЕС ПВ України здійснюють свої повноваження у військових частинах, установах та закладах ПВ України в межах підконтрольних їм територій.

3.5. Головні державні санітарні лікарі напрямів, інші посадові особи та спеціалісти ДСЕС ПВ України підлягають атестації, яка проводиться атестаційними комісіями військово-медичного управління Держкомітету згідно з порядком, установленим Головним державним санітарним лікарем України.

3.6. Головні державні санітарні лікарі напрямів та інші посадові особи (лікарі-гігієністи, лікарі-епідеміологи) ДСЕС ПВ України в межах підконтрольних їм територій відповідальності та на об'єктах нагляду мають права, зазначені в підпунктах 3.2.1, 3.2.2, 3.2.3, 3.2.8, 3.2.11 - 3.2.15 цього Положення, а також частині другій статті 41, статтях 78, 80 - 83, 167, 168-1, 170 Кодексу України про адміністративні правопорушення (коли вони є порушеннями санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), зокрема в частині складання акта і протоколу про порушення санітарного законодавства.