Відповідно до Виправно-трудового кодексу України, яким встановлено покарання у виді обмеження волі, та з метою приведення нормативно-правових актів Державного департаменту України з питань виконання покарань (далі - Департамент) у відповідність до чинного законодавства України, створення належних умов тримання осіб, засуджених до обмеження волі,

1. Затвердити та увести в дію Інструкцію про організацію виконання покарання у виді обмеження волі в установах кримінально-виконавчої системи (далі - Інструкція), що додається.

2. Начальникам управлінь (відділів) Департаменту в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та Київській області організувати вивчення Інструкції особовим складом підлеглих установ і забезпечити її виконання.

3. Подати цей наказ у встановленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника голови Департаменту Пташинського О.Б.

5. Наказ оголосити особовому складу органів та установ кримінально-виконавчої системи.

Інструкція розроблена відповідно до Конституції України, Кримінального кодексу України та Виправно-трудового кодексу України, регламентує і конкретизує порядок тримання в установах кримінально-виконавчої системи засуджених осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі.

2.1. Відповідно до Кримінального кодексу України та Закону України "Про внесення змін до Виправно-трудового кодексу України" від 11 липня 2001 року N 2636-III особи, засуджені до обмеження волі, відбувають покарання в кримінально-виконавчих установах відкритого типу (далі - виправні центри). Особи, яким обмеження волі призначено відповідно до статті 82 Кримінального кодексу України, можуть відбувати покарання у дільницях соціальної реабілітації при виправно-трудових колоніях.

2.2. Виправні центри організовуються і ліквідуються Державним Департаментом України з питань виконання покарань (далі - Департамент).

2.3. Управління (відділи) Департаменту в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та Київській області за погодженням з органами місцевого самоврядування визначають межі виправних центрів. Про межі виправних центрів та відповідальність за їх порушення засудженим оголошується під розписку, що долучається до особових справ.

2.4. Правову основу діяльності виправного центру складають Конституція України, Виправно-трудовий кодекс України, інші нормативно-правові акти України, а також дана Інструкція.

2.5. Начальник виправного центру призначається наказом Департаменту і несе повну відповідальність за додержання чинного законодавства, умов і режиму тримання засуджених у виправному центрі.

3.1. Особи, засуджені до обмеження волі, прямують за рахунок держави до місця відбування покарання самостійно. Кримінально-виконавча інспекція згідно з вироком суду вручає засудженому припис про виїзд до місця відбування покарання. Якщо особи, засуджені до обмеження волі, знаходяться під вартою, то вони звільняються із слідчого ізолятора після набрання вироком законної сили. Адміністрація слідчого ізолятора вручає засудженим припис про виїзд до місця відбування покарання. Не пізніше трьох діб з дня одержання припису засуджений зобов'язаний виїхати до місця відбування покарання і прибути туди відповідно до вказаного в приписі строку.

3.2. З урахуванням особи та інших обставин справи суд може направити засудженого до обмеження волі, який знаходиться до набрання вироком законної сили під вартою, до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі. У цьому разі засуджений звільняється з-під варти при прибутті до місця відбування покарання.

3.3. Засуджені, яким обмеження волі призначено відповідно до статей 82 і 389 Кримінального кодексу України, направляються виправно-трудовою колонією чи кримінально-виконавчою інспекцією до місця відбування покарання у порядку, передбаченому цією Інструкцією.

3.4. У разі ухилення засудженого від одержання припису або його невиїзду у встановлений строк до місця відбування покарання кримінально-виконавча інспекція через територіальні органи внутрішніх справ за місцем проживання засудженого здійснює його привід для встановлення причин порушення порядку слідування до місця відбування покарання.

3.5. У разі невиїзду без поважних причин кримінально-виконавча інспекція виносить мотивовану постанову та передає матеріали до суду за місцем затримання засудженого для вирішення питання про взяття його під варту для подальшого етапування до місця відбування покарання в порядку, установленому для засуджених до позбавлення волі.

3.6. У разі неприбуття засудженого до місця відбування покарання кримінально-виконавча інспекція передає матеріали до органів внутрішніх справ про оголошення його розшуку. Після затримання засуджений направляється до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.

3.7. Облік засуджених, які відбувають покарання у виправних центрах, здійснюється відділом спеціального обліку виправного центру.

4.1. Проведення виховної роботи з особами, засудженими до обмеження волі.

4.2. Запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими громадянами.

4.3. Забезпечення правопорядку і законності, безпеки засуджених, а також персоналу, посадових осіб і громадян, що перебувають на їх території.

4.4. Залучення засуджених до суспільно корисної праці з урахуванням їх стану здоров'я, загального і професійного рівнів.

4.5. Забезпечення охорони здоров'я засуджених.

4.6. Здійснення оперативно-розшукової діяльності відповідно до чинного законодавства.

5.1. У виправних центрах обладнуються чергова частина, гуртожитки, кухня-їдальня, лазня з пральнею і дезкамерою, магазин (можливе використання їдальні для співробітників виправного центру, магазину місцевої торгівельної мережі, лазні громадського користування), приміщення для проведення виховної роботи і перегляду телепередач, зберігання постільних речей, спецодягу та особистих речей засуджених, сушильня, майстерня з ремонту одягу та взуття, бібліотека, дисциплінарний ізолятор, кабінети для начальника виправного центру, його заступників, начальників відділень соціально-психологічної та оперативної служб, відділу нагляду та безпеки виправного центру, спортивний майданчик, а також у разі необхідності, виробничі об'єкти.

5.2. У дисциплінарних ізоляторах обладнуються 1-2 загальні камери на 4-6 місць кожна, 1-3 двомісні камери і кімната молодшого інспектора. Приміщення дисциплінарного ізолятора відгороджується від інших будівель парканом суцільного заповнення.

5.3. Територія виправного центру відгороджується парканом суцільного заповнення з контрольно-пропускним пунктом.

6.1. Строк покарання обчислюється з дня прибуття і поставлення засудженого на облік у виправному центрі. У строк покарання за правилами, передбаченими у статті 72 Кримінального кодексу України, зараховується час попереднього ув'язнення під вартою, а також час слідування під вартою з виправно-трудової колонії до виправного центру у разі заміни невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі покаранням у виді обмеження волі.

6.2. У строк покарання не зараховується час самовільної відсутності засудженого на роботі або за місцем проживання понад одну добу.

Факт самовільної відсутності засудженого повинен підтверджуватися відповідними довідками, виписками з табелів розподілу на роботу, поясненнями засуджених, рапортами працівників та іншими матеріалами, які мають значення для справи. На підставі зібраних матеріалів начальником виправного центру виноситься мотивована постанова, в якій зазначається кількість діб відсутності засудженого. Постанова узгоджується з головою спостережної комісії після чого направляється до суду за місцем розташування виправного центру для розгляду та визначення нової дати закінчення строку покарання. Рішення суду повідомляється засудженому під розписку.

7.1. Обов'язки адміністрації виправного центру:

а) з урахуванням особливостей відбування покарання у виді обмеження волі організовує виховний процес засуджених;

б) веде облік засуджених, роз'яснює порядок і умови відбування покарання, організовує трудове і побутове влаштування засуджених;

в) залучає засуджених до праці з урахуванням їх працездатності та спеціальності;

г) забезпечує додержання умов праці засуджених, порядку та умов відбування покарання;

|) здійснює нагляд і заходи щодо попередження та профілактики порушень порядку відбування покарання;

д) забезпечує контроль за дотриманням режимних вимог на об'єктах і територіях, що прилягають до них;

е) здійснює відповідно до законодавства України оперативно-розшукову діяльність;

є) організує роботу щодо підготовки засуджених до звільнення.

7.2. Адміністрація виправного центру має право:

а) застосовувати встановлені Виправно-трудовим кодексом України заходи заохочення і стягнення;

б) вимагати від засуджених, а також інших осіб, які перебувають на території виправного центру, виконання ними обов'язків, установлених законодавством, і дотримання Правил внутрішнього розпорядку виправно-трудових установ;

в) застосовувати до правопорушників передбачені законом заходи виховного та дисциплінарного впливу, а у разі скоєння злочинів - притягнення до кримінальної відповідальності;

г) здійснювати огляд і обшук засуджених, їхніх речей, транспортних засобів, приміщень, що розташовані на території виправного центру, а також вилучати заборонені речі і предмети;

|) здійснювати реєстрацію засуджених, а також їх фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку, дактилоскопію;

д) призначати медичне обстеження та проводити медичний огляд засуджених з метою виявлення фактів вживання алкоголю, наркотичних чи токсичних речовин;

е) використовувати можливості засобів масової інформації для розшуку засуджених, що скоїли втечу;

є) здійснювати в передбачених законодавством випадках і порядку кримінально-процесуальні дії;

ж) застосовувати до засуджених заходи безпеки та зброю у випадках і порядку, встановлених законодавством;

з) у встановленому законодавством порядку вводити режим особливих умов;

и) володіти, користуватися і розпоряджатися закріпленим за виправним центром майном у межах установленої компетенції;

і) у встановленому законом порядку приймати у володіння і користування від установ, організацій і підприємств будь-яких організаційно-правових форм, а також від громадян - матеріально-технічні ресурси, фінансові кошти і майно;

ї) звертатися до суду з метою захисту своїх законних інтересів.

8.1. У виправних центрах організовується суворо регламентований розпорядок дня з урахуванням особливостей роботи засуджених, оперативної обстановки, пори року, місцевих умов та інших конкретних обставин.

Розпорядок дня затверджується наказом начальника виправного центру і оголошується засудженим та працівникам виправного центру.

8.2. Робота частин і служб виправного центру організовується таким чином, щоб представники адміністрації знаходилися на його території від підйому до відбою, а при двохзмінній роботі засуджених - і у нічний час. У вихідні та святкові дні організовується добове чергування керівного складу виправного центру.

8.3. У виправних центрах засуджені до обмеження волі перебувають без охорони, але під наглядом адміністрації. У години від підйому до відбою засуджені користуються правом вільного пересування в межах виправного центру, а також з дозволу адміністрації можуть пересуватися без нагляду поза установою, але в межах території відповідного адміністративно-територіального району.

8.4. Перевірки наявності засуджених організуються щоденно зранку та ввечері. Проведення перевірок у межах виправного центру покладається на чергову зміну та відповідальних посадових осіб, а на виробничих об'єктах - на представників адміністрації з числа виробничого персоналу.

8.5. Засуджені до обмеження волі, як правило, проживають у спеціально призначених для них гуртожитках і відповідно до встановлених норм належності отримують необхідне матеріальне та комунально-побутове забезпечення.

8.6. Засудженим забороняється приносити в гуртожиток, використовувати і зберігати предмети та речі, перелік яких установлений Правилами внутрішнього розпорядку виправно-трудових установ. У разі виявлення таких предметів, виробів і речовин у засудженого вони підлягають вилученню і зберіганню або знищуються чи передаються у дохід держави.

8.7. З метою виявлення та вилучення заборонених для користування предметів засуджені, які відбувають покарання у виді обмеження волі, а також приміщення, в яких вони проживають, можуть піддаватися обшуку, а їхні речі, посилки, передачі і бандеролі, що надійшли, - огляду. Огляди і обшуки приміщень, де проживають засуджені з сім'ями, проводяться за наявності визначених законом підстав.

8.8. Засуджені, які не допускають порушень встановленого порядку відбування покарання у виді обмеження волі і мають сім'ї, після відбуття шести місяців строку покарання можуть проживати за межами гуртожитку із своїми сім'ями.

8.9. Вони можуть проживати із своїми сім'ями на приватних квартирах або придбавати житло в межах території виправного центру. Засуджені мають документ установленого зразка, що засвідчує їх особистість (паспорт і інші особисті документи засуджених зберігаються в їхніх особових справах). Їм видається особисте посвідчення (додаток 16 до Правил внутрішнього розпорядку виправно-трудових установ ) .

8.10. Дозвіл на проживання за межами гуртожитку оформлюється постановою начальника виправного центру за клопотанням начальника відділення соціально-психологічної роботи, погодженим з оперативним працівником.

8.11. Засудженим можуть бути дозволені короткострокові виїзди за межі виправного центру за обставин, передбачених законодавством для осіб, засуджених до позбавлення волі, а також з інших поважних причин, у таких випадках:

а) у разі необхідності звернутися в медичний заклад з приводу захворювання чи лікування;

б) для складання іспитів у навчальному закладі;

в) за викликом судових і слідчих органів - на період провадження слідства чи дізнання;

г) для попереднього вирішення питань трудового і побутового влаштування після звільнення - строком до семи діб, без урахування часу на дорогу;