Відповідно до пункту 26 частини другої статті 17, частини дев’ятої статті 80 Кодексу цивільного захисту України, з метою вдосконалення організації і проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт і гасіння пожеж органами управління та підрозділами Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

Статут дій у надзвичайних ситуаціях органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту;

Статут дій органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час гасіння пожеж.

2. Департаменту формування політики щодо підконтрольних Міністрові органів влади та моніторингу МВС (Боднар В.Є.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ МНС України від 13 березня 2012 року № 575 "Про затвердження Статуту дій у надзвичайних ситуаціях органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25 травня 2012 року за № 835/21147.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної служби України з надзвичайних ситуацій Чечоткіна М.О.

1. Цей Статут визначає систему організації і зміст дій органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (далі - ОРС ЦЗ) під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та небезпечних подій.

2. Дія цього Статуту поширюється виключно на органи управління та підрозділи ОРС ЦЗ.

3. ОРС ЦЗ складається з органів управління та підрозділів:

органи управління ОРС ЦЗ - апарат, територіальні органи ДСНС та їх структурні підрозділи, призначені для керівництва діяльністю підрозділів ОРС ЦЗ відповідно до компетенції;

підрозділи ОРС ЦЗ - аварійно-рятувальні формування центрального підпорядкування, аварійно-рятувальні формування спеціального призначення, спеціальні авіаційні та інші формування, державні пожежно-рятувальні підрозділи (частини), навчальні центри, формування та підрозділи забезпечення.

Основні завдання, повноваження, права та структура ОРС ЦЗ, а також основні засади щодо порядку її повсякденної діяльності та функціонування під час виконання завдань за призначенням визначаються Положенням про Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03 липня 2014 року № 631, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 липня 2014 року за № 853/25630.

4. ДСНС для територіальних органів та аварійно-рятувальних формувань центрального підпорядкування ОРС ЦЗ установлює зони відповідальності щодо реагування на надзвичайні ситуації (далі - НС) та порядок їх залучення до виконання завдань за призначенням.

5. Застосування положень цього Статуту здійснюється з урахуванням інших нормативно-правових актів, що регламентують порядок дій у НС.

Положення цього Статуту застосовуються з урахуванням конкретних особливостей підрозділів ОРС ЦЗ, умов обстановки, характеру дій і завдань, що необхідно виконати.

Для вирішення завдань забезпечення дій підрозділів ОРС ЦЗ, з огляду на особливості їх організаційної структури і призначення, необхідно додатково керуватися організаційно-розпорядчими документами, що стосуються оперативного, матеріально-технічного та інших видів забезпечення.

6. Органи управління та сили ОРС ЦЗ залежно від масштабу і особливостей НС, що прогнозується або виникла, функціонують в одному з таких режимів роботи єдиної державної системи цивільного захисту: повсякденного функціонування, підвищеної готовності, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану.

Порядок введення відповідних режимів діяльності визначається Положенням про єдину державну систему цивільного захисту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09 січня 2014 року № 11.

1. Терміни та поняття, що використовуються в цьому Статуті, уживаються в значеннях, викладених у Кодексі цивільного захисту України, інших законодавчих та нормативно-правових актах з питань цивільного захисту.

2. Позначення та скорочення, що використовуються в цьому Статуті:

АРІНР - аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи;

ВНП - вибухонебезпечні предмети;

ДТП - дорожньо-транспортна пригода;

Керівник робіт із НС - керівник робіт із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

НС - надзвичайна ситуація;

ОРС ЦЗ - Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту;

ПДР - правила дорожнього руху;

ПЛА - план локалізації і ліквідації наслідків аварій;

ППУ - пересувні пункти управління;

РПДГ - рятувальна парашутно-десантна група;

РХБ захисту - радіаційного, хімічного та біологічного захисту;

УКХ та КХ - ультракороткохвильовий та короткохвильовий зв’язок;

Штаб з ліквідації НС - штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

1. Систему управління в НС складають:

органи управління - безпосередні (Керівник робіт із НС і Штаб з ліквідації НС) та координуючі (спеціальна комісія з ліквідації наслідків НС, комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та НС);

пункти управління (стаціонарні та пересувні) та центри управління в НС;

системи зв’язку та інформатизації.

2. Система управління повинна мати високу ступінь готовності, забезпечувати надійність функціонування її складових та можливість як централізованого, так і безпосереднього управління підрозділами.

3. Для безпосереднього управління АРІНР у разі виникнення будь-якої НС призначається Керівник робіт із НС. Порядок призначення, повноваження та функції Керівника робіт із НС визначено статтею 75 Кодексу цивільного захисту України.

4. До прибуття Керівника робіт із НС його обов’язки виконує керівник підрозділу (служби, формування) сил цивільного захисту або оперативної групи (представник центру управління в НС), який прибув до зони НС першим. Якщо НС трапилася на потенційно небезпечному об’єкті або об’єкті підвищеної небезпеки, до прибуття Керівника робіт із НС його обов’язки виконує диспетчер об’єкта або особа старшого інженерно-технічного персоналу, яка перебуває на зміні.

5. У разі ліквідації наслідків НС, яка за характером та наслідками не потребує спеціального призначення Керівника робіт із НС, обов’язки такого керівника забезпечує керівник аварійно-рятувальної служби, що виконує ліквідацію наслідків цієї НС.

6. Для безпосередньої організації і координації АРІНР з ліквідації наслідків НС утворюється Штаб з ліквідації НС, який є робочим органом Керівника робіт із НС.

Організація роботи Штабу з ліквідації НС здійснюється відповідно до Положення про штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 грудня 2014 року № 1406, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16 січня 2015 року за № 47/26492.

7. Основними завданнями управління є:

підтримання постійної готовності до виконання завдань за призначенням;

завчасне планування дій підрозділів ОРС ЦЗ;

безперервне збирання та вивчення даних про обстановку в районі НС;

своєчасне прийняття рішень та доведення їх до підлеглих;

організація та забезпечення безперервної взаємодії органів управління та підпорядкованих їм сил цивільного захисту;

підготовка підрозділів ОРС ЦЗ до проведення АРІНР;

організація всебічного забезпечення підрозділів ОРС ЦЗ, залучених до виконання робіт, та підтримання належного рівня морально-психологічного стану цих підрозділів.

8. Принципами управління під час НС є:

безперервність управління, яке досягається своєчасним прийняттям рішень та оперативним доведенням завдань до підпорядкованих підрозділів ОРС ЦЗ, наявністю зв’язку з ними та взаємодіючими органами управління, своєчасним розгортанням пересувних пунктів управління;

послідовність управління, що полягає в рішучому і наполегливому впровадженні заходів, передбачених планами реагування на НС, планами локалізації і ліквідації наслідків аварій, організаційно-розпорядчими документами щодо дій персоналу в разі загрози або виникнення НС, планами цивільного захисту на особливий період та прийнятих рішень щодо проведення АРІНР у встановлені терміни;

гнучкість управління, яке забезпечується оперативним реагуванням на зміну обстановки, своєчасним уточненням прийнятих рішень, поставлених завдань підпорядкованим підрозділам ОРС ЦЗ та порядку взаємодії;

стійкість управління, що досягається шляхом забезпечення безперебійного функціонування основного (стаціонарного) пункту управління і розгортанням у зоні НС ППУ та дублюючих засобів зв’язку.

9. Управління силами розпочинається з моменту отримання оперативно-черговою (диспетчерською) службою або керівником органу управління (підрозділу) ОРС ЦЗ інформації про виникнення НС і здійснюється залежно від обставин, що склалися у зоні НС, та включає такі заходи:

уточнення та оцінку обстановки в зоні НС, прогнозування масштабів і наслідків НС;

визначення першочергових завдань, надання попередніх розпоряджень для приведення в готовність підпорядкованих підрозділів ОРС ЦЗ до проведення АРІНР;

подальший аналіз ситуації (збір даних про характер та масштаби НС, уточнення розрахунку сил і засобів тощо), підготовку та прийняття рішення і доведення завдань до підпорядкованих підрозділів ОРС ЦЗ;

здійснення постійного моніторингу обстановки, оперативне інформування відповідних органів управління та населення про розвиток НС та вжиті заходи для ліквідації її наслідків;

організацію всебічного забезпечення проведення АРІНР;

підготовку пропозицій щодо залучення додаткових підрозділів ОРС ЦЗ з інших регіонів, організацію їх взаємодії, визначення конкретних завдань додатково залученим силам;

координацію дій сил і засобів, залучених до проведення АРІНР;

організацію повернення залучених сил і засобів до місць постійної дислокації після виконання завдань з ліквідації наслідків НС.

10. Під час ліквідації наслідків НС Керівник робіт із НС приймає рішення на проведення АРІНР, яке оформлюється розпорядженням та включає такі основні елементи:

висновки з оцінки обстановки (основні дані про характер і масштаби НС, обсяг робіт, що необхідно виконати, умови їх проведення, наявність та можливості сил і засобів);

порядок проведення АРІНР та завдання підпорядкованим підрозділам ОРС ЦЗ (район проведення АРІНР, розрахунок сил і засобів, послідовність та строки проведення робіт, об’єкти зосередження основних зусиль, порядок використання технічних засобів);

організацію взаємодії сил цивільного захисту;

забезпечення дій підрозділів під час ліквідації наслідків НС;

дотримання заходів безпеки під час проведення АРІНР;

організацію управління та зв’язку (визначення складу органу управління, розміщення пункту управління, порядку організації зв’язку).

Рішення приймається після оцінки обстановки в районі НС з використанням даних наземної, повітряної розвідки та інших джерел інформації.

11. Керівник робіт із НС під час постановки завдань додатково визначає:

авіаційним підрозділам - порядок організації використання авіаційних сил і засобів, аеродроми базування, алгоритм взаємодії з наземними силами;

підрозділам РХБ захисту - шляхи ведення радіаційної хімічної та біологічної розвідки і контролю, ділянки місцевості та об’єкти, що підлягають дезактивації, дегазації або дезінфекції, строки проведення робіт, час і місце розташування пунктів (ділянок) спеціальної та санітарної обробки, район зосередження після виконання завдання;

пожежно-рятувальним підрозділам - ділянки (об’єкти) проведення пожежно-рятувальних робіт, алгоритм дій на маршрутах і в районі НС;

піротехнічним підрозділам - межі ділянок місцевості, що підлягають нетехнічному або технічному обстеженню на наявність ВНП та проведенню гуманітарного розмінування; шляхи підходу до цих ділянок; організацію та порядок виконання робіт, знешкодження виявлених ВНП (із зазначенням місць знищення), отримання, транспортування та зберігання (за потреби) вибухових речовин та засобів підриву;

підрозділам водолазно-рятувальних робіт - ділянки акваторії та об’єкти проведення пошуково-рятувальних робіт;

кінологічним підрозділам - об’єкти та ділянки проведення пошукових робіт з використанням службових собак, місця з найбільшою ймовірністю знаходження постраждалих, найбільш зручні шляхи підходу кінологічних груп та порядок організації взаємодії;

медичним підрозділам - завдання, місце і час розгортання для надання медичної допомоги постраждалим, їх взаємодії з підрозділами ОРС ЦЗ, шляхи евакуації постраждалих з району виникнення НС.

12. Збирання даних про обстановку в зоні НС, їх аналіз та узагальнення, прогнозування масштабів і наслідків НС здійснює Штаб з ліквідації НС.

Основними джерелами отримання даних про обстановку в зоні НС є інформація, отримана від органів управління та підрозділів ОРС ЦЗ, залучених до проведення АРІНР.

13. Первинна інформація про загрозу або виникнення НС може містити мінімально необхідні дані про обстановку в зоні НС для прийняття оперативних рішень щодо визначення першочергових завдань залученим підрозділам ОРС ЦЗ та (за потреби) приведення в готовність додаткових сил і засобів, висування їх у зону НС та проведення АРІНР.

Детальна інформація про обстановку в зоні НС надається після проведення розвідки на початковому етапі проведення АРІНР з метою уточнення завдань для додаткових сил та містить дані про час та місце виникнення НС, характер та масштаби, ужиті першочергові заходи, поточну ситуацію в зоні НС, прогноз її розвитку та пропозиції щодо додаткового залучення в разі необхідності до ліквідації наслідків НС підрозділів ОРС ЦЗ.

14. Інформація про хід та результати виконання АРІНР подається в строки, визначені організаційно-розпорядчими документами, і містить дані про кількість урятованих, здійснені заходи, залучені сили, стан матеріально-технічного забезпечення підрозділів ОРС ЦЗ.

15. Аналіз обстановки в повному обсязі проводять Керівник робіт із НС, Штаб з ліквідації НС, керівник органу управління (підрозділу) ОРС ЦЗ. Основні елементи аналізу обстановки включають:

характер і масштаби розвитку НС, кількість постраждалих, ступінь небезпеки для населення, межі небезпечних зон та прогнозування наслідків НС;

види і обсяги АРІНР та умови, у яких вони проводяться;

потребу в силах та засобах для проведення робіт у максимально стислі строки;

кількість, укомплектованість, забезпеченість і готовність до дій сил та засобів, послідовність уведення їх у зону НС для проведення АРІНР.

Під час аналізу обстановки співвідносять потребу в силах та засобах для проведення АРІНР з можливостями залучених підрозділів ОРС ЦЗ, проводять розрахунки з метою їх оптимального застосування.

16. Управління під час проведення АРІНР завершується після виконання всього комплексу завдань та повернення сил і засобів до пунктів постійної дислокації.

1. ППУ створюються на базі територіальних органів та аварійно-рятувальних формувань центрального підпорядкування ДСНС і розгортаються в зоні НС.

На ППУ розміщуються і працюють органи управління - члени спеціальної комісії з ліквідації наслідків НС, Керівник робіт із НС, начальник Штабу з ліквідації НС та робочі групи Штабу з ліквідації НС.

Переміщення ППУ здійснюється за рішенням Керівника робіт із НС, у разі раптового ускладнення обстановки - за рішенням керівника органу управління (підрозділу) ОРС ЦЗ, у підпорядкуванні якого знаходиться ППУ, з наступною доповіддю Керівнику робіт із НС.

Роботу на ППУ визначає начальник Штабу з ліквідації НС. У місці розгортання ППУ встановлюється особливий режим пересування і допуску.

ППУ розгортається і функціонує за своєю схемою та оперативним складом і повинен забезпечити стійкість, надійність і безперервність управління силами та засобами в цілодобовому режимі.

З метою забезпечення безперервності управління на ППУ організовується цілодобове чергування.

2. Територія для розгортання ППУ розмежовується на зони: адміністративну, господарську, автостоянки та контрольно-пропускного пункту.

Територія ППУ огороджується червоно-білою стрічкою, обладнується зовнішнім освітленням, між наметами розмічаються доріжки.

Розгортання ППУ здійснюється за прикладом, передбаченим у зразку розгортання пересувного пункту управління (додаток 1).

3. На контрольно-пропускному пункті, біля наметів та пересувного вузла зв’язку встановлюються відповідні інформаційні знаки, зразки яких наведено в додатку 2 до цього Статуту, на вході до адміністративної зони монтується щогла та піднімається прапор ДСНС.

4. У адміністративній зоні ППУ розгортаються пересувний вузол зв’язку та намети, в яких розміщуються:

спеціальна комісія з ліквідації наслідків НС;

Штаб з ліквідації НС з робочими місцями Керівника робіт із НС, начальника Штабу з ліквідації НС та робочих груп Штабу з ліквідації НС;

група охорони.

5. Основні робочі приміщення пункту управління обладнуються засобами зв’язку, передачі інформації, оргтехнікою, технічними засобами управління, меблями, електроосвітленням.

6. Приміщення спеціальної комісії з ліквідації наслідків НС комплектується робочими столами і стільцями для керівництва, членів і секретаріату комісії, підставкою для карт, засобами зв’язку, комп’ютерним, периферійним та проекційним обладнанням.

Комплектація приміщень спеціальної комісії з ліквідації наслідків НС здійснюється згідно із зразком внутрішнього облаштування приміщень спеціальної комісії з ліквідації наслідків НС та Штабу з ліквідації НС (додаток 3) і орієнтовного переліку майна та обладнання приміщення спеціальної комісії з ліквідації наслідків НС (додаток 4).

7. У приміщенні Штабу з ліквідації НС обладнуються робочі місця для Керівника робіт із НС, начальника та членів робочих груп Штабу з ліквідації НС. Робочі місця комплектуються столами і стільцями, комп’ютерами, засобами зв’язку, у приміщенні встановлюються проекційне обладнання, мережеві принтери, копіювальний апарат, стіл для роботи з картографічними матеріалами та підставка для карт.

Комплектація приміщень Штабу з ліквідації наслідків НС здійснюється згідно із зразком внутрішнього облаштування приміщень спеціальної комісії з ліквідації наслідків НС та Штабу з ліквідації НС і орієнтовного переліку майна та обладнання приміщення Штабу з ліквідації НС (додаток 5).

8. На пересувному вузлі зв’язку розгортаються технічні засоби для забезпечення радіо-, супутникового, мобільного, а за потреби дротового телефонного та факсимільного зв’язку і передачі даних з використанням мережі Інтернет. Для організації зв’язку в зоні НС пересувний вузол зв’язку комплектується переносними радіостанціями.

Орієнтовний перелік майна та обладнання пересувного вузла зв’язку ППУ наведено в додатку 6 до цього Статуту.

9. Приміщення групи охорони комплектується столами, стільцями, дошкою документації, ліжками, матрацами, подушками, комплектами постільної білизни, тумбочками, вішалками для верхнього одягу, телефонним апаратом. На контрольно-пропускному пункті встановлюється шлагбаум, постовий гриб і телефонний апарат.

10. У господарській зоні ППУ розміщуються:

пункт відпочинку особового складу, не залученого до проведення АРІНР;

пункт харчування, польова кухня, комора для продуктів харчування та цистерна для питної води;

пункт медичної допомоги;

засоби санітарно-гігієнічного забезпечення (польовий душ, туалет, умивальник та сміттєзбірник);

пересувна електростанція.

11. Пункт відпочинку комплектується ліжками, матрацами, подушками, постільною білизною, тумбочками, стільцями, вішалками для верхнього одягу, телефонним апаратом.

Орієнтовний перелік майна та обладнання пункту відпочинку ППУ наведено в додатку 7 до цього Статуту.

12. Пункт харчування комплектується столами для прийому їжі особовим складом, стільцями, посудом, вішалками для верхнього одягу, телефонним апаратом. До складу пункту харчування входить польова кухня, комора продуктів харчування та ємність для питної води.

Орієнтовний перелік майна та обладнання пункту харчування ППУ наведено в додатку 8 до цього Статуту.

13. Пункт медичної допомоги комплектується лікарськими засобами, медичними виробами та іншим майном відповідно до табеля оснащення.

Орієнтовний перелік майна та обладнання пункту медичної допомоги ППУ наведено в додатку 9 до цього Статуту.

14. Для підвищення оперативності та безперервності управління під час ліквідації наслідків НС у складі ППУ можуть створюватися допоміжні пункти управління на засобах авіаційного, морського, річкового та автомобільного транспорту.

1. Зв’язок є основним процесом, що забезпечує безперервне управління підрозділами під час ліквідації наслідків НС. Система зв’язку має забезпечувати надійне та своєчасне передавання наказів, розпоряджень, команд, сигналів та донесень на всіх етапах дій органів управління та підрозділів ОРС ЦЗ.

Залежно від особливостей території (місцевості), на якій виникла НС, визначаються електронні комунікаційні мережі, які необхідно використовувати (організовувати) на цій території на період ліквідації наслідків НС.

Залежно від рівня НС визначаються необхідні технічні засоби електронних комунікацій, які доповнюють діючі системи зв’язку ДСНС рухомими (мобільними) засобами, що дозволяють забезпечити управління підрозділами на марші та безпосередньо в зоні НС.

2. Основним видом зв’язку на період проведення АРІНР є радіозв’язок. Радіозв’язок організовується засобами, які знаходяться на оснащенні підрозділів ОРС ЦЗ. Під час ліквідації наслідків НС організовується УКХ, КХ та супутниковий радіозв’язок за зразком схеми зв’язку (додаток 10).

3. Під час визначення масштабів НС, за потреби розгортання ППУ з метою забезпечення ефективного управління силами та засобами, залученими до ліквідації наслідків НС, і своєчасного інформування керівництва, залучаються додаткові технічні засоби електронних комунікацій, а саме:

мережі, радіонапрямки УКХ та КХ радіозв’язку;

прямі канали електронних комунікацій;

телефони місцевого (міжміського) зв’язку електронної комунікаційної мережі загального користування;

польова мережа автоматичного (ручного) зв’язку;

мережа гучномовного зв’язку;

мережа передавання даних чи факсимільних повідомлень;

комплекс супутникового зв’язку.

4. Зв’язок організовується відповідно до рішення керівника органу управління (підрозділу) ОРС ЦЗ.

5. Надійність та якість зв’язку у НС досягається:

завчасним плануванням заходів з організації зв’язку;

завчасним обладнанням вузлів зв’язку пунктів управління сучасними технічними засобами електронних комунікацій та утриманням їх у постійній готовності до використання;

комплексним використанням різних видів і технічних засобів зв’язку;

належною спеціальною підготовкою та постійними тренуваннями фахівців зв’язку;

наявністю резерву технічних засобів електронних комунікацій.

6. Радіозв’язок є найважливішим засобом, який спроможний забезпечити безперервне управління підрозділами ОРЗ ЦЗ.

Дротовий зв’язок використовується для нарощування системи зв’язку під час проведення довготривалих АРІНР.

Мережі операторів рухомого (мобільного) зв’язку застосовуються на постійній основі за умови його наявності.

7. На місці ліквідації НС організовується зв’язок з державним центром управління у НС, територіальними органами ДСНС, мобільною оперативною групою та оперативно-черговими (диспетчерськими) службами центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, спеціалізованими службами цивільного захисту, що беруть участь у ліквідації наслідків НС.

8. На місці ліквідації НС організовується радіомережа керівника органу управління (підрозділу) ОРС ЦЗ у складі радіостанції керівника органу управління (підрозділу) - головна радіостанція та начальників підпорядкованих, приданих та взаємодіючих підрозділів - кореспонденти радіомережі.

9. Зв’язок між взаємодіючими підрозділами ОРС ЦЗ організовується технічними засобами електронних комунікацій підрозділів, які беруть участь у ліквідації НС. У разі порушення зв’язку начальники взаємодіючих підрозділів зобов’язані вжити всіх заходів щодо його відновлення.

1. Взаємодія між органами управління та підрозділами ОРС ЦЗ з іншими силами цивільного захисту, залученими до проведення АРІНР, організовується відповідно до взаємоузгоджених планів та організаційно-розпорядчих документів з питань взаємодії та визначається в рішенні Керівника робіт із НС.

2. Для організації взаємодії визначаються:

взаємодіючі служби цивільного захисту;

порядок організації зв’язку та доведення сигналів оповіщення;

взаємний обмін оперативною інформацією про обстановку в зоні НС та хід проведення АРІНР;

завдання та ділянки проведення АРІНР для кожного підрозділу ОРС ЦЗ;

порядок проведення робіт на суміжних ділянках, особливо під час виконання робіт, що можуть становити небезпеку або впливати на роботу кожного підрозділу ОРС ЦЗ;

час і місце зосередження зусиль під час спільного виконання особливо важливих і складних робіт;

порядок всебічного забезпечення спільних заходів та взаємного надання допомоги матеріально-технічними та іншими засобами.

3. Під час зміни обстановки в зоні НС процедура взаємодії між органами управління та підрозділами ОРС ЦЗ з іншими силами цивільного захисту, залученими до проведення АРІНР уточняється.

1. Ліквідація наслідків НС полягає в проведенні комплексу заходів, які включають АРІНР, що здійснюються в разі виникнення НС і спрямовані на припинення дії небезпечних факторів, рятування життя та збереження здоров’я людей, а також на локалізацію зон НС.

2. АРІНР проводяться в максимально стислі строки, безперервно до їх повного завершення, з найбільш повним використанням можливостей сил і засобів, неухильним дотриманням вимог установлених режимів робіт та заходів безпеки.

3. Організація робіт з реагування на НС та ліквідації наслідків НС здійснюється в порядку, встановленому главами 15 та 16 Кодексу цивільного захисту України.

4. Організація проведення АРІНР включає:

прийом і обробку інформації про виникнення НС;

доведення до підрозділів ОРС ЦЗ сигналів оповіщення;

виїзд і переміщення сил до місця виникнення НС;

розвідку зони НС, у тому числі з повітря;

розгортання сил і засобів, залучених до ліквідації наслідків НС;

пошук, рятування постраждалих у зоні НС, надання їм домедичної, екстреної психологічної допомоги і підготовку до евакуації в безпечні райони (місця);

локалізацію та ліквідацію наслідків НС;

збір і повернення сил і засобів до місця постійної дислокації.

5. Для підрозділів ОРС ЦЗ установлюються такі сигнали оповіщення:

сигнал "Тривога" - для збору та виїзду чергових сил підрозділів ОРС ЦЗ;

сигнал "Збір - аварія" - для збору попередньо визначеного особового складу підрозділів ОРС ЦЗ, не задіяного до чергування у місцях постійної дислокації підрозділів.

6. Інформація про загрозу або виникнення НС та інших небезпечних подій надходить до оперативно-чергової (диспетчерської) служби підрозділів ОРС ЦЗ від оперативно-чергової служби ДСНС, оперативно-координаційного центру територіального органу ДСНС, оперативно-чергових служб органів влади, підприємств, установ, організацій, а також населення.

7. Прийом та обробку інформації про загрозу або виникнення НС та інших небезпечних подій у підрозділах ОРС ЦЗ здійснює оперативно-чергова (диспетчерська) служба в такому порядку:

подати сигнал "Тривога" для виїзду чергових підрозділів до місця виклику;

здійснити реєстрацію інформації про НС;

ввести в дію відповідний план реагування на НС (ПЛА);

доповісти начальнику гарнізону ОРС ЦЗ відповідного рівня, оперативно-координаційного центру територіального органу ДСНС про загрозу або виникнення НС та інших небезпечних подій, уточнити про необхідність збору особового складу підрозділу ОРС ЦЗ за сигналом "Збір - аварія";

довести у визначеному в гарнізоні порядку інформацію про загрозу або виникнення НС та інших небезпечних подій до взаємодіючих служб цивільного захисту.

8. Під час отримання інформації про НС оперативний черговий (черговий диспетчер, радіотелефоніст) повинен встановити:

місце виникнення НС;

наявність і характер небезпеки життю і здоров’ю людей;

особливості та характеристику об’єкта, на якому відбулася НС;

номер телефону, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка повідомила інформацію про НС;

інші відомості про НС.

9. Подання сигналу "Тривога" здійснюється відразу після встановлення місцезнаходження або інших відомостей про місце виникнення НС і узгодження рішення про виїзд.

Обробка виклику завершується в найкоротший час, вона не має затримувати виїзд сил і засобів до місця виникнення НС.

10. Прийом інформації про НС проводиться в найкоротший строк. Відсутність окремих даних не може бути підставою для затримання виїзду підрозділів, якщо відомо місце її виникнення.

11. Додаткову (уточнену) інформацію про НС оперативний черговий (черговий диспетчер, радіотелефоніст) повинен негайно передати наявними каналами зв’язку відповідальній особі, яка очолює підрозділ, залучений до проведення АРІНР, у тому числі й під час пересування до місця виникнення НС.

12. Виїзд і рух до місця виклику (НС) слід здійснювати в найкоротший час, що досягається:

швидким збором і виїздом особового складу підрозділу (протягом часу, що не перевищує нормативний) та знанням особовим складом функціональних обов’язків;

рухом спеціальної техніки найкоротшим маршрутом із гранично можливою швидкістю, що забезпечує безпеку, у тому числі з використанням спеціальних сигналів і відступом (за потреби), в установленому порядку від вимог Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306;

знанням особливостей району виїзду.

13. У разі вимушеної зупинки спеціальної техніки, що рухається в колоні, пов’язаної з несправністю або ДТП, керівник підрозділу, залученого до проведення АРІНР, зобов’язаний:

негайно повідомити про те, що трапилося, оперативному черговому (черговому диспетчеру, радіотелефоністу);

залишити на місці зупинки транспортний засіб та водія для очікування технічної допомоги (у разі ДТП - очікування працівників Національної поліції);

ужити заходів із доставки особового складу і спеціального устаткування, що знаходилися в цьому автомобілі, до місця виклику.

14. Під час пересування до зони НС залізничним, водним або повітряним транспортом на шляху проходження керівник підрозділу зобов’язаний:

організувати розміщення, харчування, медичне забезпечення та відпочинок особового складу;

забезпечити збереження спеціальної техніки та обладнання;

за наявності часу організувати вивчення особовим складом обстановки в зоні НС і уточнити його дії під час проведення АРІНР.

15. Розгортання сил і засобів, призначених для ліквідації наслідків НС, розміщення особового складу, спеціальної техніки та обладнання в зоні НС здійснюються за рішенням Керівника робіт із НС.

16. Рятування людей під час НС є першочерговим завданням АРІНР і становить сукупність заходів щодо переміщення людей із зони впливу небезпечних факторів НС та їх вторинних проявів або захисту людей від впливу цих факторів, у тому числі з використанням засобів індивідуального захисту та захисних споруд (укриттів).

Рятування людей під час НС слід проводити з використанням усіх можливих форм, способів і методів, а також технічних засобів, що забезпечують найбільшу безпеку як постраждалих, так і особового складу, залученого до проведення АРІНР.

17. Основними способами рятування людей і майна є:

евакуація із зони НС, у тому числі з використанням спеціальних технічних засобів та авіації;

захист від впливу небезпечних факторів НС.

Для рятування людей обираються найбільш безпечні шляхи і способи. Переміщення людей у безпечне місце здійснюється з урахуванням умов ліквідації наслідків НС та стану постраждалих.

Захист людей від впливу небезпечних факторів НС у разі неможливості переміщення в безпечне місце здійснюється з використанням усіх можливих засобів та методів із дотриманням заходів безпеки та вимог нормативно-правових актів.

Рятувальні роботи припиняються за рішенням Керівника робіт із НС після ретельного огляду місць можливого перебування людей та відповідної інформації від керівників рятувальних груп.

18. Під час АРІНР постраждалим надається домедична або екстрена медична допомога.

До прибуття в зону НС медичного персоналу екстреної медичної допомоги домедичну допомогу постраждалим надає особовий склад підрозділів, що проводять АРІНР.

19. Локалізація НС передбачає проведення заходів щодо запобігання поширенню та зменшення впливу небезпечних факторів НС.

Основними способами локалізації НС є:

ізоляція небезпечних факторів НС за допомогою використання відповідних речовин або інших засобів;

переміщення або інші дії з предметами, що мають ознаки небезпечних факторів НС;

хімічна нейтралізація, гальмування дії небезпечних факторів НС за допомогою відповідних речовин або інших засобів;

припинення технологічного процесу.

Запобігання поширенню і зменшення впливу небезпечних факторів НС досягаються комбінованим застосуванням зазначених основних способів локалізації НС.

20. Вибір способу локалізації НС визначається відповідно до характеру, особливостей НС та здійснюється згідно з організаційно-розпорядчими документами.

21. Спосіб проведення АРІНР визначає керівник підрозділу ОРС ЦЗ безпосередньо на місці робіт на основі вивчення обстановки, стану пошкоджених об’єктів, наявності та характеру небезпечних факторів НС і можливостей підрозділу.

22. У разі масових руйнувань з наявністю постраждалих основні зусилля зосереджуються на порятунку людей. Основу угруповання сил складають підрозділи ОРС ЦЗ, посилені інженерною технікою та спеціальними засобами, для виконання завдань з розчищення завалів, проходів, забезпечення освітлення ділянок робіт.

23. У разі виникнення НС, пов’язаної із забрудненням місцевості та об’єктів хімічно небезпечними або радіоактивними речовинами, основні зусилля слід зосереджувати на порятунку постраждалих, захисті населення в зоні забруднення, локалізації та ліквідації джерел ураження.

Насамперед у зону НС вводяться підрозділи РХБ захисту, які діють у взаємодії з іншими підрозділами ОРС ЦЗ.

Розгортається пункт спеціальної обробки техніки та санітарної обробки особового складу.

24. У разі повені (паводку) основні зусилля зосереджуються на порятунку потерпілих та евакуації населення із зони підтоплення, а також на ліквідації наслідків НС.

25. Для забезпечення виконання завдань можуть проводитися спеціальні роботи, до яких належать:

організація зв’язку та освітлення у зоні НС;

розкриття та розбирання конструкцій;

підйом (спуск) на висоту (з висоти);

водолазні роботи;

піротехнічні роботи, гуманітарне розмінування, спеціальні вибухові роботи;

десантування з повітряних суден РПДГ та аварійно-рятувального спорядження парашутним та безпарашутним способами, евакуація постраждалих з режиму зависання вертольота.

Спеціальні роботи виконуються із застосуванням відповідних технологій та спеціальної техніки.

26. Збір сил і засобів на місці ліквідації наслідків НС передбачає перевірку наявності особового складу, комплектності спеціальної техніки і устаткування відповідно до табелів належності.

Про завершення збору сил і засобів на місці ліквідації наслідків НС та перевірку їх готовності до виконання завдань за призначенням керівник підрозділу ОРС ЦЗ доповідає Керівнику робіт із НС та оперативному черговому (черговому диспетчеру).

27. Перед поверненням до місця постійної дислокації керівник підрозділу оформлює і направляє до Штабу з ліквідації НС у встановленому порядку звітні матеріали про проведені роботи.

Повернення сил і засобів підрозділів ОРС ЦЗ до місця постійної дислокації проводиться за розпорядженням Керівника робіт із НС.

28. Проведення АРІНР організовується з дотриманням заходів безпеки, урахуванням працездатності особового складу підрозділів ОРС ЦЗ і можливостей спеціальної техніки та обладнання.

Режим роботи при цьому слід установлювати з урахуванням допустимого строку перебування особового складу в зоні НС, а також стану працездатності особового складу підрозділів ОРС ЦЗ під час роботи в певних умовах.

29. Заміна підрозділів, задіяних до проведення АРІНР, відбувається після закінчення встановленого часу роботи. Час і порядок заміни визначає Керівник робіт із НС.

З метою забезпечення безперервності АРІНР заміна особового складу проводиться безпосередньо на робочих місцях. Техніка підрозділів ОРС ЦЗ, що змінюються, за потреби передається прибулим підрозділам на місці роботи.

30. Керівник підрозділу ОРС ЦЗ, який замінюється, зобов’язаний передати керівнику прибулого підрозділу об’єкти (ділянки) робіт, повідомивши йому всі необхідні дані про місце, умови ведення робіт, місцезнаходження потерпілих, організацію зв’язку.

31. Після завершення передання об’єктів (ділянки) робіт сили і засоби, що змінюються, виводяться у визначений пункт збору, приводяться в готовність до подальших дій, після чого відводяться в район відпочинку (дислокації).

32. До ліквідації наслідків НС, проведення аварійно-рятувальних (пошуково-рятувальних) та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж залучаються ОРС ЦЗ, аварійно-рятувальні служби (державні, регіональні, комунальні, об’єктові, громадських організацій), формування цивільного захисту, спеціалізовані служби цивільного захисту, пожежно-рятувальні підрозділи (частини), добровільні формування цивільного захисту, а також громадські організації, добровольці та волонтери.

33. Рішення про закінчення аварійно-рятувальних (пошуково-рятувальних) та інших невідкладних робіт приймає Керівник робіт із НС із подальшим оформленням звітних матеріалів про прийняті рішення і перебіг подій під час ліквідації наслідків НС.

34. У разі виникнення НС, пов’язаної з авіаційною подією, здійснюється авіаційний пошук і рятування відповідно до Правил авіаційного пошуку і рятування в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16 березня 2015 року № 279, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 квітня 2015 року за № 364/26809.

1. Керівник органу управління ОРС ЦЗ після отримання інформації про НС зобов’язаний:

направити до місця НС мобільну оперативну групу для проведення розвідки, оцінки обстановки та прийняття рішення на проведення АРІНР;

уточнити обстановку, місця проведення робіт з урахуванням заходів щодо забезпечення безпеки рятувальників, складність та обсяги АРІНР, необхідну кількість сил та засобів з урахуванням метеоумов, часу доби та пори року;

визначити першочергові заходи з ліквідації наслідків НС та необхідні сили, засоби і способи дій;

невідкладно віддати розпорядження щодо залучення до АРІНР наявних сил і засобів гарнізону, при цьому основні зусилля зосередити на пошуку та рятуванні людей;

привести в готовність особовий склад, визначений для роботи у складі Штабу з ліквідації НС;

організувати інформування про НС та взаємодію з органами управління та силами цивільного захисту територіальної підсистеми ЄДС ЦЗ, суб’єктами господарювання відповідно до планів реагування та/або інструкцій взаємодії;

за потреби підготувати пропозиції щодо додаткового залучення сил і засобів;

здійснювати постійний моніторинг обстановки та оперативне інформування про розвиток НС підрозділів, залучених до виконання робіт;

організувати всебічне забезпечення проведення АРІНР;

після завершення ліквідації наслідків НС організувати повернення сил і засобів до місць постійної дислокації та забезпечити оформлення та передання до оперативно-чергової служби документів.

2. Після отримання розпорядження про залучення до проведення АРІНР керівник органу управління (підрозділу) ОРС ЦЗ:

з’ясовує завдання, визначає першочергові заходи з підготовки до виконання отриманого завдання;

оцінює обстановку в зоні НС;

доводить завдання підпорядкованим підрозділам та заходи щодо дотримання вимог безпеки;

організовує управління, взаємодію, всебічне забезпечення дій підпорядкованих підрозділів.

Під час постановки завдань на проведення АРІНР керівник підрозділу ОРС ЦЗ визначає:

об’єкти та місця проведення АРІНР;

види, обсяги, строки проведення АРІНР, сили і засоби для їх виконання;

час готовності до виконання завдань;

маршрути пересування до району НС;

місце розташування залучених сил та засобів у районі НС;

старших на робочих місцях;

шляхи евакуації постраждалих;

строк початку робіт, тривалість робочих змін, час організації відпочинку та харчування;

строки та форму доповідей про обсяги виконаних робіт;

заходи безпеки з урахуванням особливостей конкретної НС та видів робіт;

організацію забезпечення.

Документи, що розробляються під час організації АРІНР, викладаються чітко і коротко в обсязі, необхідному для визначення завдань виконавцям, організації взаємодії та всебічного забезпечення АРІНР.

1. Наслідками НС (небезпечних подій), пов’язаних із повінню (паводком, катастрофічним затопленням), можуть бути:

загибель людей;

затоплення населених пунктів, сільськогосподарських угідь;

порушення функціонування систем життєзабезпечення населення;

порушення транспортного сполучення з населеними пунктами (територіями);

пошкодження і руйнування будівель та споруд, залізничних і автомобільних шляхів, мостів, тунелів;

руйнування обладнання, комунікацій, гідроспоруд та меліоративних систем;

псування та знищення продуктів харчування, сировини, пального, добрив тощо;

загибель свійських тварин та знищення врожаю сільськогосподарських культур;

загроза виникнення спалахів інфекційних захворювань (епідемії);

зсувні процеси, вимивання родючого шару ґрунту;

погіршення якості питної води.

2. Повінь (паводок) характеризується необхідністю оперативного реагування, пошуку постраждалих, забезпечення доступу рятувальників для рятування людей, надання домедичної, екстреної медичної допомоги постраждалим і їх евакуація до закладів охорони здоров’я.

Для безпечного ведення рятувальних робіт організовується та здійснюється постійний контроль за виконанням рятувальниками заходів безпеки та за потреби негайне надання їм допомоги.

З метою надання допомоги підрозділам ОРС ЦЗ, що виконують пошуково-рятувальні роботи, формуються та підтримуються в постійній готовності резервні пошуково-рятувальні групи.

3. Під час проведення АРІНР реалізуються такі завдання:

розвідка маршруту висування і ділянки робіт;

здійснення пошуку постраждалих та надання їм необхідної допомоги;

розбір зруйнованих, пошкоджених будівель, споруд та порятунок постраждалих, які в них перебували;

надання домедичної та екстреної медичної допомоги постраждалим та евакуація їх до закладів охорони здоров’я;

надання екстреної психологічної допомоги постраждалим унаслідок НС;

евакуація населення з небезпечних місць (затоплюваних районів).

4. АРІНР у разі повені (паводка) слід проводити безперервно, цілодобово, у будь-яку погоду і забезпечувати вчасне рятування постраждалих та роботи щодо ліквідації заторів, що утворилися на річках, поривів гребель, дамб, відкачування води та відновлення зруйнованих ділянок шляхів у постраждалих районах.

5. Під час проведення розвідки здійснюється оцінка основних характеристик повені (паводка) та прийняття рішення на проведення рятувальних робіт.

6. Роботи із запобігання повеням та ліквідації їх наслідків умовно поділяються на три етапи:

1) перший етап:

прогноз стихійного лиха;

організація заходів з мінімізації негативних наслідків НС;

оповіщення керівників підприємств, установ, організацій та населення;

аналіз можливої обстановки;

приведення в готовність сил та засобів для проведення АРІНР, визначення маршрутів евакуації, організація взаємодії;

2) другий етап:

здійснення заходів з порятунку людей;

зміцнення дамб та інших гідроспоруд;

наведення переправ;

евакуація людей, вивезення матеріальних і культурних цінностей;

організація домедичної, екстреної медичної допомоги та психологічного забезпечення постраждалих;

організація тимчасового життєзабезпечення людей;

3) третій етап:

відновлення пошкоджених об’єктів життєзабезпечення населення та транспортної інфраструктури;

відновлення житлового фонду.

7. Територію зони затоплення для зручності управління та забезпечення чіткої взаємодії між підрозділами розбивають на сектори.

За результатами оцінки відомостей про обстановку вирішуються такі завдання:

з’ясовуються можливість і необхідність залучення додаткових сил і засобів до проведення АРІНР;

здійснюється розподіл наявних сил і засобів за секторами проведення АРІНР.

8. Пошук постраждалих людей в умовах високого рівня води становить сукупність дій, спрямованих на виявлення, з’ясування місцезнаходження і стану людей, установлення з ними зв’язку і визначення обсягу і характеру необхідної допомоги.

9. Рятування постраждалих, що перебувають над поверхнею води (дерева, дахи та незатоплені поверхи будівель і споруд), здійснюється незруйнованими безпечними маршрутами або з використанням наявного оснащення (рятувальних мотузок, поясів, штурмової драбини, канатних доріг) з подальшою евакуацією плавзасобами в безпечне місце.

Крім того, для вилучення постраждалих з верхніх поверхів будівель використовуються вертольоти з рятувальниками РПДГ на борту. Вертольоти мають бути обладнані спеціальними десантними та евакуаційними засобами. Рятування постраждалих з режиму зависання вертольота здійснюється підніманням постраждалих на борт за допомогою бортової лебідки або перенесення на шнурі роликового спускового пристрою вертольота з верхніх поверхів будівель на безпечну земну поверхню (застосовується тільки разом з рятувальником РПДГ).

10. Рятування постраждалих з поверхні води здійснюється такими способами:

піднімання на борт плавзасобу;

буксирування рятувальником уплав;

використання табельних і підручних рятувальних засобів;

піднімання на борт вертольота за допомогою бортової лебідки або перенесення на шнурі роликового спускового пристрою вертольота з поверхні води на берег (застосовується тільки разом з рятувальником РПДГ).

1. Наслідками НС (небезпечних подій), пов’язаних з ураганом, буревієм, є:

травмування (ураження) та загибель людей і тварин;

порушення функціонування (руйнування) систем життєзабезпечення населення;

пошкодження (руйнування) будівель і споруд;

пошкодження (руйнування) залізничних і автомобільних шляхів;

порушення транспортного сполучення до населених пунктів (територій);

знищення врожаю сільськогосподарських культур;

виникнення пожеж;

утворення буреломів.

2. Особливість дій підрозділів ОРС ЦЗ під час ліквідації наслідків НС (небезпечних подій), пов’язаних з ураганом, буревієм полягає у необхідності:

пошуку постраждалих, рятування людей, надання домедичної допомоги, організації психологічної допомоги і життєзабезпечення населення;

дотримання вимог щодо безпечного ведення рятувальних робіт у зонах руйнувань, ужиття рятувальниками додаткових заходів безпеки праці, забезпечення своєчасного надання допомоги постраждалим рятувальникам;

утримання в постійній готовності резервних пошуково-рятувальних формувань до проведення АРІНР.

3. Під час проведення розвідки після завершення дії урагану, буревію встановлюються:

характер та межі зони руйнувань;

наявність, кількість, стан постраждалих;

наявність небезпечних факторів (загоряння, пожежі, підтоплення, пошкодження електромереж тощо) та ступінь їхньої загрози постраждалим і рятувальникам.

4. На основі даних розвідки проводиться оцінка обстановки, що включає такі питання:

можливість проведення АРІНР наявними силами та засобами;

необхідність залучення аварійних служб (комунальної, енергетики, медичної тощо).

5. На підставі результатів оцінки обстановки визначаються заходи щодо:

порядку та місця розшуку постраждалих;

виклику додаткових сил та засобів;

застосування інженерної техніки;

послідовності проведення відновлювальних робіт (відключення пошкоджених комунікацій, розбирання завалів, укріплення або руйнування нестійких конструкцій тощо).

Після цього зона НС розподіляється на ділянки та визначаються завдання підрозділам, залученим до проведення АРІНР.

1. Наслідками НС (небезпечних подій), пов’язаних із землетрусом, є:

травмування (ураження) та загибель людей і тварин;

руйнування (пошкодження) будівель і споруд, під уламки яких потрапляють люди;

виникнення масових пожеж і виробничих аварій;

затоплення населених пунктів і цілих районів;

руйнування (пошкодження) систем життєзабезпечення населення, енерго-, газо-, водопостачання;

руйнування (пошкодження) залізничних і автомобільних шляхів;

порушення транспортного сполучення до населених пунктів (територій).

2. Особливість дій підрозділів ОРС ЦЗ під час ліквідації наслідків НС (небезпечних подій), пов’язаних із землетрусом полягає у необхідності:

проведення розвідки зони НС у цілодобовому режимі із залученням авіації, безпілотних літальних апаратів та інших технічних засобів;

пошуку постраждалих, рятування людей, надання домедичної допомоги, організації психологічної допомоги і життєзабезпечення населення;

дотримання вимог щодо безпечного ведення рятувальних робіт у зонах руйнувань, ужиття рятувальниками додаткових заходів безпеки праці, забезпечення своєчасного надання допомоги постраждалим рятувальникам;

утримання в постійній готовності резервних пошуково-рятувальних формувань до проведення АРІНР.

3. Під час розвідки зони НС встановлюються:

характер та межі зони руйнувань;

наявність, кількість, стан постраждалих;

наявність небезпечних факторів (загоряння, пожежі, підтоплення, пошкодження електромереж тощо) та ступінь їхньої загрози постраждалим і рятувальникам;

загроза подальшого руйнування конструкцій;

розміщення в зоні НС підприємств ядерно-енергетичного комплексу, об’єктів підвищеної небезпеки;

наявність та стан шляхів евакуації постраждалих з небезпечної зони.

4. На основі даних розвідки проводиться оцінка обстановки, що включає такі питання:

можливість проведення АРІНР наявними силами та засобами;

необхідність залучення додаткових сил аварійних служб (комунальної, енергетики, медичної тощо).

5. На підставі результатів оцінки обстановки визначаються заходи щодо:

послідовності та місць пошуку постраждалих, надання їм домедичної допомоги;

залучення додаткових сил і засобів;

застосування інженерної техніки;

послідовність проведення відновлювальних робіт (відключення пошкоджених комунікацій, ліквідація пожеж у завалах, укріплення або руйнування нестійких конструкцій).

Після цього зона НС розподіляється на ділянки та визначаються завдання підрозділам щодо проведення АРІНР.

6. Під час проведення АРІНР перевіряються місця найбільш імовірного перебування постраждалих (приміщення з масовим перебуванням людей), частини споруд, що зазнали найменших ушкоджень, та впроваджуються заходи щодо надання допомоги постраждалим.

7. Під час проведення АРІНР застосовуються такі методи ведення пошуку:

візуальне обстеження постраждалої території обльотом зони руйнування на вертольотах або з використанням безпілотних літальних апаратів, опитування очевидців та врятованих постраждалих;

просте прослуховування - рятувальники проходять завали шеренгами з інтервалом 3-4 метри. Проводиться простукування водопровідних труб для виявлення постраждалих під завалами;

прослуховування із застосуванням методу тріангуляції - три рятувальники стають у вершинах умовного рівнобедреного трикутника обличчям один до одного і ведуть прослуховування, цей метод дозволяє точніше визначити місцезнаходження джерела звуку;

метод візуального зондування - рятувальники оглядають вільний простір під завалами, використовуючи вузькі щілини, пробиті отвори невеликого діаметра;

пошук з використанням пошукових собак (під час ведення пошуку таким методом не допускається відволікати собак сторонніми звуками, заходити у визначену зону пошуку та проводити будь-які інші роботи);

тепловий метод полягає у визначенні місцезнаходження постраждалого за допомогою тепловізора;

акустичний метод полягає у прослуховуванні завалів із застосуванням спеціальних приладів-геофонів.

8. Обстеження пошкоджених (зруйнованих) будинків слід розпочинати з огляду їхніх зовнішніх сторін у межах проектної забудови або по периметру. Огляд внутрішніх приміщень проводять пошуково-рятувальні розрахунки, які, послідовно переміщуючись окремими секціями, обходять усі приміщення, що збереглися.

Шлях доступу до постраждалого має відповідати таким критеріям: найпряміший, найшвидший, найбезпечніший для потерпілого та рятувальника.

1. Наслідками НС (небезпечних подій), пов’язаних із зсувом, селем, є:

травмування (ураження) та загибель людей;

пошкодження (руйнування) будівель і споруд;

пошкодження (руйнування) систем життєзабезпечення населення, енерго-, газо-, водопостачання;

пошкодження (руйнування) залізничних і автомобільних шляхів;

порушення транспортного сполучення до населених пунктів (територій).

2. Особливість дій підрозділів ОРС ЦЗ під час ліквідації наслідків НС (небезпечних подій), пов’язаних із зсувом, селем, полягає у необхідності:

проведення розвідки зони НС у цілодобовому режимі із залученням авіації, безпілотних літальних апаратів та інших технічних засобів;

пошуку постраждалих, рятування людей, надання домедичної допомоги, організації психологічної допомоги і життєзабезпечення населення;

дотримання вимог щодо безпечного ведення рятувальних робіт у зонах руйнувань, ужиття рятувальниками додаткових заходів безпеки праці, забезпечення своєчасного надання допомоги постраждалим рятувальникам;

утримання в постійній готовності резервних пошуково-рятувальних формувань до проведення АРІНР.

Під час розвідки зони НС встановлюються:

характер і межі зони руйнувань;

наявність, кількість, стан постраждалих;

наявність небезпечних факторів (загоряння, пожежі, підтоплення, пошкодження електромереж тощо), ступінь їхньої загрози постраждалим і рятувальникам;

загроза подальшого руйнування конструкцій;

розміщення в зоні НС підприємств ядерно-енергетичного комплексу, об’єктів підвищеної небезпеки;

наявність і стан шляхів евакуації постраждалих з небезпечної зони.

3. На основі даних розвідки проводиться оцінка обстановки, що включає:

можливість проведення АРІНР наявними силами та засобами;

необхідність залучення додаткових сил.

4. Під час проведення АРІНР з’ясовуються:

місцезнаходження постраждалих (відмічається чітко видимими орієнтирами), за можливості з ними встановлюється зв’язок;

стан постраждалих та необхідний обсяг надання домедичної та екстреної медичної допомоги;

способи вилучення постраждалих.

Залежно від наявності сил і засобів АРІНР здійснюють з використанням такої інформації:

від очевидців;

за візуальними ознаками (за залишками одягу та речей на поверхні застабілізованого прошарку);

за показаннями приладів пошуку (газоаналізаторів, зондів, магнітометрів, тепловізорів, акустичних систем);

за результатами роботи пошукових собак.

5. Роботи з деблокування постраждалих проводяться залежно від їхнього місцезнаходження (під скальними, ґрунтовими, земляними, сніговими завалами, сельовими потоками, уламками будівельних конструкцій, у замкнутих приміщеннях, на верхніх поверхах порушених будівель).

Постраждалих, які перебувають під завалами, деблокують за допомогою засобів малої механізації та шанцевого інструмента. При цьому необхідно в найкоротший строк забезпечити постраждалим доступ повітря, надання домедичної допомоги, евакуацію до закладів охорони здоров’я або у безпечні райони, заходи щодо психологічного забезпечення.

Інженерна техніка використовується під час виконання великих обсягів робіт та обмеження у часі для утворення траншей упоперек сходу зсуву (селю) та забезпечення деблокування людей.

1. Унаслідок вибуху можливі руйнування будівель і споруд, утворення окремих завалів, виникнення нових вибухів і масштабних пожеж через промислові аварії, може статися замикання в електричних мережах, розгерметизація цистерн для зберігання займистих речовин, виникнення осередків ураження різними токсичними чинниками, ураження людей і тварин.

Під час зазначених аварій обстановка характеризується за такими параметрами: площа пожежі та зона теплової дії; ураження обслуговувального персоналу об’єкта і загроза населенню найближчих житлових будинків під час вибухів від вогню і задимлення; руйнування будинків, споруд і виникнення завалів; пошкодження зовнішнього і внутрішнього протипожежного водопостачання, стаціонарних систем пожежогасіння, технологічного обладнання тощо.

2. Дії підрозділу на пожежо- і вибухонебезпечному об’єкті включають насамперед проведення розвідки як на об’єкті, так і на прилеглій до нього території. Під час організації розвідки особлива увага звертається на можливість повторних вибухів, наявність постраждалих під час вибухів на об’єкті та в найближчих житлових будинках, необхідність проведення евакуаційних заходів, ступінь руйнування будинків, споруд, місця виникнення завалів, наявність та справність зовнішнього протипожежного водопостачання, стаціонарних систем пожежогасіння тощо.

3. Під час проведення розвідки встановлюються райони та характер пожеж, визначаються основні напрямки введення сил і засобів для проведення АРІНР та гасіння пожеж, напрямок і швидкість поширення вогню, зони загазованості, наявність загрози населенню; межі району локалізації та гасіння пожеж; місцезнаходження потерпілих; наявність небезпечних речовин, ділянок сильного задимлення, характер руйнування резервуарів (сховищ) і трубопроводів; місця можливого розливу нафтопродуктів і сильнодіючих отруйних речовин; наявність водоймищ, справних джерел водопостачання, запасів спеціальних вогнегасних речовин та стан під’їзних шляхів, безпечні місця зосередження сил і засобів, збору евакуйованих людей.

Для проведення розвідки особливо небезпечних ділянок застосовуються безпілотні системи;

4. На основі даних розвідки проводиться оцінка обстановки та визначаються:

заходи з організації рятування людей, порядку надання допомоги постраждалим та залучення для цього необхідних засобів;

основні тактичні прийоми з ліквідації наслідків НС;

рубежі локалізації і гасіння пожеж;

напрямки і шляхи відходу особового складу у безпечні місця в разі загрози його життю і здоров’ю;

організація зовнішнього протипожежного водопостачання;

засоби захисту особового складу від небезпечних факторів;

необхідність проведення стабілізації будівельних та інших конструкцій.

5. Найважливішим завданням є пошук і деблокування постраждалих із зруйнованих будівель. До проведення пошуково-рятувальних робіт під завалами можуть залучатися кінологічні розрахунки. Роботи за технологічним принципом розподіляються на три основні види:

деблокування постраждалих, які перебувають під уламками будівельних конструкцій;

деблокування постраждалих із замкнутих приміщень;

рятування людей з верхніх поверхів зруйнованих будівель.

Виконання робіт з деблокування постраждалих здійснюється такими способами:

послідовне розбирання завалів;

влаштування лазів;

утворення тунелю в ґрунті під завалом;

пробивання отворів у стінах та перекриттях.

З метою своєчасного виявлення загрози обрушення аварійних елементів будівель і споруд застосовуються засоби моніторингу руху нестабільних конструкцій.

Для пошуку та виявлення постраждалих застосовуються прилади звукового, теплового та відеоспостереження, інші технічні засоби пошуку.

6. Під час виконання робіт, пов’язаних з ліквідацією аварії внаслідок вибуху, організовуються заходи для захисту особового складу і техніки від ураження внаслідок можливого повторного вибуху (вибухова хвиля, осколки і уламки конструкцій, тепловий вплив, ураження органів дихання продуктами горіння).

Одночасно здійснюються заходи щодо рятування людей з палаючих, зруйнованих будинків і зон задимлення, надання їм психологічної та домедичної допомоги, евакуації до закладів охорони здоров’я.

Аварійно-рятувальні та інженерні підрозділи роблять проїзди і проходи, здійснюють обвалування або відведення горючих (отруйних) рідин, що розлилися, у безпечні місця, відключають пошкоджені цистерни (ємності), апарати, механізми і трубопроводи.

1. Під час виникнення аварій на хімічно небезпечних об’єктах можливі:

викиди небезпечних хімічних речовин у довкілля;

пожежі з виділенням токсичних речовин;

забруднення об’єктів і місцевості в осередках аварії та на шляху розповсюдження хмари;

зони задимлення у поєднанні з токсичними продуктами.

Під час аварії діють декілька факторів ураження: пожежі, вибухи, хімічне забруднення повітря і місцевості, а за межами об’єкта - забруднення довкілля. Аварії на хімічно небезпечних об’єктах характеризуються високою швидкістю формування і дією небезпечних факторів. Заходи щодо захисту особового складу та населення, локалізації та ліквідації наслідків аварії проводяться в мінімальні строки.

2. Під час прямування до місця проведення АРІНР керівник підрозділу через оперативно-диспетчерську службу встановлює прогнозовані межі хімічного забруднення, характеристику небезпечних хімічних речовин, небезпечну зону, дає особовому складу команду до застосування засобів індивідуального захисту та використання приладів хімічної розвідки.

Особовий склад підрозділів ОРС ЦЗ (за винятком об’єктових) допускається до проведення АРІНР тільки після інструктажу з питань безпеки праці, що проводять уповноважені інженерно-технічні працівники об’єкта, та надання письмового допуску із зазначенням місця проведення робіт, їх змісту та заходів безпеки.

3. До заходів з проведення АРІНР під час аварії на небезпечних хімічних об’єктах входять: розвідка осередку ураження з метою встановлення характеру руйнувань, типу хімічної речовини та її небезпечних концентрацій, межі зони забруднення, напрямку та швидкості розповсюдження небезпечних хімічних речовин, строку дії джерела забруднення, своєчасне оповіщення працівників ОРС ЦЗ про виникнення загрози ураження хімічно небезпечними речовинами об’єктів та населених пунктів, яким загрожує небезпека, локалізація та ліквідація осередків ураження; проведення дегазації будівель та споруд, місцевості, техніки, автотранспорту, засобів індивідуального захисту, санітарної обробки особового складу та постраждалого населення, надання домедичної допомоги постраждалим, евакуація їх до закладів охорони здоров’я, участь в евакуації населення в безпечні райони та його розміщення.

4. Під час проведення рекогносцировки району аварії визначаються: масштаб аварії і загальний порядок її ліквідації, можливі зони забруднення небезпечними хімічними речовинами відповідно до метеорологічних умов, необхідна кількість сил і засобів для проведення хімічної розвідки та ліквідації наслідків НС.

5. Під час проведення АРІНР на хімічно небезпечних об’єктах визначаються: особливості об’єкта, характер і масштаб аварії, завдання підрозділам ОРС ЦЗ, обсяги робіт, способи їх проведення, час початку та завершення робіт, заходи безпеки під час проведення АРІНР та механізм застосування засобів індивідуального захисту, маршрути виходу із зони хімічного забруднення, алгоритм евакуації постраждалих, місця розташування медичних підрозділів, район збору після виконання завдань.

6. Додатково вказуються:

підрозділам РХБ захисту - визначення меж хімічного забруднення в зоні НС на маршрутах слідування; ділянки місцевості та об’єкти, що підлягають дегазації, порядок та способи дегазації; пункти приготування дегазуючих розчинів та зарядки техніки; час початку і закінчення дегазаційних робіт; місце і час розгортання пункту спеціальної обробки; місце забору води для санітарно-технічних потреб; маршрут руху;

аварійно-рятувальним підрозділам - ділянки (об’єкти) робіт, види, обсяги і строки проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, місця ліквідації наслідків аварій, насамперед на комунікаціях (технологічних лініях) з небезпечними хімічними речовинами, алгоритм евакуації постраждалих, маршрути руху до осередку ураження;

інженерним підрозділам - види, обсяги робіт і способи їх виконання, місця влаштування захисних валів або периметра обвалування, напрямних канав, що обмежують розлив небезпечних хімічних речовин, час початку і закінчення робіт, маршрут руху;

резервним силам - склад, район розташування, час готовності до виконання завдання, маршрут руху до осередку ураження (ділянки, об’єкта робіт).

7. Хімічна розвідка організовується перед введенням основних сил, залучених до проведення АРІНР.

Розвідка осередку аварії проводиться тільки з використанням ізолювальних засобів індивідуального захисту органів дихання та шкіри.

8. Під’їзд до місця аварії здійснюється з підвітряної сторони, сили та засоби розташовуються на безпечних відстанях від зони аварії з можливістю швидкої передислокації в безпечні райони.

9. Підрозділи РХБ захисту визначають тип небезпечної хімічної речовини та її концентрацію, установлюють і позначають межі зон (ділянок) забруднення, шляхи обходу зон хімічного забруднення, напрямок поширення забруднення повітря, місця можливого перекриття трубопроводів, шляхи введення сил на ділянки, об’єкти робіт, місцезнаходження постраждалих, визначають місця і характер пошкодження комунальних і енергетичних мереж, здійснюють відбір проб, надають їх до стаціонарних хімічних лабораторій для проведення аналізу.

Основними завданнями поста хімічного спостереження є спостереження за метеорологічною обстановкою і своєчасне виявлення хімічного забруднення території в межах зони відповідальності.

Під час пошуку постраждалих пости хімічного спостереження здійснюють періодичне або постійне хімічне спостереження поблизу району виникнення НС.

Пошук постраждалих проводиться насамперед на робочих місцях, шляхах евакуації, на території, починаючи з місць, розташованих поблизу джерела аварії.

Якщо небезпечна хімічна речовина важча за повітря, пошук постраждалих першочергово проводиться на нижчерозташованих поверхах будівель та у підвалах, а також на занижених ділянках території.

Якщо небезпечна хімічна речовина легша за повітря, то пошук постраждалих першочергово проводиться на верхніх поверхах.

Евакуація постраждалих з небезпечної зони проводиться найкоротшим шляхом до пункту прийому постраждалих.

10. Підрозділи РХБ захисту разом з пожежно-рятувальними та інженерно-технічними підрозділами проводять дегазацію місцевості, виробничих територій, споруд і обладнання, забруднених хімічно небезпечними речовинами.

Насамперед дегазуються під’їзні та внутрішні об’єктові дороги, шляхи евакуації постраждалих, майданчики посадки їх у транспорт, місця розливу небезпечних хімічних речовин.

За потреби місця розливу небезпечних хімічних речовин обваловують, речовини з пошкоджених ємностей перекачують у непошкоджені з подальшою дегазацією пошкоджених, ставлять водяні завіси, проводять дегазацію небезпечних хімічних речовин.

11. Після проведення АРІНР в осередку хімічного забруднення підрозділи ОРС ЦЗ здійснюють повну спеціальну обробку техніки та особового складу. Пункт спеціальної обробки розгортається на незабрудненій місцевості на межі маршрутів виходу із зони хімічного забруднення. Після проведення спеціальної обробки підрозділи виводяться у вихідні райони (райони зосередження) для підготовки їх до подальших дій.

1. Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах можуть супроводжуватися як зовнішнім, так і внутрішнім опроміненням людини радіоактивними речовинами, що потрапили внаслідок аварії в довкілля.

2. Ліквідація наслідків аварій на радіаційно небезпечних об’єктах здійснюється силами раніше створеного формування, особовий склад якого має бути заздалегідь навчений, поінформований про радіаційну ситуацію в місцях виконання робіт та віднесений до складу аварійного персоналу.

3. Підрозділи ОРС ЦЗ проводять радіаційну розвідку та спостереження, локалізацію і гасіння пожеж, дезактивацію території, будівель, споруд, техніки, обмундирування, спецодягу та засобів захисту, санітарну обробку особового складу та населення, здійснення дозиметричного контролю, пилоподавлення та огородження зон радіоактивного забруднення.

На час робіт в умовах радіаційної аварії особовий склад підрозділів ОРС ЦЗ відноситься до аварійного персоналу та прирівнюється до категорії А. При цьому він має бути забезпечений так само, як і основний персонал усіма табельними і спеціальними засобами індивідуального і колективного захисту (спецодяг, засоби захисту органів дихання, зору і відкритих поверхонь шкіри, засоби дезактивації тощо), а також системою вимірювання і реєстрації отриманих під час проведення робіт доз опромінення.

Аварійний персонал слід постійно інформувати про вже отримані та можливі дози опромінення і можливу шкоду для здоров’я. Обмеження опромінення особового складу формувань, зайнятого на аварійних роботах, виконується таким чином, щоб не було перевищено встановлених значень регламентів першої групи для категорії А.

4. Допускається заплановане підвищене опромінення осіб зі складу аварійного персоналу (за винятком жінок, а також чоловіків віком до 30 років) у випадках, якщо роботи в зоні аварії поєднуються із:

втручанням для запобігання серйозним наслідкам для здоров’я людей, які опинилися в зоні аварії;

зменшенням чисельності осіб, які можуть зазнати аварійного опромінення (запобігання великим колективним дозам);

запобіганням такому розвитку аварії, що може призвести до катастрофічних наслідків.

Під час ліквідації наслідків аварій на радіаційно небезпечних об’єктах застосовується комплекс заходів з метою запобігання перевищенню величини сумарного опромінення - 100 мЗв (подвоєне значення максимального ліміту ефективної дози професійного опромінення за один рік).

5. У разі здійснення заходів, у яких доза може перевищити максимальний ліміт дози, працівники, які виконують такі роботи, мають бути з добровольців, які пройшли медичне обстеження, причому кожний із них має бути чітко і всесторонньо проінформований про ризик подібного опромінення для здоров’я, пройти попередню підготовку і дати письмову згоду на участь у таких роботах.

6. У деяких випадках, коли роботи виконуються з метою збереження життя людей, слід ужити всіх можливих заходів для того, щоб особовий склад підрозділів ОРС ЦЗ, який виконує такі роботи, не отримав еквівалентну дозу на будь-який з органів (включаючи рівномірне опромінення всього тіла) понад 500 мЗв. Виконання цієї вимоги забезпечує запобігання детерміністичним ефектам.

7. У разі отримання учасником АРІНР дози опромінення понад 500 мЗв проводиться його кваліфіковане медичне обстеження, за результатами якого приймається рішення щодо подальшої участі рятувальника в роботах.

8. Керівник органу управління (підрозділу) ОРС ЦЗ після прибуття на місце аварії аналізує масштаби і характер можливого радіоактивного забруднення, його вплив на дії особового складу підрозділу, встановлює маршрути розвідки, рівні радіаційного забруднення, які необхідно відмічати спеціальними знаками, та характер позначення меж забрудненої ділянки, ставить завдання та організовує взаємодію підпорядкованих підрозділів.

9. У разі постановки завдань на проведення АРІНР зазначаються особливості об’єкта, характер і масштаб аварії, завдання підрозділам, час початку та завершення робіт, порядок зміни, обсяги робіт, способи їх проведення та об’єкти зосередження основних зусиль, заходи безпеки під час проведення робіт і порядок використання засобів захисту, місця розташування медичних підрозділів, шляхи та порядок евакуації постраждалих, район збору після виконання завдань.

10. Силами радіаційної розвідки вирішуються такі завдання:

визначення забруднення місцевості та повітря радіоактивними речовинами, передання інформації про стан забруднення керівництву;

визначення потужності експозиційної дози гамма-випромінювання на маршрутах руху підрозділів ОРС ЦЗ та в зоні проведення АРІНР, позначення меж зон радіоактивного забруднення;

визначення (за потреби) шляхів обходу забруднених ділянок;

спостереження за радіаційною обстановкою;

метеорологічні спостереження;

відбирання проб та відправлення їх до спеціалізованих лабораторій;

визначення рівнів поверхневого забруднення радіоактивними речовинами об’єктів, техніки, майна;

дозиметричний контроль особового складу підрозділів ОРС ЦЗ після виходу із зони радіоактивного забруднення.

11. Для спостереження за радіаційною обстановкою створюються пости радіаційного спостереження. Для визначення зон радіоактивного забруднення, контролю за забрудненістю місцевості, техніки, майна, продовольства, води, фуражу, відбору зразків об’єктів довкілля залучаються підрозділи радіаційної розвідки, сили та засоби наземної та повітряної розвідок.

З огляду на ймовірність потрапляння в зони великих рівнів радіоактивного забруднення, організовується постійний дозиметричний контроль за рівнями опромінення особового складу з метою недопущення опромінення поза встановленими лімітами.

12. Індивідуальний дозиметричний контроль особового складу підрозділів ОРС ЦЗ проводиться з метою своєчасного отримання даних про дози опромінення особового складу. За даними контролю визначаються режими роботи формувань та їх радіаційне ураження. Контроль організовується як груповий (з метою отримання інформації про середні дози опромінення для визначення режиму та категорій працездатності), так й індивідуальний (з метою отримання даних про дози кожної особи, визначення захисних заходів та встановлення ступеня важкості променевого ураження особовому складу формувань для цього видаються індивідуальні дозиметри).

Контроль за опроміненням особового складу підрозділів ОРС ЦЗ, що перебувають на забрудненій місцевості, проводиться безперервно. Дози опромінення фіксуються в індивідуальних картках обліку доз опромінення. Дозиметричний контроль радіоактивного забруднення техніки, майна, одягу, взуття, засобів індивідуального захисту тощо проводиться під час виходу особового складу із зони радіоактивного забруднення.

13. Під час визначення завдань керівник органу управління (підрозділу) ОРС ЦЗ визначає ділянки (об’єкти), на яких потрібно зосередити основні зусилля, черговість, обсяг і строки виконання робіт, склад змін, порядок роботи та відпочинку, використання засобів захисту, встановлену дозу опромінення особового складу і заходи щодо захисту на випадок можливих подальших радіоактивних викидів, дії підрозділів для завершення робіт на цьому об’єкті.

14. Організація та ведення АРІНР у зоні радіоактивного забруднення вимагають проведення комплексу заходів з радіаційної безпеки, спрямованих на зниження зовнішнього і внутрішнього опромінення особового складу, виключення занесення радіоактивного бруду на чисті території та в житлові приміщення.

15. Комплекс заходів з радіаційної безпеки включає:

суворе нормування радіаційного фактора (захист часом, відстанню, робота за нарядами-допусками);

медичний огляд усіх залучених до АРІНР і вирішення за його результатами питання щодо допуску до роботи;

інструктаж з питань радіаційної безпеки; систематичний контроль за динамікою радіаційної обстановки і визначення на його основі допустимої тривалості роботи на конкретній забрудненій ділянці, у приміщенні тощо;

індивідуальний дозиметричний контроль і облік опромінення всіх працюючих;

організацію індивідуального захисту особового складу;

локалізацію забруднення та санітарно-пропускний режим, що виключає розповсюдження радіаційного забруднення з осередків проведення робіт;

організацію санітарної обробки та систематичної дезактивації спецодягу, спецвзуття, інших засобів індивідуального захисту.

16. В аварійному осередку необхідно діяти відповідно до спеціально розробленого плану, використовуючи аварійні комплекти засобів індивідуального захисту. При цьому особлива увага приділяється індивідуальному захисту органів дихання особового складу аварійних бригад і такій організації зберігання аварійних комплектів, що забезпечує їх отримання в мінімальний строк.

17. Для виключення розповсюдження радіоактивного забруднення за межі аварійної зони та зменшення ймовірності надходження радіоактивних речовин в організм рятувальників слід організовувати санпропускник на межі зон, де організовують миття та перевдягання особового складу після закінчення робіт, пов’язаних із радіоактивним забрудненням шкіри та спецодягу.

18. Виходячи за межі зони радіоактивного забруднення, кожен рятувальник зобов’язаний:

зняти у спеціально відведеному місці додаткові засоби індивідуального захисту (бахили, нарукавники, костюми короткочасного застосування, гумові рукавички тощо) та здати їх на дезактивацію;

зняти у "брудному" відділенні санпропускника основне спецвзуття, верхній одяг, шапочку і у разі забруднення їх вище допустимих величин здати на дезактивацію;

зняти респіратор типу "Лепесток" та здати в радіоактивні відходи, респіратор типу "Пульс-М" здати на дезактивацію;

прополоскати рот чистою водою, ретельно вимити руки чистою водою із застосуванням мила;

зняти натільну білизну та здати її на дезактивацію;

знову помити руки та перевірити рівень їх забруднення.

19. У разі перевищення допустимого рівня забруднення шкіри:

провести повторну обробку із застосуванням спеціалізованих препаратів для дезактивації;

ретельно вимити тіло під душем із застосуванням мила, витертися рушником та пройти перевірку чистоти шкіри тіла;

у разі виявлення забруднення шкіри, що перевищує допустимі рівні, повторити обробку під душем;

у чистому відділенні санпропускника одягнути чистий одяг та взуття.

Майно, забруднення якого не перевищує допустимих рівнів, зберігається в шафах до наступного використання.

20. Після кожного використання в зоні радіоактивного забруднення обов’язково дезактивуються спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту. Слід встановити граничний рівень забруднення дезактивованого майна, у разі перевищення якого дезактивація вважається недоцільною та майно переводиться в розряд радіоактивних відходів (наприклад, перевищення допустимого рівня в 5-10 разів).

Для дезактивації додаткових засобів індивідуального захисту має бути виділено спеціальну ділянку або приміщення в зоні санітарних шлюзів чи організовано пункти санітарної обробки. Для дезактивації засобів індивідуального захисту органів дихання, а також їх подальшого технічного обслуговування, збереження та видачі необхідно виділити спеціальні приміщення - респіраторні. Дезактивація протигазів та респіраторів проводиться відповідно до інструкції з їх використання.

1. НС або небезпечна подія на водному об’єкті призводить до загрози життю і здоров’ю людей, пошкодження або затоплення плавзасобів, забруднення акваторії. Наслідки такої ситуації зумовлюють тривале перебування постраждалих у воді, блокування їх у затопленому об’єкті, зникнення безвісти на плавзасобах і без них, втрату матеріальних цінностей, що перевозилися по воді, затоплення плавзасобів та інших об’єктів, забруднення акваторії.

2. НС або небезпечна подія на водному об’єкті характеризується складністю визначення місця пошуку на акваторії, постійними змінами координат та розміру району пошуку внаслідок впливу гідро-, метеоумов (течії, глибини, погодних умов тощо), необхідністю загальної координації діяльності залучених органів управління і сил, екстремальними умовами рятування людей з поверхні води і підводних пошуково-рятувальних робіт, застосуванням сорбентів та бонових загороджень у разі забруднення акваторії.

3. До ліквідації НС або небезпечних подій на водних об’єктах залучаються органи управління та підрозділи ОРС ЦЗ, атестовані для проведення АРІНР на водних об’єктах.

4. Збір даних про НС або небезпечну подію на водному об’єкті проводиться з усіх джерел, опитуються свідки та родичі зниклих, установлюються кількість зниклих людей, плавзасобів, наявність індивідуальних та колективних рятувальних засобів, можливий маршрут руху, місця останнього контакту зі зниклими, погодні умови на момент зникнення.

5. Оцінка обстановки на водному об’єкті включає:

оцінку району можливого пошуку, гідро-, метеоумов (течія, крига, глибини, погодні умови тощо);

визначення складності та обсягів пошукових і рятувальних робіт, можливостей підрозділу та взаємодіючих сил щодо виконання завдань на воді (наявність плавзасобів, рятувального та водолазного спорядження тощо, рівень підготовки рятувальників та кваліфікація водолазного складу), потреби в залученні додаткових сил (водолазних, плавзасобів, авіації).

6. На підставі аналізу інформації про можливі місце і час виникнення НС проміжок часу між часом виникнення ситуації та часом прибуття аварійно-рятувального підрозділу, можливого переміщення об’єкта пошуку за час, що сплинув, розраховується радіус району пошуку та його межі, визначаються вихідний пункт пошуку, схема пошуку (по квадратах, що розширюються, по секторах, паралельними галсами (профілями), спільно з плавзасобами і авіацією) та спосіб пошуку - надводний пошук на акваторії або водолазами і технічними засобами підводного пошуку на дні акваторії.

7. Працівникам ОРС ЦЗ доводяться заходи безпеки під час проведення робіт, межі району пошуку, вихідний пункт та схема пошуку, уточнюється алгоритм приведення в готовність плавзасобів, рятувального та водолазного спорядження, технічних засобів надводного та підводного пошуку, розподіляються обов’язки і завдання між працівниками, визначається час початку робіт, організація зв’язку, надання домедичної допомоги постраждалим.

8. У разі залучення авіації до пошукових робіт та виявлення постраждалих над водною поверхнею екіпаж пошуково-рятувального повітряного судна проводить маркування місця лиха за допомогою димів, маркерів, які фарбують воду, буїв, що знаходяться на плаву, радіо- або радіолокаційних маяків та інших засобів, які є на борту. Для евакуації постраждалих на водній поверхні командир пошуково-рятувального вертольота оцінює можливість виконання евакуації з води.

Десантування з літаків виконується тільки парашутним способом. Спочатку десантуються плавзасоби, потім - РПДГ.

Десантування з вертольотів може виконуватися:

парашутним способом;

безпарашутним десантуванням рятувальників РПДГ (з висоти 4-5 м, на швидкості 20-25 км/год);

з режиму висіння пошуково-рятувального вертольота за допомогою спускового пристрою роликового або бортової лебідки.

Екіпаж пошуково-рятувального повітряного судна по радіо, а за відсутності радіозв’язку - за допомогою встановлених візуальних сигналів здійснює спрямування кораблів та малих (маломірних) суден у зону НС (надзвичайної події).

Про місце затоплення повітряного, морського судна та десантування маркувальних засобів командир екіпажу зобов’язаний доповісти на пункт управління та за наявності пально-мастильних матеріалів знаходитися над об’єктом до отримання вказівок щодо подальших дій.

9. Рішення про призупинення АРІНР на водному об’єкті приймає Керівник робіт із НС у разі, якщо:

виникли ускладнені умови, що становлять небезпеку життю і здоров’ю рятувальників;

знайдено не всіх потерпілих, але прийнято рішення, що додаткові пошукові зусилля не принесуть успіху.

10. Рішення про повне припинення АРІНР на водному об’єкті приймає Керівник робіт із НС у разі, якщо:

установлено, що повідомлення про НС надіслано помилково;

особи більше не потребують допомоги;

постраждалі особи перебувають за межами району пошуку і рятування України;

постраждалих осіб врятовано і роботи завершено;

незважаючи на вжиті заходи, потерпілих не знайдено, та немає жодного шансу, що вони виявляться живими.

Про завершення АРІНР на водному об’єкті Керівник робіт із НС повідомляє органам, підрозділам, організаціям і службам, залученим до АРІНР.

1. Демеркуризація - видалення ртуті (її сполук) із забруднених поверхонь, а також зниження концентрації парів ртуті в приміщеннях до гранично допустимої.

2. Методи демеркуризації:

механічний - механічне видалення ртуті із забруднених поверхонь;

хімічний - оброблення ртутного забруднення поверхні демеркуризаторами (хімічними реагентами);

термічний - видалення ртуті за допомогою нагрівання забруднених поверхонь.

3. Оперативно-чергова (диспетчерська) служба підрозділу ОРС ЦЗ у разі надходження інформації щодо виявлення територій (приміщень), забруднених ртуттю або її сполуками:

інформує оперативно-координаційний центр територіального органу ДСНС;

направляє на місце події черговий підрозділ ОРС ЦЗ, оснащений необхідними засобами індивідуального захисту, демеркуризаторами і майном для виконання невідкладних першочергових робіт з евакуації людей, ізоляції забруднених приміщень і територій, проведення демеркуризації.

4. Комплекс робіт з демеркуризації приміщень (території) включає такі обов’язкові заходи:

обмеження доступу людей до території, забрудненої ртуттю;

обстеження приміщень (території) з метою виявлення осередків ртуті та визначення меж зон забруднення ртуттю і ретельного огляду поверхні;

механічне видалення ртуті із забруднених поверхонь (механічний метод демеркуризації) та підготовка поверхонь до хімічного оброблення;

позначення виявлених осередків ртуті попереджувальними знаками "Обережно - ртуть! Прохід заборонено" та огороджувальними стрічками;

оброблення забруднених поверхонь хімічними речовинами (хімічний метод демеркуризації);

видалення залишків сполук ртуті хімічними демеркуризаторами шляхом вологого прибирання;

передання зібраних ртутьвмісних відходів підприємствам, які мають ліцензію Мінприроди на провадження господарської діяльності з поводження з відходами, що містять ртуть та сполуки ртуті;

спеціальна обробка забруднених ртуттю техніки, приладів, засобів індивідуального захисту та санітарна обробка особового складу.

5. У разі розливу ртуті в приміщеннях необхідно:

використовувати у разі невідомої концентрації парів ртуті або її сполук виключно ізолювальні засоби захисту органів дихання;

першочергово організувати і провести евакуацію людей з приміщень, де розлито ртуть, та із приміщень, прохід до яких можливий лише через забруднену територію;

не допускати під час евакуації людей їх проходу забрудненою територією. Якщо зазначене неможливе, використати підручні матеріали (дошки тощо) для влаштування тимчасового чистого проходу;

здійснити провітрювання в приміщеннях, де розлито ртуть;

обстежити приміщення з метою виявлення осередків ртуті;

ізолювати забруднені приміщення та перекрити шляхи доступу до них (закрити двері, загородити проходи стрічками, виставити знаки "Обережно - ртуть! Прохід заборонено", виставити пости);

у разі виявлення масштабного забруднення та значної загрози населенню необхідно додатково залучити підрозділ РХБ захисту територіального органу ДСНС.

Після проведення заходів з ізоляції приміщень, обмеження доступу до них і завершення евакуації людей провести демеркуризацію механічним методом, обробити поверхні, з яких здійснено видалення ртуті, хімічним методом одним із демеркуризаторів.