На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 1998 року N 1012 "Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду"

1. Затвердити Інструкцію про механізм справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду (додається).

2. Визнати такою, що не застосовується на території України з 1 січня 2000 року, "Инструкцию по лесному доходу", затверджену Міністерством фінансів СРСР від 31 березня 1987 року за N 84.

3. Інструкцію про механізм справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду ввести в дію з 1 січня 2000 року.

Інструкція про механізм справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду (далі - Інструкція) розроблена на основі Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про систему оподаткування", Закону України "Про державну податкову службу в Україні", Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Лісового кодексу України , Бюджетного кодексу України" та постанов Кабінету Міністрів України: від 27 липня 1995 року N 555 "Про затвердження Санітарних правил в лісах України", від 27 липня 1995 року N 559 "Про затвердження Правил рубок головного користування в лісах України", від 8 лютого 1996 року N 185 "Про затвердження Правил заготівлі живиці в лісах України", від 23 квітня 1996 року N 449 "Про затвердження Порядку заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах України", від 16 травня 1996 року N 535 "Про затвердження Правил рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, та інших рубок", від 20 січня 1997 року N 44 "Про затвердження такс на деревину лісових порід, що відпускається на пні, і на живицю", від 28 жовтня 1997 року N 1180 "Питання Державного комітету лісового господарства України", від 6 липня 1998 року N 1012 "Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду", від 29 липня 1999 року N 1378 "Про затвердження Правил відпуску деревини на пні в лісах України".

1.2. Інструкція визначає єдиний на території України механізм справляння (обчислення і сплати) збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду до бюджетів.

1.3. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду є формою реалізації економіко-правових відносин між власником лісових ресурсів та земельних ділянок лісового фонду в особі держави і лісокористувачами, яким надані в постійне чи тимчасове користування земельні ділянки лісового фонду, в тому числі на умовах оренди.

1.4. Інструкція обов'язкова до виконання усіма лісокористувачами незалежно від форм власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, іноземних юридичних осіб та громадян, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду.

1.5. Спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду є платними.

1.6. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів справляється за лісові ресурси державного та місцевого значення.

До лісових ресурсів державного значення належать деревина від рубок головного користування і живиця.

До лісових ресурсів місцевого значення належать:

пні, луб, кора, деревна зелень тощо - другорядні лісові матеріали;

лісові дикорослі плоди, горіхи, гриби, ягоди, лікарські рослини і технічна сировина, деревні соки, сіно, лісова підстилка та очерет, інші продукти лісу, які використовуються при здійсненні побічних лісових користувань, у тому числі при випасанні худоби та розміщенні пасік.

До лісових ресурсів місцевого значення також належить деревина, яка заготовляється під час проведення рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства (рубки догляду за лісом, санітарні рубки, рубки у зв'язку з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів, прокладанням просік, створенням протипожежних розривів тощо, лісовідновні рубки в деревостанах, що втрачають захисні, водоохоронні та інші корисні властивості), інших рубок (розчищення земельних ділянок лісового фонду, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, доріг тощо).

За користування земельними ділянками лісового фонду для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, для потреб мисливського господарства та проведення науково-дослідних робіт нарахована сума збору вноситься до місцевих бюджетів.

1.7. Спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду здійснюються на наданій земельній ділянці лісового фонду суб'єкту господарювання за спеціальним дозволом - лісорубним квитком (ордером) або лісовим квитком (далі - дозвіл).

Лісорубний квиток видається на рубки головного користування, рубки, пов'язані з веденням лісового господарства, інші рубки та заготівлю живиці. У ньому зазначаються обсяги (кількість) дозволеної для заготівлі деревини і живиці, її таксова вартість, строки заготівлі та вивезення.

Ордери видаються на дрібний (до 10 куб. метрів) відпуск деревини. Право їх виписувати надається лісництвам у межах обсягів, зазначених у лісорубному квитку, яке надане на здійснення відповідних користувань.

Лісовий квиток видається на заготівлю другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань, використання корисних властивостей лісу в культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілях.

Передача лісорубного квитка або лісового квитка іншому лісокористувачеві може здійснюватися органом, який видав квиток, на підставі письмових заяв. Відмітка про передачу дозволу іншому лісокористувачу здійснюється в усіх примірниках лісорубного або лісового квитка.

Лісорубні квитки (ордери) на рубки головного користування та заготівлю живиці видають державні органи лісового господарства (далі - органи) на підставі встановлених лімітів (у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також рослин, занесених до Червоної книги України, - за погодженням з органами Мінекобезпеки України).

Лісорубні квитки (ордери) на рубки, пов'язані з веденням лісового господарства, та інші рубки видають лісогосподарські підприємства (далі - підприємства).

Видача лісового квитка здійснюється лісогосподарськими підприємствами за рішенням відповідних органів місцевого самоврядування (у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду - за погодженням з органами Мінекобезпеки України).

1.9. Заготівля деревини, живиці, другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань тощо без дозволу є порушенням природоохоронного законодавства, за що до порушників в установленому порядку застосовуються санкції згідно з чинним законодавством.

2.1. Платниками збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду є юридичні і фізичні особи, яким надані в постійне або тимчасове користування земельні ділянки лісового фонду (далі - лісокористувачі). Земельна ділянка лісового фонду може надаватися одному або кільком лісокористувачам для спеціального використання різних видів лісових ресурсів.

У постійне користування земельні ділянки лісового фонду надаються спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, іншим підприємствам, установам, організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи для ведення лісового господарства для спеціального використання лісових ресурсів, для потреб мисливського господарства, для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та для проведення науково-дослідних робіт. До них належать: державні органи лісового господарства, лісогосподарські підприємства, військові лісові господарства, сільськогосподарські підприємства та інші. Постійними лісокористувачами можуть бути громадяни (фермери) із спеціальною підготовкою, яким надано в постійне користування земельну ділянку лісового фонду (далі - постійні лісокористувачі).

Тимчасовими користувачами земельних ділянок лісового фонду є підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, релігійні організації, іноземні юридичні особи та громадяни, яким за погодженням з постійними лісокористувачами надані земельні ділянки лісового фонду для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт у порядку, визначеному лісовим законодавством, без їх вилучення у постійних лісокористувачів.

Тимчасове користування лісовими ресурсами може здійснюватися на умовах оренди в порядку, визначеному законодавством.

2.2. Якщо платник перестає функціонувати як самостійна юридична особа, в тому числі при його об'єднанні на умовах, визначених законодавством, з іншим підприємством, то платником стає підприємство-правонаступник.

2.3. Органи й підприємства, які видають лісорубні квитки (ордери) та лісові квитки, до 1 лютого поточного року направляють органам державної податкової служби Довідку про перелік лісокористувачів, яким надано лісорубні квитки (ордери) та лісові квитки за формою, що наведена в додатку 1. На підставі переліку лісокористувачів органи державної податкової служби контролюють своєчасність подання зазначеними платниками розрахунків збору до органів державної податкової служби, правильність нарахованої суми збору за звітний період та повноту його надходження до бюджетів.

У разі видачі дозволів на спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду після 1 лютого органи й підприємства повідомляють органи державної податкової служби в 10-денний термін згідно з додатком 1.

3.1. Об'єктом обчислення збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду є деревина, що відпускається на пні, живиця, другорядні лісові матеріали, продукти побічного користування та окремі земельні ділянки лісового фонду.

4.1. Такси збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду встановлюються для відпуску будь-яким заготівельникам деревини лісових порід на пні в порядку рубок головного користування, інших рубок (розчищення земельних ділянок лісового фонду, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, доріг тощо) і на заготівлю живиці. Вони наведені у розділах до постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року N 44.

Під час заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних користувань та використання корисних властивостей лісу застосовуються такси (нормативи збору), які встановлюються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

У разі здійснення рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства (рубки догляду за лісом, санітарні рубки, рубки у зв'язку з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів, прокладання просік, створенням протипожежних розривів тощо, лісовідновні рубки в деревостанах, що втрачають захисні, водоохоронні та інші корисні властивості), такси застосовуються під час відпуску деревини заготівельникам, які не є постійними лісокористувачами, а також постійними лісокористувачами, які проводять ці рубки за рахунок коштів, одержаних від інших видів діяльності.

4.2. Такси на деревину лісових порід, що відпускається на пні, застосовуються з урахуванням розподілу лісів за лісотаксовими поясами і розрядами, а саме:

а) розподіл лісів за лісотаксовими поясами:

до першого поясу належать усі ліси, за винятком лісів Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької областей та лісів гірської зони Львівської області;

до другого поясу належать ліси Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької областей та ліси гірської зони Львівської області;

б) розподіл лісів за лісотаксовими розрядами:

лісотаксові розряди встановлюються для кожного кварталу (урочища), виходячи з наведеної нижче відстані між центром кварталу і найближчим нижнім складом лісозаготівельника, до якого деревина вивозиться безпосередньо з лісосіки або пунктом відвантаження деревини залізницею:

Відстань (пряма) від центру кварталу (урочища) до нижнього складу або пункту відвантаження деревини залізницею визначається за картографічними матеріалами і може коригуватися залежно від геоморфологічних умов місцевості за такими коефіцієнтами:

Пунктом, з якого можливе відвантаження деревини залізницею, вважається пункт (залізнична станція, роз'їзд), де дозволено здійснення цієї операції, незалежно від наявності на ньому відповідних складів.

4.3. Зміна розподілу лісів за лісотаксовими розрядами можлива в разі:

закриття діючих або відкриття нових пунктів (залізничних станцій чи роз'їздів) для відвантаження деревини;

виявлення порушень установленого порядку розподілу лісів за лісотаксовими розрядами.

4.4. На деревину вибіркових рубок головного користування такси знижуються на 20, а вибіркових рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, та вибіркових інших рубок - на 30 відсотків.

Знижки у відсотках обчислюються з кожної такси окремо.

4.5. До великої деревини всіх лісових порід належать відрізки стовбура (у верхньому перетині без кори) діаметром від 25 см і більше, до середньої - діаметром від 13 до 24 см, до дрібної - діаметром від 3 до 12 сантиметрів.

До дров'яної деревини належать сортименти, які можна використовувати для технологічних потреб, а також не придатні для промислової переробки (дрова паливні).

На дров'яну деревину для технологічних потреб установлюється плата в розмірі 25 відсотків такси на ділову дрібну деревину відповідної лісової породи.

Такси на ділову деревину всіх лісових порід і дров'яну деревину липи встановлені без урахування кори, а на дров'яну деревину решти лісових порід - з корою.

4.6. Такси на ліквід із крони застосовуються в розмірі 40 відсотків, а на порубкові залишки, що мають збут - 20 відсотків від такс на дров'яну деревину відповідної лісової породи.

4.7. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації за поданням державних органів лісового господарства можуть у межах сум, що надходять до бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, знижувати такси на деревину залежно від утрат нею технічних якостей (сухостійна, пошкоджена пожежею, комахами, грибковими хворобами, а також унаслідок бурелому, вітровалу).

4.8. У разі застосування конкурсних умов реалізації лісових ресурсів збір за них установлюється не нижче діючих такс.

Розмір орендної плати визначається за узгодженням сторін у договорі оренди, але не нижче діючих такс.

4.9. Плата за земельні ділянки, надані на землях лісового фонду, за винятком земельних ділянок, зайнятих сільськогосподарськими угіддями, виробничими, культурно-побутовими, житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами, справляється у складі збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду.

Плата за земельні ділянки лісового фонду, зайняті сільськогосподарськими угіддями, відповідно до статті 6 Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про плату за землю" встановлюється у відсотках від їх грошової оцінки в таких розмірах:

для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1;

для багаторічних насаджень - 0,03.

Плата за земельні ділянки лісового фонду в межах населених пунктів, зайняті виробничими, культурно-побутовими, житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами, справляється у розмірі 3 відсотків від суми земельного податку, обчисленого відповідно до частин першої та другої статті 7 Закону України "Про плату за землю", а за межами населених пунктів - 0,3 відсотка від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області відповідно до статті 10 цього Закону.

5.1. Сума збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду обчислюється постійними лісокористувачами і проставляється у лісорубних квитках (ордерах) та лісових квитках.

5.2. Сума збору, що проставлена в лісорубному квитку на заготівлю деревини підлягає перерахунку: якщо загальна кількість фактично заготовленої деревини під час її відпуску з обліком за площею перевищує зазначену в лісорубному квитку (ордері) кількість більше ніж на 10 відсотків, то лісокористувач обчислює і сплачує середньозважену (для даної лісосіки) таксову вартість додатково заготовленої деревини. Приклад перерахунку збору за спеціальне використання лісових ресурсів при відпуску деревини (сосна першого розряду) з урахуванням за площею на окремій лісозаготівельній ділянці наведений у додатку 2 .

Підставою для перерахунку є лісорубні квитки (ордери) та акти огляду місць заготівлі деревини, інших продуктів лісу та використання корисних властивостей лісів, які складаються лісогосподарськими підприємствами відповідно до додатка 6 Правил відпуску деревини на пні в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.99 N 1378 (далі - Правила відпуску деревини на пні).

Лісокористувач, який забезпечив вихід ділової деревини більший за кількість, указану в лісорубному квитку (якщо за загальною кількістю відхилення не перевищує 10 відсотків), збір за додатковий вихід ділової деревини не нараховується.

5.3. У разі надання лісокористувачу відстрочки одночасно збільшується нарахована сума збору на заготівлю деревини - 1,5 відсотка таксової вартості деревини, залишеної на пні, незалежно від строку, на який надано відстрочку, та на вивезення деревини - 1,5 відсотка таксової вартості не вивезеної вчасно деревини за кожний місяць відстрочки.

У разі додаткового продовження строку вивезення, але не більш як на 3 місяці, лісокористувачем за кожний місяць відстрочки збільшується нарахована сума збору в розмірі 5 відсотків таксової вартості невивезеної вчасно деревини.

Про відстрочку заготівлі і вивезення деревини робиться відмітка в усіх примірниках лісорубного квитка (ордера).

5.4. Перерахунок збору за заготівлю деревини та другорядні лісові матеріали може здійснюватися також у разі:

виправлення технічних помилок, які можуть бути допущені підприємством лісового господарства при здійсненні матеріальної і грошової оцінки деревини на пні та другорядних лісових матеріалів, що відпущені за лісорубними квитками (ордерами) та лісовими квитками, невірного застосування сортиментних таблиць, лісотаксових поясів, розрядів та такс на деревину, що відпускається на пні, і на живицю, а також виправлення арифметичних помилок, які допущені при підрахунках;

анулювання лісорубного квитка в зв'язку з вилученням земель для інших потреб, надмірно виписаного лісосічного фонду, заміни лісосік або площ лісових користувань, виписки лісорубного квитка з порушенням Правил відпуску деревини на пні.

В інших випадках анулювання лісорубного квитка (ордера) або лісового квитка перерахунок плати не здійснюється і вся нарахована за такими квитками сума збору повністю сплачується до відповідних бюджетів.

5.5. Незалежно від способу обліку деревини, що відпускається на пні, (за площею, пеньками, приблизною кількістю) лісокористувачі, які допустили неповну вирубку лісу або взагалі не проводили заготівлі деревини, яка дозволена для вирубки за виписаними лісорубними квитками (ордерами), збір за спеціальне використання лісових ресурсів сплачують повністю до відповідних бюджетів за всю дозволену для заготівлі кількість деревини та другорядних лісових матеріалів, що зазначена в дозволі.

5.6. Якщо заготівля деревини під час проведення рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, здійснюється не за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, коштів від реалізації заготовленої деревини від цих рубок, насіння, посадкового матеріалу, іншої продукції, послуг, прибутку від лісогосподарської діяльності, добровільних пожертвувань, позабюджетних коштів та кредитів, а інших коштів, то лісокористувачі обчислюють збір і сплачують його до бюджетів на загальних підставах.

5.7. За деревину від рубок головного користування, рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, та інших рубок збір обчислюється, виходячи з установлених такс.

При заготівлі ліквіду з крони і за порубкові залишки, що мають збут, збір обчислюється відповідно до такс, визначених пунктом 4.6 цієї Інструкції.

За дров'яну деревину для технологічних потреб остаточна сума збору обчислюється за результатами фактичної заготівлі згідно з актами огляду місць заготівлі деревини, інших продуктів лісу та використання корисних властивостей лісу в розмірі, передбаченому пунктом 4.5 цієї Інструкції.

5.8. За деревину, зазначену в пункті 5.7, при вибіркових рубках збір обчислюється, виходячи з установлених такс, з урахуванням знижок, передбачених пунктом 4.4 цієї Інструкції.

5.9. Лісокористувачі, у яких за результатами діяльності здійснюється перерахунок збору, відображають донараховані суми збору у формі розрахунку збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду (додаток 3).

6.1. Базовий податковий (звітний) період для збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду дорівнює календарному кварталу.

Лісокористувачі щокварталу складають розрахунок збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду накопичувальним підсумком з початку року за встановленою формою (додаток 3), що є підставою для взяття їх на облік в органах державної податкової служби та нарахування суми збору в особовому рахунку платника.

Розрахунок лісокористувачами подається органам державної податкової служби за місцем адміністративного розташування ділянок лісового фонду протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за винятком громадян, які отримали ордери на дрібний відпуск деревини чи лісові квитки; підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, релігійних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб, якщо сума збору в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян; лісокористувачів з іншої області.

Порядок складання розрахунку збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду наведено в додатку 4.

Розрахунок збору заповнюється чітко, розбірливо; якщо є виправлення, то вони повинні бути скріплені печаткою та підписом відповідальних осіб, відповідні дані, що заносяться до розрахунку, повинні відповідати таким показникам, які затверджені розрахунком. Якщо рядок не заповнюється, то проставляється прочерк.

Якщо останній день строку подання розрахунку збору припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим робочий день.

У разі, коли у майбутніх податкових періодах платник збору самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданому ним розрахунку збору, такий платник зобов'язаний подати новий (уточнений) розрахунок збору, що містить виправлені показники.

6.2. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми, що зазначена в дозволі, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання розрахунку збору (тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу), за винятком громадян, які отримали ордери на дрібний відпуск деревини чи лісові квитки; підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, релігійних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб, якщо сума збору в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян; лісокористувачів з іншої області.

6.3. Сума нарахованого збору зараховується на рахунок, відкритий відповідно до кодів бюджетної класифікації України.

6.4. У разі перерахунку суми збору його сплата до відповідних бюджетів здійснюється у строки, що визначені пунктом 6.2 цієї Інструкції.

6.5. До отримання лісорубних квитків (ордерів) та лісових квитків збір вноситься в каси лісокористувачів, які їх видають:

громадянами - вся сума, зазначена в ордері чи лісовому квитку;

підприємствами, установами, організаціями, об'єднаннями громадян, релігійними організаціями, іноземними юридичними і фізичними особами - якщо сума збору в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

6.6. Якщо заготівля деревини на лісовій ділянці здійснюється лісокористувачами з іншої області, то збір сплачується ними повністю до відповідних бюджетів за місцем адміністративного розташування таких ділянок лісового фонду до видачі їм дозволу.

6.7. Якщо сума збору в одному лісорубному чи одному лісовому квитках перевищує п'ять неоподаткованих мінімумів доходів громадян, то розрахунок збору та його сплата здійснюються лісокористувачами, які їх отримали, на умовах, визначених пунктами 6.1 і 6.2 цієї Інструкції.

6.8. Про надходження суми збору в касу лісокористувача в спеціально заведеній книзі лісокористувачами, які видають дозволи, робиться запис і платнику видається квитанція. Одночасно в лісорубних квитках (ордерах) та лісових квитках робиться відмітка про сплату збору в касу (номер та дата квитанції про сплату).

Сума збору, що внесена в касу лісокористувача, зараховується до відповідних бюджетів 1, 10 та 20 числа кожного місяця. Використання готівки регламентується Порядком ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 02.02.95 N 21 в редакції постанови Нацбанку від 13.10.97 N 334.

6.9. При отриманні дозволу в поточному році, після чергового строку сплати збору (20 квітня, 20 липня, 20 жовтня), лісокористувачі сплачують усі суми збору за строками, що минули.

6.10. Суми стягнень за порушення Правил відпуску деревини на пні в лісах України перераховуються до бюджетів в установленому законодавством порядку.

6.11. Заготовлена деревина, а також інші продукти лісу, від яких лісокористувачі відмовилися (не затребувані лісокористувачами), надходять у розпорядження лісогосподарського підприємства і реалізуються на загальних підставах. Кошти від їх реалізації (крім витрат, пов'язаних із зберіганням, транспортуванням і реалізацією) зараховуються до бюджету.

6.12. Збори за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення перераховуються платниками в розмірі 100 відсотків до державного бюджету за місцем адміністративного розташування ділянок лісового фонду.

Збори за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення та користування земельними ділянками лісового фонду для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт перераховуються платниками в розмірі 100 відсотків до бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів за місцем адміністративного розташування ділянок лісового фонду.

6.13. Відповідно до Правил відпуску деревини на пні лісокористувачами ведеться облік бланків лісорубних та лісових квитків, ордерів на дрібний відпуск деревини на пні і розпоряджень ліснику, заготовлених продуктів лісу, продукції побічного користування, другорядних лісових матеріалів, використання корисних властивостей лісів, дозволених до відпуску запасів усієї деревини та інших продуктів лісу, нарахованих сум збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду.