1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Рішення


НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ЗВ’ЯЗКУ ТА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ
РІШЕННЯ
23.05.2017 № 260
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
16 червня 2017 р.
за № 759/30627
( Рішення втратило чинність на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку № 189 від 17.05.2023 )
Про затвердження Порядку регулювання тарифів на універсальні послуги поштового зв’язку
Відповідно до статей 8 та 9 Закону України "Про поштовий зв’язок" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, ВИРІШИЛА:
1. Затвердити Порядок регулювання тарифів на універсальні послуги поштового зв’язку, що додається.
2. Визнати таким, що втратило чинність, рішення Національної комісії з питань регулювання зв’язку України від 20 січня 2009 року № 1301 "Про затвердження Порядку регулювання тарифів на універсальні послуги поштового зв’язку", зареєстроване в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2009 року за № 133/16149.
3. Департаменту економічного аналізу разом з Департаментом правового забезпечення в установленому законодавством порядку подати це рішення на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
4. Рішення набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Голова НКРЗІ

О. Животовський
ПОГОДЖЕНО:

Голова Державної
регуляторної служби України

Голова Федерації профспілок України

Голова Спільного представницького органу
сторони роботодавців на національному рівні

Голова
Антимонопольного комітету України

Міністр інфраструктури України



К.М. Ляпіна

Г.В. Осовий


Д.М. Олійник


Ю. Терентьєв

В. Омелян
ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішення Національної
комісії, що здійснює державне
регулювання у сфері зв’язку
та інформатизації
23.05.2017 № 260
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
16 червня 2017 р.
за № 759/30627
ПОРЯДОК
регулювання тарифів на універсальні послуги поштового зв’язку
І. Загальні положення
1. Цей Порядок визначає механізм формування та встановлення тарифів на універсальні послуги поштового зв’язку (далі - тарифи).
2. Регулювання тарифів проводить Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, шляхом встановлення граничних тарифів.
3. Перелік універсальних послуг поштового зв’язку затверджується Кабінетом Міністрів України.
4. При прийнятті рішення щодо затвердження тарифів НКРЗІ враховує інформацію про діяльність операторів поштового зв’язку, надану відповідно до пункту 2 розділу V цього Порядку, а також може враховувати іншу інформацію, зокрема основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України, затверджені Кабінетом Міністрів України.
5. НКРЗІ приймає рішення щодо затвердження тарифів після обговорення у відповідних постійно діючих тристоронніх дорадчих органах, утворених за участю представників спільного представницького органу об’єднань профспілок та спільного представницького органу роботодавців, з оприлюдненням таких рішень.
6. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:
економічно обґрунтовані планові витрати - витрати, планування яких здійснюється з дотриманням вимог стандартів, нормативів, норм, технологічних регламентів;
згрупований вид відправлень - згруповані за характером виробничого процесу поштові відправлення;
одиниця калькулювання собівартості універсальної послуги поштового зв’язку - одне поштове відправлення усередненої маси за згрупованими видами відправлень;
операційна діяльність - основна діяльність операторів поштового зв’язку, крім інвестиційної та фінансової діяльності;
планова собівартість універсальних послуг поштового зв’язку (далі - планова собівартість) - економічно обґрунтовані планові витрати, що включаються до планової виробничої вартості, адміністративні витрати, витрати зі збуту, пов’язані з наданням універсальних послуг поштового зв’язку.
ІІ. Формування тарифів
1. Формування тарифів здійснюється на основі розрахунків тарифів, що проводяться операторами поштового зв’язку, виходячи з планової собівартості, яка визначається відповідно до планових обсягів надання послуг та економічно обґрунтованих планових витрат на їх надання, з урахуванням планового прибутку.
2. Планування витрат для визначення планової собівартості здійснюється із застосуванням нормативного методу на підставі державних і галузевих нормативів використання матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів, норм і розцінок з оплати праці. Розмір витрат розраховується з додержанням визначених у встановленому порядку нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, нормативів розвитку мережі об’єктів поштового зв’язку національного оператора поштового зв’язку, які затверджуються у встановленому законодавством порядку.
Витрати, визначення яких із застосуванням нормативів неможливе, плануються з урахуванням фактичних витрат за попередній період, прогнозу індексу цін на промислову продукцію, індексу інфляції, змін мінімальної заробітної плати.
3. Планова собівартість розподіляється за видами послуг з пересилання кожного згрупованого виду відправлень:
I - поштові картки, листи, бандеролі прості;
II - поштові картки, листи, бандеролі рекомендовані;
III - посилки без оголошеної цінності масою до 10 кг.
4. Перелік і склад статей витрат з надання універсальних послуг визначаються оператором поштового зв’язку залежно від виду послуг і особливостей виробничого процесу.
5. До планових витрат з операційної діяльності включаються:
планова собівартість реалізованих послуг;
адміністративні витрати;
витрати на збут;
інші операційні витрати.
6. До планової собівартості реалізованих послуг включаються прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати та загальновиробничі витрати, а саме:
1) до складу прямих матеріальних витрат включаються витрати, пов’язані з використанням матеріалів, запасних частин, придбаних комплектувальних виробів та інших матеріалів, необхідних для забезпечення виробничого процесу;
2) рівень прямих витрат на оплату праці визначається відповідно до законодавства, а також генеральної та галузевої угод, колективного договору. До складу прямих витрат з оплати праці включаються:
витрати з основної заробітної плати виробничого персоналу, діяльність якого безпосередньо пов’язана з виробничим процесом надання універсальних послуг, що визначаються з урахуванням чисельності персоналу, тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для керівників, фахівців, службовців;
витрати з додаткової заробітної плати виробничого персоналу, що визначаються з урахуванням розміру встановлених доплат, надбавок, гарантійних і компенсаційних виплат, передбачених чинним законодавством, премій, пов’язаних з виконанням виробничих завдань і функцій;
інші заохочувальні та компенсаційні виплати виробничому персоналу, установлені відповідно до законодавства;
3) до складу інших прямих витрат включаються:
суми відрахувань на соціальні заходи для виробничого персоналу, витрати з оплати якого прямо включаються до виробничої собівартості послуг та до витрат допоміжних виробництв;
амортизація основних виробничих засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів виробничого призначення;
інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат;
4) до складу загальновиробничих витрат включаються:
витрати, пов’язані з:
організацією виробництва та управління підрозділами основного й допоміжного виробництва, що визначаються з урахуванням чисельності персоналу, тарифно-кваліфікаційного складу апарату управління цехів та дільниць і тарифних ставок (окладів) (основна і додаткова заробітна плата, гарантійні та компенсаційні виплати, відрахування на соціальні заходи, оплата службових відряджень, витрати з підготовки та перепідготовки кадрів);
утриманням, експлуатацією, ремонтом, страхуванням, орендою основних засобів та інших необоротних активів загальновиробничого призначення, охороною об’єктів виробничого призначення, оплатою послуг інших спеціалізованих підприємств, виконанням регламентних робіт, передбачених проектно-технічною документацією;
опаленням, освітленням, водопостачанням, водовідведенням та утриманням виробничих приміщень;
обслуговуванням виробничого процесу та інших допоміжних виробництв (використання малоцінних і швидкозношуваних предметів, забезпечення охорони праці, дотримання вимог техніки безпеки, обов’язкове страхування водіїв автотранспортних засобів, послуги інших підприємств, службові відрядження працівників ремонтних цехів та інших допоміжних виробництв, послуги зв’язку);
розрахована відповідно до законодавства амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів загальновиробничого призначення.
До складу планової собівартості можуть включатися розподілені та нерозподілені постійні загальновиробничі витрати, розмір яких не може перевищувати їх фактичну величину.
7. До складу адміністративних витрат входять витрати, пов’язані з обслуговуванням та управлінням підприємством, зокрема з:
утриманням апарату управління та персоналу, зайнятого обслуговуванням адміністративної інфраструктури. Такі витрати визначаються, виходячи з чисельності персоналу і встановлених на підприємстві тарифних ставок (окладів) (основна і додаткова заробітна плата, гарантійні та компенсаційні виплати, відрахування на соціальні заходи, оплата службових відряджень, витрати з підготовки та перепідготовки кадрів);
амортизацією основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів адміністративного призначення;
утриманням основних засобів, інших необоротних матеріальних активів адміністративного призначення;
оплатою професійних послуг (юридичних, аудиторських), послуг зв’язку, розрахунково-касового обслуговування та інших послуг банків, наданих відповідно до укладених договорів, сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів), крім тих, що включаються до планованої собівартості.
До складу адміністративних витрат включаються також інші витрати (використання малоцінних і швидкозношуваних предметів, канцелярські витрати, передплата періодичних видань, пов’язаних з виробничою діяльністю, тощо).
8. До складу витрат на збут включаються витрати з операційної діяльності, безпосередньо пов’язані з наданням універсальних послуг, зокрема:
оплата праці персоналу, який забезпечує збут послуг;
відрахування на соціальні заходи;
службові відрядження персоналу, пов’язані з вирішенням питань реалізації послуг;
інформаційні послуги;
виготовлення розрахункових документів;
амортизація та утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів, пов’язаних із збутом послуг;
збереження продукції, тари, упаковки, передпродажна підготовка;
транспортування;
підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів;
супровід програмного забезпечення;
проведення маркетингових заходів.
9. Планування інших витрат з операційної діяльності здійснюється на основі їх економічного обґрунтування. До складу інших витрат з операційної діяльності включаються витрати на дослідження і розробку, придбання форменого одягу персоналу оператора поштового зв’язку тощо.
10. До складу витрат з операційної діяльності не можуть включатися:
суми безнадійної дебіторської заборгованості;
суми неустойки (штраф, пеня);
відраховування профспілковим організаціям для проведення культурно-масової і фізкультурної роботи;
суми нестачі та втрати від пошкодження цінностей;

................
Перейти до повного тексту