На виконання Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" та згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 1993 року N 515 "Питання державної контрольно-ревізійної служби в Україні"

1. Затвердити Інструкцію про порядок стягнення коштів та застосування фінансових санкцій органами державної контрольно-ревізійної служби (додається).

2. Заступнику начальника юридичного відділу Кириленко Л.О. подати вказану Інструкцію до Міністерства юстиції України для державної реєстрації.

3. Начальнику управління справами Шевніну М.Н. у п'ятнадцятиденний термін після державної реєстрації Інструкції про порядок стягнення коштів та застосування фінансових санкцій органами державної контрольно-ревізійної служби забезпечити її тиражування та надсилання структурним підрозділам ГоловКРУ України усіх рівнів.

4. Начальникам управлінь і відділів Головного контрольно-ревізійного управління України, начальникам управлінь (відділів, груп) в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, містах, районах, районах у містах організувати ретельне вивчення зазначеної Інструкції з працівниками контрольно-ревізійних органів та забезпечити суворе дотримання вимог чинного законодавства при застосуванні фінансових санкцій.

5. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Головного контрольно-ревізійного управління України "Про затвердження Інструкції про порядок вилучення і стягнення коштів, застосування фінансових санкцій за результатами ревізій і перевірок" від 12.01.95 N 2.

1. За порядком, викладеним у цій Інструкції, проводиться вилучення платежів, стягнення коштів та застосування фінансових санкцій органами державної контрольно-ревізійної служби відповідно до компетенції та наданих прав Законом України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні".

2. Дія цієї Інструкції поширюється на міністерства, державні комітети, державні фонди, бюджетні установи, підприємства й організації, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів, та інші суб'єкти підприємницької діяльності.

3. За результатами ревізій та перевірок, проведених за власною ініціативою, за постановою прокурора або слідчого, винесеною в ході розслідування кримінальної справи, за дорученням Прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, органів державної податкової служби у випадках, передбачених Законом, на прохання правоохоронних органів у випадках, передбачених чинним законодавством, органи державної контрольно-ревізійної служби мають право:

3.1. Вилучати до бюджету виявлені приховані й занижені валютні та інші платежі.

3.2. Стягувати в доход держави кошти, одержані міністерствами, державними комітетами, державними фондами, підприємствами, установами й організаціями за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства.

3.3. Застосовувати до підприємств, установ, організацій та інших суб'єктів підприємницької діяльності передбачені пунктом 7 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (із змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 05.02.98 N 83/98-ВР) фінансові санкції у вигляді стягнення:

3.3.1. Однократного розміру донарахованої за результатами ревізії (перевірки) суми податку або іншого платежу, а в разі повторного порушення протягом року після порушення, встановленого попередньою ревізією (перевіркою), - у двократному розмірі донарахованої за результатами ревізії (перевірки) суми податку, іншого платежу.

3.3.2. Десяти відсотків належних до сплати сум податків, інших платежів за неподання або несвоєчасне подання органам державної податкової служби податкових декларацій, розрахунків, аудиторських висновків та інших документів, необхідних для обчислення податків, інших платежів, а також за неподання або несвоєчасне подання установам банків платіжних доручень на сплату податків, інших платежів.

3.3.3. Від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з установ банків або юридичних осіб, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які в установлений законом строк не повідомили про відкриття або закриття рахунків у банках.

3.4. Зазначені в підпунктах 3.3.1 і 3.3.2 цієї Інструкції фінансові санкції застосовуються у випадках, якщо інше не передбачено законом, який запроваджує відповідний податок, інший платіж.

3.5. Фінансові санкції, передбачені в підпунктах 3.3.1 і 3.3.2 цієї Інструкції, застосовуються щодо податків, інших платежів, за якими встановлено обов'язкове подання органам державної податкової служби податкових декларацій, розрахунків. Рішення про застосування фінансових санкцій приймається у строк не пізніше десяти днів з дня складання акта ревізії (перевірки).

4. Стягнення коштів та застосування фінансових санкцій здійснюється незалежно від причин, з яких сталося заниження платником суми податку, інших платежів у податкових деклараціях, розрахунках або допущено інше порушення чинного законодавства.

5. Не застосовуються фінансові санкції, зазначені в підпункті 3.3.1 цієї Інструкції, якщо платники податків до початку ревізії або перевірки самостійно виявили порушення в обчисленні податку (крім податку на прибуток), іншого обов'язкового платежу і письмово повідомили про це органи державної податкової служби (подали уточнену податкову декларацію, розрахунок або врахували суми недовнесених податків, інших обов'язкових платежів у поданих до органів державної податкової служби податкових деклараціях, розрахунках за наступні звітні періоди) та здійснили відповідні розрахунки з бюджетом і державним цільовим фондом (подали до установи банку платіжне доручення на сплату належної суми податку, іншого обов'язкового платежу).

Не застосовуються штрафні санкції, передбачені абзацом першим пункту 20.4 статті 20 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до платників податку, які до початку ревізії або перевірки виявили факт заниження оподатковуваного прибутку, про що письмово повідомили податковий орган, та сплатили суму недоїмки, а також пеню, обчислену виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нараховану на повну суму недоїмки за весь її строк.

6. Факти порушень законодавства посадова особа державної контрольно-ревізійної служби оформляє актом ревізії або перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення із зазначенням конкретних пунктів і статей порушених норм законодавчих актів.

7. Керівники і матеріально відповідальні особи підприємств, установ, організацій під час ревізії або перевірки, що проводиться працівниками державної контрольно-ревізійної служби, зобов'язані давати письмові пояснення з усіх питань, що виникають в ході ревізії (перевірки), виконувати вимоги посадових осіб державної контрольно-ревізійної служби щодо усунення виявлених порушень законодавства, підписати акт ревізії або перевірки у триденний строк з дати вручення для ознайомлення.

8. У разі відмови керівника чи головного (старшого) бухгалтера підприємства (установи, організації), іншої матеріально відповідальної особи підписати акт ревізії або перевірки, посадовими особами державної контрольно-ревізійної служби складається акт довільної форми, який засвідчує факт такої відмови. При цьому в акті слід зазначити про факт ознайомлення керівника, головного (старшого) бухгалтера чи іншої матеріально відповідальної особи підприємства (установи, організації) зі змістом акта ревізії або перевірки чи про його поштове відправлення для ознайомлення.

9. Рішення за результатами ревізій та перевірок (далі - рішення) приймаються начальником Головного контрольно-ревізійного управління України або його заступниками, начальниками контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, їх заступниками, начальниками контрольно-ревізійних підрозділів (відділів і груп) у районах, містах, районах у містах або їх заступниками, за встановленою формою (додається) в п'яти примірниках: перший надсилається підприємству, установі, організації або іншим суб'єктам підприємницької діяльності; другий - органам державної податкової служби для контролю за надходженнями сум до бюджетів та державних цільових фондів; третій - органу, якому безпосередньо підпорядковано підприємство, установа, організація або інший суб'єкт підприємницької діяльності для відповідного реагування; четвертий (при потребі) - органу статистики для контролю за внесенням відповідних змін до статистичної звітності. Останній примірник залишається у справах органу державної контрольно-ревізійної служби, яким прийнято рішення.