Відповідно до статей 6 - 9, 11 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"

1. Затвердити Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України (далі - Положення), що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства юстиції України від 29 вересня 2010 року № 2339/5 "Про затвердження Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29 вересня 2010 року за № 860/18155.

3. Департаменту нотаріату та фінансового моніторингу (Зусік Т.В.) подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".

4. Департаменту нотаріату та фінансового моніторингу (Зусік Т.В.), начальникам Головного територіального управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних територіальних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі забезпечити виконання вимог Положення.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра - керівника апарату Іванченко О.П.

1. Це Положення розроблене відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон) та визначає порядок організації і проведення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу (далі - Суб’єкт) у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

2. Це Положення застосовується Суб’єктами та їх відокремленими підрозділами, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення здійснює Мін’юст, а саме:

нотаріусами;

адвокатами, адвокатськими бюро та об’єднаннями;

суб’єктами господарювання, що надають юридичні послуги (за винятком осіб, що надають послуги у рамках трудових правовідносин).

3. Терміни, що вживаються у цьому Положенні, застосовуються у значеннях, наведених у Законі.

4. Цим Положенням регулюються питання:

встановлення правил фінансового моніторингу та програм здійснення фінансового моніторингу;

здійснення ідентифікації, верифікації клієнта (представника клієнта), вивчення клієнта та уточнення інформації про клієнта у випадках, встановлених законом;

управління ризиками;

виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу та які можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення;

зупинення фінансових операцій;

призначення працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу (далі - відповідальний працівник);

підготовки персоналу Суб’єкта (відокремлених підрозділів) для виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

1. Положення цього розділу застосовуються Суб’єктами, крім тих, які провадять свою діяльність одноособово, без утворення юридичної особи.

2. Правила фінансового моніторингу (далі - Правила) є єдиним внутрішнім документом Суб’єкта, який визначає порядок вчинення дій працівниками Суб’єкта щодо реалізації фінансового моніторингу та спрямований на недопущення використання Суб’єкта і його відокремлених підрозділів з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

3. Програма здійснення фінансового моніторингу (далі - Програма) є окремим внутрішнім документом Суб’єкта, який містить план організаційних заходів для проведення фінансового моніторингу.

4. Правила і Програма розробляються з урахуванням вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, міжнародних стандартів у цій сфері.

Правила і Програма охоплюють специфіку проведення фінансового моніторингу за всіма напрямами діяльності Суб’єкта і його відокремлених підрозділів.

5. У новоствореному Суб’єкті Правила і Програма розробляються відповідальним працівником та затверджуються керівником Суб’єкта не пізніше дня проведення першої фінансової операції.

Строк, на який складаються Правила і Програма, визначається Суб’єктом самостійно з урахуванням змін законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

6. Відповідальний за проведення фінансового моніторингу працівник Суб’єкта за погодженням з керівником Суб’єкта визначає порядок ознайомлення, зберігання і користування Правилами і Програмою (у тому числі їх електронними копіями) та перелік осіб, які мають право доступу до цих документів.

Правила та Програма оновлюються відповідальним працівником з урахуванням вимог законодавства та затверджуються керівником Суб’єкта або особою, яка виконує його обов’язки.

7. Правила складаються з таких окремих розділів:

опис внутрішньої системи фінансового моніторингу Суб’єкта, який, зокрема, включає перелік окремих працівників Суб’єкта та/або відокремлених підрозділів, залучених до проведення фінансового моніторингу, та механізм взаємодії між ними та відповідальним працівником;

порядок постановки на облік (зняття з обліку) у Держфінмоніторингу Суб’єкта і його відокремлених підрозділів;

перелік прав та обов’язків відповідального працівника, а також інших працівників, які задіяні у проведенні фінансового моніторингу;

порядок ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів;

критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення;

порядок оцінки та переоцінки ризику;

опис заходів Суб’єкта з управління ризиками;

порядок відмови від встановлення ділових відносин з клієнтом або від проведення фінансової операції;

порядок виявлення, реєстрації, а також подання Держфінмоніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, іншої інформації, що може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

порядок повідомлення Держфінмоніторингу про підозри щодо діяльності осіб або їх активи, якщо є підстави вважати, що вони пов’язані із злочином, визначеним Кримінальним кодексом України;

порядок повідомлення Держфінмоніторингу та відповідних правоохоронних органів про фінансові операції, стосовно яких є підстави підозрювати, що вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення;

опис заходів, спрямованих на запобігання розголошенню інформації, що подається Держфінмоніторингу, та іншої інформації з питань фінансового моніторингу;

порядок надання на запит Держфінмоніторингу інформації, у тому числі щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій клієнта, операції якого стали об’єктом фінансового моніторингу;

порядок зупинення фінансових операцій;

порядок збору і зберігання документів щодо ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів, оцінки та переоцінки ризиків, а також усіх документів, що стосуються проведення фінансової операції та ділових відносин з клієнтом;

порядок вчинення дій щодо направлення запитів до органів державної влади з метою виконання завдань, покладених на Суб’єкта Законом;

порядок проведення внутрішніх перевірок діяльності Суб’єкта на предмет дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

8. Програма містить такі заходи з відповідними строками їх виконання та визначенням осіб, які відповідають за їх виконання:

призначення відповідального працівника;

розробка та затвердження посадової інструкції відповідального працівника;

розробка і оновлення Правил і Програми;

направлення інформації про призначення відповідального працівника до Держфінмоніторингу;

попередження працівників Суб’єкта (відокремленого підрозділу) про відповідальність за порушення внутрішніх документів та законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

забезпечення підвищення кваліфікації відповідального за проведення фінансового моніторингу працівника;

підготовка персоналу щодо виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення шляхом проведення освітньої та практичної роботи;

проведення внутрішніх перевірок Суб’єкта (відокремленого підрозділу) на предмет дотримання законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

9. У разі наявності у Суб’єкта філій, інших відокремлених підрозділів та дочірніх підприємств, які розташовані в державах, у яких рекомендації Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) не застосовуються або застосовуються недостатньою мірою, Правила передбачають проведення оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму, що здійснюються у таких державах. У разі коли здійснення зазначених заходів не дозволяється законодавством такої держави, Суб’єкт зобов’язаний повідомити Держфінмоніторинг про відповідні запобіжні заходи, які Суб’єкт буде вживати для обмеження ризиків використання діяльності філій, інших відокремлених підрозділів та дочірніх підприємств з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

Правила містять перелік запобіжних заходів, спрямованих на поглиблену перевірку клієнта до встановлення ділових відносин з особами або компаніями таких держав, повідомлення Держфінмоніторингу про фінансові операції з клієнтами відповідних держав, попередження відповідних представників про те, що операції з фізичними або юридичними особами у відповідних державах можуть містити ризик відмивання коштів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

1. Суб'єкт відповідно до законодавства зобов'язаний на підставі поданих клієнтом (представником клієнта) офіційних документів або засвідчених в установленому порядку їх копій (якщо інше не передбачено Законом) здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнта (представника клієнта).

2. Ідентифікація та верифікація клієнта (представника клієнта) здійснюються до/або під час встановлення ділових відносин, вчинення правочинів (крім випадків, передбачених Законом), але до проведення фінансової операції.

3. Документи мають бути чинними (дійсними) на момент їх подання та включати всі необхідні ідентифікаційні дані. Копії документів, крім нотаріально засвідчених, на підставі яких Суб'єкт встановив ідентифікаційні дані клієнта (представника клієнта), засвідчуються Суб’єктом, який має оглянути оригінал документа, проставити відмітку про те, що з оригіналом згідно, та скріпити її підписом та печаткою (за наявності).

4. Проведення ідентифікації, верифікації та вивчення клієнта (представника клієнта) включає:

проведення первісної ідентифікації та верифікації під час встановлення ділових відносин з клієнтом;

проведення заходів, спрямованих на перевірку та уточнення інформації стосовно ідентифікації особи у разі, якщо є сумніви щодо достовірності чи повноти наданої інформації;

проведення заходів, спрямованих на уточнення інформації щодо ідентифікації у разі зміни інформації або закінчення строку дії документів, на підставі яких вона проводилась;

проведення заходів, спрямованих на вивчення змісту діяльності і фінансового стану клієнта, відповідності фінансових операцій клієнта специфіці його діяльності;

здійснення моніторингу операцій клієнтів, діяльність яких свідчить про високий ризик проведення ними фінансових операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення.

5. У разі виникнення сумнівів у достовірності чи повноті наданої інформації про клієнта Суб’єкт зобов’язаний провести поглиблену перевірку клієнта.

6. Суб’єкт має право витребувати, а державні органи, державні реєстратори зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідно до законодавства інформацію, що стосується ідентифікації та/або що необхідна для вивчення клієнта, уточнення інформації про нього або проведення поглибленої перевірки клієнта. Зазначена інформація надається безоплатно.

7. Суб’єкт має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов’язані надати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для ідентифікації, верифікації, вивчення клієнта, уточнення інформації про клієнта, а також для виконання таким Суб’єктом інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

8. З метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника (контролера) Суб’єкт витребовує у клієнта - юридичної особи інформацію та/або документи, що підтверджують наявність структури власності такого клієнта.

У разі неможливості отримати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) Суб’єкт відмовляє у встановленні ділових відносин або проведенні фінансової операції та зобов'язаний протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови, повідомити Держфінмоніторинг про осіб, які мають або мали намір встановити ділові відносини та/або провести фінансові операції.

Суб'єкт має право відмовитися від проведення фінансових операцій (обслуговування) у разі, коли клієнт на запит Суб'єкта щодо уточнення інформації про клієнта не подав відповідну інформацію (офіційні документи та/або належним чином засвідчені їх копії). У такому разі Суб’єкт робить відповідну відмітку в анкеті, передбаченій пунктом 26 цього розділу, яка заповнюється під час ідентифікації та верифікації клієнта (представника клієнта).

9. Реквізити банку, в якому відкрито рахунок клієнту, номер поточного рахунку, місце проживання або місцеперебування фізичної особи - резидента України (місце проживання або місце тимчасового перебування фізичної особи - нерезидента в Україні), відомості про виконавчий орган, а також інша інформація, необхідна для вивчення клієнта, встановлюються Суб'єктом на підставі офіційних документів та/або інформації, одержаної від клієнта (представника клієнта) та засвідченої ним, а також з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою).

10. Відомості, які встановлюються під час ідентифікації та верифікації резидентів:

1) для фізичної особи:

прізвище, ім’я та по батькові;

дата народження;

серія, номер паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів), дата видачі та орган, що його видав;

реєстраційний номер облікової картки платника податків України (або ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів) або номер, серія паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України, чи серія, номер паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України в електронному безконтактному носії;

2) для фізичної особи - підприємця, крім відомостей, передбачених підпунктом 1 цього пункту, з’ясовуються також:

дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про проведення державної реєстрації;

реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер поточного рахунку (за наявності);

3) для юридичної особи:

повне найменування;

місцезнаходження;

дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про проведення державної реєстрації;

відомості про виконавчий орган;

ідентифікаційні дані осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та/або майном;

дані, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів);

ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;

реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер поточного рахунку.

11. Відомості, які встановлюються під час ідентифікації та верифікації нерезидентів:

1) для фізичної особи:

прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові;

дата народження;

громадянство;

серія, номер паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів), дата видачі та орган, що його видав;

2) для юридичної особи:

повне найменування;

місцезнаходження;

реквізити банку, в якому відкрито рахунок, номер банківського рахунку;

відомості про органи управління;

ідентифікаційні дані осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та/або майном, дані, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів);

копія легалізованого витягу з торгового, банківського чи судового реєстру або нотаріально засвідчена копія реєстраційного посвідчення уповноваженого органу іноземної держави про реєстрацію відповідної юридичної особи.

Суб’єкт щодо трастів додатково повинен з’ясувати ідентифікаційні дані довірителів та довірених осіб.

12. Ідентифікація клієнта не є обов’язковою у разі проведення фінансової операції особами, які раніше були ідентифіковані та верифіковані згідно з вимогами Закону.

13. Ідентифікація та верифікація клієнта не здійснюються у разі вчинення правочинів між банками, зареєстрованими в Україні.

14. Суб’єкт під час проведення ідентифікації та верифікації встановлює:

для органів державної влади України - повне найменування, місцезнаходження, реквізити розпорядчого акта, на підставі якого створено юридичну особу (найменування, дата прийняття/підписання, номер розпорядчого акта);

для підприємств, державної або комунальної власності - повне найменування, місцезнаходження, реквізити розпорядчого акта, яким створено підприємство;

для міжнародних установ та організацій, у яких бере участь Україна відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - повне найменування, місцезнаходження, відомості про міжнародний договір, згідно з яким створені такі установи та організації (дата укладення, номер, дата ратифікації Україною договору).

15. У разі якщо клієнт (особа) діє як представник іншої особи чи від імені або в інтересах іншої особи, Суб’єкт зобов’язаний ідентифікувати та верифікувати також особу, від імені або за дорученням якої проводиться фінансова операція, а також встановити вигодоодержувача.

16. У разі якщо особа діє як представник клієнта, Суб’єкт повинен перевірити на підставі офіційних документів наявність у цієї особи відповідних повноважень, а також здійснити ідентифікацію та верифікацію такої особи.

17. Проведення ідентифікації, верифікації та вивчення клієнта здійснюються відповідальним за здійснення фінансового моніторингу працівником або іншими працівниками Суб’єкта (відокремленого підрозділу), уповноваженими керівником Суб’єкта (відокремленого підрозділу).

18. Суб’єкти, які провадять свою діяльність одноособово, без утворення юридичної особи, здійснюють ідентифікацію, верифікацію та вивчення клієнта безпосередньо.

19. Ідентифікація, верифікація та вивчення клієнтів (представників клієнтів) здійснюються на підставі поданих офіційних документів або їх копій, що засвідчені нотаріально або підприємством (установою, організацією), яке (яка) їх видало(а).

20. У разі якщо документи, на підставі яких проводилась ідентифікація, зазнали змін або закінчився строк їх дії, при проведенні клієнтом чергової фінансової операції проводиться повторна ідентифікація.

21. Для проведення перевірки інформації щодо ідентифікації клієнта або інших учасників фінансової операції Суб’єкт (відокремлений підрозділ) може запросити додаткову інформацію у клієнта або використати інформацію, яка є публічною (відкритою).

22. На етапі встановлення ділових відносин Суб’єкт (відокремлений підрозділ) на підставі інформації стосовно ідентифікації клієнта та вивчення його діяльності здійснює його класифікацію з урахуванням критеріїв ризику, визначених Суб’єктом, та встановлює клієнту рівень ризику.

23. Встановлений щодо клієнта рівень ризику переглядається та уточнюється Суб’єктом (відокремленим підрозділом) протягом усього часу обслуговування клієнта, зокрема у таких випадках:

у разі уточнення даних ідентифікації та вивчення клієнта;

за фактом проведення клієнтом фінансових операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням терроризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

за результатами проведення аналізу операцій клієнта у разі виникнення підозр щодо невідповідності операцій клієнта наявній інформації про його фінансовий стан та зміст діяльності.

У разі якщо клієнт віднесений Суб’єктом (відокремленим підрозділом) до клієнтів з високим рівнем ризику, Суб’єкт (відокремлений підрозділ) вживає застережних заходів щодо таких клієнтів, що можуть включати:

встановлення контролю за належним здійсненням ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів до та під час встановлення з ними ділових відносин та проведення фінансових операцій;

перевірку інформації про клієнта та інших учасників фінансової операції, зокрема шляхом перевірки наданої клієнтом інформації щодо ідентифікації та отримання додаткової інформації від клієнта або з інших публічних джерел;

збирання з публічних джерел інформації про зміст діяльності клієнта, його фінансовий стан;

відмову від встановлення або продовження ділових відносин з клієнтом;

інформування Держфінмоніторингу про фінансові операції клієнтів, яким Суб’єкт (відокремлений підрозділ) встановив високий рівень ризику;

зупинення проведення фінансових операцій клієнта з ознаками високого ризику та інформування Держфінмоніторингу про такі фінансові операції.

24. Суб’єкт (відокремлений підрозділ) для проведення оцінки фінансового стану клієнта використовує такі джерела інформації:

річну фінансову звітність клієнта - юридичної особи та фізичної особи - підприємця, що складена відповідно до вимог законодавства України та отримана Суб’єктом (відокремленим підрозділом) безпосередньо від клієнта (баланс, витяги, що містять дані про прибутки та збитки господарської діяльності клієнта, податкова декларація з додатками);

фінансову звітність клієнта - юридичної особи, що опублікована в засобах масової інформації відповідно до вимог законодавства України;

фінансову звітність клієнта та інформацію щодо фінансового стану, що отримана із спеціалізованих веб-сайтів мережі Інтернет.

Суб’єкт (відокремлений підрозділ) для проведення оцінки фінансового стану клієнта використовує іншу інформацію, яка отримана від клієнта, від третіх осіб, від державних органів, додаткову інформацію з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою).

25. Якщо під час здійснення ідентифікації та верифікації або вивчення фінансової діяльності клієнта (особи, яка діє від його імені) працівник Суб’єкта (відокремленого підрозділу) встановив, що клієнт має відношення до публічних діячів, або пов’язаних з ними осіб, або до благодійної, або неприбуткової організації, він повідомляє про це відповідального працівника Суб’єкта (відокремленого підрозділу), який повинен:

отримати дозвіл керівника Суб’єкта на встановлення ділових відносин з таким клієнтом;

вживати заходів для з'ясування джерел походження коштів клієнта на підставі отриманих від нього документів та/або інформації з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою), що підтверджують джерела походження їх активів, прав на такі активи тощо;

проводити моніторинг операцій такого клієнта у порядку, визначеному для клієнтів високого ризику;

проводити не рідше одного разу на рік уточнення інформації про клієнта.

26. При проведенні ідентифікації, верифікації та вивченні клієнта Суб’єкт (відокремлений підрозділ) складає анкету. Анкета є внутрішнім документом Суб’єкта, який заповнюється і підписується відповідальним працівником суб’єкта первинного фінансового моніторингу, а у випадку здійснення діяльності одноособово - безпосередньо Суб’єктом.

Анкета формується за результатами здійснення ідентифікації, верифікації та вивчення клієнта до, під час та в процесі обслуговування клієнта. Анкета має містити всю необхідну інформацію для подання до Держфінмоніторингу в установлених законодавством випадках повідомлення про фінансову операцію.

27. При вивченні клієнта Суб’єкт:

досліджує зміст діяльності клієнта;

оцінює фінансовий стан клієнта;

аналізує відповідність фінансових операцій клієнта специфіці його діяльності;

визначає належність клієнта або особи, яка діє від його імені, до національних, іноземних публічних діячів та діячів, що виконують політичні функції в міжнародних організаціях, їх близьких осіб або пов'язаних з ними осіб на підставі отриманих від них документів та інформації з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою);

з’ясовує усі дані щодо адреси місця проживання або місця його перебування (тимчасового перебування) в Україні;